Дитинство під час війни: як зберегти ментальне здоров’я дошкільнят   

За підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)
10 липня 2024
У дитячих садках діти вчаться комунікувати з однолітками та дорослими, відстоювати власні кордони, працювати в команді та дізнаються, як турбуватися про своє ментальне здоров’я.
Однак дитинство під час війни має свої особливості. Тому дошкільнята ще й навчаються долати стрес, тривожність і паніку.
У цьому їм допомагають вихователі та батьки. Робота педагогів спрямована на те, щоб навчити малечу розрізняти різні емоції, називати їх та регулювати свій стан. Саме дорослі вчать, як проявляти та скеровувати свої емоції, щоб не нашкодити собі та іншим. Як вчитись виходити з конфліктних ситуацій, використовувати ненасильницьку комунікацію.
Чому так важливо розвивати ці навички у дошкільнят – читайте в матеріалі.
"Раніше вважали, що соціоемоційному інтелекту діти вчаться самостійно, під час гри з однолітками. Натомість батьки більше сил вкладали в розвиток навичок читання, логіки тощо. Але щоб вчити ту саму математику, дитина має розуміти, коли вона втомлена чи має просити про допомогу, як їй зосередитись тощо", – пояснює координаторка освітніх програм з дошкільної освіти Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Анастасія Коновалова.
анастасія коновалова
координаторка освітніх
програм з дошкільної
освіти Дитячого фонду
ООН (ЮНІСЕФ)

Ментальне здоров'я дошкільнят  

Ментальне та фізичне здоров’я є обов’язковими умовами для повноцінного розвитку дитини. Але в умовах війни гармонійний розвиток дітей став великим викликом для освітньої системи.
Зараз надзвичайно важливо розвивати соціоемоційні навички дошкільнят, тобто розуміння власних емоцій та інших людей, навички домовлятися, відстоювати власні кордони, долати стрес тощо.
"Батьки найчастіше звертають увагу на фізичні потреби дитини, а вже потім – психологічні. Але щоб дитина була спокійна, відчувала менше стресу та могла навчатись, їй потрібен розвинений соціоемоційний інтелект. Коли дитина підросте, фундамент з ментального здоров’я допоможе їй долати складніші ситуації, почуватися впевненіше, допускати менше помилок", – каже психологиня закладу дошкільної освіти № 4 "Казочка" у Ніжині Оксана Федько.
оксана федько
психологиня закладу
дошкільної освіти
№4 "Казочка", Ніжин
Соціально-емоційний інтелект допомагає дитині почуватися впевненіше в стосунках з іншими, розуміти свої потреби та потреби інших людей, усвідомлювати свої емоції, бути продуктивною в навчанні, творчості та контактах.
"Раніше вважали, що соціоемоційного інтелекту діти вчаться самостійно, під час гри з однолітками. Натомість батьки більше сил вкладали в розвиток навичок читання, логіки тощо.

