Передчуття апокаліпсису: арифметика, психологія, геополітика

П'ятниця, 12 лютого 2010, 09:14

Президентські вибори 2010 в Україні, в сенсі геостратегічної аналітики, вже нині дають велику поживу для концептуальних роздумів про зовсім недалеке майбутнє нашої країни і не лише її. Почнемо з арифметики. Маємо 100% електорату, тобто тих громадян України, які за законом мають право голосувати.

Відкинемо для зручності десяті процентів. Отже, 31% виборців на вибори так і не з'явилися. І їх туди не змогли заманити ні знаменита гречка в "цалафанових" пакетах, ні купюри в гривнях, ні фальшована горілка в пляшках.

Ще 5% голосували проти всіх, хоча того знаменитого персонажа пана "Противсіха" вже і не було. До 20% "піпла" на виборчі дільниці привезли, давши, як кажуть, всім по 100 гривень або ж наливши 100 грамів. Незалежно від того, чийого кандидата це були автобуси і інші засоби пересування, аж до пожежних машин і машин швидкої допомоги.

Таким чином, і ці 20% електорату самостійно приходити на виборчі дільниці не збиралися. Шляхом нескладних арифметичних підрахунків можна зробити висновок, що 56% українських виборців жодного з кандидатів осмислено підтримувати не хотіли.

Таким чином, реально у виборах 7 лютого у нас взяли участь 44% виборців. Враховуючи те, що голоси між двома кандидатами поділилися майже порівну, можна зробити висновок, що через недосконалість виборчого законодавства 20-22% електорату обирають для країни президента і так званих народних обранців всіх рівнів.

А тепер до психології. Вона, голубонька, тобто психологія, в один голос волає до нас, що 30% населення будь-якої країни, хай навіть найцивілізованішої, самостійно мислити не може. Індійські філософи цих "трудящих" називають шудрами, а зеки - лохами.

Такі люди не тільки не можуть самостійно мислити, але й не здатні прийняти виважені, оптимальні і ефективні рішення у власному житті. Якщо ж вони врешті-решт зважуються на прояв ініціативи, вона завжди є неправильною або злочинною.

Тому індійська традиція вимагає від таких людей працювати і взагалі жити під опікою вищих каст, переважно брахманів і кшатріїв.

А тепер звернемося вже до психіатрії. Навіть у багатій і цивілізованій Німеччині, де біла гарячка є явищем унікальним, 2% божевільних, 5% психопатів і 10% соціопатів. Отже, у Західній Європі таких людей до 20%.

У нас, хоча надійної статистики і немає, але непристойно великий відсоток "хворих на всю голову" правителів на всіх рівнях влади вказує на те, що таких діячів точно не менше і в народі.

Таким чином, робимо абсолютно коректний, з наукової точки зору, висновок, безвідносно до особи кандидатів, що як за пана Януковича, так і за пані Тимошенко цілком могли проголосувати навіть не 30% шудр, а 20% відсотків людей з більш або менш вираженими психічними відхиленнями.

І обрати їх керівником найбільшої за площею країни Європи. Фантастика, та й годі. І ніхто про це ні слова.

Я розумію і цілком усвідомлюю те, що такими людьми завжди легко маніпулювати на свою користь і використовувати їх для задоволення власних інтересів, що нині і робиться на рівні політтехнології.

Однак, мені не зрозуміло, чому ці розумники не бачать далі свого носа і діють так тактично, коли істина не лише у вині, але й у стратегії. Життя ж закінчується не завтра. Зрозумійте ж нарешті і ті, і інші. Вашою базою реально є абсолютно темні, відсталі, не прогнозовані люди, яких в будь-який час можна перезомбувати на протилежне.

Ну не може бути легітимною влада, яку підтримує лише 20-30 відсотків електорату. Хіба не зрозуміло! Це ж уже не психологія, не політологія, це вже геополітика і геостратегія. Справа в тому, що навіть найжахливіша у світі диктатура завжди опирається на якусь арифметичну більшість людей.

А якщо її немає?

