Сайт Верховної Ради — у трійці сайтів парламентів світу за кількістю переглядів. У грудні 2021 року він посів третє місце з понад 5,5 млн переглядів. На другому місці — сайт Палати представників США (5,8 млн переглядів), а на першому — сайт парламенту Великобританії (9,6 млн переглядів).

Понад 97% аудиторії сайту Верховної Ради — користувачі з України. Це, очевидно, аналогічна тенденція й в інших парламентах світу, адже в першу чергу туди заходять громадяни цих країн. Сайт Ради більше відвідують жінки, ніж чоловіки. Ядро аудиторії ВРУ — люди віком від 25 до 44 років з великих обласних центрів — Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра.

Поширення швидкісного мобільного інтернету за останні роки в Україні суттєво позначилось на зміні використання девайсів для відвідувань сайту Ради — зараз більшість аудиторії використовує саме мобільні пристрої. Користувачі сайту ВР найбільше відвідують сторінки, на яких викладено Кримінальний, Цивільний та Кримінально-процесуальний кодекси. Попри заборону в Україні російських соцмереж, серед соціального трафіку сайту ВРУ на третьому місці досі — ВКонтакте, а на п'ятому — Однокласники.

Рух ЧЕСНО проаналізував відкриті дані відвідуваності сайтів парламентів усіх країн-членів ООН. Для цього ми використали показники платформи SimilarWeb, які аналізували також у 2016 та 2018 роках. Тоді сайт українського парламенту був лідером рейтингу.

Для уточнення та перевірки відкритих даних відвідуваності сайту ВРУ Рух ЧЕСНО отримав дані з акаунту Google Analytics від керівника Управління комп'ютеризованих систем Апарату ВР Олексія Сидоренка.

Існує декілька способів дізнатись статистику сайту. Google Analytics — більш точна і популярна система статистики, проте вона закрита, тобто переглянути її показники може лише той, хто має доступ (як правило, він є лише у власника сайту). Коли такого доступу немає, можна скористатися сервісами відкритої статистики. Ми аналізували за допомогою платформи SimilarWeb, яка дозволяє отримати, виміряти та проаналізувати трафік більшості сайтів.

З усіх країн-членів ООН ми відібрали топ-10 країн із найбільшими показниками за такими критеріями — відвідуваність, середній час перебування на сайті, глибина перегляду та відсоток відмов.

У країнах з двопалатним парламентом аналізували дані і верхньої, і нижньої палати.

На показник відвідувань сайту парламенту впливає велика кількість факторів, серед них — поширення інтернету в країні та кількість населення, адже туди в першу чергу заходять саме громадяни тієї країни. Логічно було би припустити, що популярність сайту парламенту напряму залежить від кількості громадян. Але, як ми побачимо з аналізу, демографічні показники тут не мають вирішального значення.

Найперше варто розповісти про загальні тенденції аналізу трафіку сайтів парламентів. Помітно, що з 2018 року суттєво зріс обсяг трафіку в переважній більшості країн. Це, найімовірніше, пов'язано з проникненням інтернету та поширенням швидкісного мобільного інтернету.

В Україні видно, що значно зріс об'єм трафіку новинних ресурсів та інформагентств у порівнянні з 2018 роком. Тоді показники сайту ВРУ були вищими за новинні ресурси, натомість зараз вони перевищують позначку 10 млн переглядів на місяць. За відвідуваністю сайт Ради і далі випереджає сайти президента, Кабінету міністрів та інших держорганів України.

Слід зазначити, що у червні 2020 року презентували дизайн нового сайту Верховної Ради. Його розробила українська IT-компанія Kitsoft. Дизайнери зробили акцент на інклюзивності, впорядкували контент і адаптували сайт під смартфони. Проте змін зазнала переважно головна сторінка та окремі розділи, а профілі депутатів та картки законопроєктів залишились зі старим дизайном та структурою.

У ВРУ нарешті з'явився мобільний додаток Parliament Go, який розміщено в App Store та Play Market. Через нього можна дізнатись календарний графік роботи нардепів, кількість законопроєктів, які перебувають на розгляді в комітетах.

