Українці повертаються

Народ мій є, народ мій завжди буде,
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
і орди завойовників-заброд!
Василь Симоненко

Попри всі негаразди, з 22 по 25 червня 2010 року у Львові таки відбувся III Міжнародний конгрес "Діаспора як чинник утвердження держави Україна в міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє". Конгрес був організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

Однак дана стаття - не прес-реліз. Тому, опустивши багато значущих подій під час конгресу, хочу зосередитись лише на деяких принципових моментах та рішеннях.

Серед привітань конгресу від представників різних громадських організацій, як українських так і закордонних, політичних і громадських діячів, окремо виділилась вітальна телеграма від Віктора Януковича.

Зокрема, там відмічалось, що в Україні буде тільки одна державна мова - українська. Це викликало в учасників Конгресу жваву реакцію.

Одна з найбільш помітних подій на конгресі була доповідь президента Світового конгресу українців Євгена Чолія. У ній ішлося про те, що, попри територіальну віддаленість від рідного краю та сильні асиміляційні процеси, українська діаспора зберігає свою національну ідентичність, та радіє успіхам і вболіває кривдами й невдачами українського народу в Україні.

До 1991 року українська діаспора робила все, щоб Україна знову стала вільною й незалежною. А опісля - активно долучалася до утвердження української державності.

Завдяки діяльності й широкій мережі СКУ, найбільшої у світі української організації яка представляє діаспору, на сьогодні Голодомор 1932-33 років визнали геноцидом української нації чотирнадцять держав світу.

А саме: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Сполучені Штати Америки та Угорщина.

Минулого року СКУ виокремив п'ять найважливіших для української діаспори та України питань. Після обговорення з попереднім президентом, прем'єром та МЗС України, ці питання перетворились в Меморандум про співпрацю в п'яти напрямках, що передбачають:

- моніторинг та забезпечення захисту інтересів закордонних українців згідно з міжнародними конвенціями та національним законодавством країн їхнього проживання;

- підвищення позитивного міжнародного іміджу України різними шляхами, включно із пропагуванням культурно-історичної спадщини України;

- збереження та популяризація української мови в Україні та в діаспорі;

- продовження просвітницької роботи серед світової громадськості щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу;

- проведення спільних акцій, спрямованих на підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції.

СКУ акцентував на тому, що нова влада в Україні з перших днів розпочала цілеспрямоване переписування історії України у світлі московської інтерпретації. Зокрема, заперечуючи Голодомор як геноцид українського народу.

У зв'язку із цим конгрес заявив:

- з огляду на свою недавню заяву на засіданні ПАРЄ, президент Віктор Янукович тепер повинен публічно заявити, що Голодомор є геноцидом українського народу;

- Верховна Рада України повинна відкинути всі спроби заперечити Голодомор як геноцид українського народу;

- слід повернути на офіційний сайт президента розділ про Голодомор, і цим самим сприяти поширенню інформації про нього серед громадян України та світової громадськості;

- уряд України повинен ще в цьому році виділити відповідні кошти для встановлення пам'ятника жертвам Голодомору на виділеній американським урядом землі у Вашингтоні.

Ми віримо, що Україна, яка за наших часів уже перейшла два важливих історичних етапи - відновлення своєї незалежності в 1991 році та Помаранчеву революцію, - яка дала впевненість і віру народу у власні сили, ще перейде й третій етап: синьо-жовте відродження, що зукраїнізує Україну.

І сьогоднішні події прискорять цей третій етап.

З вуст представників української діаспори звучало здивування, що в Україні міністром освіти призначено україножера. Навіть не можна собі уявити, у якій країні світу є міністр, що ставиться із презирством до того народу, який саме й доручив йому міністерське крісло.

Такий міністр у європейській країні, за словами президента Європейського Конгресу Українців Ярослави Хортяні, був би на посаді мінімум і максимум одну добу.

І головне.

Пані Хортяні сказала ще й те, що сімдесят - вісімдесят відсотків українців мають бажання повернутися в Україну.

За статистикою, поза меж України проживає двадцять мільйонів українців. Якщо це врахувати, то теоретично, повернутися протягом кількох років можуть приблизно від десяти до п'ятнадцяти мільйонів наших співвітчизників.

Світова криза довела, як промовляє наше українське прислів'я, - усюди добре, а вдома найліпше.

Тому українська діаспора міняє тактику й стратегію. Якщо раніше діаспора допомагала українцям і Україні із зовні, то тепер, коли вона стає суб'єктом державотворення, розроблятиме програми з повернення українців на батьківщину.

В Україні ті, хто повернеться, в основному візьмуться за розвиток малого й середнього бізнесу, стануть фермерами тощо.

Українці діаспори розуміють, що теперішня олігархічна космополітична державна влада в Україні не сприятиме поверненню.

Але вони все одне повертатимуться. Бо знають, де знаходиться земля предків, і використовуватимуть для цього міжнародне й українське законодавство.

А влада вічною не буває, особливо космополітична.

Юрій Сидоренко, менеджер по роботі з діаспорою УВКР, спеціально для УП