На порядку денному… місцеві вибори
Скасувавши проведення виборів до місцевих органів влади 30 травня 2010 року та відклавши їх на невизначений термін, Верховна Рада брутально порушила Конституцію України. І жодні аргументи - чи то відсутність грошей у бюджеті, чи політична доцільність, чи будь-яка інша причина - депутатів не виправдовують.
Незручні для себе місцеві вибори влада та опозиція перенесла спільними зусиллями: проект постанови ВР вніс опозиційний депутат Кармазін, перед тим його підтримав інший опозиціонер Томенко, а провладні ПР, Блок Литвина і комуністи забезпечили необхідну кількість голосів. Здавалося, що питання врегульоване і таке рішення всіх влаштовує.
І тут несподівано для багатьох президент Янукович заявляє, що слід повернути людям їх конституційне право і провести місцеві вибори уже восени цього року. Одразу була визначена найконституційніша дата - 31 жовтня 2010 року.
Крім цього, злі язики нашептали Віктору Федоровичу, що найкраще зреалізувати своє виборче право на місцевих виборах народ зможе за умови повернення до мажоритарно-пропорційної, тобто змішаної системи голосування.
Ідея гаранту прийшла до смаку, адже взявши в руки калькулятор він підрахував наскільки може збільшитися чисельність армії регіоналів на місцях та скільки районних і обласних рад в результаті стануть підконтрольними владі.
Отже, чого прагне влада, змінивши систему голосування на місцях? Чому її влаштовує саме змішана виборча система?
Як відомо, виборча система - спосіб переведення голосів виборців у депутатські мандати і владні посади. Залежно від типу виборчої системи отриманий результат може дати різну кількість мандатів, тому коригування системи голосування під кожні конкретні вибори перетворилося вже на справжнє мистецтво.
Якщо вірити джерелам поважного видання "Дзеркало тижня", то законопроект про вибори депутатів місцевих рад, розроблений Партією регіонів, уже готовий.
Він передбачає, що вибори депутатів сільських та селищних рад проводитимуться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Депутати ВР Криму, міст Києва та Севастополя, обласних, районних та міських рад обиратимуться по змішаній (мажоритарно-пропорційній) системі.
Розподіл місць у радах відбуватиметься за принципом 50/50: одна частина мажоритарщики, інша - депутати, обрані за закритими списками тих партій, які подолають виборчий бар'єр.
Змішана система виборів насамперед вигідна для добре організованих партій, з розгалуженою мережею осередків, значним адміністративним і фінансовим ресурсом.
Саме тому перші 100 днів правління команда Януковича присвятила формуванню жорсткої вертикалі влади. Невипадково усім призначенням голів місцевих адміністрацій передували ретельні перевірки та низка співбесід на Банковій, а контролював процес особисто Янукович.
Ще одна особливість - керівні посади в областях отримали колишні голови виборчих штабів президента.
Сформована у такий спосіб вертикаль виконавчої влади відкриває шлях до широкого використання адміністративного ресурсу на виборах. Саме у мажоритарних округах адмінресурс, поряд з фінансовим, має вирішальний вплив на результати виборів.
Таким чином, можна із впевненістю стверджувати, що на місцевих виборах використання адмінресурсу стане однією з базових виборчих технологій партії влади.
Це дасть змогу владі провести у мажоритарних округах лояльних до себе людей, які навіть можуть користуватися значним авторитетом серед місцевої громади. Разом із депутатами-списочниками вони забезпечать створення у місцевих радах провладних коаліцій.
В результаті, навіть у "чужих" західних областях команда Януковича може отримати більшість у місцевих радах.
Водночас пропорційна складова змішаної виборчої системи меншою мірою піддається впливу адміністративного ресурсу.
Проте це чудова можливість провести в органи місцевого самоврядування "партійні гаманці" і представників бізнес-середовища, адже пропонується залишити систему закритих партійних списків.
Виборча система, яка зараз активно критикується усіма політичними силами, до речі провладними також, фактично залишається, хоча й у скороченому варіанті.
Закриті партійні списки у поєднанні з мажоритарними округами і владним ресурсом - це шлях країни до узурпації влади, повернення до авторитарних методів правління.
Пересічний виборець стає заручником "гречкосіїв" і у власній країні поступово перетворюється на стороннього спостерігача. Цей етап Україна вже проходила у 1998 і 2002 роках.
Названі недоліки є найбільш загальними для змішаної виборчої системи. Окрім цих моментів, на перебіг виборчого процесу може впливати закладений в законі спосіб формування виборчих комісій, порядок висування кандидатів, можливість оскаржити результати виборів та безліч інших нюансів.
Проте аналізувати їх можна лише тоді, коли відповідний законопроект буде зареєстрований у парламенті. А так - це не більше, ніж струшування повітря.
Автор свідомо переконаний, що в Україні слід впроваджувати систему голосування за відкритими партійними списками. Однак тверезий погляд на нинішній політичний процес вимагає розуміння того, що рішення вже прийнято, і воно явно не на користь суспільства.
Василь Мокан, для УП
