Політичний вплив, антикорупційні органи та суспільні очікування:

чи можливий прорив у боротьбі з корупцією
Спецпроєкт
04 березня 2025
Якщо ви хочете перемогти корупцію, будьте готові посадити своїх друзів і родичів у в’язницю, заявив перший прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю.
Лі Куан Ю
перший прем’єр-міністр Сінгапуру
Українське суспільство давно усвідомлює загрози, які несе корупція, і докладає чимало зусиль для зменшення її впливу. Попри це, вже багато років корупція залишається однією з найбільших проблем, яка стримує розвиток України, гальмує країну на шляху до Європи. Чому навіть після створення антикорупційних органів корупцію не вдалося викорінити? Повні відповіді містить дослідження "Оцінка ефективності та незалежності антикорупційних органів: думка адвокатів", яке провели "Юридична Газета" в партнерстві з Адвокатським об’єднанням AVER LEX.
Усім добре відомо, що корупція здійснює негативний, деструктивний вплив на функціонування держави і її розвиток. Корупція призводить до неефективного використання бюджетних коштів, нераціонального розподілу ресурсів, погіршення якості суспільних послуг, посилення соціальної нерівності, підриву демократичних процесів та гальмування економічного зростання.
Україна за допомогою міжнародних партнерів давно веде боротьбу з корупцією. Зокрема, були створені та почали повноцінно працювати важливі антикорупційні органи. Попри прогрес, якого завдяки цьому вдалось досягти, у 2024 році Україна втратила бал в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), отримавши лише 35 балів зі 100 можливих. У новому дослідженні Transparency International наша країна посіла 105 місце з-поміж 180 країн. Варто нагадати, що у 2023 році Україна отримала 36 балів, що підняло її на 104 місце в Індексі. І це був значний прорив, зважаючи на те, що у 2021 році країна отримала тільки 32 бали, посівши 122 місце.
2024
CPI, 2024
Україна
35 балів
У новому дослідженні Transparency International Україна посіла 105 місце з-поміж 180 країн
Отримані результати сигналізують про формальний підхід до виконання багатьох реформ або ж свідоме пробуксовування в їх реалізації. Тож втрата балів у 2024 році вказує на те, що орієнтації суто на програмне виконання взятих Україною зобов’язань недостатньо, а реалізація розпочатих реформ відбувається не так якісно, як планувалося, зазначили в Transparency International.
"Мінус один бал – це все ще зміна в межах похибки, проте і такий результат має дуже важливе значення. Таке просідання може свідчити про певний застій у питанні боротьби з корупцією, навіть попри активні законодавчі та урядові дії, реалізовані торік. Показник України в CPI-2024 має стати сигналом для влади про те, що в країні активізувалися негативні тренди на шляху до зниження рівня корупції, які надалі помітно впливають на сприйняття країни. І для подолання цих перешкод недостатньо точкових декларативних оновлень – необхідно впровадити системні зміни в підходах до управління країною. Якщо цього не зробити, далі може бути гірше", – підкреслив виконавчий директор Transparency International. 
Transparency International,
виконавчий директор
Міжнародна організація попередила, що якщо події, які посилюють негативний тренд України в боротьбі з корупцією, будуть продовжуватись, результати країни в CPI можуть значно погіршитись.
Як цьому запобігти, не допустивши сповільнення прогресу? Відоме українське видання "Юридична Газета" та Адвокатське об’єднання AVER LEX як представник України в Робочій групі Anti-corruption and bribery in Europe (ACE WG) Європейської асоціації кримінальних адвокатів (ECBA) провели власне дослідження "Оцінка ефективності та незалежності антикорупційних органів: думка адвокатів". Вони оцінили головні загрози антикорупційному руху та ризики. Під час дослідження зібрали думки 178 юристів із досвідом роботи в антикорупційній практиці.
Питання боротьби з корупцією в Україні є одним із найбільш пріоритетних напрямів роботи та "чутливою" темою як для суспільства, так і для іноземних партнерів, пояснила мотиви, які спонукали до дослідження його авторів, представниця України в Робочій групі з питань боротьби з корупцією в Європі в межах European Criminal Bar Association, керуюча партнерка АО AVER LEX Ольга Просянюк.
"Важливо мати високу довіру до роботи антикорупційних органів від громадськості та професійної спільноти. Для успішної реалізації антикорупційної реформи ключовим є забезпечення та дотримання їх незалежності, в тому числі від можливого зовнішнього політичного, економічного чи іншого впливу. Повна їх автономія надасть можливість для досягнення всіх поставлених перед антикорупційними органами цілей: дотримання прав та законних інтересів громадян, забезпечення належного досудового та судового розгляду, досягнення справедливого балансу інтересів суспільства", – заявила Ольга.
