Василь Бобинський
[1898 – 1938]
Бобинський – з тих літераторів із західноукраїнських земель (народився в сьогоднішньому Червонограді), які вирішили перебратися з Польщі до Радянського Союзу – через ліві політичні переконання та конфлікти з польською владою.
І були репресовані. Серед тих, хто в той же період зважився на переїзд до України, була і родина українських інтелігентів Крушельницьких. Майже всі члени родини – батько Антін Владиславович, сини Іван, Тарас, Богдан, Остап та донька Володимира – були розстріляні. Своєю смертю померла лише Марія Крушельницька – дружина Антіна.
У 1923 році Василь Бобиньский був заарештований польською владою "за приналежність до Комуністичної партії". Провів у тюрмі півтора місяця – слідство не змогло зібрати доказів. У 1930-му разом із дружиною Емілією та сином Борисом Василь переїхав у Харків. Наприкінці 1933-го був заарештований. А на початку 1938-го – розстріляний.
Бобинський – автор циклу еротичних віршів "Ніч кохання": окремою книгою вони видані у 1923-му у Львові. Загалом полюбляв писати поезію циклами: "Майбутній метеор", "Розп’ятий скрипаль", "Зелена зелина", "Гейзери на тротуарах"; є навіть цикл поем "Три портрети". Письменник перебував під сильним впливом поетики Павла Тичини й київських символістів. Хоча сам називав себе учнем Івана Франка.
З поезією Бобинського активно працює Мар’ян Пирожок – лідер гурту "Пиріг і Батіг". Рядки з віршів Василя Бобинського можна почути, зокрема, в композиціях "Тайна танцю" та "Камо".
Вірші Василя Бобинського читає акторка театру та кіно Віталіна Біблів, слухати подкаст "Нечитані вірші"
Вірші Майка Йогансена читає актор театру й кіно Андрій Ісаєнко, слухати подкаст "Нечитані вірші"
Русалка

Між розлогини химерні
Язиками подовгастими
Сонна синява спокій розсипала.

На озерні непорочні дзеркала
Виплила,
Бризнула реготом-криком русалка.

До топельника зеленого
Плавнозгубно, зоречасно
Сонним чаром шалу липла,
Маном манила до терему...

Опянилась диким криком,
Ссала з лілій сок ненаситно
І в хвильки плюскітно хлипала.

"Зелена зелина" частина III

Чого ти тиха, чого ти сонна,
дівчино житня, пшенична?
Мряками дихаєш, зорями дзвониш,
спиш, розкидавшись, спиш.

Мятами коси пропахли дурманними,
руки долонями в захід і схід.
Якими бажаннями, пяними, безтямними,
наливається твій живіт?

Чи це ти, чи це ти так ячиш, прикликаючи
любка з далеких сторін?
Чи це пташка мяка, під межею дрімаючи,
перепілка, ячить у сні?

Де збирала ти ті меди, ті пахучі,
що бринять у грудях пружних?
І кому шепнеш слово, покірне, жагуче:
"Припади і напийся з них"?

Хто, сподіваний, жданий, хто, жорстокий і ніжний,
потривожить солодко твій сон,
і розгорне тебе, і пригорне, і візьме,
і засіє зерном твоє лоно?
Дівчина житня, пшенична!..

Василь Бобинський
©2000-2025, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.

ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.