Ви бачите перед собою перший за 23 роки існування "Української правди" список лідерів України УП-100.
Цей проєкт відрізняється від інших рейтингів, що визначають заможність чи впливовість. Бо на перше місце ми поставили таку важливу рису людського характеру як лідерство.
Наша команда щиро вважає, що люди, які змогли взяти на себе відповідальність, які робили більше, ніж навіть вони самі від себе очікували, допомагають нашій країні вистояти в найважливішій історичній битві за право бути.
Бо для лідерства неважливі посади, статус чи гроші. Найяскравіший доказ цьому – історія невідомого українського прикордонника з острова Зміїний.
У перший день повномасштабного вторгнення він, оточений російськими кораблями та військовими, на невеличкому клаптику землі посеред Чорного моря, виявив непокору ворогу, але водночас засвідчив вірність країні, під прапором якої ніс службу.
Існувала висока ймовірність, що ніхто й ніколи би не дізнався про ту зухвалу відповідь ворожій арміі. Проте її почув увесь світ, а для мільйонів українців ця фраза з п'яти слів стала уособленням століть українського опору.
У ці трагічні та чорні часи повномасштабної війни іноді важко відшукувати віру й надію. Однак озирніться навкруги – тисячі історій простих людей, які робили та роблять неймовірні речі, є найкращою протиотрутою від зневіри та смутку.
Це історія журналістів, які, залишившись в оточеному Маріуполі, всі 20 днів, ризикуючи власними життями, фіксували воєнні злочини росіян, щоб розповісти світові правду.
Бізнесмена, який повернувся після початку війни до країни та створив батальйон, що звільняє українські землі.
Дружини, яка боролася за визволення свого чоловіка з полону та стала голосом сотень родичів ув'язнених у Росії українських військових.
Письменника, який після початку вторгнення завіз до країни понад 200 автівок для Сил оборони.
Народного депутата, який пішов воювати та втратив на цій війні найдорожчих друзів.
Режисера, який відсидів 5 років у російській тюрмі за громадянську позицію, а після 24 лютого 2022 року став солдатом, який мріє одного дня звільнити рідний Крим.
Сьогодні ми розкажемо лише 100 таких історій, хоча насправді їх значно більше.
Озирніться навколо, і ви знайдете такі приклади лідерства, відважності, служіння серед своїх родичів чи друзів, знайомих чи колег.
Ви й самі можете бути таким лідером. Або стати ним.
Бо ця війна – також час чесних відповідей про себе, свої цінності та переконання.
Час, коли потрібно брати на себе відповідальність та перемагати.
Цей проєкт відрізняється від інших рейтингів, що визначають заможність чи впливовість. Бо на перше місце ми поставили таку важливу рису людського характеру як лідерство.
Наша команда щиро вважає, що люди, які змогли взяти на себе відповідальність, які робили більше, ніж навіть вони самі від себе очікували, допомагають нашій країні вистояти в найважливішій історичній битві за право бути.
Бо для лідерства неважливі посади, статус чи гроші. Найяскравіший доказ цьому – історія невідомого українського прикордонника з острова Зміїний.
У перший день повномасштабного вторгнення він, оточений російськими кораблями та військовими, на невеличкому клаптику землі посеред Чорного моря, виявив непокору ворогу, але водночас засвідчив вірність країні, під прапором якої ніс службу.
Існувала висока ймовірність, що ніхто й ніколи би не дізнався про ту зухвалу відповідь ворожій арміі. Проте її почув увесь світ, а для мільйонів українців ця фраза з п'яти слів стала уособленням століть українського опору.
У ці трагічні та чорні часи повномасштабної війни іноді важко відшукувати віру й надію. Однак озирніться навкруги – тисячі історій простих людей, які робили та роблять неймовірні речі, є найкращою протиотрутою від зневіри та смутку.
Це історія журналістів, які, залишившись в оточеному Маріуполі, всі 20 днів, ризикуючи власними життями, фіксували воєнні злочини росіян, щоб розповісти світові правду.
Бізнесмена, який повернувся після початку війни до країни та створив батальйон, що звільняє українські землі.
Дружини, яка боролася за визволення свого чоловіка з полону та стала голосом сотень родичів ув'язнених у Росії українських військових.
Письменника, який після початку вторгнення завіз до країни понад 200 автівок для Сил оборони.
Народного депутата, який пішов воювати та втратив на цій війні найдорожчих друзів.
Режисера, який відсидів 5 років у російській тюрмі за громадянську позицію, а після 24 лютого 2022 року став солдатом, який мріє одного дня звільнити рідний Крим.
Сьогодні ми розкажемо лише 100 таких історій, хоча насправді їх значно більше.
Озирніться навколо, і ви знайдете такі приклади лідерства, відважності, служіння серед своїх родичів чи друзів, знайомих чи колег.
Ви й самі можете бути таким лідером. Або стати ним.
Бо ця війна – також час чесних відповідей про себе, свої цінності та переконання.
Час, коли потрібно брати на себе відповідальність та перемагати.
