Розумні укриття:
хто і як робить освітні простори безпечними
Спецпроєкт
21 березня 2025
За останні три роки підхід українців до безпеки кардинально змінився. Особливо це відчули навчальні заклади, які не лише не припинили освітній процес, а й адаптували його до всіх викликів сьогодення: від дистанційних і гібридних програм до облаштування укриттів.
Раніше шкільні та університетські сховища були холодними технічними приміщеннями, а тепер вони стають повноцінними освітніми середовищами. Одним із прикладів такої трансформації є розумні укриття CLUST SPACE. Це благодійний проєкт смартукриттів для студентів при вищих навчальних закладах України, ініційований і реалізований командою венчур-білдера CLUST. Укриття створені для забезпечення безперервного освітнього процесу навіть під час небезпеки. Вони оснащені всім необхідним для навчання та відпочинку: від зон для індивідуальної роботи до кімнат для сну та кафетерію.
Журналісти "Української правди" поспілкувалися з архітектором, який змінює підхід до проєктування укриттів, представниками університетів, що вже впроваджують ці рішення, та технологічним партнером проєкту Lenovo. Як сховища перетворюють на комфортні освітні простори та що це змінює для студентів – читайте в нашому матеріалі.
Хто будує безпечне майбутнє:
історія архітектора Павла Пекера
Професію архітектора Павло Пекер успадкував від батька і почав працювати ще під час навчання в Київському національному університеті будівництва і архітектури.
"Архітектурна діяльність дуже різноманітна, фахівці обирають собі напрям з десятків можливих. Хтось займається проєктами мостів та інженерних споруд, когось більше приваблює робота над інтерʼєрами житла або громадських просторів, інші створюють проєкти житлових та громадських будинків і міських просторів. Це дуже широкий спектр", – зауважує Павло на початку розмови.
пряма мова
Від студентських років до створення власного бюро Павло відзначав не один виток у розвитку самої архітектури. Це потребувало адаптації та постійного навчання.
Зокрема, наприкінці 90-х ставлення до роботи з компʼютером було дещо схоже до теперішніх побоювань, що штучний інтелект відбере у людей роботу. Підхід суттєво відрізнявся від того, що ми бачимо сьогодні. Здебільшого креслення та подачі проєктів виконували вручну. Проте Павло потрапив у майстерню до викладачів, які новітні технології схвалювали. Це дало змогу раніше почати практикувати методи проєктування міжнародного рівня.
Під час навчання в університеті батько Павла долучав його до своїх робіт. Згодом архітектор почав працювати в приватному бюро, що виконувало різноманітні замовлення на проєктування приватних житлових будинків, готелів, апартаментів та автосалонів. Пізніше разом з другом вони заснували власне бюро, яке спеціалізувалося на проєктах у сфері HoReCa (від англ. hotel, restaurant, cafe – готель, ресторан, кафе – ред.).
"На початку нашої діяльності трапилася криза 2008 року, яка змінила наше уявлення про ринок професії. Ми почали шукати нові напрями, експериментували, брали участь у різноманітних конкурсах, здобували новий досвід. І ось у 2013 році я кардинально змінив діяльність", – розповідає Павло.
Цим поворотним моментом стали довготривалі відрядження на Близький Схід. Павло провів шість років, працюючи над масштабними промисловими проєктами, в Іраку, Єгипті, ОАЕ та Лівії. Це дало змогу заглибитися в технічну частину архітектури та інженерії, а також попрацювати з великими міжнародними та мультинаціональними компаніями.
"Для того, щоб працювати там, я вивчив англійську мову майже з нуля. Ще в літаку Стамбул-Багдад я слухав аудіоказку Ugly Duckling («Гидке каченя»). Коли прилетів, мене зустріла охорона з тимлідером з ПАР, надягнули бронежилет, і дорогою до нафтових родовищ ми спілкувалися лише англійською", – розповідає архітектор.
Серед проєктів, які втілив Павло, виокремити найуспішніші, каже, важко. "Вони всі як мої діти", – додає Павло усміхаючись. А втім, були такі, що суттєво змінили контекст. Зокрема:
01
"Часопис"
один з перших київських коворкінгів, який об’єднав різноманітні комʼюніті
"Коли ми створювали цей проєкт, коворкінги не були загальновідомим явищем. Навіть назва «коворкінг» не була закріплена. Тож нам приємно бути одними з перших, хто почав розвивати новий напрям", – ділиться Пекер.
02
відділення шпиталю
приймальне відділення у військовому шпиталі – приклад соціально важливого проєкту
"Цей проєкт впроваджує сучасні медичні практики в державну медичну систему та створює прецедент у співпраці держави, бізнесу та донорів", – пояснює архітектор.
