Рак і політики
Чи означатиме прихід до влади "донецької" опозиції припинення існуючих корупційних схем в галузі онкології? Адже створення Національного інституту раку, проголошене в Універсалі національної єдності, закінчилося розгромом Інституту онкології та позбавленням державної підтримки вітчизняної наукової школи онкологів.
На жаль, ще на початку 2008 року регіоналка, голова парламентського комітету, що опікується проблемами охорони здоров'я країн Тетяна Бахтєєва на засіданні комітету навіть пообіцяла науковцям звернутися до прокуратури з приводу незаконного перепідпорядкування інституту МОЗ, зараз вона всіма силами протистоїть ініціативам повернути цей інститут до Академії медичних наук.
4 лютого, у день боротьби з раком, Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) виписало нам гірку пігулку. За даними фахівців, Україна займає друге місце у Європі по кількості смертей від раку на 100 000 душ населення. Перше місце за Угорщиною (458), а у нас цей показник дорівнює 347.
"Я би не став коментувати висновки Всесвітньої організації охорони здоров`я. Ця статистика викликає у мене сумніви,- заявив авторові головний онколог МОЗ, директор Національного інституту раку, заслужений лікар України, доктор медичних наук Ігор Щепотін.
В чому полягають сумніви головного онколога, достеменно не відомо. Проте відомо інше: ефективність його діяльності все частіше ставлять під сумнів в уряді.
Це не дивно, враховуючи результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на профілактику і лікування онкологічних захворювань, опубліковані Рахунковою палатою України наприкінці минулого року.
Як виявилось, хворі лікуються в основному за власні кошти; під час закупки лікарських препаратів "наліво" пішло більш ніж три десятки мільйонів гривень (завищені ціни, погана якість, надмірна кількість закуплених медпрепаратів).
55,4 мільйонів гривень, виділені на будівництво нового ракового корпусу, не були використані й повернулися до бюджету, натомість 1 мільйон витрачено на проектування ще одного.
Закуплене на бюджетні кошти медичне обладнання вартістю більш ніж 314 мільйонів гривень, гарантійний термін обслуговування якого спливає, понад два роки не використовується і зберігається у жахливих умовах.
Також пропадає без користі для хворих щедрий подарунок Національному інституту раку від Рината Ахметова - позитронно-емісійні томографи.
Як на ці факти відреагувало МОЗ? Без фанатизму. Ігор Щепотін відбувся... усною доганою! Втім, невтішні висновки ревізії - це лише вершина айсбергу.
У медичних колах кажуть, що наприкінці 2008 року віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов нібито викликав Щепотіна "на килим" і поставив задачу вилікувати від раку голову Головного контрольно-ревізійного управління Миколу Сивульського. Національний інститут раку не впорався.
Більше того, після року безрезультатного лікування у підлеглих головного онколога, за даними газети Сегодня, від безвиході Сивульський нібито зважився випробувати на собі експериментальну чудо-вакцину "Лейкозав" академіка-ветеринара Анатолія Завірюхи, який сам визнає, що дія цього препарату до кінця не вивчена. І це голові КРУ не допомогло.
Коментувати такі чутки Щепотін відмовився. Послався на лікарську таємницю.
Після смерті Сивульського наприкінці 2009 Національний інститут раку втратив підтримку уряду. Майже 13 мільйонів гривень було виділено на створення Державного центру інноваційних біотехнологій на базі Інституту ветеринарної медицини.
Юлія Тимошенко особисто відкривала цю установу і фотографувалася поряд з академіками Завірюхою (член Національної академії аграрних наук України) та Возіановим (голова Академії медичних наук).
Незабаром Академія медичних наук звернулася до Юлії Тимошенко з проханням повернути їй Національний інститут раку.
Слід зазначити, що до 2007 року, за підтримки Віктора Ющенка, він був перейменованим у Інститут онкології й був підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України. При цьому було розгромлено трудовий колектив, звільнено близько 70 провідних фахівців.
Ким, як і навіщо захоплювався Інститут онкології, детально описано у спеціальному випуску газети Правдошукач.
Характерно, що після виходу газети, головним лікарям онкологічних диспансерів було розіслано вказівку організувати "відгуки" до редакції газети. Втім, жоден з них цю вказівку поки не виконав. Хоча доброзичливці переслали її копію факсом в редакцію.
Уряд має багато підстав повернути Національний інститут раку справжнім науковцям з АМН. Такий проект вже обговорюється на вулиці Грушевського. Адже переломити тенденцію збільшення рівня смертності можна тільки із залученням досвідчених фахівців, які втратили роботу після "кадрової революції" в державній онкології.
Однак не всім така ідея до вподоби. Продовжує діяти фармакологічне лобі, зацікавлене у збільшенні кількості онкохворих й, відповідно, попиту на свої сумнівні пігулки.
10 лютого профільний комітет ВР розглянув питання про доцільність передачі Національного інституту раку Академії медичних наук за її зверненням.
З ініціативи голови комітету Тетяни Бахтєєвої, більшістю голосів вирішили звернутися до уряду й рекомендувати не передавати інститут, залишити його у підпорядкуванні МОЗ.
Зрозуміло, який сенс ймовірному міністру втрачати особисту вигоду від побудованих головним онкологом схем закупівлі фармпрепаратів?
Зрештою, та дорога апаратура, що покривається пилюкою в підсобках, теж, мабуть, рано чи пізно буде продана приватним онкологічним клінікам. Підпис міністра в таких випадках вартує чималого.
Втім, час покаже, що важливіше для наших політиків: розвиток медичної науки і здоров'я нації чи дерибан коштів "ракового" бюджету.
Юрій Шеляженко, редактор газети "Правдошукач", для УП