Також є гейміфікована інформація про функції та повноваження парламенту й нардепів у іграх "Який ти депутат?" та "Хто ти у ВРУ?" Можна прогулятись детальним 3D-туром Верховною Радою та подивитись на Раду в AR. Додаток Parliament Go розробив проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи спільно з GlobalOffice та Верховною Радою України, а також Nextpage Agency та Huspi sp. z O.O.

Зауважимо, що лише незначний відсоток парламентів світу має гарний діджитал-арсенал: мобільний додаток, сайт із гарним та зрозумілим інтерфейсом, адаптивним дизайном і зрозумілою користувачам структурою.

Крім того, більшість сайтів парламентів (66%), за даними SimilarWeb, має менш як п'ять тисяч відвідувачів на місяць, тому аналітична платформа не видає результатів. Наприклад, у Білорусі. Водночас в окремих країнах сайт парламенту взагалі не працював на момент аналізу, наприклад, в Афганістані, Гамбії, Брунеї.

Сайт ВРУ має коливання у відвідуваності протягом піврічної діяльності. У серпні було значне падіння до 4,1 мільйона відвідувань (можемо припустити, що це пов'язано із часом відпусток в країні), з початком нового політичного сезону у вересні почався підйом відвідуваності, а ближче до кінця року та новорічних свят відвідування знову пішло на спад.

Щодо географії відвідувачів, то очікувано, що майже вся аудиторія сайту українського парламенту перебуває в Україні (97,13%), на другому місці — РФ (0,65%), на третьому — США (0,49%).

Структура трафіку сайту ВРУ протягом років моніторингу, фактично, не змінилась: на першому місці — пошуковий трафік (66,62%), далі прямий трафік — 25,67% та реферальний — 5,21%.

Пошуковий трафік сайту ВРУ має органічне та логічне пояснення — більшість користувачів переходять туди після пошукових запитів законодавства. Переважно йдеться про кодифіковане українське законодавство. Так, наприклад, на першому місці серед запитів у грудні 2021 року були — "купап" 1,6% (Кодекс України про адміністративні правопорушення), "конституція україни" 1,4%, "цпк" 1,2% (Цивільний процесуальний кодекс), "кку" 1,2% (Кримінальний кодекс України) та "цку" 1,1% (Цивільний кодекс).

Щодо реферального трафіку, то найчастіше на сайт ВРУ потрапляють із сайту Безкоштовної правової допомоги (13,80%), Укрнету (7,76%) та україномовної версії Вікіпедії (4,85%). Також аудиторія сайту українського парламенту відвідує сайт Єдиного держреєстру судових рішень, Юридичного інтернет-ресурсу та сайту Кабміну.

Натомість із сайту ВРУ користувачі переходять на YouTube (68,6%), Google (6,1%), Inter-Parliamentary Union (3,4%) та сайт МОЗ (3,2%).

На четвертому місці у структурі трафіку сайту ВРУ є соціальний трафік. Тут першість посідає Facebook (47,6%), на другому місці — YouTube (42,8%). Попри заборону в Україні російських соцмереж, бачимо на четвертому та п'ятому місці платформи країни-окупанта ВКонтакте та Однокласники. В той же час у порівнянні з 2018 роком, показники ВКонтакте упали з 9% до 2,3%, а в 2016 році російська соцмережа була на другому місці (33,23%).

До речі, в сайту російської Думи серед соціального трафіку на першому місці саме мережа ВКонтакте, натомість Facebook — на п'ятому.

Водночас Facebook та Twitter також лідирують у соціальному трафіку серед парламентів західноєвропейських країн, США та Японії, крім того, там популярна мережа Reddit. Натомість в Китаї перше місце серед соціального трафіку займає китайська мережа Douban та сервіс мікроблогів Weibo.

За даними Google Analytics, сайт Ради більше відвідують жінки — 62,8%, чоловіки становлять 37,2%. Більша частина аудиторії сайту ВРУ — російськомовна (49,6%), україномовна становить 21,52%.

Контент сайту Верховної Ради переважно цікавить тих, хто проживає у Києві (41,15%), а також Харкові (3,83%) та Львові (3,25%).

Що стосується розподілу аудиторії сайту ВРУ за використанням браузерів, то більшість надає перевагу Chrome (62,33%), далі йдуть Safari (22,62%) та Firefox (3,68%). За операційною системою аудиторії розподілилась таким чином: Windows (39,43%), Android (33,09%), iOS (24,10%).