03
CLUST SPACE
проєкт трансформації радянських сховищ
"Працюючи в Іраку та Лівії, я стикався з дорослими людьми, які не вміють читати, бо через десятиліття воєн та нестабільності освіта не була для них пріоритетом. Як громадянин, батько й архітектор я вважаю своїм обов’язком працювати над проєктами, що впливають на освітнє середовище", – зауважує Павло.
Павло Пекер упродовж своєї практики відпрацював низку підходів, які формують його власну філософію архітектури. Одним із таких принципів є постійні виходи за межі зони комфорту та переосмислення стандартних рішень. "Мені завжди цікаво подивитися на запит замовника по-іншому, перевершити його очікування", – каже він.
Сьогодні в компанії Павла Peker & Partners використовують сучасні технології проєктування BIM (інформаційне моделювання будівель, від англ. Building Information Modeling – ред.), які допомагають створювати складні архітектурно-інженерні рішення швидше та точніше. Також завдяки створенню цієї моделі в архітекторів є можливість продемонструвати клієнтові відеотур або дати можливість відвідати обʼєкт віртуально ще до початку будівництва.
До CLUST SPACE Павло Пекер долучився восени 2022 року. Тоді підприємець і засновник венчур-білдера CLUST Руслан Тимофєєв ініціював благодійний проєкт із реорганізації укриттів при вищих навчальних закладах, щоб зробити освітній процес під час війни безпечним, комфортним і безперервним. Ця ідея відгукнулася Павлу.
"У 2022 році Київ ще не мав щільного трафіку, університети прагнули відновити навчальний процес. Для мене стало очевидним, що якщо ми не забезпечимо студентам безпечні умови, то можемо зіткнутися з проблемою втрати цілого покоління спеціалістів", – продовжує архітектор.
пряма мова
Партнером цього проєкту стала компанія Lenovo. За словами Павла, саме вона забезпечила технологічну підтримку, надаючи обладнання для управління простором. Це дозволило створити не просто укриття, а багатофункціональний технологічний хаб.
За підтримки Lenovo в укриттях реалізували низку технологічних рішень:
обладнання
встановили сучасне обладнання для адміністрування різних зон сховища
комунікація
забезпечили надійні комунікаційні системи
технології
створили комфортні робочі місця з високотехнологічним обладнанням
Для Павла смартукриття – це більше, ніж просто захист під час повітряної тривоги. Це простір для народження ідей, взаємодії студентів, викладачів і підприємців.
У проєктуванні укриттів він приділив особливу увагу не лише функціональності, як-от системі вентиляції, фільтрації повітря, шумоізоляції, а й комфорту – від продуманого освітлення до розмежування різних зон, куточків для відпочинку, групових брейнштормів і конференцій.
"Ми створюємо не лише комфортні умови, а й простір, який дійсно можна назвати «смарт». Вся Україна сьогодні є прикладом для світу. Досвід, який ми отримуємо зараз, буде дуже важливим для багатьох країн у майбутньому", – резюмує архітектор.
пряма мова
Як укриття в Бібліотеці
КПІ ім. Ігоря Сікорського
стало центром студентського життя
Історія CLUST SPACE розпочалася влітку 2022 року. Команда венчур-білдера CLUST звернулася до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" з ідеєю створити коворкінг-укриття площею 50 м².
"Ми тоді оббігали всі наші підвали в пошуках потрібного приміщення. І коли ми потрапили до сховища бібліотеки, воно було до гори книжками заставлене. Але ми побачили, що саме тут можна створити взірцевий простір. І я кажу: в нас є приміщення 600 м². Тоді ми знайшли партнерів та інвесторів, які дозволили побудувати набагато масштабніший проєкт, ніж планувалось спочатку", – розповідає координатор проєкту Віталій Пасічник, який на той час був проректором з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського.
пряма мова
Смартукриття сертифіковане ДСНС і має унікальні рішення, які вражають навіть технічних експертів. Зокрема, це система вентиляції, яка коштувала майже 40% від загальної вартості простору. Вона була розроблена випускником КПІ та має два "режими":
01
основна система
майже безшумна, комфортна для 150 осіб
02
резервна система
здатна функціонувати 72 години та розрахована на 550 осіб, з фільтрацією від хімічних та радіаційних загроз
Цікава деталь: під стелею навіть розвішані спеціальні шумоізоляційні панелі, які не лише зменшують гул, але й створюють відчуття простору, попри відносно низьку стелю висотою 2,85 метра.
Найпопулярнішим за час функціонування CLUST SPACE у КПІ став простір, який студенти охрестили "кімнатою інтроверта" – невеличка Skype-кімната на одну-дві особи. "Це найброньованіша кімната впродовж року", – зауважує директорка Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Євгенія Кулик усміхаючись.
