З глибин "каналізації"

Вівторок, 06 квітня 2010, 13:49

Сьогодні експерти розглядають дві основні версії причин терактів у Москві. По-перше - так званий "чеченській слід", а по-друге - те, що вибухи могли бути організовані російськими спецслужбами.

Справді, нещодавно Росією прокотилася хвиля протестних виступів, на яких чи не вперше пролунали недвозначні вимоги щодо відставки російського уряду і його керівника Володимира Путіна.

Терористична атака у московському метро дає неформальному російському лідерові привід повернути ситуацію в державі у звичне для себе русло силового протистояння, і, як наслідок, провести згортання навіть мінімальної лібералізації політичної системи, натяки на яку з`явилися за президентства Медведєва.

Але можливо що вибухи - це помста за вбитих не так давно лідерів підпілля Саіда Бурятського та Анзора Астемірова, або ж, якщо вірити заяві глави "Імарату Кавказ" Доку Умарова, за різанину у селищі Аршти, коли разом з бойовиками федерали вбили й кількох мирних мешканців, які приїхали в гори збирати дикий часник.

Зрештою, все це є важливою, але тільки формальною стороною справи, оскільки дійсні причини того що сталося треба шукати у політиці російського центру загалом.

Той самий Путін, який полюбляє приправляти свої коментарі соковитими виразами, зазначив, що відтепер терористів будуть "мочити" не тільки в сортирах: "Ми знаємо, що вони залягли на дно. Але це вже справа честі правоохоронних органів - виколупувати їх з цього дна каналізації", - , заявив він. Тобто, знову ще більше терору, але на цей раз з боку правоохоронних структур.

В основі цієї політики переконаність, що спираючись на державну машину можна погасити - десь кров'ю, десь потоком бюджетних коштів - будь-яку "пожежу". Але практика показує, що така ідеологія зазнала фіаско.

Наразі радикальним ісламістським підпіллям охоплена більшість республік Північного Кавказу. При чому помірковані лідери на кшталт Масхадова були знищені за вказівкою Кремля. Крім того, на Кавказі існує ще й маса історичних образ та застарілих міжнаціональних конфліктів, щодо яких російське керівництво воліє просто закривати очі.

Але впевненість, що через приструнчений інформаційний простір та силові дії можна тримати ситуацію під контролем має лише відносний зв`язок із реальними процесами у тому чи іншому соціумі. Незадоволення нинішнім станом речей у різних куточках Кавказу формується незалежно від волі кремлівських керманичів.

Тому, перший крок для припинення терактів - це намагання почути іншу сторону. Але саме на це в принципі не здатне російське керівництво, яке живе фантомами імперської величі. Хоч насправді сучасна Росія, як і її держави-попередниці, є монстром, який тримається на історичній брехні та вбивствах.

Найбільше тривожить, що "молочні брати" путінців, йдеться вже про команду Віктора Януковича, сьогодні отримали карт-бланш для перебудови всієї України під себе.

Нескладно помітити, що між пітерськими чекістами та донецькими, скажімо так, бізнесменами, багато спільного. І ті, і інші, не звикли жити у плюралістичному суспільстві, і для доведення своєї правоти можуть вдаватися до яких завгодно жорстких аргументів.

Коаліційний бліцкриг та низка кадрових призначень показали, що у Януковича не збираються рахуватися з громадською думкою. І годі вже з тим Табачником. Міністром внутрішніх справ України працює Анатолій Могильов, який через пресу схвалював сталінську депортацію кримських татар.

Як керівник Кримського главку міліції він віддавав накази застосовувати проти татар силу, і його у самому кримськотатарському середовищі називають не інакше як "терорист".

В цілому, існує тенденція до формування абсолютної влади президента. Отже, саме недалекоглядні дії політика, який перед виборами обіцяв "почути кожного", здатні радикалізувати ситуацію у суспільстві. Політика, який, варто нагадати, користується підтримкою лише в кожній третій з усіх областей.

Питання у тому, чи вистачить у Януковича сили, щоб відмовитися від спокуси діяти за російським сценарієм, чи він в якості інструменту для себе теж обере споглядання за "підданими" через каналізаційний отвір.

Євген Булавка, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування