Який закон про вибори нам дійсно потрібен?

На 31 жовтня цього року призначено вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів. Без перебільшення можна стверджувати, що ця подія є однією з найважливіших у політичному житті країни.

Загальновідомим є те, що місцеві органи влади знаходяться найближче до людей, і від того, як буде організоване життя мешканців місцевих громад, буде залежати й рівень життя громадян усієї країни.

Для того щоб органи місцевого самоврядування могли ефективно виконувати покладені на них завдання, вони мають користуватись довірою громадян. А це відбудеться лише тоді, коли до їхнього складу будуть входити люди, які користуються повагою й авторитетом серед виборців.

Гарантією обрання найбільш достойних кандидатів мають стати чесні й прозорі вибори.

Саме такий підхід до формування органів влади має бути в демократичній правовій державі.

Наскільки відповідає вимогам сучасного суспільно-політичного життя країни прийнятий Верховною Радою закон "Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів"?

Відразу можна зауважити, що цей закон має багато недоліків. Але варто звернути увагу лише на ті, які можуть суттєво вплинути на результати народного волевиявлення.

Партійна складова в місцевому самоврядуванні

Слід зазначити, що юрисдикція органів місцевого самоврядування поширюється лише на територію окремих адміністративно-територіальних одиниць, а не на всю Україну. У зв'язку із цим органи місцевої влади можуть вирішувати лише питання місцевого значення.

Роль партій, як носіїв загальнодержавних соціально-політичних ідей, на місцевих виборах зводиться до мінімуму. Партійна складова в органах місцевого самоврядування не має практичного значення. Тому мажоритарно-пропорційну систему виборів на місцевих виборах використовувати недоцільно.

У місцевих органах влади, у першу чергу, мають бути представлені люди, які є членами місцевих громад, користуються довірою громадян та знають, як вирішувати проблеми, що відносяться до ланки органів місцевого самоврядування.

Саме тому на місцевих виборах найбільш прийнятною є мажоритарна система виборів. Кожен виборець може напряму проголосувати за свого кандидата, не звертаючись до посередництва політичних партій.

Обрані до органів місцевого самоврядування люди мають виконувати досить прості функції.

Сільські, селищні та міські голови повинні забезпечувати ефективне управління на відповідній території. Депутати місцевих рад мають представляти інтереси своїх виборців, контролювати дії виконавчих органів та процес використання коштів місцевих бюджетів.

Тобто компетенція органів місцевого самоврядування є досить обмеженою.

Роль місцевого самоврядування в системі державної влади

Місцеве самоврядування є найбільш демократичним інститутом, що знаходиться найближче до людей. І від того, наскільки мудру й виважену політику будуть проводити місцеві органи влади, будуть залежати і політична стабільність, і соціально-економічний розвиток усієї країни.

Тому дуже важливо забезпечити обрання тих, які користуються довірою виборців.

Для того щоб громадяни мали реальну можливість обирати кращих із кращих, кандидати на відповідні посади повинні певний період часу проживати на відповідній території. Їх мають знати люди, а кандидати повинні знати проблеми, які є в мешканців відповідних територіальних громад, і мати власне бачення їхнього вирішення.

Однак у прийнятому законі про місцеві вибори немає чіткої прив'язки кандидатів до відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Але найважливішою проблемою є те, що право висувати кандидатів, крім кандидатів на посади сільських і селищних голів, а також депутатів відповідних рад мають лише політичні партії. Ця норма закону суперечить Конституції, є неправовою й недемократичною.

По новому закону в органи місцевого самоврядування пройдуть люди, які представляють не інтереси мешканців відповідних територіальних громад, а інтереси політичних партій.

Отже, можна зробити висновок, що в результаті буде обрано не дуже багато громадян, які користуються довірою більшості виборців. Тому розраховувати на те, що після цих виборів життя людей зміниться на краще, досить проблематично.

