Останній бій "Залишенця"
Коли ти муж – будь мужнім,
І в водоверті літ
Тебе не подолають
Ні люди, ані світ.
Будь дубом, котрий буря
З корінням вирива,
Але який не гнеться
Під вітром, як трава!
Шандро Петефі
Обговорення обставин, що відбувалися останній місяць навколо роману Василя Шкляра "Залишенець" ("Чорний ворон"), волів розпочати з поезії Тараса Шевченка або з уривку роману "Залишенець". Вагався... Допомогла донька Роксолана, яка запропонувала поему угорського письменника Шандро Петефі.
Злу долю зіграв роман Василя Шкляра з його автором.
Одразу після оприлюднення результату голосування Комітету з Національної премії України імені Тараса Шавченка автора роману звинуватили у ксенофобії.
Упевнений, що обвинувачення ґрунтується на основі обмеженого словникового запасу сторони обвинувачення, а не на усвідомленні значення ксенофобії. Пропоную звернутися до словника Вебстера, у якому вперше з'явилося тлумачення "ксенофобія": це "страх або ненависть до незнайомців, чи іноземців, або до того, що дивно або чуже".
Прочитавши роман, не вгледів жодного натяку на ксенофобство. Як поляк та громадянин України, не знайшов жодного належного доказу ксенофобії.
Якщо посилатися на тлумачення "ксенофобія", то такими можна назвати Черчилля, Трумена, Рейгана – адже вони відкрито висловлювали ненависть до політичного устрою Радянського Союзу.
На підставі позиції сторони обвинувачення, можна звинувачувати в ксенофобстві майже все російське кіно та телебачення, де відкрито українців зневажають називаючи "хохлами".
Для мене, у минулому військового перекладача, іменник жид не є таким ксенфобством. У польській, чеській, словацькій, словенській мовах іудеїв звуть жидами, а не євреями, і нічого тут принизливого чи зневажаючого немає. Моїми друзями є євреї або жиди, кому як зручно. Але це не заважає бути друзями.
Щодо москалів, так це приклад меншовартості, яка проявляється в північного сусіда й не заслуговує на обговорення. Ми маємо усвідомити їхню історію та поважати. Разом із тим, ми маємо навчитися використовувати економічний потенціал наших сусідів на свою користь та одночасно пам'ятати, поважати історію свого краю, Вітчизни.
Ми впораємося із цим лише в єдності та економічним піднесенням нашої України.
Але події, що розгорнулися навколо роману, доводять, що українці та політичні представники країни, особливо ті, що часто закликають громадян до патріотизму та любові до України – не провели жодного загальнонаціонального заходу на підтримку результату голосування Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Нація мала нагоду підкреслити всьому світові, що вона є єдиною, сильною нацією, яка поважає свою історію й не хворіє на ксенофобство.
Єдність нації навколо роману завдала б нищівного удару силам, які використовують ксенофобство з метою тиску на Україну в особистих політичних інтересах, у той час, коли в їхніх державах існують наглядні приклади ксенофобства в минулому та сьогодні.
Загальнонаціональна підтримка роману "Залишенець" позбавила б президента зовнішнього та внутрішнього тиску щодо вручення Шевченківської премії Василеві Шкляру.
Політичні сили та політики "патріотичної" платформи зрадили, на забаганку своїм політичним інтересам, воїнів, героїв, які боролися та поклали життя за Україну.
Василь Шкляр, як і його герой роману, став залишенцем, прийнявши останній бій....
Руслан Радецький, голова ГР "Закон і Справедливість", спеціально для УП
