"Союзна держава" - солодка наживка з отруйним гачком

Понеділок, 29 березня 2010, 15:34

Нещодавно команда Януковича, не без допомоги руки Кремля у вигляді окремих депутатів Держдуми РФ - закинула в інформаційний простір тему створення союзної держави між Україною, Росією, та Білоруссю.

Цій "наживці" були присвячені п'ятничні ефіри як у "Великій політиці" з Кисельовим на "Інтері" так і в програмі у Савіка Шустера.

В одній із програм, посилаючись на дані Інституту соціології Національної академії наук, віце-прем'єр Володимир Семиноженко прямо заявив, що більшість українців хочуть увійти в союз з Росією і Білорусією.

Правда жодних конкретних даних при цьому не навів.

"Люди хочуть союзної держави і вірять, що це приведе до успіху країни", - чомусь упевнений Семиноженко.

Можна не сумніватися, що незабаром з'явиться й відповідна позитивна соціологія, яку команда президента активно розповсюджуватиме та обговорюватиме в інформаційному просторі.

От тільки варто реально подивитися на речі і задати собі та людям пару простих запитань, і охочих мати союзну державу з Білоруссю та Росією одразу поменшає.

Тільки для зовсім наївних не зрозуміло, що під фразою "союзна держава" криється не лише економічний, але й військово-політичний союз.

Про останній нюанс команда Януковича звісно не згадує, роблячи наголос виключно на позитивних аспектах економічної співпраці між країнами. При цьому, насправді для такої ефективної економічної співпраці достатньо зони вільної торгівлі без виключень і обмежень, а не наднаціонального утворення.

Що ж собою реально являтиме союзна держава, в яку нова українська влада хоче нас усіх затягнути, можна чітко побачити на прикладі пілотного проекту такого утворення – союзної держави між Росією та Білоруссю.

Отже читаємо, "Союзное государство - союз Российской Федерации и Республики Беларусь с поэтапно организуемым единым политическим, экономическим, военным, таможенным, валютным, юридическим, гуманитарным, культурным пространством".

Під нього підписані конкретні угоди, зокрема ключовий договір "О создании Союзного государства" від 8 грудня 1999.

Тут йдеться і про спільну оборонну політику, про спільний розвиток збройних сил, про спільне використання військової інфраструктури. А також про спільну боротьбу з тероризмом.

Більше того, Росія в свій час заявляла, що членами такої союзної держави рано чи пізно стануть невизнані республіки Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я.

А тепер декілька простих запитань.

Чи готові ви та ваші діти воювати з Грузією, якщо Росії в рамках союзної держави куди входитиме Україна - знову заманеться поляскати зброєю в цьому регіоні?

Чи готові ви та ваші діти проливати кров за невизнані республіки Абхазію, Південну Осетію та Придністров'я?

Адже в договорі про аналогічну союзну державу між Росією та Білоруссю йдеться про спільну оборону, і що головне про спільне використання військової інфраструктури.

Це означатиме, що у випадку війни Росія та інші члени союзу використовуватимуть українські порти, авіабази та інше для військових дій. Це одночасно означатиме, що всі ці українські об'єкти стануть мішенями для іншої сторони збройного конфлікту.

Йдемо далі, чи готові ви та ваші діти воювати в Чечні? Чи вести боротьбу з чеченськими терористами в рамках згаданого вище положення угоди про спільну боротьбу з тероризмом?

Останні вибухи в московському метро, де загинули більше трьох десятків осіб – пряма проекція того, що може статися у метро Київському в разі, якщо Україна вступить до союзної держави, візьме на себе відповідні зобов'язання та автоматично стане мішенню для терористів як посіпака Росії.

Ось принаймні на ці два питання, не кажучи вже про гуманітарні та культурні загрози участі України в такій союзній державі треба дати відповіді як новій владі, так і самому собі, щоб не проковтнути "солодку" на перший погляд наживку з отруйним всередині гачком.

Павло Булгак, політичний аналітик для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Майбутнє інвестиційної професії: як залишатися затребуваним у нових реаліях

Втрата документів під час війни: що робити, і як технології можуть допомогти

Міжнародна спільнота журналістів закликає президента України припинити залякування ЗМІ

Демографія – найбільший виклик повоєнної України

Дозвільна кухня: Реєстрація потужностей чи експлуатаційний дозвіл для бізнесу?

Уроки впровадження накопичувальних пенсій у Польщі, що варто взяти до уваги