Мотузка та дерево – найкращі засоби правосуддя?

Вівторок, 15 червня 2010, 17:48

29 квітня 1992 року в Лос-Анджелесі спалахнули масові безчинства, які тривали тиждень, забрали життя 53-х людей і спричинили збитків на один мільярд доларів. Привід дуже банальний - побиття п'ятьма поліцейськими чорношкірого водія, який відмовився зупинитися. Цю півторахвилинну розправу випадково зняв на відеокамеру перехожий - громадянин Аргентини, який потім передав це домашнє відео на ТВ.

З того часу 29 квітня в США відоме як "День Родні Кінга".

Із приходом нової влади, країна поступово почала перетворюватися на міліцейську державу. Точніше - на мусорську. Адже не міліція, і не менти, - а тільки мусора можуть захищати олігархів і паханів, а звичайних мирних людей - бити.

Причому бити жорстоко. Так, щоб уже не піднімалися.

12 червня, о 22:00 у містечку Каланчак Херсонської області, за словами очевидців, троє співробітників міліції жорстоко побили молодого чоловіка, Олександра Смірнова. Зараз він у важкому стані лежить у сільській лікарні зі струсом мозку, зламаною рукою, 5-ма вибитими зубами, вивихнутою щелепою.

Як розповідає Юлія Смирнова, рідна сестра Олександра, увечері того дня Сашко зустрічався із друзями в барі, щоб обговорити хрестини - мав хрестити дитину свого друга.

Хлопці вийшли покурити, і тут випадково їх побачили троє міліціонерів, які приїхали з Херсона. Місцеві кажуть, приїздять часто, щоб "погуляти". Міліціонерам, напевне, не сподобалось, як Сашко на них подивився. Утрьох накинулися на нього, по-звірячому побили й залишили лежати. Друзі викликали швидку.

13 червня о 10-й ранку мама Сашка пішла у відділок міліції, щоб написати заяву про побиття сина.

Однак заступник начальника Каланчацької міліції Денисенко Ігор Леонідович сказав їй, що вона не має на це права. Мовляв, хай син приходить сам (!) і пише. Тільки після втручання юриста й тиску родичів, міліціянти все-таки погодились приїхати до Смірнова в лікарню, і прийняти від нього заяву.

Сцену побиття від початку до кінця бачили жителі сусідніх будинків. У приватних розмовах вони кажуть, що менти напали на Сашка зовсім безпідставно.

Зі слів Юлі Смірнової:

"Ось що вдалося з'ясувати мамі. Друзі, які бачили побої, готові підписатись.

Два міліціянта з Каланчака - Безуглий Костянтин та Попков Володимир, один із Херсону - Доценко Олександр, є адреса його. Але Доценко написав, що він безробітний, і ще хтось його випадково побив. І, як з'ясувалось, він також лежить у лікарні, але п'янючий як барило!

У селищі міського типу Каланчак Херсонської області, як виявляється, це непоодинокий випадок побиття ментами хлопців. Батьки замовчували ситуацію. Але випадок з моїм братом пролив воду на всі події, які там відбуваються."

Це вже не перший випадок міліцейського беззаконня в Україні. Побиття людей у відділках міліції, безпідставні затримання й тортури стають для нас звичними.

Скільки їх по всій країні? - Явно достатньо, щоб назвати тенденцією.

Яку реакцію можуть викликати подібні дії? - Звичайно, протидію. Адже більшість подібних справ "заминаються" й навіть не доходять до суду.

Якщо керівництво держави хоче, щоб у країну прийшли суди Лінча, щоб настали часи, коли дерево та мотузка були найкращими засобами правосуддя для родичів та друзів скривджених, то ми рухаємося правильним шляхом.

На сьогодні своєю бездіяльністю влада робить усе можливе, щоб синя міліцейська форма викликала в громадян не відчуття захисту й спокою, а лише зневагу, зневіру й бажання плюнути вслід. Міліція мало того, що майже вся якась пузата й смішна на вигляд.

Як виявляється, тепер міліція ще й становить загрозу для простих громадян, які справно її утримують своїми податками. Це ж взагалі якийсь абсурд.

Як показує практика, для повтору подій 18-річної давності в США потрібна лише іскра: менти побили хлопця, наступного дня спалили хату менту. І пішло-поїхало.

Хтось у МВС взагалі оцінює подібні ризики, робить якісь висновки.

 
P.S. Поки писалась стаття, зі свідчень свідків - Тютюнової Інни, Блоцької Ольги, Дмитра Лебеденка - стала відомою ще деяка інформація. Усі троє свідчили у понеділок, 14 липня, у МВС Херсону.

За їхніми словами:

Ольга Блоцька: "Саня стояв на порозі і курив. З бару вийшов мент із Херсону, вони на нього казали "качок", під ручку з ментом із Каланчака Безуглим Костею, який тримав у руках пляшку горілки. І "качок" зненацька вдарив його в голову, тим самим вирубивши його. Усі троє - Безуглий, Попков та Доценко - почали бити ногами його по голові.

Я кинулась до них, але вони відшпурнули мене. Хлопець, який також постраждав, кинувся на цього "качка", і той його головою об стіну, так що хлопець відразу впав без свідомості.

Ми подумали, що вони вбили його, тому відразу підняли Сашу й того хлопця, викликали таксі й повезли на "швидку".

Дмитро Лебеденко: "Я прибіг, коли Саню вже вирубили. Вони били кулаками й ногами його по голові. Саня був без свідомості. Я кинувся на "качка", але Безуглий і Попков мене відтягнули. То було страшно!"

ІннаТютюнова: "Я стояла й не могла нічого зрозуміти, як Саню влупив "качок" по голові двічі й вирубив його. Далі, як уві сні.

Вони його били, як звірі. Коли той хлопець вступився за Саню, його головою об стіну, де він упав і відразу був без свідомості. Ми подумали, що хлопця вбили, і почали кричати "Швидку, визивайте швидку". А ті менти втекли".

І ще стосовно прокуратури. Коли мати постраждалого прийшла писати заяву, її переконували не писати, подумати, забрати.

Стосовно "качка" та мента з Каланчака, який з ним прийшов до лікарні, щоб підкупити постраждалого Олександра. Як розповідає його матір, їй запропонували наступне, дослівно: "Давай так: ми тебе лікуємо за свої гроші, і ти закриваєш рота. Все одне ти нічого не докажеш, оскільки у нас тут все куплено!"

Назар Гриник, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування