Піпл не хаває

Понеділок, 26 квітня 2010, 16:34

Як і всі по справжньому великі люди, Віктор Янукович опинився на межі самотності й нерозуміння. Сьогодні тільки лінивий не скубе його за Чорноморський флот, який має залишитися в Україні ще на роки. Багато хто готовий оголосити Януковичу імпічмент, або й відправити на смітник історії.

Намагаються сьогодні також пояснити вчинок Януковича політичними або економічними мотивами. Люди, невже ви хочете зламати собі голову?! Скільки б не аналізувати останні рішення, політичний або економічний сенс годі в них шукати. І це цілком природно, тому що Янукович не політик, він - митець!

Руку майстра було помітно ще під час виборчої кампанії. Коли Віктор Федорович на запитання, де саме він візьме гроші на соціальні виплати, сказав сакраментальне: "в тумбочці".

Кращі сцени світу мали б змагатися за його виступи. Як і кращі режисери. Проте українці, як завжди, недооцінили цю фразу, помітивши в ній тільки політичний фарс.

А призначення Табачника, що екзальтує тисячі наших співгромадян? Тут Янукович вже сам діє немов висококласний режисер, - які емоції, яка драматургія!

Нехай багатолітній лідер Партії регіонів (на які жертви іноді доводиться йти, щоб тебе помітили!) часом "клеїть дурня", плутаючи Ахматову з Ахмєтовим, Балаклею з Балаклавою, Безсмертного з Беспощадним.

Все це тонка гра. І той, хто піднімає Януковича на глум, має собі уявляти, як глибоко в душі в цей час з усіх нас сміється сам Янукович. Він, справді, достойний учень свого вчителя Чехова.

З цієї серії і історія з Чорноморським флотом. Взагалі, донецька команда (земляки, привіт!) останнім часом просто куражиться над Україною.

По-перше, про зміст харківських угод стало відомо в останній момент. Отже, сюрприз.

По-друге, одразу на 25 років. Усвідомивши масштаб цієї постановки, країна завмерла "з відкритим ротом".

Але найбільше Віктор Федорович приколовся, коли зайняв таки головне крісло на Банковій. І тільки, будь-ласка, не називайте більше його "президентом"!

В старі часи блазням на деякий час дозволялося побути на троні, віддавати "укази" тощо. Проводити такі паралелі змушує ефемерність, майже фантастичність того, за чим доводиться спостерігати. Але Янукович загрався.

Та ще й справжній господар, який би за традицією вчасно міг сказати "геть", бариться.

Хоча Віктор Федорович міг би забратися й сам, і прихопити рідний Донбас з собою. Вже якось переживемо. Там він може влаштовувати свої антрепризи досхочу - підтримка гарантована.

Євген Булавка, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Час Трампа чи стрибок історії?

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття

Аграрні ноти: інструмент для залучення фінансування в агросектор України

Кадровий голод загрожує відновленню готельного сектора в Україні

Захистимо Пейзажку від забудови: історія боротьби за спадщину Києва