Але щоб вчити ту саму математику, дитина має розуміти, коли вона втомлена, чи має просити про допомогу, як їй зосередитись тощо", – пояснює координаторка освітніх програм з дошкільної освіти Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Анастасія Коновалова.
анастасія коновалова
координаторка освітніх
програм з дошкільної
освіти ЮНІСЕФ
У цьому й допомагає освіта в садочках. Всеукраїнська громадська організація "Асоціація працівників дошкільної освіти" спільно з Міністерством освіти і науки України та ЮНІСЕФ розробила програму для вихователів з підтримки ментального здоров’я дітей у садочках і вдома.
Навчання проходить у формі тренінгу з практичними кейсами. Це допомагає педагогам і психологам зрозуміти, як ці інструменти можна використовувати у своїй практиці.
"Перевагою тренінгу є те, що він створений на вимогу часу, а не є адаптацією рекомендацій", – зауважує директорка з науково-методичної роботи ВГО "Асоціація працівників дошкільної освіти" Ольга Косенчук.
ольга косенчук
директорка з науково-
методичної роботи ВГО
"Асоціація працівників
дошкільної освіти"
Педагогині та психологині проходили тренінги з ігротерапії, релакс-терапії, дихальних вправ тощо. Вони зазначають, що навчатимуть своїх колег і батьків вихованців різних методів стабілізації та покращення психоемоційного стану дітей.
Дорослим також важливо стежити за своїм емоційним та психологічним станом і мати внутрішні ресурси для підтримки та виховання дитини.
Завдяки фінансуванню Європейського Союзу з листопада 2023 року понад 4 300 психологів і вихователів дошкільної освіти пройшли тренінги від ЮНІСЕФ та поглибили свої знання щодо роботи з дошкільнятами.
"Існує безліч ситуацій, з якими щодня працюють викладачі у дошкільних закладах освіти. Вони мають знати, що з ними робити, як покращити стан малечі, які ігри чи активності запропонувати дітям. А які техніки, наприклад, використати при проявах агресії чи які ігри запропонувати для покращення настрою.

Будь-яка реакція дитини в таких ненормальних умовах (війни
– ред.) – це є нормальна реакція. Треба розуміти це, приймати та давати можливість цьому виходити органічним чином – у грі чи практиці. Діти та дорослі нині опановують техніки саморегуляції та інструменти для управління власними емоціями",
– пояснює Ольга Косенчук.

Стрес, тривога та соціум

Психологиня дошкільного закладу №4 у Ніжині Сніжана Вихор розповідає, що спершу викладачі та психологи вчать з дітьми емоції на картинках та в ході лялькових вистав.
Трохи згодом в ігровій формі поступово вони називають те, що відчувають. Зазвичай цю вправу використовують зранку, щоб дослідити настрій малюків та підкорегувати його за потреби.
"Історії бувають різні, бо хтось може прийти радісний в садок, а хтось – сумний і в сльозах, бо недоспав через тривогу чи забув іграшку вдома. Педагоги мають зрозуміти, хто з дітей потребує допомоги та покращити їх настрій, аби діти змогли повноцінно спілкуватись і розвиватись", – каже психологиня Сніжана Вихор.
сніжана вихор
психологиня дошкільного
закладу №4, Ніжин
Заняття з дошкільнятами направлені на те, щоб формувати здорову соціальну поведінку, проявлення емоцій та ненасильницьке спілкування в колективі.
"Переважна більшість методик базується на спостереженні за поведінкою дитини, за змінами настрою, комунікації тощо. Це найкращі маркери, які допомагають зрозуміти, що відбувається з малечею", – додає психологиня Ольга Косенчук.
Наприклад, якщо дитина відчуває тривогу, то можна спробувати переключити її увагу – диханням по квадрату, вправою "Метелик" з поплескуванням по плечах долоньками, співами тощо.
"У таких ситуаціях треба бути відвертими та не знецінювати емоції дитини. Тобто не варто казати: «не бійся» чи «все нормально». Не обманюйте дітей, поясніть, що відбувається та що в цій ситуації можна зробити", – радить Ольга Косенчук.
Вона поділилась прикладом з практики. Недавно 4-річна дівчинка з Харкова врятувала свою маму від панічної атаки. Жінка з дитиною застрягла в ліфті, де ще й вимкнулось світло. Поки в голові мами проносились тривожні думки та пришвидшувалось серцебиття, донька взяла її за руку і сказала: "Дихай, мамо!". Дівчинка увімкнула ліхтарик на телефоні й почала повторювати вправи на подолання стресу, які вивчила у садочку.
Дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз зібрала картки з дихальними практиками для стабілізації емоційного стану дитини.
01
Картки можна використовувати від 3-х років і до будь-якого віку. Вони можуть бути корисними батькам, вихователям, учителям, психологам, корекційним педагогам. Застосовувати можна в школі на перервах чи уроках, у дитячих садках, на заняттях із регуляції емоцій, навіть у шелтерах.
02
Картки можна завантажити на телефон. Маленькій дитині складно рахувати секунди, як часто пропонується в практиках для дорослих. Також потрібно відчувати контакт з тілом. Ці практики – одночасно дихальні та слугують для повернення контакту з тілесністю.
03
Щоб почати практику, можна брати будь-яку картку випадковим чином чи обирати певну за бажанням.
04
Правила використання карток прості: починаємо рух пальцем контурами малюнка, почавши зі спеціальної позначки, і далі – за стрілками. Стрілки, що означають вдих і видих, позначені кольорами. У кожній вправі – акцент на видиху, звертайте увагу на довжину стрілки. Коли дитина переставляє палець зі стрілки на стрілку, відбувається природна затримка дихання – це допомагає в регулюванні стану.
05
Ознайомитися з матеріалами детальніше можна за посиланням.
Ось кілька з них:
Якщо ж у поведінці відбуваються значні зміни, що свідчать про крок назад, – енурез, істерики, агресія, постійне роздратування, гризіння нігтів, відмова від їжі тощо – і такий стан продовжується більш як два тижні – це свідчить про значний стрес, з яким малеча не може впоратись самотужки.

