Місце Сталіна - зайнято. Місце Бандери - вільно
Оголошено нового президента для України. Тому-що Президентом України він бути просто не може. Ні по крові. Ні по батьках. Ні по минулому. Ні по сучасному. Ні по майбутньому.
Ні по мові. Ні по духовності і інтелекту.
Вже пішли в хід "металеві" нотки в голосі людини, яка "почула всіх". Російська мова - як мова тиску: теперь ясно, хто в доме хазяін? Хватит украинизировать!
Як в доміно пішла підтримка "настоящего язика", у якого українська мова є лише діалектом - помічниками - підштовхувачами з ПР в регіонах. Чую по радіо від голови Житомирської організації регіоналів: "Мы бы хотели заменить главу обладминистрации..."
І це - в тому поліському краї, де говорити російською - так само природно - як в Крижополі - китайською. Однак - навчимося. Якось та воно буде...
Чую про заборону будь-якого націоналізму. Тобто - без нього. Перші в світі, бо ще нікому в світі не вдавалося без нього побудувати щось путнє.
А Швейцарія, запитаєте? Так, Швейцарія безнаціонально- кантонна. А штучно зшита світовими грошима так, що не до національностей. Вистачає замість цього і золота.
А США? Ніякого ж націоналізму!!!
Я теж так думав в 1988 році, коли перший раз їхав до Вашингтону. Але побачив інше: США - це країна завойовників, які після оволодіння індіанським континентом взялися завоювати інший світ через експансію війська та валюти.
Американський політичний націоналізм - значно вищого рівня, чим український чи польський. По агресивності, войовничості та нахабності.
Якщо ви хочете такого ж, як американський, політичного націоналізму, то хочу вас в Україні розстроїти: з цим не згодні американці. Вони не збираються віддавати свою роль нікчемам, які бояться власної тіні.
Однак заборона націоналізму - це ще один націоналізм: безнаціональний. А безнаціональний у виконанні донецьких - це самий безнаціональний у світі: шовіністично-російський.
Хтось має сумнів - почитайте коменти до будь-яких "післявиборчих" статей: "бандерлоги-готовтесь". Це і є той знаменитий безнаціоналізм по-януковичські. В тому розумінні, що без українського націоналізму. І патріотизму - бо дуже близький з націоналізмом.
Взагалі: навіщо рабам національність? Для чого їм власна історія? Мова, культура? Навіть ім'я?
Достатньо номеру. На лівій руці...
Пішли перші пропозиції реформ. Продаж землі, реформа (читай - викуп) банківської системи, активізація хімічної, видобувної, металургійної галузі.
Всі як одна ці реформи - безнаціональні. Бо до української нації ніякого відношення (за результатами реформ ) - просто не мають. Крім як погіршення екології, якості харчів, визискування кредитами і тому подібне.
Схоже, що сталінський полюс Зла - викристалізувався.
Тепер стосовно українського націоналізму. Після отримання незалежності і передачі її компартійній еліті - все пішло "так як тра..."Пісня - українська, мова - своя, танці - шароварні, Сердючка -"...ще не вмерла". Навіть прапор - як у мріях дідів.
Хто протистояв економічному та політичному пограбуванню? Хто виступив проти ваучерної пограболізації? Хто з нічого за місяць став усім? Хто тримав колгоспи бездіяльними, поки не повмирали? Хто заважав знищенню колгоспної худоби "приватизаторами", які ніколи не робили для спільноти? Чиї фірми різали все на металобрухт? Хто заважав приватизації обленерго та облгазів?
Хто заважав багато чому, що привело нас до найбільшої руїни?
ОУН, Лук'яненко, Хмара, Поровський?? Де він, той, кого сьогодні ждуть - не діждуться наші діти?
Де він, Провідник, який віддасть своє життя за народ, який не розуміє, що з ним роблять професійні "наперсточники"? Віддасть життя під крики "Вбийте його" - від самого задурманеного пустими, такими солодкими обіцянками, -народу. Народу, який і не зобов'язаний бути дуже розумним. Але зобов'язаний бути чутливим до загроз для власних дітей.
Не тіште себе, що до нас прийшла друга частина України! До нас прийшла друга частина Росії, яка давно окупувала нашу землю. А тепер, зі слиною на зубах шипить:" Готовтесь, бандерлоги..."
Костенко, Матвієнко, Тягнибок, Тарасюк? Люди, які довели до такої ганьби - чому вони ще не стоять на колінах перед народом за свою нездатність піти в бій, не чекаючи подяки та слави при житті? Професійні політики-кидали, які полем своїм обрали українські надії. І з честю програли їх. Як і планували.
Однак не може народ наш не народити собі героїв в цей багряний за духом і чорний за суттю час.
Має шанс стати справжньою Жанною Д'Арк Юлія Тимошенко. Якщо стане під національні прапори та оголосить новий призов до багатомільйонного війська синів і дочок України.
Якщо ні, то Бандерою сьогодні стане будь-хто, з розумною головою, національним духом та нерозривним зв'язком з Матір'ю -Україною.
Хто скаже: "Якщо моєму народові в час тяжкий потрібна моя кров - я готовий".
Без всякого чекання на вдячність. З готовністю прийняти прокляття від ворогів і своїх рідних - одночасно".
Місце для жертви в терновому вінку вільне. Але якщо не знайдеться бажаючого його зайняти - ми приречені на зникнення. "Трусливым народам нет места на земле..."
Не знаю, хто це сказав, але це - правда!
Петро Камінь, товариство "Мале Коло", для УП
