Інформація, яка може свідчити про
невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної
етики Кандидат проживає у орендованій квартирі в
Києві площею 169,3, власником якої є його теща. Квартира придбана тещею у 2018
році на підставі договору купівлі-продажу.
Кандидат вказав, що її
вартість складає 1 000 000 грн. Однак ця вартість викликає сумнів, оскільки
відповідно до
сайтів нерухомості вартість квартири цьому
будинку аналогічної площі становить близько
285 000 -
350 000 доларів, що за курсом 26,349 грн за 1
долар складає 7 509 465 грн - 9 222 150 грн.
Дружина кандидата у 2018
році придбала
нерухомість за цією ж адресою (можливо гараж)
вартістю 110 150 грн. Вартість гаража також видається заниженою. Вартість
аналогічного гаража за цією ж адресою –
28 000 $, або 737 772 грн.
Водночас
теща начебто отримала від дружини кандидата позику у 100 000 грн, у забезпечення
повернення якої у 2019 році надала дружині в іпотеку цю ж квартиру. Із цього
може випливати, що теща є лише формальним власником квартири, а гарантією того,
що вона не зможе розпорядитись цим майном, є договір
іпотеки.
Інша інформація про кандидата, важлива для
оцінювання його за критеріями доброчесності та професійної
етики
- Кандидат та його дружина є радниками Адвокатського об'єднання “Креденс”
(колишня назва "Татаров, Фаринник, Головко"), де партнером був чинний
заступник керівника Офісу президента України Олег Татаров. Крім цього, разом з
Олегом Татаровим Погорецький написав навчальнийпосібник “Розслідування масових
заворушень”, опублікованого у 2014 році. Викладені факти можуть
свідчити про ймовірні зв'язки кандидата з Офісом президента та Андрієм
Портновим, інтереси якого представляв Татаров.
- Із біографії кандидата відомо, що у 1986–2001 роках він працював на
слідчих, оперативних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах
державної безпеки. Тобто в часи СРСР він міг працювати у органах КДБ.
Відповідно до закону "Про очищення влади", на працівників КДБ
поширюється люстрація.
Окрім того, Окружний адміністративний суд м.Києва розглядав справу №
640/2262/21, де позивачем виступав Погорецький Микола Анатолійович, у якому він
просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління
Національної поліції у м. Києві про відмову призначення позивача на посаду в
Національну поліцію на підставі закону про люстрацію. ОАСК
задовольнив позов та визнав, що на позивача
начебто не поширюються вказані обмеження. Відзначимо нетипову для ОАСКу
швидкість розгляду справи — 2 місяці з моменту подачі
позову.
Відповідач (Нацпол) оскаржив рішення, але з пропуском строку
та не сплатив судовий збір. Потім не усунув вказані недоліки, що призвело до
відмови у розгляді апеляційної скарги. Все це
виглядає як штучний позов, розгляду якого сприяли у ОАСКу, а відповідач лише
формально заперечував. Ймовірною метою рішення є встановлення факту
нерозповсюдження на позивача люстраційних обмежень.
Факти біографії
позивача є дуже схожими на біографію кандидата, а тому можна припустити, що це є
одна і та ж особа. Зважаючи на це, варто уточнити у кандидата, чи працював він
на посадах, які відповідно до закону “Про очищення влади” є підставою для
люстрації.
Цікаво, що у матеріалах справи фігурують документи,
що Погорецький Микола Анатолійович був:
з 1986 до 1988 слухачем
дворічних курсів підготовки оперативного складу зі знанням іноземних мов
контррозвідувального факультету ВКШ КДБ СРСР ім. Ф.Е.
Дзержинського;
з 1988 до 1990 — слідчим слідчого відділення УКДБ УРСР
по Харківській області;
з 1990 до січня 1992 — старшим слідчим
слідчого відділення УКДБ УРСР по Харківській області.
- Особа Погорецький Микола Анатолійович є відповідачем у справі № 369/16312/18
щодо незаконного виділення земельної ділянки під Києвом у селі
Крюківщина. Земельна ділянка не була виведена з лісового фонду та, за
переконанням прокурора, незаконно відведена для ведення особистого
селянського господарства місцевою сільською радою. Згодом ділянка була
продана. У якій саме ролі у цій справі перебував Погорецький — невідомо.