Особисті кордони та підтримка батьків

Ще однією важливою складовою ментального здоров’я є розуміння особистих кордонів і вміння їх відстоювати. Це також закладається в дошкільному віці. Виросло чимало поколінь, яким не давали вибору, знецінювали бажання, змушували до спілкування, давали непрохані поради тощо.
"Всі міжнародні практики говорять про те, що вільну людину можуть виховати тільки її власні кордони, ненасильницьке спілкування та демократичні цінності. В умовах війни – це великий виклик для дошкілля. Готових рішень наразі не існує.  

Нашою метою є виростити нове покоління, яке буде вміти нетравматично та нетоксично комунікувати, розуміти свої та поважати особисті кордони інших. Це й про право на власну думку, право вибору, розуміння своєї унікальності тощо",
– зауважує психологиня Ольга Косенчук.
Сучасні батьки розуміють необхідність розвитку соціоемоційного інтелекту. Наприклад, щоб дитина могла відстояти свою думку, вирішувати ситуацію словами, а не лізти в бійку.
"У багатьох дорослих є установки з дитинства, які під час стресової ситуації самі злітають з язика: «хочеться перехочеться», «закрий рот та їж», «хотіти шкідливо». Тому батьків важливо не вчити, а підтримувати на шляху розвитку дитини", – наголошує Анастасія Коновалова, координаторка освітніх програм з дошкільної освіти ЮНІСЕФ.
Психологиня дошкільного закладу №4 у Ніжині Сніжана Вихор підтверджує це випадками зі своєї практики. Фахівчиня каже, що зараз батьки більше прислухаються до порад психологів, проходять тренінги тощо.
"Нещодавно звернулись батьки хлопчика, який не хотів спати в садочку вдень. То спільними зусиллями з батьками ми покроково привчили його до цього – спершу він сидів у кімнаті, потім лягав на ліжко на пів години. Так дійшли до того, що він заснув і тепер не нехтує денним сном. Але важливо, що це було не через примус, а шляхом компромісів та домовленостей", – розповідає Сніжана.
Експертка з дошкільної освіти ЮНІСЕФ Анастасія нагадує, що не варто вимагати від себе та від своєї дитини більше, ніж маєте зараз ресурсу. У період війни, відключення світла, обстрілів вкрай важливо дбайливо ставитись до себе та своїх потреб. Крім того, дитина часто копіює поведінку та стратегію тих дорослих, які є поруч, бо саме від них вона отримує інформацію про навколишній світ.
"Діти дуже швидко адаптуються. Як приклад – діти у прифронтових областях, які живуть під постійними обстрілами. Попри те, що діти живуть у постійному стресі, у багатьох із них за цих обставин немає психологічної травми. На це безпосередньо впливають спокійні дорослі, які пояснюють дитині ситуацію, мають алгоритм дій. Це ті батьки, що знаходять в собі ресурс справлятись із власними емоціями під час війни та підтримувати дитину", – додає вона.
З метою підказати батькам, як можна допомогти дитині краще розуміти свої емоції та заспокоюватися під час повітряних тривог, був створений проєкт "Гратися і не боятися". Він складається з практичних рекомендацій і дієвих порад. В його реалізації брали участь співачка Світлана Тарабарова, психологиня Світлана Ройз та експертка з дошкілля Соломія Бойкович. А для якісної щоденної взаємодії вихователів з дітьми в садочках були розроблені методичні рекомендації з підтримки ментального здоров’я дошкільнят в межах проєкту ЮНІСЕФ разом з ВГО "Асоціація працівників дошкільної освіти" за сприяння МОН.
"Можливість грати для дітей, особливо у воєнний час, це можливість відновлюватись. По іграх дітей ми бачимо, що відбувається в їх «внутрішній реальності». А повернення до вільної гри – з відкритим сюжетом – ознака відновлення дитини.

