Про "число звіра" і Податковий кодекс
Блаженніший митрополит Володимир звернувся до президента із проханням "передбачити в Податковому кодексі України можливість для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи державної податкової служби, здійснювати їх облік виключно за прізвищем, ім'ям, по-батькові".
Мотив цього звернення формулюється більш ніж дивно: "Питання щодо механізму обліку фізичних осіб-платників податків викликає в церковному середовищі дискусії, які загрожують громадському спокою".
Отже, держава повинна відмовитись від ефективного механізму контролю за законністю цивільних, трудових та господарських відносин заради... уникнення внутрішньої дискусії всередині однієї з релігійних організацій? При тому, що, відповідно до 35-ї статті Конституції, держава відділена від церкви та релігійних організацій?
А як розуміти слова про "загрозу громадському спокою"?
Увесь цей сюжет, що примушує з посмішкою згадати відомий мультфільм про козеня, яке вміло рахувати до десяти, викликаний гексакосіойгексеконтагексафобією - тобто, боязню "числа звіра" 666.
Починалося з поодиноких випадків невдоволення трьома шістками в ідентифікаційному номері, а закінчилося судовими позовами із приблизно таким описом "релігійних переконань": "Позивач посилається на те, що він є віруючою людиною і дотримується православного способу життя, а вчення православної церкви застерігає віруючих від застосування числа звіра (ідентифікаційного коду)".
Насправді, православна церква не застерігає віруючих від застосування ідентифікаційного коду.
На сайті Московського Патріархату досі можна знайти заклики вищих ієрархів до "закриття" "чернецьких громад, що не приймають ІПН та відкидають паспорти". Українські православні богослови теж критично оцінюють забобонне ставлення до трьох шісток.
Однак, офіційно не визнаючи забобонне ставлення до ідентифікаційних номерів, авторитетні релігійні діячі закликають поважати почуття й права віруючих, бажання окремих людей відмовитись від використання податкового номера. Фактично, цим церква потурає поширенню забобонів.
Треба визнати: окрім спірних з точки зору православного богослов'я забобонів, у "священній боротьбі" проти ідентифікаційних кодів декларується також і благородний мотив захистити права людини. Однак, на мою думку, це вже не сфера компетенції релігії. Питання правозахисту мають вирішуватись в площині юриспруденції - причому ніхто не має зазнавати дискримінації чи переваг за ознакою віросповідання, національності, кольору шкіри тощо.
Я поважаю віровчення та церкву православних християн, зокрема, Московського Патріархату. Хоча сам належу до іншої конфесії. Однак вважаю, що забобонне ставлення до трьох шісток не може вважатись проявом релігійних почуттів православних віруючих.
Пошук формальних ознак "числа звіра" у будь-якій одиниці інформації є інтелектуальною грою, яка не має жодного стосунку до віри в Бога, пошуку істини та моральної досконалості. Віра не може ґрунтуватися на контрпродуктивній казуїстиці.
Можна й треба шанувати та толерувати релігійні вірування. Однак неможливо толерувати агресивне варварство. Вважаю, що ворожість до мови чисел, небажання її вивчати та користуватись нею для сучасного цивілізованого суспільства може бути не менш руйнівною, ніж ворожість до окремих національностей.
Втім, міф про "три шістки" у ідентифікаційному коді легко подолати. Для цього достатньо навчити забобонних громадян записувати цей код у двійковій системі числення.
Адже діюче законодавство ніде прямо не забороняє користуватись в офіційній документації числами, записаними у двійковій системі, за умови, що поряд із числом зазначено про це.
І в довідці про присвоєння ідентифікаційного коду, і в довіреностях, і в іншій документації за бажанням віруючих громадян можна зазначати цей код у двійковій системі числення, де трьох шісток не може зустрітися принципово.
Звичайно, у такому разі коди будуть утричі довшими. Однак це Ваш вільний вибір! Кожен забобон викликає додаткові незручності в житті.
Наприклад, мій ідентифікаційний код 2961810532 у двійковій системі виглядатиме так: 10110000100010011010010001100100.
Якщо б я був забобонним і жив у квартирі № 666, я би повісив на дверях табличку: "Квартира № 1010011010 (у двійковій системі числення)".
Мінімальне тренування дозволяє людям запам'ятовувати ідентифікаційний код у двійковій нотації. Зрештою, для обслуговування "звірячого" забобону стануть у нагоді загальнодоступні безкоштовні конвертери.
P.S. Поки стаття готувалась до публікації, з'явилась інформація про те, що питання ідентифікаційних кодів "буде врегульоване", за словами заступника глави адміністрації президента Ірини Акімової. Наразі невідомо, яких саме механізмів буде застосовано.
Юрій Шеляженко, бакалавр математики, редактор журналу "Мораль", спеціально для УП