Як з’ясувалося під час дослідження "Оцінка ефективності та незалежності антикорупційних органів: думка адвокатів", майже 39% респондентів бачать певні покращення в боротьбі з корупцією, які відбувались впродовж останніх 5 років. Водночас високий відсоток опитаних заявили про погіршення чи відсутність змін, що може свідчити про глибокі структурні проблеми. Реальні результати антикорупційних реформ залишаються під сумнівом, особливо в умовах повномасштабної війни, що ускладнила боротьбу з корупцією.
39%
Майже половина опитаних адвокатів заявили про потребу в індивідуальному підході під час застосування санкцій до корупціонерів. Вони також вказують на необхідність впровадження альтернативних підходів до покарань, зокрема значних штрафів та тривалого позбавлення права обіймати певні посади замість ув’язнення. На їхню думку, санкції, які застосовуються нині, не завжди відповідають меті покарання, часто є шаблонними.
41,3%
41,3% респондентів вважають, що в багатьох випадках замість позбавлення волі доцільніше призначити великий штраф, що дозволить зберегти баланс між покаранням і наслідками для суспільства. Це може бути ефективнішим для правопорушень із незначними наслідками у випадках, коли позбавлення волі не завжди є необхідним або справедливим. Один із висновків дослідження: для реальної боротьби з корупцією важливіше забезпечити невідворотність покарання, ніж збільшення суворості.
Більшість (86,21%) респондентів вказували на проблему порушення принципу презумпції невинуватості в корупційних справах. Це важлива дефініція. Для забезпечення справедливого процесу адвокати вважають важливим зберігати презумпцію невинуватості, запобігаючи спотворенню громадської думки та впливу на судові рішення до остаточного винесення вироку.
"У практиці суду дійсно мали місце випадки, коли порушення цього фундаментального принципу (презумпції невинуватості – ред.) мали місце. І Вищий антикорупційний суд констатував наявність такого порушення. Зокрема, щодо заяв посадових осіб щодо вчинення підозрюваними (обвинуваченими) злочинів, надання такої інформації в мережі інтернет", – підтвердив виданню "Юридична Газета" суддя-спікер Вищого антикорупційного суду Тимур Хамзін.
Він додав, що, попри те, що такі випадки насправді мали місце, не можна сказати, що порушення презумпції невинуватості було в кожному кримінальному провадженні.
"На мій погляд, загалом Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обачно підходять до застосування принципу презумпції невинуватості, до його непорушення", – сказав Хамзін.
Тимур Хамзін,
суддя-спікер Вищого антикорупційного суду
Аналіз статистичних даних, проведений у межах дослідження "Оцінка ефективності та незалежності антикорупційних органів: думка адвокатів", виявив різні рівні довіри до чотирьох ключових антикорупційних інституцій. Найвищий рівень довіри серед опитаних отримали НАБУ та ВАКС, які посіли провідні позиції.
Однак в учасників дослідження її набагато менше до Апеляційної палати ВАКС та САП, що може бути наслідком недоліків у кадровій політиці, прозорості та відсутності значних результатів у роботі, йдеться у дослідженні. 39,09% респондентів вважають, що антикорупційні органи повністю залежать від міжнародних партнерів. Адвокати наголошують на необхідності збереження балансу між потребою міжнародної підтримки в критичних умовах та гарантуванням незалежності внутрішніх інституцій. Це, на їхню думку, є ключовим для забезпечення ефективного управління та захисту інтересів суспільства.
39,09%
Важливо відзначити, що майже половина опитаних адвокатів заявляли про вплив (від помірного до високого) громадських організацій та об’єднань на діяльність антикорупційних органів. Загалом вплив ГО на антикорупційні органи може бути складним і двозначним. Хоча громадські організації мають потенціал впливати на публічну думку та покращувати боротьбу з корупцією, цей вплив не завжди є конструктивним і може призводити до маніпуляцій або безрезультатних дискусій.
"У сучасних умовах політичні діячі та громадські активісти загалом мають неоднозначний вплив на правоохоронні органи та суд, зокрема на антикорупційну інфраструктуру. Беззаперечно, їх взаємодія може бути доречною та мати корисні результати при виявленні та повідомленні правоохоронних органів про вчинене корупційне правопорушення або ж у разі висвітлення судового процесу, проте виключно з метою інформування громадськості, без надання йому власної суб’єктивної оцінки, особливо до винесення вироку", – підкреслила Ольга Просянюк.
