Шановні пасажири, не затримуйте висадку та посадку! Проходьте на вільні двері!

П'ятниця, 29 жовтня 2010, 16:11

Цим ввічливим зверненням часто зустрічає нас столичний метрополітен в жваві години буднього дня. З легкої руки чергового по станції ми почуваємо себе втиснутими в механістичне "совкове" уявлення про управління людськими потоками.

Чому ж для нас виявляється такою дискомфортною ця картина світу, і ми відчуваємо роздратування і неусвідомлене відчуття протесту?

Все насправді досить просто. З одного боку, за цим зверненням стоїть уявлення про те, що пасажири - розумні істоти, які прислухаються до розумних порад і відразу ж беруть їх на озброєння. Адже порада дійсно розумна - у годину "пік" в метро не варто "гальмувати", інакше можуть придавити, збити з ніг, можна не встигнути зайти-вийти.

З тих же резонів розумно заходити-виходити через ті двері, де менше всього народу.

З іншого боку, з того, що пасажири - люди розумні, а це, як ми вже побачили, мається на увазі в зверненні, - з цього виходить, що вони й самі повинні поводитися розумно. Тобто без всяких вказівок і підказок з боку не затримуватися при висадці і посадці і для цього входити-виходити через вільні двері.

А якщо черговий по станції звертається до них з наполегливою рекомендацією, значить, він вважає їх далеко не розумними, якщо не сказати дурними.

Таким чином, це простеньке звернення містить в собі два уявлення, що суперечать одне одному - що пасажири розумні і що пасажири тупі. Саме ця суперечність картини світу, в яку нас втискує черговий по станції, приводить до нашого дискомфорту.

Взагалі наша підсвідомість автоматично прочитує уявлення, що стоять за повідомленнями, і "приміряє їх на себе", тобто намагається цими уявленнями підкріпити нашу картину світу. І якщо вони їй суперечать або, того гірше, самі в собі містять протиріччя, наша підсвідомість на них реагує хворобливо!

Адже уявленнями пронизано все. За кожним людським проявом, за всім, що люди роблять і говорять, стоять певні уявлення. Навіть якщо вони не декларуються чи взагалі не усвідомлені, вони все одно впливають на нас.

Пригадаємо ситуацію, яка стала хрестоматійною, з написом "Виходу немає", пригноблюючу дію на психіку якої доведено вченими, а також згадаймо Юлію Тимошенко, яка ефектно використовувала в своїй виборчій кампанії слоган "Вихід є!".

Спробуємо проаналізувати уявлення, які стоять за нинішньою політичною рекламою основних гравців нинішньої виборчої кампанії, та який вони створюють вплив на суспільство.

Партія регіонів: "Будуємо нову країну"

- Вони зруйнували країну. Їх популізм вчора - це високі ціни сьогодні. Але стабільність, забезпечена новим керівництвом держави, дає людям надію. Тільки Партія регіонів може згуртувати всі гілки влади заради подолання кризи та підвищення рівня життя людей. Партія, яка об'єднує. Партія, яка будує. Партія регіонів.

- Партія, яка об'єднує. Всіх. Крім тих, хто, з точки зору ПР, зруйнував країну, а також тих, хто їх обирав.

- Вони погані, ми - хороші. Вони зруйнували країну, ми побудуємо нову. Ні, ми не відродимо країну, не відновимо, а саме побудуємо нову.

Коли щось в будинку нас не влаштовує, ми робимо в ньому ремонт, перебудовуємо-добудовуємо його. Або ж будуємо новий будинок, перед тим зруйнувавши старий. Тобто гасло "Будуємо нову країну" на рівні підсвідомості несе сигнал про те, що країна буде зруйнована, готуйтеся! "До основанья, а затем..." Десь ми це вже чули...

Ця звістка посилюється тим, що всі знають, що новий будинок потрібно будувати за новим проектом, а поки що команда, що йде під цим гаслом, демонструє швидше повернення до старого.

Крім того, новий будинок завжди будується з нових будматеріалів, а покажіть мені хоча б що-небудь нове, що використовується цією командою - люди ті ж, прийоми господарювання старі, принципи організації економічних процесів - теж, нових ідей немає ані в політичній площині, ані в економічній, ані в соціальній.

Говорите, що будуєте нову Україну? Не вірю, - як казав Станіславський. Але це, звичайно, наша із Станіславським справа. Турбує інше - в слоган закладена ідеологема, що продовжує розколювати країну: "Вони погані, вони у всьому винуваті!".

Юлія Тимошенко: "Батьківщина" захистить тебе!"

- Ти під загрозою! Це страшна загроза! Ні, ти не впораєшся сам! Тебе потрібно захистити! Партія "Батькивщина" захистить тебе!

Схоже, Юлія Володимирівна наступає на ті ж граблі, на які вже наступав Віктор Федорович на початку своєї президентської кампанії із слоганом "Почую кожного". Його неготовність почути кожного йому відразу ж показали тисячі активістів, які зателефонували по вказаному в рекламі номеру і зажадали до телефону особисто Віктора Федоровича.

Віктор Федорович розсудливо відмовився від цього слогану.

Пояснити Юлії Володимирівні неправдивість її наміру захистити кожного - адже з цього слогану витікає, що вона береться захистити саме кожного, - буде, звичайно, складніше. Але покажіть мені, кого "Батьківщина" вже захистила?

Екс-міністра економіки Богдана Данилишина, екс-голову митниці Анатолія Макаренка, колишнього заступника голови НАК "Нафтогаз України" Ігоря Діденко, які знаходяться під вартою? Або сотні її прибічників, які під тиском влади продовжують йти з лав її партії?

