Олімпіада-2022 в Карпатах: реальність чи перерозподіл власності

Вівторок, 27 липня 2010, 10:14

У Славському Львівської області найбільше лякають жахливі дороги. Обабіч сучасні відпочинкові комплекси, готелі, ресторани, а шляхи як в забитому селі. Туристи залишають на стоянках автомобілі й розважаються на квадрациклах.

Забудова селища - немов стихія, будівлі, розкидані по усіх закутках, вражають то убогістю, то вишикуваною красою. Інколи створюється враження, що власники намагаються переплюнути один одного, а в Сколівському районі нема на них архітектора. Кожен сам собі законодавець будівельної моди.

Невже в хаотично забудованому селищі, без доріг й тротуарів, можна проводити Зимові Олімпійські ігри?

Бойки без особливого ентузіазму сприйняли месидж Віктора Януковича про можливі Зимові Олімпійські ігри 2022 року в українських Карпатах.

На заклики львівського губернатора Василя Горбаля, коли той під час представлення голови Сколівської районної адміністрації наказав взяти курс на Олімпіаду, щоб основні змагання пройшли на Львівщині, навіть уваги не звернули. Настільки далекою й нереальною перспектива - 2022 в Україні.

Зрештою, що може зробити голова райадмінстрації, чи навіть губернатор для просування мрії Януковича? Потрібні мільярдні капіталовкладення. І не тільки гроші.

В олімпійських мріях насторожує лише одне. Паралельно з двома месиджами від влади почалися кроки зі зміни власників відпочинкових комплексів в Карпатах.

Першою в зону уваги потужної фінансової групи, близької до влади, потрапила база відпочинку "Динамо". Міліцейське відомство давно не вкладало фінансів у комплекс у Славському.

Інфраструктура бази годиться для спартанського загартування або тренування спецназу. Змінити власника - жодних проблем.

Трохи складніше з іншим ласим шматком - спортивною базою міністерства оборони "Тисовець". Хто сумнівається, нинішні міністр оборони і начальник Генерального штабу, якого відкликали з пенсії, підпишуть що завгодно?

Для початку можна створити спільне підприємство, а згодом, для дальшого притоку інвестицій все приватизувати. Яка знайома схема!

Карпати поки що без господаря. Лише Буковель по-серйозному прихопив Коломойський.

Поки українські олігархи ділять Карпати, заглянемо до наших близьких сусідів - росіян, чий досвід любить запозичувати нинішня команда Януковича.

Зимова Олімпіада 2014 року пройде в Красній Поляні Краснодарського краю, за кілька десятків кілометрів від чорноморського узбережжя Кавказу.

***

Сучасною європейською трасою від аеропорту Адлер ви домчите до Поляни за 45 хвилин. Вертольотом - ще скоріше. Зійшовши з трапа літака, за лічені хвилини потрапляєте на вертолітний майданчик. За двадцять хвилин - приземлитися на вертодромі в центрі Поляни.

Ще 30 років тому селище міського типу неподалік Сочі виглядало значно гірше від українського Славського.

Дорога в Поляну, де проживало понад три тисячі етнічних греків, нагадувала серіал з фільму жахів. З 50-кілометової складної траси половина пролягала гірською ущелиною. Ширина три метри, а далі обрив - стометровий. Водіїв попереджали: не хвилюйтеся, падати не боляче, поки долетите до річки, з переляку помрете від розриву серця.

Цей відрізок траси, який проходив через пробиті в горах тунелі, давно облюбували кінорежисери. Пригадуєте захоплюючі кадри погонь з фільмів "Кавказька полонянка", "Діамантова рука" - вони відзняті дорогою до Поляни.

Селище свого часу привернуло увагу багатих людей царської Росії з кількох причин. Унікальний гірських клімат. Коли набридає море, можна сховатися в горах. І відносний спокій. Перекрий одну дорогу - і миша не прослизне.

Дача фабриканта Сави Морозова, який фінансував революцію Леніна, розкинулася в самому центрі Поляни. На схилі гори, що зависає над селищем, під час правління Ніколая 11 облюбував для дачі місце депутат Держдуми Хомяков.