Ольга Просянюк,
представниця України в Робочій групі з питань боротьби з корупцією в Європі в межах European Criminal Bar Association, керуюча партнерка АО AVER LEX
За її словами, в межах дослідження було виявлено декілька критичних аспектів можливого впливу, серед яких – створення інформаційного шуму, наклеювання ярликів, визначення винної особи, що зміщує акцент із реальної проблематики. Серед виявлених проблем вона зазначила поширення конфіденційних відомостей, що надалі може бути використано для маніпуляцій чи інформаційного ажіотажу, використання політичних чи соціальних зв’язків для викривлення результатів тощо.
"Окремої уваги потребують спроби впливу на судову систему, оскільки публічна критика або незгода лідерів громадської думки із прийнятим судом рішенням породжує його несприйняття в суспільстві, недовіру до судової гілки влади та робить таке рішення «неправильним» в очах громадськості", – зазначила Ольга.
Ольга Просянюк,
представниця України в Робочій групі з питань боротьби з корупцією в Європі в межах European Criminal Bar Association, керуюча партнерка АО AVER LEX
На думку респондентів, взаємозалежний негативний вплив ГО полягає в тому, що деякі організації можуть не лише виправдовувати прорахунки антикорупційних органів, а й приховувати їхні помилки. Це може бути результатом певних політичних або соціальних зв’язків, які знижують ефективність боротьби з корупцією та зменшують довіру до таких органів.
З тиском з боку громадських активістів та інших зацікавлених осіб стикаються навіть судді ВАКС, що обумовлено резонансністю справ, інтересом із боку суспільства та реальністю покарання, підтвердив суддя-спікер ВАКС Тимур Хамзін у коментарі "Юридичній Газеті".
"Громадські активісти не завжди погоджуються з рішеннями суду. Були випадки, коли вони відкрито розповсюджували свою негативну оцінку дій судді в інтернеті, негативну інформацію про суддю тощо. Часто зацікавлені особи також вдаються до використання засобів масової інформації, розповсюджують у мережі інформацію про суддів та про суд загалом саме в негативному аспекті. Є багато способів створити в аудиторії негативне сприйняття будь-якої інформації", – сказав Хамзін.
Тимур Хамзін,
суддя-спікер Вищого антикорупційного суду
Він зазначив, що незалежність судді в розгляді справ забезпечується насамперед наявністю в судді таких особистих якостей, які дозволяють не піддатись зовнішньому інформаційному тиску, залишатись незалежним та об’єктивним, професійно ставитись до виконання своїх обов’язків. Важливим фактором є належний розмір суддівської винагороди.
Окрім того (і про це не варто забувати), розділом XVIII Кримінального кодексу передбачена кримінальна відповідальність за певні діяння у сфері правосуддя, зокрема за втручання в діяльність судових органів, посягання на життя та майно судді тощо. Законом "Про Вищий антикорупційний суд" передбачена можливість охорони судді, членів його родини, житла.
Певні повноваження у сфері забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя має Вища рада правосуддя. Зокрема, ВРП веде й оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення. Також ВРП вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя. Це не виключний перелік повноважень.
У цьому контексті особливого значення набуває грамотне інформування громадськості, комунікаційні компанії, випливає зі слів т.в.о. головного редактора "Юридичної Газети" Олени Осмоловської. За її словами, політики мають пояснювати прийняті закони зрозумілою мовою, ініціювати просвітницькі кампанії та бути прикладом дотримання законів.
"Ця робота важлива, адже обізнаність громадян у своїх правах – це основа демократичного суспільства. Люди, які розуміють свої права, стають активними учасниками суспільного життя, можуть ефективно захищати себе та впливати на зміни в країні. Без належного рівня правосвідомості неможливо побудувати сильну правову державу", – заявила Олена Осмоловська. 
Зазначимо, що більше ніж половина (55%) адвокатів, опитаних під час дослідження, оцінювали вплив засобів масової інформації як середній або високий. Це свідчить про те, що медіа все-таки відіграють важливу роль у контролі за діяльністю антикорупційних органів, хоча цей вплив далеко не завжди є прямим або ефективним у розв’язанні корупційних проблем.
Тільки третина респондентів вважає вплив медіа обмеженим або відсутнім, що може свідчити про скептицизм щодо реальної ефективності журналістських розслідувань у боротьбі з корупцією. 4% вважають, що вплив відсутній. На думку адвокатів, злив інформації та публікації про корупційні скандали, очевидно, є важливим аспектом впливу медіа, але вони не завжди призводять до конструктивних дій або змін у системі.
