Податковий кодекс, Голодомор і національна ідея

"Коли закидатимуть вам, що проповідуєте "хижацькі ідеї", що брак вам "гуманности", пригадайте, що ще Шевченкові радили "рідні земляки" надати "побільше людяності" його "гайдамакам"; що ще йому радили покинути "скверну путь хижацтва" й навернути до "культури", яку несли нам в Україну Петри й Катерини! і пригадайте, що Шевченко відповів тим "суєсловам"!"
Дмитро Донцов

Що об'єднує ці, здається, несумісні речі?

27 листопада Україна відзначала річницю Голодомору в Україні. На жаль, цього року до цієї дати можновладці не ставились так, як минулих років. Та й самі українці, здається призабули цю дату, судячи з кількості запалених свічок у вікнах багатоповерхівок.

Однак, акції по Податковому кодексу зачепили значно більше українців, хоча ніхто не передбачав такий розмах цих протестів.

Уже 30 листопада Віктор Янукович наклав вето на цей законопроект. Ось вона – перемога, але ж ні. Можливо це тільки політичний маневр, щоб прийняти кілька змін до найодіозніших статей.

Одразу пригадується приклад із законом про місцеві вибори. Тоді теж, влада, змінивши найнахабніші статті, наче кинула кістку голодному політикуму. І багато "політологів" казали, яка ж добра влада і як вона дбає про народ.

Місцеві вибори 31 жовтня показали всю суть тих змін…

Чим Податковий кодекс і Голодомор пов'язані?

У 1932-33 роках селянство було основою українського суспільства. Міста в ті часи були заселені в основному представниками інших націй. Звичайно ж українська еліта проживала в містах, але ж про них давно "дбав" Сталін: як наслідок – "розстріляне Відродження".

В 2010 році ж основою українського суспільства виступає ще не сильний, середній клас в обличчі малого й середнього бізнесу.

Саме 6 мільйонів малих підприємців забезпечують робочими місцями більшість українців, саме вони є тією ланкою, яка забезпечує стабільність і яке не яке, але процвітання сьогоднішньої України.

Це прекрасно знає Азаров. Це усвідомлює Тігіпко із Бродським. Але вони ж представляють великий бізнес, який згідно нового Податкового кодексу залишає за собою становище панівного й недоторканного.

Так, Податковий кодекс необхідний Україні. Але виходить, що владі потрібно знищити українців, як в 32-33 роках, для того щоб великий бізнес жив і процвітав, і щоб уже ніхто не зумів побороти його протягом 50-60 років, установивши собі безпечну старість.

Великий бізнес усвідомлює, що якщо не кодекс у сьогоднішній редакції – потрібно буде ділитись не тільки з державою, але передусім з українцями. І ділитися не своїм законно заробленим, а незаконно награбованим.

Саме тому, Податковий кодекс є новітнім "розкуркуленням", яке у свій час робив Сталін.

До чого тут національна ідея?

Коли українці згадають, що вони є нащадками своїх батьків, котрі пережили голодомори, і не можна забувати такі речі, які відбувалися з їх батьками; коли українці не забудуть про те, що окрім "ковбаси", у житті кожного повинна бути ціль – ціль залишити своїм дітям Україну кращу, як нам залишили наші батьки; тільки тоді, у поєднанні – національної пам'яті та ідеї побудови великої та заможної України, нас не зможуть закувати в кайдани всілякі зайди, якими сьогодні є теперішня окупаційна влада.

На завершення

Сьогодні цій владі, на жаль, протистоїть тільки "Свобода". І це не пусті балачки. Маємо сотні прикладів, коли вже "очищені" націонал-демократичні партії "Батьківщини", "ФЗ", "НУ" тощо, діють в догоду цій владі, коли б мали діяти в догоду виборцям, які аж ніяк не хотіли голосувати за тушки для ПР.

Те, що сьогодні вперше націоналісти в 3 областях мають найбільшу підтримку та своїх голів обласних рад, дає підстави вважати, що саме Галичина буде задавати той курс розвитку національної ідеї, який описаний мною вище.

І ні центральній, ні східній Україні не варто турбуватись, оскільки в певні історичні епохи саме Галичина була оплотом української (руської) державності. Візьмемо, хоча б, такі історичні постаті як Данило Галицький, чи Гетьман Петро Сагайдачний. Вони забезпечили розвиток і процвітання українських земель, і передали своїм нащадкам таку державу, за яку не було соромно.

Тож наш святий обов'язок є якраз у тому, щоб дати нашим дітям ту Україну, яку нам не змогли дати наші батьки!

Олександр Аронець, активіст ВО "Свобода", спеціально для УП