Історія не знає винятків, все це закінчується для такої влади дуже плачевно. Майже миттєвий розпад Радянського Союзу з найбільшою у світі армією, міліцією, нібито всесильним КДБ, ядерним потенціалом, тощо, насправді, відбувся після того, як реальна підтримка населенням правлячої партії впала до знаменитих 30%.

Але вони цим закінчували. А ми починаємо! Ну хіба не так? Жоден президент України до нинішніх виборів ніколи не набирав менше за 50% голосів тих, що прийшли на вибори і менше 30% відсотків від загальної чисельності виборців.

Всі вони: і Леонід Кравчук, і Леонід Кучма, і Віктор Ющенко завжди мали понад 50%. Тому й були легітимними.

Звичайно, що нам треба змінювати виборче законодавство. Якщо у виборах взяли участь менше 50% загального списку виборців, то вибори необхідно вважати такими, що не відбулися.

Якщо людей влада "дістане", вони дружно прийдуть на виборчі дільниці і проголосують. Не повинен бути обраний ніхто особисто на будь-яку посаду, якщо за нього не проголосувало більше 50% виборців. Тільки тоді ми вбережемо суспільство від недолугого волевиявлення соціопатів і шудр.

А тепер "нострадамічні" передбачення від геополітика-теоретика, такої надзвичайно рідкісної в Україні професії. В чому геостратегічна небезпека нелегітимної влади?

В спокійні, некризові роки вона, така-сяка, може цілком комфортно існувати.

Зовсім інша ситуація складається в періоди циклічного загострення і поглиблення криз.

Криза сама по собі неодмінно породжує масові психози, фобії і манії. Через це зникає реальне опертя, підґрунтя влади, вона ніби провалюється в тартарари. Саме тому така влада нерідко шукає порятунок за межами країни. У нас і цей варіант відпадає.

Європейський Союз однозначно все більше буде грузнути в трясовину кризи, яка почалася духовною, а нині все більше переростає на соціально-економічну і навіть політичну. Але найнебезпечнішою для нас є ситуація в Росії.

Ця країна, а я знаю, що про це лежать відповідним чином вмотивовані доповідні записки на столах у її керівників, однозначно і неминуче приречена на ізоляцію, розпад і страшні катаклізми. Через це шукати в Росії підтримки може лише хіба що останній "шудряк".

Найстрашніше тут те, що через постійні чвари у нелегітимній владі, якій реально ні на кого спертися, ми втрачаємо час на зміцнення держави. Геній Тараса Шевченка, найбільшого українського геостратега, як на мене полягає в тому, що він сказав: "Польща впала, та й вас задавила".

Нині можна перефразувати його - найбільшою небезпекою для нас є те, що неминучий розпад Росії, який є закономірним, об'єктивним і неминучим, буде каталізатором швидких апокаліптичних змін і в Україні. Які страшні наслідки для нелегітимної влади в Україні він матиме, не хочеться і говорити.

Як аналітик я знаю, за реальними справами і словами, що найвпливовішою людиною нині в Україні, найрозумнішим і найдієвішим політиком і бізнесменом є Ренат Ахметов. Пане Ренате, рятуючи Україну від того, що на нас всіх насувається, ви рятуєте і себе, свою родину, свій бізнес.

Швидше створюйте широку коаліцію разом з Ющенком і Тимошенко і негайно проводьте очевидно необхідні реформи. Починайте масове освоєння нафти і газу на шельфі Чорного моря, алмазів на Українському кристалічному щиті і "Золотоносного валу" біля чорноморського узбережжя.

Підіть самі до своїх опонентів з пропозицією про мир і співробітництво заради загального порятунку. Ще раз покажіть всім, що ви найрозумніша людина в Україні. Так склалося, що крім вас нині це більше ніхто зробити не може.

Повірте геополітику-теоретику!

Часу вже практично не залишилося. Коли обрушиться Росія, нас неминуче чекатиме нова Хмельниччина, Коліївщина чи Гайдамаччина.

Петро Масляк, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування