Майбутнє газет: Текст помер, хай живе Контент

На думку дослідника ЗМІ Філіпа Майєра, це будуть традиційні газети. Він так і назвав свою книгу "Зникнення газет".

Більшість дослідників меді-ландшафту погоджуються з тим, що нові види ЗМІ, Web 2.0, Podcasts, новини з мобільного телефону та сучасні можливості постійно перебувати в мережі через мобільний зв'язок та через систему WiFi ставлять видавців та редакторів класичних газет перед багатьма питаннями та новими викликами.

Утім, не всі згодні з тим, що у 2043 році традиційні газети зникнуть у країнах першого світу (саме цей рік пророкує дослідник для "смерті газети").

Звісно, ознаки криз газет відомі: інтерес читачів згасає, наклади газет знижуються, прибуток від реклами зменшується.

Україна – провінційна країна глобального села, тому нашу завтрашню реальність потрібно видивлятися в сьогоднішній американській.

2010 став переломним на ринку реклами США, адже "нет-газети" зібрали 25,8 мільярдів доларів (більша частина грошей осідає не у виробників контенту, а у пошукових систем), а старі газети – 22,8.

За підрахунками Газетярської асоціації США протягом 1990-2004 років кількість людей працюючих в друкованих газетах Сполучених Штатів зменшилась на 18%. І це в епоху інформаційного суспільства, коли в газетах працюють в основному білі комірці, випещені третім сектором.

Більш того, як з’ясувала компанія Pew Research Center у ході свого щорічного дослідження "State of the Media", 46% американців читають новини в Інтернеті як мінімум тричі на тиждень, тоді як газети (в тому числі їх онлайн-версії) лише 40%.

Отже, криза газет у США безсумнівна.

Український ринок друкованих ЗМІ з невеликим запізненням також підтримує світові тенденції. Якщо звернути увагу на тиражі, побачимо, що у 1990 тираж становив 25 мільйонів примірників, у 1995 – 21, у 2000 – 48, у 2006 – 90, у 2009 – 55.

Починаючи з 2006 року йде стабільне падіння тиражів друкованих газет, що важко пояснити лише одним негативним впливом глобальної економічної кризи (це все при умові довіри до даних Держкомстату).

Звісно, Інтернет-газети мають переваги: актуальність, дешевизна та глобальність доступу. Утім, у друкованих газет є також своя перевага – краща аналітика. На цьому факті наголошує німецький видавець Верне Д’інка.

Дійсно, читання великої аналітичної статті в неті проходить за принципом "назва – висновок". І якщо вірити австрійському фізику Маху (економія мислення) та українським окулістам, то ми чинимо цілком вірно, коли так "читаємо".

Ще одним тривожним дзвінком для традиційних щоденних газет є безкоштовна газета. ЇЇ розвиток може бути пов’язаний не лише з економічною складовою, а й з фінансуванням зацікавлених інвесторів.

Безкоштовні газети можуть жити за рахунок явного чи прихованого ("джинси") комерційного чи політичного замовлення. Хоча, частіше за обидва рахунки. Вони займають нішу "незалежних" ЗМІ, що зрозуміло веде до збільшення ангажованості преси, оскільки "незалежні" не витримують конкуренції із ЗМІ, що мають політичний чи корпоративний фінансовий "підігрів".

Утім, це скоріше внутрівидова конкуренція, яка не робить жодних структурних змін. Як каже керівник "Metro" Пер Мікаел Йенсен: "Найбільшим викликом для газет, за які слід платити, є не безкоштовні видання. Найбільший виклик для них – вони самі".

У будь-якому випадку, сучасні традиційні газети стоять перед викликом, на який вони змушені або творчо відповісти, або перестати існувати.

Важко сказати, чи існує майбутнє в традиційних газет за сучасних швидкоплинних технічних змін. Утім, вони ж змогли вижити в часи, коли розвиток ТБ вважали могильщиком традиційних газет. Хто сказав, що вони цього не зможуть зробити і тепер?

Олександр Куриленко, для УП