Гра – один з основних видів діяльності дитини до 7 років. І простір розвитку та безпеки, здобуття різних навичок, пізнання в будь-якому віці. Уявіть, чим більше ігровий період у дитинчат тварин, тим вищий у них рівень інтелекту. Гра сприяє розвитку", – каже дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз.
світлана ройз
дитяча сімейна
психологиня
Рекомендації розділені на теми та містять теоретичну інформацію, а також опис завдань, дихальних технік, вправ та ігор. Батьки можуть використовувати їх як в спокійних ситуаціях для розпізнавання емоцій і станів дитини, так і в стресових – для заспокоєння і зниження рівня тривожності.
Наприклад, щоб навчити дитину краще розуміти свій стан, батьки можуть використати гру "Термометр" – навести дитині приклад якоїсь ситуації, попросити уявити себе в ній і показати на термометрі, наскільки сильною буде її емоція. 
А для того, щоб швидко заспокоїти малечу та допомогти зняти напруження в стресовій ситуації – разом зіграти в гру "Іншопланетяни": уявити, що ви прибули на Землю з іншої планети й вітаєтесь одне з одним незвичними способами – колінками, ліктями, мізинчиками й лише в кінці – тиснете руки. Така гра дозволить відчути кордони власного тіла й через рух покращить концентрацію й поверне відчуття контролю і спокою.
Вправи й техніки, представлені в рекомендаціях, охоплюють такі теми як різниця та прийняття, емоції, рух та спокій, колорит і творчість, дружба та підтримка. Це легкий і надійний спосіб в ігровій формі сформувати в малечі навички й вміння для підтримки ментального здоров’я та розуміння власних кордонів, які сприятимуть продовженню всебічного розвитку дитини навіть в умовах війни та допомагатимуть їй протягом всього життя.
Ці рекомендації створені в допомогу дорослим, яким зараз може не вистачати часу та сил. Всі рекомендації та ігри дуже прості, всі направлені на те, щоб одночасно розважити дитину, зняти напругу, керувати емоціями та підтримати близькість з дорослим. Бо саме близькість зараз – найбільший терапевтичний інструмент.
"Малюкам не пощастило рости у часи війни, бо замість безтурботного дитинства вони мають знати та орієнтуватися у безпекових заходах. Але можна до них ставитись по-різному, навіть похід до укриття можна перетворити на гру чи квест.

Наше укриття діти називають "казковою печерою", де є багато іграшок, книжок та ігор, яких немає в групах. Ми дбаємо, щоб кожен день для дитини був повноцінним – з радістю спілкування, нових відкриттів, пізнавальною активністю та безперервним всебічним розвитком"
, – зауважує вона.
галина шиманська
директорка закладу
дошкільної освіти
№ 25, Житомир
©2000-2024, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах.

Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.

ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.