Яскравим аспектом з 2018 року стала зміна використання пристроїв.

Хоча у 2018 році ситуація була інша: майже 70% відвідувань сайту ВРУ відбувалось з персональних комп'ютерів, решта 30% — з мобільних пристроїв.

На мобільних пристроях більшість користувачів сайту ВРУ використовує Android (57,62%), натомість iOS — 42,25%.

Якщо в минулі роки похибка в даних SimilarWeb та Google Analytics була незначна, то цього разу вона виявилась в рази більшою. Так, за даними акаунту ВРУ в Google Analytics, у грудні 2021 на сайті парламенту було майже 20 мільйонів переглядів сторінок та 17 мільйонів унікальних користувачів.

Обидві системи відрізняються методикою збору даних. Google Analytics є більш точною, але закритою системою. Відтак для аналізу ми використали відкриті дані саме платформи SimilarWeb, адже не маємо доступу до внутрішніх показників сайтів інших парламентів.

Для з'ясування причин таких розбіжностей ми звернулись до фахівців, які постійно аналізують інтернет-трафік та працюють з даними Google Analytics. Вони запропонували свої гіпотези, які пояснюють різницю в показниках.

Продуктовий аналітик Володимир Д'яконов припускає, що співвідношення джерел трафіку пояснює цю різницю даних Google Analytics (пошуковий трафік — 68%, реферальний — 14%, прямий — 13% і соціальний — 2%) та SimilarWeb (пошуковий трафік — 68%, реферальний — 5,7% прямий — 23,58% і соціальний — 2%). В останній системі, за його словами, не враховують реферальний трафік, а туди потрапляють, наприклад, переходи з соцмереж:

Приємно, що сайт українського парламенту рухається у прогресивному глобальному тренді — поступово змінює дизайн, має гарний мобільний додаток, оперативно публікує інформацію та оновлює дані. Але, як бачимо з аналізу даних відвідування сайту ВРУ та її динаміки за кілька років, новий дизайн, який зокрема мав на меті збільшити відвідуваність, на це суттєво не вплинув. Тут є логічне пояснення — користувачі сайту ВРУ потрапляють туди через пошукові запити, шукаючи потрібне законодавство, відтак вони не потрапляють на головну сторінку і не можуть оцінити позитивних змін. В першу чергу аудиторію цікавить законодавство — кодекси та окремі закони.

Також у контексті нещодавніх кібератак на сайти низки міністерств та державних органів України, сайту Верховної Ради варто зосередитись на питанні безпеки. Факт атаки значно актуалізує проблему захисту ІТ-інфраструктури держави, адже у гібридній війні Росія діє не лише у військовій, дипломатичній та інформаційній площині. Аналогічних атак зазначи США, Польща та європейські структури.

За словами фахівців з кібербезпеки, зламані державні сайти створювалися зокрема і вже згаданою компанією Kitsoft, яка за основу для їхніх системи керування контентом взяла October CMS. Її розробив російський програміст Олексій Бобков. Начебто саме вразливістю цієї системи скористались хакери для атаки. Водночас багато зламаних сайтів не використовували цю систему управління контентом. Серед переліку атакованих ресурсів сайту Верховної Ради немає.

Однією з причин, чому злам став можливим, експерти називають невчасність оновлення системи. Проте, схоже, що після створення міністерства не замовляли підтримку сайтів, тож вони просто не оновлювалися. Своєю чергою в Kitsoft заявили, що державні сайти, які перебувають на підтримці у компанії, вчасно тестують на вразливість, виправляють помилки і оновлюють.

Нагадаємо, у 2021 році Рух ЧЕСНО запустив інструменти "Групи інтересів" та "Поправки". Це модулі, які допомагають встановлювати неформальні зв'язки між депутатами на основі поданих ними законопроєктів та правок. Тепер можна визначити, хто входить до неформальних коаліцій. Крім того, ЧЕСНО запустив чат-бот "ЧЕСНО про закони", який допомагає легко та оперативно відстежувати зміни у законодавстві. Тут можна підписатись на номер законопроєкту, законодавчі ініціативи певного депутата, або ж профільного комітету, а також доступний пошук за ключовим словом.