Що знали росіяни по Красну Поляну? Тут випадали найбільші в Росії сніги - до чотирьох метрів. На околиці селища знаходилась республіканська гірськолижна школа. В горах можна було тренуватися весь рік, на деяких схилах ніколи сніги не сходили. Влітку в купальнику їздили на лижах. І ще славилися селищні бджолярі, один з яких навіть став Героєм Соцпраці.

***

Своєму розвитку забите селище має завдячувати покійному міністру оборони СРСР маршалу Андрію Гречку і нинішньому прем'єру Володимирові Путіну - це їхнє улюблене місце відпочинку.

Друге дихання в край прийшло після побудови турбази міністерства оборони СРСР "Красная Поляна". Виросли два триповерхові корпуси. Поряд ще збереглася дача Сталіна. Похмура будівля з однією сонячною кімнатою - на самому горищі. На схилах виріс симпатичний комплекс, який природно вписався в навколишній ландшафт.

За ескізами маршала Гречка на фоні гір поряд з генеральським готелем виріс зі скла й дерева модерний ресторан. Трохи далі, на схилі, де вранці першими з'являються сонячні промені, збудували дерев'яну дачу самого міністра оборони Гречка. Ця назва збереглася до 2003 року, поки росіяни з перепою не спалили улюблене місце відпочинку радянської та російської військової еліти.

Особливо дача Гречка славилася дерев'яною банею - у ній побули міністри оборони чи не усіх країн Варшавського договору.

За двадцять кілометрів від турбази "Красная Поляна" спорудили будинок для мисливців "Лаура". В гірських лісах, де багато каштанів, водилися кабани, ведмеді. На полюваннях розважалися генерали.

Про маршала Гречка досі Поляною ходять легенди. Одна з них, як міністр оборони підсів у самоскид і втік від своєї охорони. Поблукав селищем, у гастрономі випив кефіру й пішки повернувся на свою дачу.

Минулими роками безпечно добратися до Красної Поляни можна було лише вертольотом з Адлера. Взимку дорогу часто перекривали снігові лавини, або сповзаючі гірські грунти.

В самому селищі не було жодного готелю чи ресторану. Лише крило єдиної столової віддали під бар "Лаура".

***

З чого починали росіяни? Збудували сучасну безпечну дорогу біля русла самої річки. Стара залишися поряд, як нагадування по страшні часи. Її узбіччя досі завішені вінками, як спогад про загиблих.

Після Гречка нове життя в Красну Поляну вдихнув Володимир Путін. Скоріше всього офіцер першого управління КДБ вперше побував в Поляні ще в молоді роки.

В часи СРСР селище закрили для іноземців. Тут відпочивали також високопоставлені офіцери з соціалістичних країн. Туристичний маршрут для військових Красная Поляна - Псеашко (гірські будиночки)- Кудепста (море) користувався шаленою популярністю.

За роки свого президентства Путін найкраще пропіарив Красну Поляну - став їздити сюди кататися на лижах, а за ним потягнулася вся владна й бізнесова еліта.

Губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов почав проводити в селищі серйозні наради. Поляна стало місцем для відпочинку й ділових зустрічей.

Найпотужніше в край зайшов "Газпром": провели газ, збудували вертодром, сучасну інфраструктуру - все це перетворило регіон в модний гірськолижний курорт.

За Путіна освоювати Поляну, немов нафтові родовища, кинулися відразу три кити - крім "Газпрому", фінансова група Володимира Потаніна і губернатор Олександр Ткачов.

Що важливо, ніхто не побіг відбирати у військових прекрасну базу відпочинку, з якої починалася історія гірськолижного курорту. Російські олігархи почали будувати нові готелі, ресторани, лижні траси.

Красну Поляну, забите селище, сьогодні не впізнати - це популярний міжнародний центр гірськолижного відпочинку з сучасними олімпійськими об'єктами.

Завдяки тому, що влада першою показала приклад і віддала перевагу рідному краєві, а не Австрії чи Швейцарії.

***

Бойки повірять в серйозність олімпійських мрій Віктора Януковича лише після того, як побачать президента на лижах на Тростяні. Горяни такі люди.

До речі, Леоніда Кучму навчив кататися на лижах голова Сколівської райдержадміністрації Романів вже в перед пенсійний вік. Тренувалися разом на схилах біля "Тисовця".

Богдан Кушнір, Славське Львівської області - Красная Поляна Краснодарського краю(Росія), спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування