Будьте розумнішими

Середа, 24 березня 2010, 09:29

На тому тижні я відвідала поважне зібрання Громадського форуму в Українському домі в Києві. Всидіти змогла лише сорок хвилин, та й то лише тому, що чекала на виступ однієї пані, від якої завжди можна почути щось розумне і цікаве. Якби не вона, я пішла б ще раніше.

Справа в тому, що всі інші спікери вдавали з себе (або з мене) конечних дурнів. Я поясню: присутні на зібранні представники громадських організацій були з тих, хто стояв на Майдані 5 років тому і всі останні роки вдавали, що в країні нічого не відбувається.

Зрештою, в країні дійсно мало що відбувалося, бо більшість спікерів говорили те саме, що і п’ять, і десять років: країні потрібен дитячий омбудсмен, катування в тюрмах і слідчих ізоляторах продовжується, негайно треба проводити реформу пенсійної системи.

(Загалом-то піднімалися всі актуальні питання сьогодення – від соціалки до податків).

Згодна, що для проведення реформи пенсійної системи потрібні були кошти і мізки, яких в державі за останні п’ять років не стало. Але що треба для того, щоб з’явився дитячий омбудсмен? Кошти? Чи мізки? Нічого. Лише бажання і підпис не знаю кого там, мабуть, президента.

Окрім того, всі присутні на Форумі так кучеряво говорили, що після їхніх доповідей в мене складалося враження, що останніх п’яти років в нашому житті не було. І влади ніякої іншої, окрім "донецьких", теж не було.

А ще майже всі поважні гості вдавали, що люди, які сьогодні прийшли до влади, не були обрані нашими ж громадянами, а спустилися до нас з Марсу, Юпітеру, чи, в найгіршому випадку, випали в осадок з Кремля.

Але всі прекрасно розуміють, що це не так, що за них теж голосували люди. (І не треба тут дописувати про фальсифікації на Сході, бо свічку ніхто не тримав ні в Донецьку, ні у Львові, а при владі, зрештою, була та сторона, яка на сьогодні програла).

А ще на сцені стояв картонний президент, на знак того, що він має почути все, що тут говорять, хоча сам знехтував запрошенням і не прийшов.

А в програмі Форуму на завершення була така чудова примітка, що після зібрання всі присутні підуть під Адміністрацію президента, щоб попроколювати там повітряні кульки, які мають символізувати "перший прокол президента". Про який саме прокол президента йшлося, на жаль не пояснили…

А повернувшись з форуму, я відкрила якийсь сайт і побачила чудовий заголовок: "Янукович може стати персоною нон-грата у Львові". До речі, то були слова не якогось "дяді Васі", а народного депутата.

І я пригадала, як в 2004 році Ющенка цькували в Донецьку, як в тому ж Донецьку на відкритті стадіону вже в 2009 виступ президента просто освистали.

Агов, ви, ті, хто плюються на нову владу, вам було приємно за тим спостерігати?

Вам подобалася свастика на біл-бордах Ющенка?

Ви хочете щоб тепер свастика з’явилася у Львові чи Тернополі?

Поважний пан депутат, який бовкнув ту дурість про персону нон-грата, також додав, що Янукович може стати лише "президентом Донецька", а не всієї України.

То скажіть – невже Ющенку вдалося стати президентом всієї України? Може його тепер підтримують в Луганську чи в Криму?

Я не розумію одного – навіщо люди говорять всі ці дурниці і безсило плюються на сайтах слиною? Не плюйтеся, бо потрапляєте лише один в одного. Бо та влада, що прийшла, подобається вона вам чи ні - мінімум на п’ять років.

Зрештою, вибір цієї влади – це реванш тих, інших, кому не подобався попередній президент, то хай вони з свого тепер потішаться.

А ті, що плюються, можуть в цей час постояти збоку і подивитись як воно буде, або взагалі перестати перейматися політикою і зрозуміти, що життя кожного з нас здебільшого залежить від нас самих, а не від влади.

Ніхто не каже, що Янукович – цяця. Але чи варто від того ганьбити себе?

Коли в дитячому садку і молодшій школі я намагалася добити свого супротивника, в моєї мами був залізний аргумент – я мала припинити сварку, "бо розумніша". Будьте розумнішими.

Наталя Талалай, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Час Трампа чи стрибок історії?

Навіщо нам кодекс корпоративного управління

"Кагарлицька справа". Історія розкриття

Аграрні ноти: інструмент для залучення фінансування в агросектор України

Кадровий голод загрожує відновленню готельного сектора в Україні

Захистимо Пейзажку від забудови: історія боротьби за спадщину Києва