Стрес, тривога та соціум
Психологиня дошкільного закладу №4 у Ніжині Сніжана Вихор розповідає, що спершу викладачі та психологи вчать з дітьми емоції на картинках та в ході лялькових вистав.
Трохи згодом в ігровій формі поступово вони називають те, що відчувають. Зазвичай цю вправу використовують зранку, щоб дослідити настрій малюків та підкорегувати його за потреби.
"Історії бувають різні, бо хтось може прийти радісний в садок, а хтось – сумний і в сльозах, бо недоспав через тривогу чи забув іграшку вдома. Педагоги мають зрозуміти, хто з дітей потребує допомоги та покращити їх настрій, аби діти змогли повноцінно спілкуватись і розвиватись", – каже психологиня Сніжана Вихор.
сніжана вихор
психологиня дошкільного
закладу №4, Ніжин
Заняття з дошкільнятами направлені на те, щоб формувати здорову соціальну поведінку, проявлення емоцій та ненасильницьке спілкування в колективі.
"Переважна більшість методик базується на спостереженні за поведінкою дитини, за змінами настрою, комунікації тощо. Це найкращі маркери, які допомагають зрозуміти, що відбувається з малечею", – додає психологиня Ольга Косенчук.
Наприклад, якщо дитина відчуває тривогу, то можна спробувати переключити її увагу – диханням по квадрату, вправою "Метелик" з поплескуванням по плечах долоньками, співами тощо.
"У таких ситуаціях треба бути відвертими та не знецінювати емоції дитини. Тобто не варто казати: «не бійся» чи «все нормально». Не обманюйте дітей, поясніть, що відбувається та що в цій ситуації можна зробити", – радить Ольга Косенчук.
Вона поділилась прикладом з практики. Недавно 4-річна дівчинка з Харкова врятувала свою маму від панічної атаки. Жінка з дитиною застрягла в ліфті, де ще й вимкнулось світло. Поки в голові мами проносились тривожні думки та пришвидшувалось серцебиття, донька взяла її за руку і сказала: "Дихай, мамо!". Дівчинка увімкнула ліхтарик на телефоні й почала повторювати вправи на подолання стресу, які вивчила у садочку.
Дитяча сімейна психологиня Світлана Ройз зібрала картки з дихальними практиками для стабілізації емоційного стану дитини.
Картки можна використовувати від 3-х років і до будь-якого віку. Вони можуть бути корисними батькам, вихователям, учителям, психологам, корекційним педагогам. Застосовувати можна в школі на перервах чи уроках, у дитячих садках, на заняттях із регуляції емоцій, навіть у шелтерах.
Картки можна завантажити на телефон. Маленькій дитині складно рахувати секунди, як часто пропонується в практиках для дорослих. Також потрібно відчувати контакт з тілом. Ці практики – одночасно дихальні та слугують для повернення контакту з тілесністю.
Щоб почати практику, можна брати будь-яку картку випадковим чином чи обирати певну за бажанням.
Правила використання карток прості: починаємо рух пальцем контурами малюнка, почавши зі спеціальної позначки, і далі – за стрілками. Стрілки, що означають вдих і видих, позначені кольорами. У кожній вправі – акцент на видиху, звертайте увагу на довжину стрілки. Коли дитина переставляє палець зі стрілки на стрілку, відбувається природна затримка дихання – це допомагає в регулюванні стану.
Ознайомитися з матеріалами детальніше можна за
посиланням.
Ось кілька з них:
Якщо ж у поведінці відбуваються значні зміни, що свідчать про крок назад, – енурез, істерики, агресія, постійне роздратування, гризіння нігтів, відмова від їжі тощо – і такий стан продовжується більш як два тижні – це свідчить про значний стрес, з яким малеча не може впоратись самотужки.