Висування кандидатів

Враховуючи те, що органи місцевого самоврядування в основному вирішують лише питання місцевого значення, то й кандидати на відповідні посади в органи місцевого самоврядування мають висуватись тільки із числа мешканців місцевих громад. Виборці самі мали б вирішувати питання висунення й обрання кандидатів на відповідні посади.

Тож було б доцільно дати право висувати кандидатів на відповідні посади не лише політичним партіям, але і зборам виборців.

Тобто громадяни, які проживають на відповідній території й не належать до жодної з політичних партій, повинні мати право провести збори, і висунути свого кандидата в депутати або кандидата на посаду сільського, селищного чи міського голови.

Для забезпечення демократичності виборів має бути збережено й інститут самовисування. Тобто кожна особа повинна мати право сама запропонувати громаді свою кандидатуру на відповідну посаду.

На законодавчому рівні обмеження можуть бути введені хіба що з метою недопущення обману виборців і фальсифікації результатів виборів.

Право висувати кандидатів до місцевих органів влади та контролювати процес виборців повинні мати всі мешканці відповідної територіальної громади, які мають право голосу.

Щодо права бути обраним, то тут достатньо було б встановити деякі обмеження.

Наприклад, кандидатом у депутати або на посаду сільського, селищного чи міського голови має бути особа не молодша 21 року. Мається на увазі, що кандидат, крім повноліття, повинен мати ще і якийсь життєвий досвід. Крім того, він має знати місцеві проблеми й мати власне бачення їх вирішення.

Враховуючи особливості, можна зробити висновок, що для місцевих рад найбільш прийнятною є мажоритарна система виборів.

Вона дає можливість і партіям, і зборам виборців, і кандидатам, які пішли шляхом самовисування, бути в рівних умовах.

Єдиним критерієм об'єктивності місцевих виборів мають бути тільки результати голосування. Лише виборці мають визначати, хто саме буде представляти їх інтереси в місцевих органах влади - представник партії чи позапартійний кандидат.

Прозорість виборчого процесу і чесність підрахунку голосів

За наявним законом це буде практично неможливо забезпечити.

Закон дає можливість ефективно контролювати вибори лише представникам парламентських політичних партій. Усі інші партії знаходяться в значно гірших умовах. А громадські організації та виборці практично знаходяться поза цим процесом.

Очевидно, що за таких обставин 31 жовтня марно сподіватись на прозорі й чесні вибори.

Недовіра до офіційних результатів голосування постійно буде провокувати виникнення конфліктів. А враховуючи те, що вони виникатимуть у різних регіонах України, то це буде підривати довіру людей до влади. Останнє, у свою чергу, буде дестабілізувати країну в цілому.

Виправити ситуацію можна лише шляхом внесення відповідних змін до прийнятого закону.

Вибори сільського, селищного та міського голови

Для забезпечення демократичності виборів було б доцільно ввести двотурову систему виборів цих посадових осіб.

Система виборів в один тур може призвести до того, що обраною може стати особа, яка набере відносну більшість голосів, але насправді не користується підтримкою більшості виборців. У зв'язку із цим два тури дають більш об'єктивний результат.

Запровадження двотурової системи виборів дасть можливість виборцям у другому турі, за умови, якщо ніхто з кандидатів у першому турі не набере більше 50% голосів, обрати одного із двох кандидатів, який є найбільш прийнятним для більшості громадян.

Участь громадян у виборах

Кожен має право брати або не брати участь у виборах.

Вважається, що соціально-активні громадяни, які мають власну позицію, прийдуть на вибори. Тих, які не візьмуть участі у виборах, можна вважати такими, що утримались від голосування. Тобто вони не заперечують проти вибору того кандидата, за якого проголосувала більшість виборців.

Отже, забезпечення демократичності й прозорості місцевих виборів буде сприяти обранню в органи місцевого самоврядування найбільш достойних представників територіальних громад. Це має сприяти забезпеченню політичної стабільності й соціально-економічного розвитку не лише окремих адміністративно-територіальних одиниць, але й країни в цілому.

Залишилось лише внести відповідні зміни до закону, і провести чесні й прозорі вибори.

Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства, спеціально для УП