- Відповідно до декларації за 2020 рік у кандидата накопичені
готівкові кошти – 100 000 доларів, 20 000 євро, 850 000 гривень, у його
дружини – 30 000 доларів, 15 000 євро, 500 000 гривень – сумарно 5 852
500 гривень. Сумарний дохід сім’ї за 2020 рік до оподаткування склав 1
268 895 гривень.
Кошти, розміщені у банках, кандидат декларує лише свої – 31 310
гривень, хоча надалі зазначає кілька рахунків дружини. Відповідно до декларації,
у дружини кандидата попри значні доходи у 2020 році було 0 гривень на
банківських рахунках, що є сумнівним.
- Кандидат висловлював неоднозначні твердження щодо Революції Гідності,
доцільності та методів проведення реформ. Зокрема, у інтерв'ю виданню
“Закон і бізнес” у 2019 році він стверджував таке:
“В умовах війни на сході України, політичної й економічної
нестабільності, високого рівня злочинності, великої заборгованості перед
міжнародними фінансовими інституціями та зубожіння населення не слід було
руйнувати ті правоохоронні структури, які за умов їх реформування (БОЗ МВС
та «К» СБУ) спроможні були належно виконувати свої функції щодо боротьби зі
злочинністю, у тому числі й корупцією, і замість них за величезні кошти
платників податків і донорів створювати нові (НАБУ й САП), які сьогодні не
виправдовують очікувань суспільства. Аби переконатися в цьому, достатньо
порівняти їхній бюджет і результати діяльності. Створення антикорупційного
суду не відповідало потребам суспільства, адже забезпечення його
функціонування теж потребує величезних коштів. Доцільніше було б прискорити
судову реформу, запровадивши антикорупційну спеціалізацію суддів усіх
інстанцій, яка б забезпечила належний розгляд не лише корупційних, а й
будь-яких справ, а не затягувати цей процес на роки, знущаючись над суддями
та громадянами, позбавляючи їх доступу до правосуддя та належного судового
захисту. Те саме стосується й запровадження законотворцями та проведення
недолугими чиновниками сумнозвісної люстрації, яка негативно оцінена
міжнародними авторитетними експертами як така, що грубо порушує
загальновизнаний у цивілізованому світі принцип презумпції невинуватості,
міжнародні норми щодо прав людини, Конституцію та вже має негативні наслідки
для держави.Головне те, що в результаті люстрації
сотням тисяч патріотів і порядних професіоналів було спричинено матеріальну
й моральну шкоду.Прокурор, його заступник та суддя
люстровані за те, що під час подій на майдані 2014 р., виконуючи свої
повноваження, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та
оголосили підозру особі без постійного місця проживання й раніше судимій за
тяжкі злочини, яка металевим прутом заподіяла тяжкі тілесні ушкодження
міліціонеру, який охороняв громадський порядок. При цьому ті, хто своїми
активними діями перетворив мирні акції на майдані в масові заворушення
(результатами яких стали погроми, численні людські жертви, зубожіння
населення, втрата територій, довготривала війна, що кожного дня приносить
горе в українські сім’ї), засідають у владних кабінетах, видаючи себе за
успішних проєвропейських посадовців, у дійсності, як показав час, є
корупціонерами та антидержавниками, як і окремі представники попередньої
влади.На жаль, треба визнати, що революції разом з
певними позитивними результатами принесли народу багато горя, втрат і
розчарувань та не вплинули на те, щоб Україна стала дійсно правовою,
демократичною та соціально спрямованою державою, де людина, її життя і
здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнавалися б найвищою
соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначали б
зміст і спрямованість діяльності держави. А в
результаті, за даними соціологічного опитування, проведеного в березні
Центром Разумкова, судам не довіряють 75%. І це вина в більшій мірі не
суддів, а реформаторів, які замість реформування місцевих судів, де
розглядається основна маса справ і від роботи яких залежить функціонування
всієї судової системи, зосередили всю свою увагу, сили та фінанси на
формуванні Верховного Суду, хоча законність і доцільність його створення та
ліквідація Верховного Суду України в правників викликають багато
питань”.