Подарунок податківцям
Саме напередодні дня підприємця прем'єр Микола Азаров презентував урядовий проект податкового кодексу, який підготовлено в результаті "громадського обговорення".
Цим проектом урядовці роблять великий подарунок податківцям та іншим контролюючим органам, адже значно розширюють їхні повноваження.
І всі обґрунтування щодо посилення фіскального тиску через необхідність забезпечення надходжень до бюджету, виплати пенсій та заробітних плат розбиваються об єдиний факт: проектом знищується можливість юридичним особам сплачувати єдиний податок.
Сьогодні юридичні особи, які сплачують єдиний податок, сплачують сумарно до бюджету більше ніж платники податку на прибуток. І це доведений на підставі даних ДПАУ факт.
Ще в травні представники міністерства фінансів та Державної податкової служби погодились з нашими розрахунками, що податкове навантаження - сума сплачених податків відносно отриманих доходів - на загальній системі становить у середньому 1,81%, а на спрощеній від 2,58 до 4,3 відсотків. Виключеннями є тільки два види діяльності - фінансові послуги та державне управління.
За усіма іншими видами діяльності до бюджету надходить більше коштів саме від підприємств - платників єдиного податку, а не від платників податку на прибуток.
Бізнес свідомо йде на збільшення податків. Адже такий механізм - сплата єдиного податку з обороту - робить фінансову діяльність підприємства прозорою й незалежною від податківців. Фіскалам немає чого робити на підприємствах-платниках єдиного податку, адже вони платять відсоток від усього обороту, а не обраховують для оподаткування свої витрати й прибутки.
Сьогодні підприємства платять за свою свободу єдиний податок. Але завтра такої можливості в них не буде.
Не зважаючи на те, що в опублікованому 03 серпня в "Урядовому кур'єрі" проекті Податкового кодексу було враховано нашу пропозицію, і встановлено ставку єдиного податку для юридичних осіб у розмірі 3% із ПДВ та 5% без ПДВ, - у доопрацьованій за результатами "громадського обговорення" редакції кодексу взагалі немає єдиного податку для юридичних осіб.
Таким чином, малі й середні підприємства заганяють в обов'язкову, у разі прийняття цього проекту, корупційну схему взаємовідносин із фіскалами.
А про те, що відносини будуть виключно корупційними, свідчать норми останнього проекту. Адже ними розширено сферу застосування непрямих методів оподаткування та адміністративного арешту майна, визначено моменти виключення майна з реєстру податкової застави. Натомість жодним чином не зазначено конкретного механізму її зняття, та введено ще цілий ряд нових повноважень для контролюючих органів.
До речі, відповідальності останнім за незаконні дії не додали зовсім.
Отже, за результатами аналізу одного податку видно, що проектом за рахунок зменшення надходжень до бюджету збільшили сферу діяльності. Це призведе до згортання підприємницької діяльності малими й середніми підприємствами, і, відповідно, до ще більшого дефіциту бюджету.
Такі зміни не зазначені в пропозиціях кабміну до Верховної Ради за результатами всенародного обговорення. А отже - ініційовані самим урядом.
І тому виникає питання: чому діюча влада створює для легального малого й середнього бізнесу корупційні умови, які зменшать надходження до бюджетів усіх рівнів, але збільшать фактичні витрати на ведення українського бізнесу?
Оксана Продан, спеціально для УП
