У передчутті "модерн-нової" Конституції

Вівторок, 12 квітня 2011, 15:37

Стаття "Конституційна Асамблея: як це буває в світі і чим небезпечно" черговий раз спонукає включитися у дискусію, яка триває у політично небайдужому середовищі українців вже не один рік: то піднімаючи хвилю інформаційних приводів (іноді – думок) до хмар і за хмари політичного небосхилу, то спадаючи до тиші океанської відливи на далеких Мальдівських островах…

Пройшло півтора місяці з дня опублікування указу президента щодо ініціативи Кравчука про створення Конституційної Асамблеї. Зайшов на сайт президента, щоб почитати як виконується указ. І що… А нічого… Жодної інформації. Згадав, що президент доручив Кабміну та Інституту держави і права НАН сприяти роботі групи Кравчука.

Зайшов на сайти цих поважних установ – теж тиша…

Люди! Ау! Відгукніться! Бажаю взяти участь у всенародному обговоренні…

Що ж, бажати нікому й не заборонено у країні, де квітне "ток-шоувна" свобода слова…

Хоча, із заяви пані Ставнійчук на останньому ток-шоу Шустера стало відомо, що Венеціанська Комісія вже розглянула пропозиції щодо створення Конституційної Асамблеї та навіть схвально їх оцінила…

От тільки "пересічний" (та й "непересічний") українець, навіть якщо в нього є Інтернет, поки що нічого конкретного не може дізнатися про цю Асамблею.

Так і "модернізовану", читай "модерн-нову Конституцію" держави ухвалять і введуть в дію, а вже з неї, чинної, народ дізнається в якій "новій-старій" державі він – джерело влади – живе і що він делегував робити з ним, з народом, як ним управляти…

До речі "модерн-новою" (!) Конституція, здається, стане завдяки створенню нової структури в адміністрації президента – Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АП (читайте "свіжі" укази за 4-5 квітня).

Правда, не дуже зрозуміло з назви цього управління чим власне воно буде опікуватися – змодернізацією України, чи конституційно-правовою модернізацією адміністрації президента?

Якщо України, то авторам тексту указу треба було б порадитися, принаймні, з філологами і тоді назва структури звучала б інакше. Наприклад "Головне управління адміністрації президента України з питань конституційно-правової модернізації держави".

Взагалі, требу було б виключити з назви словосполучення "адміністрації президента України" та й "модернізацію" теж (навіть наші Великі сусіди не додумалися до конституційно-правової модернізації держави, чи це наша "українська фішка"!?), адже достатньо про це вказати у найменуванні (назві питання з якого виданий акт) указу…

До речі, подібні абракадабри є і в інших назвах (здається, крім одного – діловодства) Головних управлінь – почитайте і порегочіть…

Краще б створили "Управління з питань (проблем?!) гарантування Конституції України, прав і свобод людини і громадянина".

Тепер стає очевидним і зрозумілим, хто буде "модернізувати" (писати) нову редакцію Конституції, а група Кравчука – це група підтримки на "футбольному матчі" двох команд – "Народ України"-"Збірна владних політичних партій і груп". Букмекерським конторам є сенс виставити "гральний лот" на прогноз результату цього матчу…

Підтримуючи авторів статті в їх застереженнях щодо небезпек, які містить ідея створення і функціонування Конституційної Асамблеї, візьму на себе сміливість запропонувати на розгляд читачів і, можливо, Робочої групи Кравчука (вибачте за наївність) ідею створення Асамблеї на засадах, коли жодна з політичних сил чи блоків у майбутньому не зможе "модернізувати" Конституцію "під СЕБЕ".

Пропоную підготувати та ухвалити протягом 2011-2012 років нову Конституцію за такими правилами і процедурою.

Перше. Підписання Конституційної Угоди "Про порядок і строки внесення та затвердження нової редакції Конституції, включаючи зміст розділів I, III, XIII", яку мають підписати на основі консенсусу: Верховна Рада України (в особі її голови за дорученням, що його підписали не менше 300 народних депутатів), уряд (в особі прем`єр-міністра за письмовим дорученням абсолютно всіх членів КМУ), голова Верховного Суду (за письмовим дорученням не менше 2/3 суддів ВСУ), Голова Конституційного Суду (за письмовим дорученням не менше 2/3 суддів КСУ), президент.

Конституційну угоду також мають право за бажанням підписати голови Всеукраїнських політичних партій і громадських організацій за письмовим дорученням своїх вищих керівних органів.

Конституційна Угода повинна бути складена і підписана всіма зацікавленими сторонами протягом 3-х місяців з моменту ухвалення спільного Рішення про її укладення: головою Верховної Ради, керівниками парламентських фракцій, прем`єр-міністром, головами Конституційного і Верховного Судів, президентом України.

Термін дії угоди – до затвердження нової редакції Конституції Конституційними Зборами (Конституційною Асамблеєю).

Друге. Конституційна Асамблея утворюється народом України шляхом прямого таємного голосування громадян, які мають право голосу, що проводиться протягом 3-х місяців з моменту прийняття вище зазначеного Рішення.

До складу Асамблеї можуть бути обрані громадяни країни, які досягли 30-річного віку, постійно проживають в Україні та не мають непогашеної судимості за умисно вчинені злочини. Висувати кандидатів та бути обраними до складу Асамблеї мають право: політичні партії та всеукраїнські громадські організації, а також громадяни шляхом самовисунення.

Третє. Конституційна Асамблея складається з 300-450 членів (можлива й інша, менша кількість, яка була б репрезентабельною з точки зору формування суспільної думки всього народу країни), обраних за встановленою квотою відповідно чисельності виборців (або всього населення) областей, міст Києва і Севастополя та Автономної республіки Крим.

Члени Асамблеї працюють над новою редакцією Конституції протягом 3-х місяців у складі утворених нею робочих груп. Остаточний варіант проекту Конституції розглядається протягом одного місяця робочих пленарних засідань з двома щотижневими днями відпочинку.

Конституція затверджується шляхом відкритого голосування членів Асамблеї за умови, що за кожну статтю Конституції проголосувало не менше 2/3 (можливо, 3/4) її загального чисельного складу.

Четверте. Обрані до складу Асамблеї громадяни України, які беруть участь у її роботі, складають присягу народу України на пленарному засіданні Верховної Ради та письмово зобов`язуються протягом наступних, після затвердження нової редакції Конституції, 10 років не балотуватися кандидатами до будь-яких представницьких (включаючи законодавчий) органів влади, а також не працювати в органах виконавчої і судової влади.

П’яте. Працюючі (на час виборів до Асамблеї) державні службовці та особи, які за своїм правовим статусом прирівняні до таких, після їх обрання до складу Асамблеї повинні негайно припинити своє перебування на державній службі.

Обраним членам Асамблеї гарантується особиста недоторканість на час їх роботи в Асамблеї, заробітна плата на рівні розміру середньої заробітної плати в Україні та пенсійне забезпечення на рівні розміру середньозваженої пенсії в Україні, що буде діяти на момент призначення такій особі пенсії за віком або за інвалідністю.

Практична реалізація цієї ідеї, прошу вибачити за безапеляційність та амбітність, вимагатиме від президента та його команди неабиякої мужності, волі та відповідальності перед теперішніми і прийдешніми поколіннями.

Робота Конституційної Асамблеї в якості дорадчого органу при президенті з прийняттям нової редакції Конституції Верховною Радою не дозволить створити Основний Закон, який би не віддзеркалював сучасний стан культурологічної, політичної, правової та економічної систем держави.

Це означатиме, що будемо намагатися йти "вперед" з повернутою "назад" головою та ще й з "кайданами минулого" на хворих ногах сьогодення… І КУДИ, і КОЛИ так прийдемо..?

Референдум з прийняття Конституції – химера, яка закриє своїм "демократичним тілом" істинне нутро тих, хто розуміє демократію як власну вотчину "дозволів і заборон", що дає жити пристойно "авторам" і не вмирати "читачам"…

Володимир Сущенко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Доходи воєнного бюджету. Чи сподіватися на більше у 2025?

Біткоїн на шляху до $100000: глобальні тренди та перспективи крипторегулювання в Україні

Технології та мрії — що спільного?

Євростандарти vs реальність: чому Україна ризикує відкласти своє майбутнє в ЄС?

Україна-Швейцарія 2024: найбільш насичений рік в історії двосторонніх відносин

Які інвестиційні тренди формуватиме політика США у 2025 році