Нові наддержави ХХІ сторіччя: Україна в глобальному просторі

Вівторок, 04 травня 2010, 15:45

Відтоді, як людство подолало у своєму розвитку межу первісного ладу, на авансцені почали з'являтись народи, які відрізнялись від інших - більш прогресивними технологічними й світоглядними парадигмами.

Ці прогресивні народи створювали навколо себе осередки цивілізованості. І за допомогою військових методів навколишнім племенам і націям насаджувались нові технології та світогляд.

У процесі освоєння людством території планети, з'являлись й зникали релігійні світоглядні моделі, ідеологічні установки, мови як засоби комунікації. Мова технологічного прогресу час від часу змінювалась. Полюс технологічного прогресу зміщувався з однієї території на іншу.

В результаті на початку ХХІ сторіччя викристалізувалась планетарна світо-система.

Вона спирається на три світові релігії, християнство-іслам-буддизм, ліберально-демократичну політико-економічну систему, та англійську як мову технологічного прогресу.

Проте для усвідомлення людством загально планетарної єдності, та знищення бар'єрів, що роз'єднують людей, ще досить далеко.

Основним роз'єднальними факторами залишаються: релігія, мова, доступ до технологій.

В світі існує декілька держав, у яких поєднується сукупність факторів, що виводять їх у лідери інтеграційних процесів. Цими факторами є: територія , чисельність, відсутність елементів дестабілізації.

Спробуємо дати характеристику кожній із цих держав.

Сполучені Штати Америки

Останні сто років полюсом технологічного поступу людства були саме США. Коріння цього слід шукати як у культурологічних, так і територіальних факторах.

Протестантизм, який є домінуючою релігійною течією в США, є найбільш раціональною з усіх релігій формою свідомості, та сприяє створенню такого індивіда, який є найбільш адекватним технологічному поступу.

Важливим фактором у розвитку США також було те, що величезні території підлягали освоєнню. І це створювало дух конкурентних можливостей людини до самоствердження.

Також слід зазначити, що США є поліетнічною, проте одномовною державою. Там немає конфронтації на мовному ґрунті. Однак ситуацію дещо дестабілізує расова диференціація.

Можна стверджувати, що найближчим часом США збережуть свій статус наддержави. Але будуть уже не єдиним світовим гегемоном, а першим із п'яти.

Технологічний полюс розвитку людства продовжуватиме розвиватись саме в межах цієї держави.

Китай

В останні десятиліття минулого сторіччя Китай визначився із власною політико-економічною моделлю.

Ліберальна демократія, керована централізованим плановим апаратом, плюс конфуціанська етика створили небачене економічне піднесення.

Китай міцно закріпився на позиції другої економіки світу. Відбувається також інтенсивне освоєння найновітніших технологій.

Країна є мононаціональною. Невеличкі, відносно основної частини населення, групи нацменшин нездатні дестабілізувати ситуацію.

Китай міцно закріплюється на другому місці в списку наддержав.

Росія 

Після розпаду Радянського Союзу та різкої зміни економічної й світоглядної парадигми, російська держава опинилась в скрутному економічному та демографічному стані.

Проте вдалося зберегти важливі галузі високотехнологічного виробництва. Завдяки збільшенню експорта сировини стабілізувалась економіка, і навіть розпочався поступ.

Православна релігія не є настільки дієвою в економічному плані, як протестантизм або конфуціанство, і радше є слабкою ланкою Росії.

Проте завдяки високому рівню секуляризації суспільства можна зробити сприятливі висновки на подальший розвиток РФ у ролі наддержави.

Бразилія

З точки зору природних ресурсів Бразилія є найбільш перспективною з нових наддержав.

Сприятливий клімат і величезні водні ресурси, у поєднанні з відносно невеликою чисельністю населення, є надзвичайною конкурентною перевагою.

Ця країна не має також у собі конфліктних ризиків. Португальська мова є загально державною й не має конкуренції.

Бразилія також є монорелігійною країною, проте католицизм є гальмуючим фактором в економічному поступі, тому що містить у собі аспекти, які стримують технологічний прогрес.

Індія

Індія має найбільший рівень конфліктних ризиків із поміж нових наддержав.

Гострою є релігійна ситуація: переважаючий кастовий індуїзм конфліктує з мусульманською меншиною.

Країна є полімовною. На першому місці - англійська, яка не є рідною для більшості індусів.

Також Індія має проблеми з перенаселення своєї території.

Проте останніми роками країна демонструє непогані темпи розвитку. І це зараховує її до нових наддержав.

На статус наддержав не можуть претендувати такі потужні країни, як Японія, Німеччина, Франція, Іран, Індонезія, Південна Африка, Туреччина.

У першу чергу - через невелику територію, яка гальмує подальший розвиток, і змушує ці країни бути ресурснозалежними.

Таке утворення, як Євросоюз, могло б мати статус наддержави.

Проте неможливо привести цю територію до спільного мовного знаменника. Тому консолідація європейських країн може бути лише декоративною.

Слід також зазначити світову релігію іслам. Він поширений у багатьох дрібних країнах, але не має змоги консолідуватись в наддержаві.

Тому рівень конфліктності в ісламському релігійному ареалі залишатиметься високим.

Нові наддержави й будуть саме тією силою, яка буде консолідувати навколо себе дрібніші, менш потужні державні утворення, намагаючись уніфікувати їх за допомогою технологічних, релігійних й мовних факторів.

Очевидно, що в такій ситуації Україна потрапляє під вплив РФ. Адже релігійно, мовно й технологічно - Україна близька саме до цього полюсу впливу.

Євген Нікітін, випускник НТУУ "КПІ", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування