Рейтинг брехунів уперше вийшов наприкінці 2017 року та охоплював лише два місяці. Наступні рейтинги виходили щорічно та показували, які з топ-політиків протягом року брехали найбільше, які маніпулювали, а які переважно говорили правду.

Головна мета рейтингу — привернути увагу до слів, які політики транслюють у ЗМІ багато брехні та маніпуляцій. Тому завданням як журналістів, так і споживачів інформації є критична оцінка того, що ми бачимо, чуємо й читаємо.

Сподіваємося, читачі цього матеріалу перевірятимуть слова політиків і не сприйматимуть на віру все, що озвучують завсідники телеканалів.

Російська Федерація із самого початку війни приховує присутність російських військових на Сході України. Указ Володимира Путіна засекречує інформацію про військові втрати у мирний час під час проведення спеціальних операцій. Таким чином офіційної статистики з боку Росії про кількість загиблих немає.

Проте пресцентр ООС регулярно публікує інформацію про втрати в збройних формуваннях Росії. Так, в 2019 році на Донбасі зафіксовано 619 втрат російсько-окупаційних військ, а в червні 2020 року було ліквідовано 49 російських військових.

Ба більше, у звіті Управління Верховного комісара ООН вказується 5650 втрат «озброєних груп» за весь час конфлікту на сході України. В Росії також були розслідування про загибель російських військових на Донбасі. Щоправда, російська влада не визнає результати таких розслідувань.

Ще одним доказом агресії є російські військовослужбовці, які потрапили в українській полон. І Росія визнала цих військослужбовців, оскільки погодилась здійснювати обмін полоненими.

Наприклад, в 2016 році Надію Савченко обміняли на двох російських ГРУшників (ГРУ — Головне розвідувальне управління, військова розвідка РФ) — Євгена Єрофєєва та Олександра Александрова. Відомі також інші приклади, коли Україна затримувала російських військових — десантників, спецназівців ГРУ тощо.

Нарешті, про присутність росіян на Донбасі свідчать як супутникові знімки російських збройних автоколон в Україні, так і фото, опубліковані в соцмережах російськими військовослужбовцями.

Заборона грального бізнесу не привела до його зникнення, а лише перенесла в «тінь» з усіма негативними наслідками. Легалізація грального бізнесу, що передбачена прийнятим законом, впроваджує його державне регулювання, відповідальність суб’єктів цього бізнесу, санкції у разі зловживань і порушень, а також сприятиме наповненню державного бюджету.

У Верховній Раді немає на розгляді законопроєктів про легалізацію проституції чи дозвіл одностатевих шлюбів. У 2015 році нардепи спробували охопити в законопроєкті №3139 легалізацію проституції, однак проєкт пізніше відкликали, до порядку денного Ради він не потрапив.

Легалізація медичного канабісу, яка обговорюється вже кілька років, не означає легалізацію наркотиків. ВООЗ вважає, що канабіс із вмістом психоактивного компоненту тетрагідроканабінол (ТГК) до 0,2% не є наркотичною речовиною, а тому має бути виключений з регулювання міжнародних конвенцій про наркотичні речовини. Відтак медичний варіант канабісу — це ліки, а не наркотики. Він має знеболювальні, заспокійливі та протизапальні властивості.

Його легалізація потрібна важким онкохворим та паліативним пацієнтам, щоб полегшити страждання від болю; епілептикам, щоб зменшити частоту нападів; людям з хворобою Альцгеймера, щоб уповільнити прогресування недуги.

Законопроєкт про зміну по-батькові ухвалили 3 червня 2020 року у першому читанні. В ньому до існуючих прав українців змінювати ім’я та прізвище додалося право змінювати по-батькові. На власний розсуд змінити по-батькові зможе особа, яка досягла 16 років, тобто не дитина.

До речі, відсутність такого права у законодавстві Європейський суд з прав людини ще у 2013 році визнав порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас наявність права змінити по-батькові не означає, що українці масово почнуть ним користуватися. Просто ті, кому це потрібно, тепер отримають таку можливість.

По-перше, міжнародні фонди не диктують умови щодо напрямків політики України. МВФ надає кредити під низький відсоток, коли уряд країни обіцяє провести необхідні для майбутнього повернення цих коштів реформи. Разом
із представниками фонду розробляється план змін, потрібних для поліпшення економічної ситуації та для сталого зростання.

Світовий банк надає допомогу у впровадженні економічних реформ шляхом здійснення консультацій, спільних економічних досліджень та затвердження позик для проведення реформ.

ЄБРР надає цільові кредити під приватні та державні проекти. Кредитування здійснюється за трьома основними напрямами: фінансовий сектор, енергетика
та інфраструктура.

По-друге, претендент на посаду представника держави в наглядовій раді має відповідати низці визначених вимог. Рішення про призначення Сергія Лещенка
на цю посаду прийняв уряд 18 грудня 2019 року. Міжнародні інституції ніколи не говорять про прізвища — лише про процедури та правила, в тому числі правила призначень. Тому рішення про призначення Лещенка до УЗ Кабмін ухвалив самостійно. Зарплата Лещенко, справді була більше 300 тисяч грн на місяць.

Насправді немає жодних підтверджень функціонування на території України американських лабораторій, які виготовляють біологічну зброю. Посольство США в Україні спростувало цю інформацію і нагадало про існування з 2005 року програми співпраці США і України в галузі запобігання біологічних загроз (Уляна Супрун не має до цієї програми жодного стосунку).

Цей договір підписали для запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані для розробки біологічної зброї. У рамках нього США можуть надавати підтримку українським лабораторіям. Інформація, яку намагається донести Ренат Кузьмін, не відповідає дійсності та спростована також українськими медіа.

Не тільки Україна, а й увесь світ не був готовий до пандемії. Санепідемслужбу остаточно ліквідували в Україні у 2017 році, бо її завдання виконували МОЗ, Держпраці та Держспоживслужба (тобто фактично санепідемслужба була дублюючим органом). Зараз функції епідеміологічної служби виконують Центр громадського здоров‘я та МОЗ, а лабораторії санепідемслужби як і раніше працюють.

Жодна країна не була готова на 100% до пандемії. Для багатьох держав пандемія стала таким самим викликом, як і для України. Проблема не в медичній реформі в Україні, а в глобальній неготовності світу до пандемій.
Медична реформа жодним чином не пов’язана з вразливістю країни до пандемії. Реформа передбачала більш ефективне використання коштів (наприклад, принцип «гроші ходять за пацієнтом»). Цей принцип дозволив лікарням, які лікували хворих з Covid-19, отримати більше коштів.

Із «коронавірусних» 66 млрд грн найбільшу частку, 35 млрд, дійсно спрямували Міністерству інфраструктури. Водночас на Міністерство охорони здоров’я витратили 16 млрд грн, зокрема для забезпечення медиків засобами індивідуального захисту, виплати підвищеної заробітної плати, закупівлі обладнання, а також для будівництва, реконструкції та ремонту приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я у госпітальних округах.

Будівництво доріг підвищило внутрішній попит на працю та промислову продукцію, яка використовується в дорожньому будівництві. Завдяки цьому економіка впала менше, ніж могла б (за оцінками НБУ — на 1,2 відсоткових пункти). Україна — далеко не єдина країна, у якій уряд збільшив видатки на інфраструктуру, щоб підтримати економіку. І хоча можна ставити під сумнів, чи оптимально були витрачені «коронавірусні» кошти, неправда, що їх не витрачали на перелічені автором цитати речі.

Відповідно до прогнозу центрального банку Ізраїлю розглядались два сценарії розвитку ситуації в економіці — оптимістичний та песимістичний.
У оптимістичному сценарії припускали, що захворюваність можна взяти під контроль без значних додаткових обмежень. У цьому випадку прогнозне скорочення ВВП у 2020 році — 4,5%. У песимістичному сценарії припускали,
що економічна активність буде помірною внаслідок додаткових обмежень через зростання захворюваності. Відповідно, ВВП знизиться на 7%. Проте це не означає «вбивство» економіки. Всі економіки світу постраждали через обмеження викликані епідемією коронавірусу, але за даними МВФ, економіка Ізраїлю постраждала менше, ніж економіки інших розвинутих країн.

По-перше, російську вакцину Україна не купуватиме не через заборону американського посольства, а тому що вакцина не довела свою остаточну ефективність та безпечність. А також тому, що Україна знаходиться з Росією
в стані війни.
По-друге, «кожна четверта країна світу» не шикується в чергу за Sputnik V. Станом на лютий 2021 року договір на поставку підписали лише 13 країн зі 194 у світі. Серед них Білорусь, Індія, Китай та Казахстан.

Ефективність вакцини Pfizer підтверджують дослідження проведені за міжнародними стандартами. Так, вакцина Pfizer та її німецький партнер BioNTech пройшли третю фазу випробувань, у якій вакцина довела свою ефективність в запобіганні симптоматичному COVID-19 на 95%.

У понад 40 тис. дорослих, які отримали дві дози вакцини, не було виявлено серйозних побічних ефектів. Смерті серед тих, хто отримав вакцину, були, проте вони не були пов’язані зі щепленням. Адже щеплення отримали велика кількість людей, і природно, що протягом року деякі з них померли. Проте «після» не означає «внаслідок».

Отримати право володіти землею іноземні банки можуть лише в разі стягнення такої землі як предмету застави. Однак протягом двох років банк мусить продати цю землю. У законі передбачено, що володіти землею сільськогосподарського призначення можуть лише громадяни України або юридичні особи членами/учасниками яких є виключно українці. Купівля іноземцями стане можливою лише за умови позитивних результатів референдуму з цього питання.

Ціни на землю у країнах Східної Європи — від 3,1 тис. євро за га в Естонії та
3,4 тис. євро у Словаччині до 7,5 тис. євро у Чехії та 10,3 тис. євро у Польщі, тобто 10 тис. євро — не середня ціна. Низька ціна на землю в Україні — наслідок саме відсутності ринку землі.

На момент висловлювання (січень 2020 року) ринок землі не функціонував щонайменше у 7 країнах: Конго, Кубі, Північній Кореї, Таджикистані, Венесуелі, Білорусі та в Україні.

Дійсно, право придбання землі с/г призначення з 1 липня 2021 року отримують громадяни України, а через два роки — з 2024 року — юридичні особи, засновниками яких є громадяни України. Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб — до 100 га, для юридичних осіб з 2024 року — 10 тис. га. Комунальні та державні землі не дозволяється продавати.

Мається на увазі законопроєкт №1175-3, ініційований Г. Третьяковою (голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів) у вересні 2019 року. У ньому пропонується встановити розмір прожиткового мінімуму не менше 40% середньої заробітної плати за грудень року, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік. Середня зарплата у грудні 2019 року становила 12 264 грн, тобто 40% від неї — це 4905 грн.

23 березня 2020 року проєкт відправили на доопрацювання.

З 20 травня 2019 р. (день інавгурації Зеленського) до 22 травня 2020 р. бойові втрати українських силових структур становили 104 особи.

13 квітня 2020 року в зв’язку з карантином ухвалили зміни до держбюджету, якими зарплати для працівників бюджетних установ обмежуються 10 розмірами мінімальної зарплати. Але це обмеження тимчасове — на час карантину, —
і в цьому максимальному розмірі не враховуються суми доплат на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інше.

В лютому 2020 року говорили про обмеження зарплат міністрів та керівників державних підприємств (а не всіх держслужбовців). До речі, коли мова заходить про «мільйонні зарплати», то йдеться не про державні установи, а про керівництво таких підприємств як НАК «Нафтогаз» чи «Укрпошта». Але їх запроваджені обмеження не стосувалися.

Крім того, дослідження показують, що низькі зарплати чиновників можуть бути причиною корупції — неправомірні вигоди можуть компенсувати низькі офіційні заробітки. Загалом же, щоб залучити на державну службу кваліфікованих людей, потрібно встановити для них гідні зарплати.

Реформування професійно-технічної освіти розпочала ще попередня влада. Тоді в рамках децентралізації розпочалось «перезавантаження» системи освіти. Навчальні заклади отримали більшу автономію у використанні коштів, і тепер можуть залучати додаткове фінансування на інфраструктуру, а також самостійно формувати навчальні програми. Фінансування професійно-технічної освіти з державного та місцевих бюджетів зростало з 2015 року.

У 2016-2019 роках за кошти Уряду на базі закладів професійної освіти було створено 145 навчально-практичних центрів.

Проте кількість осіб, прийнятих на навчання до закладів професійно-технічної освіти, зменшується з 2010 року. Кількість навчальних закладів теж поступово зменшується, оскільки зростає попит на вищу освіту. Тому, по-перше, не так багато людей хочуть отримувати професійно-технічну освіту. А, по-друге, багато колишніх ПТУ чи коледжів протягом 1990х-2000х років перетворилися на заклади вищої освіти.

Уряд Гончарука запустив пілотний проект з фінансування професійно-технічної освіти. Це продовжило реформи, розпочаті попередньою владою.

Дорогу не добудували, а доремонтували — це різні речі як за часовими, так і за грошовими витратами. Частину цієї дороги (60 км) почали ремонтувати ще
в 2016 році.

У 2019 році в Україні і справді спостерігалося зниження промислового виробництва на 1,8%. Однак такі показники спричинені цілою низкою зовнішніх та внутрішніх факторів: зниження цін на світових ринках на металургійну продукцію; тепла зима, що зменшило витрати на опалення; стагнація машинобудівної галузі; закриття російського ринку та складнощі з виходом на нові зовнішні ринки; зміцнення курсу гривні.

Падіння промисловості стало своєрідним глобальним трендом: у 2019 в ЄС промислове виробництво знизилося на 1,1%. Отже, маніпуляція полягає у тому, що «винні» у падінні економіки «Слуги народу», хоча насправді воно відбулося через об’єктивні фактори, описані вище.

У червні з'являлись повідомлення про скорочення ЗСУ. Згодом Генштаб роз'яснив ситуацію з проведенням оптимізації Збройних сил України і чому її не варто сприймати як «скорочення».

Однією з основних причин оптимізації є невідповідність між штатною чисельністю ЗСУ та показниками, які визначені законом України «Про чисельність Збройних Сил України» (згідно з яким вона не повинна перевищувати 250 тисяч осіб). При цьому в рамках оптимізації не передбачено скорочення жодної бойової частини чи військовослужбовців. Передбачається лише скорочення посад, які тривалий час були вакантними.

Невиконання бюджету за січень-квітень 2020 року становило 33 мільярди, а не 50. Це було пов’язано передусім зі зміцненням гривні (закладений в бюджет курс був нижчим від фактичного), скороченням обсягів імпорту та нижчими цінами на газ. До того ж, у березні розпочався локдаун, що призвело до зниження економічної активності та відповідно податкових надходжень.