Найбільш тривожний сигнал, який передає дослідження "Оцінка ефективності та незалежності антикорупційних органів: думка адвокатів", засвідчив, що близько половини (48,11%) респондентів зустрічали ознаки корупції в антикорупційних органах. Це голосний набат про серйозну проблему, адже навіть в установах, створених для боротьби з корупцією, існують проблеми, які можуть свідчити про корупційні прояви.
Переважна більшість опитаних (66,67%) респондентів заявили про потребу перезавантаження антикорупційних органів. Тільки третина опитаних вважають, що перезавантаження не потрібне.
27,27% респондентів вважали, що існує повна взаємозалежність між антикорупційними органами, що може свідчити про об’єднання їхніх зусиль або навіть взаємне втручання, яке може негативно позначатися на їхній незалежності та ефективності. Невелика частка (4,55%) респондентів оцінювали залежність як незначну або повну незалежність. Попри задекларовану незалежність, на практиці антикорупційні органи діють без належної координації, що, як зазначено в дослідженні, може призводити до порушення прав людини та підривати довіру до державних інституцій.
Отже, що потрібно, аби продовжити викорінювати корупцію в Україні? Важливо, щоб антикорупційні органи не лише декларували незалежність на папері, а й фактично зберігали автономію від політичного та економічного впливу.
На думку авторів дослідження, створення нових органів не гарантує зменшення корупції. Успіх боротьби з корупцією вимірюється не кількістю органів або гучних підозр, а реальними вироками, поверненням незаконно набутого майна та запровадженням прозорих механізмів, які унеможливлюють корупцію. Без справедливих рішень судів навіть найкращі розслідування не матимуть значення, підкреслила Олена Осмоловська.
"Україна вже має достатньо антикорупційних органів, які мають боротися з корупцією на всіх рівнях", – підкреслила Осмоловська.
Олена Осмоловська,
т.в.о. головного редактора "Юридичної Газети"
За словами судді-спікера ВАКС Тимура Хамзіна, в окремих питаннях діяльності правоохоронних органів та суду необхідне вдосконалення законодавства. Наприклад, введення одноособового розгляду справ певних категорій суддями Вищого антикорупційного суду.
Вельми актуальним є розв’язання певних організаційних питань діяльності суду. Це передусім збільшення кількості суддів та забезпечення ВАКС приміщеннями.
Також існує нагальна потреба у вдосконаленні певних правових інститутів, наприклад, цивільної конфіскації (визнання необґрунтованими активів та стягнення їх на користь держави), відповідальності за вчинення корупційних кримінальних правопорушень тощо.
Автори дослідження "Оцінка ефективності та незалежності антикорупційних органів: думка адвокатів" наголошують, що для успішної антикорупційної реформи важливо забезпечити незалежність антикорупційних органів. Водночас повна автономія може призвести до упереджених рішень і порушення принципів рівності, презумпції невинуватості та законності. Це підриває довіру не лише до органів досудового розслідування, а й до всієї системи правосуддя. Неупередженість є ключовою рисою, яку суспільство очікує від антикорупційних органів, адже її відсутність руйнує довіру громадян.
"Важливо враховувати, що боротьба з корупцією має відповідати стандартам правосуддя. Якщо правозахисні принципи системно порушуються, це підриває довіру до системи загалом і створює ризик перегляду справ у міжнародних судах, що шкодить репутації країни", – сказала Олена Осмоловська.
Олена Осмоловська,
т.в.о. головного редактора "Юридичної Газети"
Боротьба з корупцією в Україні вимагає залучення значних професійних та фінансових ресурсів для належного функціонування створеної системи антикорупційних органів та суду, нагадала Ольга Просянюк. Вона вказала на необхідність дотримуватися чинних процесуальних норм та справедливого судового розгляду для виключення випадків оскаржень рішень українських судів в європейських інстанціях, що може мати негативний вплив на українську судову ланку.
Ольга Просянюк підкреслила, що надзвичайно важливо, щоб Україна як держава, яка перебуває у фокусі світової уваги та впроваджує євроінтеграційні процеси, демонструвала ефективність у процесі боротьби з корупцією та її проявами.
Зрештою, від цього безпосередньо залежить подальший розвиток життєво важливих напрямів для країни: міжнародних відносин, інвестиційного потенціалу держави, відновлення економіки та добробуту населення.
Обговорення результатів дослідження за посиланням.
© 2000-2025, Українська правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.

‍ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.