Я вже не ставлю очевидного запитання: це власне і все, що пропонує "Батьківщина" для країни, для народу, для людей?

Але найстрашніше не обман (чи це самообман?), який закладено в слогані, - до обманів політиків ми звикли настільки, що не дивлячись на багатократні розчарування продовжуємо знову вірити їм.

Найстрашніше інше -в слогані заявлена наявність ворога, від якого всіх треба захищати. Ворога, з яким потрібно боротися. Знову ідеологема, що спрямована на розкол!

Народна партія: "Вибери нормальних!"

- Чи є в цій країні люди, які б нарешті зрозуміли, як важко пенсіонеру вижити на ці копійки? (Тобто в основному ніхто цього не розуміє). Я за тих, хто не розмовляє, а нормально працює. (І проти тих, хто розмовляє. А також проти всіх, хто працює, але якось не так, не "нормально").

Коли ж нарешті будуть належно фінансувати бюджетників? (Це ви в нас питаєте?). Треба щоби у владу прийшли порядні та відповідальні, словом, нормальні люди. В Народній партії нормальні люди. Вони забезпечать кожному з вас нормальне життя. Вибери нормальних!

Тобто всі наші проблеми від того, що ми двадцять років обираємо до влади ненормальних. До речі вас обирали теж. Так що, виходить, в вашій нормальності теж можна сумніватися, панове.

Ну, як можна не сумніватися, якщо людина каже, обирайте мене, тому що я нормальний! Та ще неозброєним оком видно, що самого знімали в студії, а краєвид Києва потім підкладено. Чи ви вірите такому "нормальному"?

Ну, це знову-таки не найстрашніше. Страшно, що знову ми бачимо ідеологему, що несе в собі протистояння. Знову мається на увазі наявність ненормальних, які у всьому винуваті, і врятувати нас від них можуть лише "нормальні". Знову розкол!

Фронт змін: "Зміни майбутнє!"

- Ви добре знаєте, як ми живемо. (Ми добре знаємо, як ВИ живете!) Ціни, газ, податки, безробіття. (Все погано). Кращого завтра вже ніхто не чекає. (Всі здалися). Але я не здався. (Тільки я один!). Повірив у вас. (Хоч ви всі і здались). Для змін треба діяти. Потрібно рухатись вперед. Повір у свою країну. (Ми вже на "ти" перейшли?). Не бійся. Зміни своє майбутнє.

- Не думай про сьогодення, в ньому все погано! Думай про майбутнє! Воно вже є. Воно вже визначене. Але ти його можеш змінити!

Зверніть увагу, яка чудова ілюзія вимальовується - змінити майбутнє, якого ще немає, замість того, щоб міняти сьогодення, яке єдине, що реально існує, в якому власне всі проблеми і містяться. "Двійка" команді політтехнологів!

Але що є важливим, тут вперше в явній формі відсутня примара ворога. Хіба що натяком, що раз Фронт, значить, воюватимемо, значить, є з ким. Проте, вже добре!

"Сильна Україна": "Прийшов час сильних!"

- Партія "Сильна Україна" йде на вибори, щоби зробити наше життя кращим. Нам потрібні нові політики (Всі згодні), які готові змінити країну (Добре!), підняти економіку (Дуже добре!), повернути повагу до влади (Теж непогано!).

На нас чекає довга і складна дорога. (Буде складно). Але іншого шляху в країні немає. (Тільки сильні люди можуть ось так правду-матку!) Прийшов час сильних! Голосуй за "Сильну Україну". (А тут і другий зміст, що сприймається на слух: голосуй за сильну Україну! - це додає слогану переконливості та пафосу).

Зроблено чисто! Майже по підручнику. За всіма НЛП-законами. Рекламна конструкція без жодних огріхів. Хоч підставляй в неї інші змісти - все одне буде працювати! Прийшов час чесних! Прийшов час ефективних! Прийшов час білих і пухнастих!

Але головне для мене зараз не професійно побудована кампанія. Головне те, що в ідеології кампанії жодного слова про те, хто винуватий, з ким боротися, кого засуджувати і кого переслідувати.

І взагалі нема навіть уявлення, що хоч з кимось потрібно боротися. Залік! - команді політтехнологів Сергія Тігіпка. Я розумію, чому Тігіпко на президентських виборах отримав такий високий результат!

Зверніть увагу! Я поки що не говорю про те, чи будуть ці люди робити те, що обіцяють, коли прийдуть до влади. Тим більше команда Тігипка сформована в основному з людей, які вже побували у владі.

Я поки що не говорю про те, чи є взагалі у цих людей розуміння, що робити з країною, чи є у них стратегічне бачення майбутнього країни, в чому я особисто поки сумніваюся. Я не говорю про це.

Я кажу лише про те, що перший крок на шляху до всього цього, на мій погляд, повинен лежати у світоглядній площині, у площині базових людських цінностей.

А як ми з вами переконалися, поки що в нашому політичному поїзді їдуть обридлі всім пасажири з мотлохами застарілого світоглядного багажу, який як і раніше складається з інструментів розпалювання ворожнечі, провокації розколу суспільства.

Проте в поїзд починають підсаджуватися пасажири не з такими валізами. Правда, розглянути, що ж конструктивного у них у дипломатах і авоськах замість ненависті та ворожості, поки не вдається.

Але це вже означає, що в процесі висадки та посадки, що продовжується, неминуче скоро з'являться люди з якісно новим світоглядним багажем.

Так і хочеться сказати: "Прискорюйте висадку та посадку, шановні!".

Євген Лапін, Центр політичного консалтингу, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування