ОС "Україна": вимкнути не можна перевести в режим очікування
Час плине все швидше, факти затираються іншою інформацією, годинник Україна, не зупиняючись, перетворюється в складний комп’ютерний механізм.
Процеси та дії чергуються, алгоритми подій змінюють один одного...
Легітимних можливостей зупинити вже запущений процес немає.
Ми знову споглядаємо, як в Україні інсталюється піратське програмне забезпечення, "зідране" із не найкращих оригіналів російського ІТ-ринку.
Якісне програмне забезпечення, обіцяне напередодні, кануло, разом з іншими обіцянками, в "корзину".
До завантажених з старої обмеженої української мережі програм, навіть і не намагаються додавати оновлення. Просто вводять старі ключі – старий перевірений механізм, який і у Африці є механізмом, працюватиме надійно.
Завантаженим новим-старим програмам намагаються додати якісь доповнення, щойно написані. І вони вже мають закладену функцію: паразитувати в системі і приносити користь своїм творцям.
Наприклад, спеціальною програмою "Korowicyn. German – New Edition", ми, громадяни, маємо бути забезпечені від техногенних небезпек.
Шкода, що ефективність даної програми доводиться ставити під сумнів, навіть зважаючи на її часткову приналежність до Вищої економічної школи у Польщі. Адже від таких приватних освітніх інституцій Польща відмежувалась, не надавши їм право називатись університетами.
Стара ж програма, часів кумівського інтернету, під назвою "Tigipko-C." ніколи не прирівняється до свого конкурента, відомої програми бухгалтерського обліку "1-С".
Питання вимоги часу і реальності, у процесі встановлення програми "Tigipko- С." новим центром інсталяції, – теж програне. Тепер ця програма, навіть не маючи свого англомовного варіанту, буде відповідати за європейську інтеграцію.
Та що там казати! Інсталяційні похибки просто вражають.
Брежнєвська програма "Uljanchenko" закинула свого трояна "Viktor IA" в програму з дуже символічним підтекстом.
Про нову Антивірусну програму (СБУ) взагалі краще мовчати. Адже вас можуть слухати.
Будемо вважати, що її не встановлено. Бо те, що встановили, то ще один варіант завантаженого зі спільної українсько-російської мережі антивірус Касперського.
Своєї черги на інсталяцію чекає ще значна частина спадку системи, яка існувала півстоліття назад. І ми – люди, які живемо в сучасному світі, – дозволили цьому непотребу знову "воскреснути".
Але це був наш спільний вибір.
Вибір затуманеного і занедбаного жорсткого диска, який носить в собі цей бруд століть. І ніхто ніяк не може зважитись викинути його на смітник.
Олександр Оськін, для УП
