Геостратегічний нонсенс
В будь-якій справі, в кожному явищі і процесі, які стосуються людського суспільства, завжди присутні речі як об'єктивні, тобто незалежні від бажання і волі людей, так і суб'єктивні, які в тій чи іншій мірі визначаються зусиллями суспільства і його окремих видатних представників.
Не є, навіть у принципі не може бути відмінною, в цьому сенсі і Україна. Все те, що відбувається в нас нині, вже десь було.
Один з основоположних наукових методів є метод аналогій. Так ось, аналогій нашим нинішнім реаліям політичного життя у світі безліч.
Однозначно очевидно, що суспільство розвивається через кризи і інакше розвиватися воно просто не може. Більш або менш протяжний еволюційний процес трансформації суспільства неодмінно переривається коротким, але надзвичайно напруженим і швидким революційним етапом.
Відступ назад необхідний для того, щоб весь бруд, все лайно, яке накопичилося в суспільстві спливло нагору і його можна було злити або зібрати. Я називаю це ефектом або принципом цунамі, коли після повільного відступу від берега на нього навально накочується руйнівна хвиля цунамі.
Звичайно, що такий абсолютно детермінований або визначений процес буває лише в природі. Через це тут, маючи достатню кількість інформації, можна абсолютно точно підрахувати все: від маси води, яка насунеться на берег після відступу моря, до висоти хвилі, швидкості її руху тощо.
В суспільстві, де у теж детерміновані суспільні процеси неодмінно втручаються люди, не все так просто, як у природі. Однак, треба знати, що людині чи групі людей не дано відмінити закономірності розвитку суспільства і тому вони можуть їх лише в певній мірі прискорити або загальмувати, але ні в якому разі не відмінити.
"Проффесори" і "акадємікі", які керують Україною нині, цілком очевидно, в такі тонкі матерії не вдаються. Вони абсолютно природно для рівня їхнього інтелектуального і духовного розвитку, який написаний на їхніх обличчях і світиться в їхніх очах, вважають, що вже міцно схопили бога за бороду.
Звідти і абсолютно божевільні рішення і "прожекти", які лише вказують на повне нерозуміння процесів, що нині відбуваються не лише в Україні, але й у світі.
Будучи засновником і завідувачем першого в країні відділу геополітики і геостратегії, я ще в 1998 році почав писати футуристичний роман "Три сни українця". Він був закінчений у 2000 році, а виданий тиражем одна тисяча екземплярів у 2003.
Роман можна прочитати в Інтернеті на сайтах Українського центру і російського Самиздата. В цьому романі є все: від кохання до бойовиків, від студентських "вибриків" до витребеньок дорослих дядьків-академіків.
У свій час одна поважна пані висловила думку, що академік Масляк такого написати на міг. Клянуся, це дійсно мій твір. Я теж колись був молодим і теж закохувався, хоча нині в це важко щиро повірити.
Роман заявлений як фантастичний, але якщо ви його прочитаєте, то неодмінно помітите, що все, що в ньому описане футуристичне, аж до вибухів бомб у Москві, вже відбулося, відбувається чи осо-ось буде відбуватися.
Справа в тому, що все те, що має відбутися через власну закономірність, неодмінно відбудеться. Хоче цього хтось, чи ні. Моє завдання лише зрозуміти певну закономірність і в доступному всім художньому стилі викласти її на папері. А через декілька років ви матимете можливість перевірити, настільки цей фантастичний роман є дійсно фантастичним.
Ось вам наступний сюжет для роману з умовною назвою "Міст". З великою помпою "наша" влада оголосила разом з владою Росії про черговий "прожект" з будівництва мосту між Україною і "братньою Росією" через Керченську протоку.
Звичайно, що на цьому матеріалі можна створити цілий розділ підручника з психіатрії для студентів-медиків, а також провести не один семінар зі студентами всіх ВНЗ світу. Божевілля цього рішення полягає в тому, що Україна згодилася, щоб її напряму з'єднали з найпроблемнішим регіоном світу, яким є Північний Кавказ.
Якщо після всіх тисяч терактів в Росії, які родом з Північного Кавказу, "нашій" владі нічого не дійшло, що вони збираються робити, то це вже або медичний діагноз і патологія, або вони щирі вороги України і української нації.
Я не знаю які оцінки в цілому, це тема окремого дослідження, були у представників "нашої" коаліції в парламенті, але схоже, що з географії в них були суцільні незадовільні оцінки. Подивіться на карту, що ви, такі-сякі, збираєтеся робити!
Міст же з'єднуватиме вас не з "горячо любімой" Москвою, якій ви, як кажуть в народі, щось там "лижете", а з Чечнею, Інгушетією, Північною Осетією, розчудовим "братнім російським" Дагестаном, озброєними моджахедами Кабардино-Балкарією і Карачаєво-Черкесією тощо.
Вам мало своїх проблем? То чи є у вас щось у голові взагалі? Ви хочете напряму з'єднати ісламістів Північного Кавказу з ісламістами Криму?
Пам'ятаю, як божевільна київська влада після терактів у московському метро почала негайно ж очищати підходи до станцій київського метро і оголошувати в підземці про небезпеку терактів. От ідіоти! Поки що, слава Богу, ми ніяким чином не причетні до війни на Північному Кавказі, тому і чекати підриву шахідами українців ніякого сенсу немає.
Але якщо п'ята колона російського імперіалізму пошле наших хлопців на допомогу "братній Росії" на Північний Кавказ, метро почнуть підривати і у нас. Саме цього і домагається ФСБ.
Західним аналітикам є незрозумілою та помпа, з якою святкували в цьому році 9 Травня росіяни і їх українські "підкаблучники". Здавалося б, для цього немає ніяких підстав.
По-перше, економічна криза триває і викидати величезні гроші на паради немає сенсу. По-друге, немає вже і країни, тобто Радянського Союзу, яка перемогла. По-третє, майже не залишилося в живих безпосередніх учасників тих подій.
По-четверте, "переможена" Німеччина втратила в 2,5 рази менше людей у війні, ніж переможці. По-п'яте, "переможені" Німеччини і Японія живуть одна у 10 разів краще за переможців, а друга аж у 12 разів. То хто ж тоді виграв, а хто програв?
Дійсно, у них там на "переможеному" Заході і Сході "умом Росію нє понять, аршином общим нє ізмєріть". А мені секрет розкрив один російський геополітик. Геополітика, на відміну, скажімо, від політики, надзвичайно відверта наука. Вона не вміє брехати.
І ось цей чоловік звернувся до мене з словами: ваші діди і батьки проливали кров разом з нашими дідами і батьками, і у Великій Вітчизняній війні, і в Афганістані, чому ж ви не хочете знову воювати з нами на Північному Кавказі?
Ось де "собака зарита". Нам хочуть нагадати, що ми разом гинули у всіх війнах, які постійно вела і буде вести Росія, доки залишатиметься імперією. Тому чим далі ми будемо від Росії триматися в усіх сенсах, тим менше небезпеки, що і нас втягнуть в чергову російську "побєдоносную" війну.
Для мене очевидно, що головним завданням російського імперіалізму і його п'ятої колони в Україні є відправити наших дітей, онуків, братів на бійню до Північного Кавказу, де все більше розгорається війна.
Якщо раніше вона палахкотіла лише в Чечні, то нині вона там скрізь. З 900-тисячної російської армії понад 350 тисяч солдатів і офіцерів зосереджено саме там, на Північному Кавказі. Це межа. Більше Росія мобілізувати просто не може.
А ось в Україні нині "гуляє" понад 200 тисяч хлопців, яких цілком можна було б відправити на бійню в цей російський регіон. І навіщо нам так довго вчитися у школі, коли на Північному Кавказі "братскій русскій народ нєсьот нєвосполнімиє потєрі".
І студентів у нас з відстрочками від армії надто багато. А ви думаєте, чому це так Росія добивалася, щоб призначили пана Табачника міністром освіти і науки? Наївні люди! Напевно, нинішня влада в Україні саме для цього росіянами і поставлена.
Люди, будьте пильні, а то не встигнете і опам'ятатися, як ваших дітей і онуків відправлять під кулі бойовиків на Північний Кавказ, задля виконання "інтернаціонального обов'язку" і в цілком обмеженому контингенті, так тисяч двісті.
Петро Масляк, для УП
