Цензура імені Хмельницької облдержадміністрації
Офіційний привід для зустрічі преси з губернатором Хмельниччини Василем Ядухою стосувався підбиття підсумків голосування в області. Але Василь Степанович розширив тему розмови - він поділився з журналістами власними враженнями від роботи журналістів.
Виявляється, керманичу області не до вподоби деякі статті деяких авторів. Тож підсумовуючи виборчий процес, губернатор влаштував публічний прочухан тим, хто на його думку писав про вибори не як годиться.
Відверто зізнаюся: донедавна не знав, що в обов'язки представника президентської вертикалі влади в Хмельницькій області входить навчати журналістів як писати матеріали в газеті.
Та пан Ядуха підійшов до справи ґрунтовно: на прес-конференцію прийшов із заздалегідь визначеними статтями, покресленими маркером. Було видно, що людина готувалася до серйозної професійної розмови з журналістами.
Нищівна критика з вуст VIP-читача прозвучала на адресу трьох обласних газет: "Подільський кур'єр", "Є Поділля" і "Подільські вісті".
На думку очільника ОДА, журналісти цих видань необ'єктивно писали про результати місцевих виборів, добираючи непідходящі слова. "Сам люблю писати твори, - зізнався Ядуха, - Але слово "так звані" не підходить для журналістських матеріалів".
Колишній президент Францій Жак Ширак, нагадаю, колись сказав: "Працюючи на журналістів, я працюю на себе". Але, певно, Україна - не Франція.
"Ряд журналістів свідомо десятиріччями все пишуть негативно про голову облдержадміністрації, зокрема, й про мене. Я розумію, що веду тверду політику, яка багатьом не подобається. Тож можу заявити: "Ніхто на шию не сів і не сяде", - набирав обертів Ядуха.
В контексті виголошеного паном Ядухою, хочеться нагадати усім панам у владі, що в обов'язки преси входить висвітлення роботи центральних та місцевих органів влади. Кінцевий продукт журналістської діяльності - стаття - це оповідь про те, як працює влада, в тому числі, голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха.
А якщо в тій статті є критика, то це ж владі на користь - журналіст вказує їй на недоліки, які варто усунути. Ось і все.
Після демонстрації власної харизми, пан Ядуха, врешті-решт, продемонстрував еталонний, на його думку, взірець журналістської роботи - газету "2000".
В газеті "2000", яка так сподобалася губернатору Хмельниччини, йшлося (за десять днів до початку виборчої кампанії) про зростання рейтингу партії влади в Хмельницькій області. Ядуха зачитав присутнім фрагмент публікації: "Неожиданно возрос рейтинг у партии власти в Киевской и Хмельницкой областях. Социологи даже нарекли его электоральным феноменом...".
"Об'єктивна думка людей, котрі не мають стосунку до Хмельницької області, вносить свої корективи", - підтакнув губернатор.
Після прес-конференції я, пригадуючи вислови та коментарі обласного очільника, запитав себе: а чи не зменшиться кількість журналістів, котрі не побояться писати правду? Чи не побільшає лизогубів?
Чи буде відтепер цензура мірилом журналістських публікацій? Адже вже тепер, за оцінкою "Репортерів без кордонів", Україна опустилася на 42 позиції у рейтингу свободи слова і займає 131 місце, межуючи з Іраком. Та я свідомий того, що свобода слова найперше залежить від нас самих.
І ще дозволю собі нагадати слова президента Віктора Януковича, який ще у 2006 році сказав: "Коли політики недооцінюють пресу, їхня кар'єра зазнає поразки".
Віталій Тараненко, журналіст, Хмельницький, для УП.
