Проблема при завантаженні

Обрання нового президента неминуче супроводжується кадровим перезавантаженням державної системи управління.

Перезавантаження за Януковича відбувається настільки стрімко, що реанімовані з кучмівського минулого урядовці не встигають, а може й нездатні, збагнути реалії сьогодення. Зручно вмістившись у теплих кріслах вони проголошують курс "вперед у минуле".

Прем'єр Азаров, ніби заснувши у ХІХ-му й прокинувшись у ХХІ-му столітті, заявляє, що здійснювати реформи в державі - це не жіноча справа.

Віце-прем'єр Семиноженко вголос мріє про союз України, Білорусі й Росії, та про скасування зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників (ЗНО).

Міністр освіти Табачник розповідає по російському телебаченню про те, що український етнос чудово реалізовувався в умовах полікультурної і поліетнічної Російської імперії. А націоналістичні рухи, мовляв, разом із різноманітними бреднями про винятковість українців завжди були сильними тільки на Західній Україні та у Львові.

Голова СБУ Хорошковський вирішує за нас, що правду, яку потрібно було донести українському народу, вже донесено, й повеліває закрити доступ до архівів СБУ.

Комуністи вимагають поставити бюст ката українського народу Йосипа Сталіна в Запоріжжі.

Міністр внутрішніх справ Могильов скорочує управління моніторингу дотримання прав людини в системі органів внутрішніх справ. Навіть попри заперечення президента.

Усе це викликає шок.

Стурбована громадськість б'є на сполох, а правозахисники просять президента "чітко поінформувати суспільство щодо політики нового уряду в галузі прав людини, й дати свою оцінку названим діям, а також про заходи, спрямовані на усунення порушень прав людини".

Монументальний спокій зберігає тільки одна людина - уповноважений ВР з прав людини.

Мало того, що його не чути-не бачити. Ще й якось дуже невчасно і надовго виникли "технічні проблеми з офіційним сайтом" - він не відкривається вже с півмісяця.

Втім, мовчання омбудсмена давно стало недоброю традицією.

Незважаючи на вимогу закону - протягом першого кварталу кожного року представляти Верховній Раді щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні - уповноважений представив парламенту усього чотири, замість 11, щорічних доповіді.

А в 2009 році він намагався протягнути через парламент застарілу доповідь під виглядом п'ятої.

Тоді спроба провалилася. Парламент не проголосував постанову по цій доповіді. Та це не показник, бо з доповідями уповноваженого бували прецеденти і крутіші.

Так, в січні 2009 року, невідомо звідки з'явилася підписана Литвином постанова по спеціальній доповіді уповноваженого, яка не заслуховувалася на пленарному засіданні ВР, і рішення по якій парламент не приймав взагалі.

За вікном квітень.

Це означає, що перший квартал закінчився. І омбудсмен знову порушив закон. Він знову не представив парламенту свою щорічну доповідь про стан дотримання прав і свобод людини в Україні.

Чому мовчить уповноважений? Цікаво ж...

Людмила Коваль, експерт з питань захисту прав людини (ХПГ), для УП