"Для маломобільних груп населення в просторі є спеціальні зони, обладнали інклюзивну вбиральню і душову кабіну. На вході до бібліотеки встановили кнопку виклику персоналу", – продовжує директорка.
пряма мова
Технічні виклики не зупинили команду. Коли рішення для підйомників не відповідали вимогам ДСНС, організатори проєкту продовжували шукати нестандартні варіанти.
"Ми напрацювали декілька унікальних варіантів щодо автоматизації підйому для маломобільних груп. Зараз допомога надається персоналом", – пояснює Віталій Пасічник.
За рік функціонування CLUST SPACE перетворився на справжнє серце університетського життя. Тут нагороджували молодих науковців, проводили шахові турніри, конференції, масштабні хакатони та фестивалі. Зокрема, у 2024 році смартукриття відвідав Володимир Зеленський у межах зустрічі з молодими вченими та представниками Малої академії наук.
"CLUST SPACE – це не точкове розв’язання проблеми безпеки під час війни, а системна робота з розвитку студентства. Якщо молодь матиме змогу навчатися у стабільних і комфортних умовах, ми отримаємо професіоналів, які залишаться працювати в Україні, а не шукатимуть можливості за кордоном", – коментує ініціатор проєкту Руслан Тимофєєв.
Надійним технологічним партнером проєкту стала компанія Lenovo. У КПІ зауважують, що підтримка Lenovo відіграла важливу роль у трансформації та функціонуванні укриття.
Особливістю рішень Lenovo є їхня функціональність. Студенти та викладачі тепер можуть без додаткових клопотів бронювати простір, працювати з електронними ресурсами, проводити групові заняття з використанням сучасної техніки.
"Коли в просторі є все необхідне технічне обладнання, це зовсім інший рівень зручності для студентів і викладачів", – наголошує Євгенія Кулик.
Саме це підтримує головну мрію команди.
"Ми мріємо, щоб CLUST SPACE став виключно освітнім простором, коворкінгом, читальною залою. Щоб функція укриття просто існувала, але не була основною", – ділиться директорка.
Освітній хаб замість
звичайного бомбосховища в ДНУ
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара став ще одним освітнім закладом, який отримав унікальний простір CLUST SPACE. Ректор Сергій Оковитий розповів про трансформацію підземного приміщення в сучасний освітній хаб, що став справжнім центром студентського життя.
Смартукриття було відкрите 5 лютого 2025 року. За цей час воно перетворилося на потужний майданчик для різноманітних активностей: від профорієнтаційних зустрічей до студентських дебатів.
"Ми маємо надавати нашим студентам конкурентні освітні послуги та створювати умови для того, щоб молоді люди могли розкрити свій потенціал у науці, творчості, спорті, суспільних активностях", – наголошує Сергій Оковитий.
пряма мова
Супроводжувати освітні заходи та студентські події на сучасному технологічному рівні, підкреслює ректор, вдається завдяки підтримці Lenovo.
"Ми можемо поєднувати формати онлайн та наживо на одному заході, демонструвати різні типи контенту на різних екранах, одночасно проводити кілька активностей в різних зонах", – пояснює Сергій Оковитий.
Особливістю CLUST SPACE DNIPRO є його інклюзивність та доступність для всіх категорій студентів. У просторі передбачені спеціальні зони та обладнання для маломобільних груп населення. Зокрема, тут облаштували:
01
спеціальні пандуси та зручні під’їзди
02
інклюзивні санітарні кімнати
03
зручні робочі місця для студентів з особливими потребами
04
тактильні напрямні для орієнтування
05
спеціальне технічне обладнання з урахуванням різних потреб
"Ми прагнемо створити простір, де кожен студент може почуватися комфортно, незалежно від його фізичних можливостей", – резюмує ректор.
"Трансформація освіти в Україні за останні три роки пройшла непростий шлях: від цілковитої невпевненості, як проходитимуть заняття, до облаштування комфортних умов як дистанційного, так і офлайн-навчання. Такі рішення, як CLUST SPACE, – це не тільки про зручність, а про можливість продовжувати безперервне навчання наступного покоління українських спеціалістів. Сьогоднішні студенти – це завтрашні рушії економіки, добробуту, життя в країні. І ми раді бути частиною цього соціально-важливого проєкту та робити розумні укриття технологічними. Адже технології мають бути доступними для всіх і в усіх умовах", – підсумовує Микола Антонюк, заступник генерального директора Lenovo в Україні*.
пряма мова
*На фото Микола Антонюк і Анастасія Войткевич, керівниця проєкту з CLUST
© 2000-2025, Українська правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.