Іменем суспільного блага – розстріляти!
Ефект двомовності
У Києві існує дуже цікава модель поведінки стосовно двомовності. Це майже барометр.
По-перше, майже всі володіють двома мовами й переходять з української на російську настільки природно, що в стороннього спостерігача може виникнути ілюзія, що в Києві живе винятково російськомовне населення. Або україномовне.
Це не так. Ми майже всі - двомовні. І то є правда.
Але це ще й барометр. У той час, коли все спокійно й населенню ніщо не загрожує - майже всі й усюди розмовляють російською мовою, короткочасно переходячи на українську. Але коли народ у Києві відчуває загрозу - люди починають розмовляти українською.
До речі, я такий ефект спостерігав не тільки в Києві, а по всій Україні, навіть у Луганській області.
Так ось. Я помітив, що в Києві почали частіше розмовляти українською. І це - однозначна прикмета відчуття загрози й готовності до колективної оборони.
Що спричиняє цю загрозу, на яку так реагує суспільство?
Стара модель
"Нова влада" робить дуже просту річ - відновлює стару модель поведінки. Ту, яка була за часів СРСР.
Чому так? Тому що в їхньому розумінні саме таким і має бути порядок. Це не їхня вина чи злі помисли. Просто іншої моделі поведінки для них не існує. Вони вважають що роблять правильно.
Це не їхня провина - адже ніхто не дав їм нової моделі й не довів, що нова модель - ефективніша.
Навпаки - та ж Тимошенко довела, що іншої моделі може не існувати взагалі. Може тому, що під моделлю поведінки розуміла сезонну моду на Луї Віттона й нічого не збиралась міняти, а лише користувалась тим, що створено не для неї, і не для народу?
У той час, коли створювалась та модель поведінки влади, яку зараз відтворює ПР, існував один невеликий нюанс. Завжди й усюди вказувалось, в ім'я чого робиться те чи інше.
Тобто, будь яка дія теоретично мала робитись задля суспільного блага. Наприклад, заради світлого майбутнього. І існувало це правило всюди - у нормативній базі, у документах, у кримінальному судочинстві.
Якщо дрібного підприємця розстрілювали - то не просто так, це була "высшая мера социальной защиты". Звісно ж, для суспільного блага. І розкулачували та відправляли в Сибір на вірну смерть теж не просто так, а винятково задля побудови комунізму.
Я, наприклад, вірю, що заклеювати свіжі бігборди Кармазіна в Звенигородському районі Черкаської області Януковичем - це робиться винятково для нашого суспільного блага.
Але прошу, поясніть: для якого і яким чином така беспрєдєльна заміна на бігборди Партії регіонів може сприяти суспільному благу?
Старі "нові". Психологія
Чому мовчить стара "нова еліта"?
"Тому що"(с) вони теж мають у голові лише стару модель поведінки й відрізняються лише тим, що їх лише недавно відірвали від корита найбрутальнішим способом. І вони теж не мають нової моделі суспільної поведінки. І, відповідно, не знають ані що робити, ані як робити, ані, головне, - навіщо робити.
Бо перебування у владі використали не заради суспільного блага, а заради збагачення себе, коханих, грошовими знаками, забезпеченими економічними відносинами в Європі й США, тобто євро та доларами. А відтак діяли в інтересах цих країн. Свідомо, чи не свідомо - не має значення.
А відтак - не мають що сказати, бо не знають. Або не можуть, бо тоді прокидаються всередині їхніх душ іскри стида - принаймні я сподіваюсь на це, - і не дають вимовити те, що треба сказати Народові. Адже правда вдарить по ним самим. Вони самі недавно робили те саме, що зараз робить нова "стара влада".
Ця правда полягає в тому, що відбулась девальвація. Від "Юри-Термінатора" до "Юрка-Тєхосмотр". І дельта в цій девальвації - дуже велика.
Звідки взялась "стара модель" поведінки?
"Стара модель" поведінки влади й чиновників - це деградована й девальвована модель поведінки, яку насаджував Сталін під час виведення нової породи "совєтского чєловєка". Селекція проводилась шляхом знищення тих, хто не відповідав такій моделі.
Певно, що було багато добрих якостей у homo sovetikus. Але методи... Власне, методи насадження нової на той час моделі її й дискредитували, а згодом відбулася й деградація.
Нова модель
Ми не можемо змінити психологію старих лідерів.
Єдине, що ми можемо, це створити нову модель суспільної поведінки. І по своїй волі прийняти її для себе.
По своїй волі - тому що не можемо йти шляхом Сталіна й знищувати людей, закривати телеканали та здирати бігборди.
По своїй волі тому, що це вигідно кожному з нас. Бо стара модель поведінки приводить нас до бідності, і духовної, і матеріальної .
Це те, єдине, що може реально й прямо зараз зробити кожен із нас. Спочатку - сам.
Більша частина читачів, яких я справді поважаю за героїзм робити бізнес в Україні, скаже: я зміг, я вистояв, я забезпечена й самодостатня людина - це не до мене.
Тим, хто вважає себе самодостатнім і багатим лише тому, що має бізнес у економічно недорозвиненій країні, зробив крутий ремонт у "хрущовці", і їздить на крутому іноземному авто по поганим дорогам, мушу повідомити - навіть теоретично неможливо бути багатим у бідній країні.
Це стосується і Пінчука, Ахмєтова, Коломойского, Юрушева - вони вже не живуть в Україні.
Але яка то має бути модель? Що то таке?
Багато хто називає таку модель "національною ідеєю".
Є люди, які намагаються коротко сформулювати таку "національну ідею", і довести до всього суспільства як панацею "від усього". Усі такі спроби об'єднує те, що таку "національну ідею" має хтось прийняти, хтось затвердити й так далі.
Хтось, а не ти сам. Але давати поради іншим - так солодко й так легко... Так само, як відбирати чуже й почувати себе беспрєдєльно всесильним.
Існуюча модель поведінки не дає розвитку країни, зменшує кількість населення, не забезпечує захист прав власності, і не дає впевненості в завтрашньому дні.
Тому її треба корегувати.
Крім того, історично існуюча модель поведінки в Києві призводить до періодичних захоплень нашого населення й території чужинцями. Із цим треба щось робити, бо так буде завжди.
Як пройде зміна?
Ніякий опір чи самозахист не змінить модель суспільної поведінки. Це тимчасові процеси. Вони жодним чином не впливають на моделі поведінки, а відтак на майбутнє народу. Так само не змінить модель поведінки жоден нормативний документ.
Цю роботу може виконати лише еліта Народу. Або товариш Сталін, який одноосібно виконав функцію еліти.
Зміна суспільної моделі поведінки можлива лише під час драматичних подій, які надовго лишаються в пам'яті народу.
Так ось, я повертаюсь до початку статті. Народний барометр каже, що такі події не за горами.
Тож нехай буде буря. Але буря то не головне.
Головне - терміново створити народну еліту. Зараз найголовніше завдання зібратись в єдності всім, хто може виконати функції еліти. Просто зібратись до купи. З метою надати народу нову, більш ефективну модель поведінки.
Коли віє вітер - дурень закриває вікно. А розумний ставить млина.
Михайло Притула, спеціально для УП
