250 тисяч гривень за півтора року зібрала партія, яка хоче потрапити в парламент. Попри це на регіональному ТБ – масові ефіри "Народного контролю".

Лише ТРК "Львів" за останні три роки отримала від ГО "Народний контроль" та фірми, пов'язаної з партією, 800 тисяч гривень. Виробництво програм доволі затратне і може коштувати до 6 мільйонів. У громадській організації кажуть, що бояться тиску й не розкриють імена донорів.

Приймальні нардепа виявилися незадекларованими партійними офісами, де журналісти працюють над виробництвом програм. Добродомов, як і інші члени політради, не жертвує партії власні кошти.

Хто і навіщо третій рік поспіль розкручує новий політичний бренд?

Дмитро Добродомов припускає, що об'єднається на виборах з Юлією Тимошенко та іншими союзниками з "демократичної опозиції". Проте станом на зараз він не виключає і своєї участі в президентських виборах.

Справжньою опозицією "Народний контроль" вважає і Юлія Тимошенко, передає "Українська правда":

Однак питання об'єднання для Тимошенко не актуальне.

Партії в Україні часто використовують однойменні громадські організації, щоб здійснювати непрямий підкуп виборців, утримувати свої ЗМІ тощо.

Дмитро Добродомов заперечує зв'язок програми і партії, а з запитаннями про вартість виробництва радить звернутися до керівника ГО Андрія Мисика (Добродомов є також і співзасновником цієї ГО):

За словами Добродомова, у містах, де "Народний контроль" має фракції, ГО реалізовує антикорупційний план (саме з цим планом партія та Добродомов ішли на вибори у 2015 році, тож ГО реалізовує саме його). Нардеп твердить, що програму втілюють активісти, бо їм довіряють:

Згідно з опитуванням Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, громадські й волонтерські організації є єдиними соцінституціями з позитивним балансом довіри (+4% та +37% відповідно), тоді як баланс довіри до партій від'ємний і становить -70%.

По суті, у Добродомова для просування партії використовують довіру до громадського сектору.

Керівник ГО "Народний контроль" та член політради партії Андрій Мисик стверджує: через те, що партія перебуває в жорсткій опозиції, імена донорів ГО не називатиме:

Також Андрій Мисик каже, що виробництво телепрограми коштує 100-120 тисяч гривень на місяць:

Ми згрупували низку фактів, які свідчать про те, що ГО і приватна фірма діють в інтересах партії. Це означає, що витрати на виробництво програми має бути вказано у фінансовому звіті партії як спонсорські внески:

Наприклад, у Львові з 18-ти програм у 14 коментують депутати "Народного контролю". У низці випадків у програмі є коментарі одразу від двох-трьох партійців, включно з самим Добродомовим.

Ще показовіша ситуація в Луцьку.

В областях, де немає своїх депутатів, тенденція брати коментарі у "своїх" теж зберігається. Наприклад, у Херсоні найчастіше програму коментує Валерій Гурківський, голова міської парторганізації.

Коментарі Гурківського присутні у 16-ти з 29 випусків програми. Здебільшого коментар голови херсонської парторганізації вмонтовували наприкінці сюжетів.

У липні 2016 року на партійному сайті опубліковано статтю зі звітом про перший рік діяльності політичної партії. Тут вихід телепрограм подається саме як звіт про діяльність партії.

Остаточно прояснив ситуацію дзвінок за оголошенням про роботу журналіста, розміщеного на сайті work.ua.

Представившись журналістом із Черкас, ми запитали, чи ця вакансія є роботою саме на партію (не громадську організацію) "Народний контроль", й у відповідь почули:
"Так, ви правильно зрозуміли. Наш проект у Черкасах зараз уже закритий. Це буде київський проект, аналогічний. Все ви правильно зрозуміли"

Згідно із відповіддю на інформаційний запит, головним замовником телепрограми у Луцьку була ТзОВ "Українська майстерня телебачення", керівником якої є Андрій Кісера, член політради "Народного контролю". Одну з програм замовляв місцевий осередок партії (витрати у фінзвіті не вказані).

У Львові ще з початку 2015 року за трансляцію контенту відповідає ГО. З 2016 року замовником є "Українська майстерня телебачення".

Левову частку витрат, близько 500 тисяч гривень, здійснили ще у 2015 році. Тоді контент дещо відрізнявся від того, який виходив у 2017 році. Транслювалися кількахвилинні відео з типовою структурою – вступ із описом проблеми – коментар людей, маркованих активістами та координаторами "Народного контролю" – вирішення проблеми.

За "збігом" обставин, проблеми містян бралися вирішувати кандидати із виборчих списків партії.

Уже після виборів у них розповідали про здобутки обраних депутатів.

Тож в інтересах партії ГО діяла ще з 2015 року.

За підрахунками ЧЕСНО, на трасляцію телепрограми "Народний контроль" у 8 обласних центрах було витрачено близько мільйона гривень (нам вдалося виявити, принаймні, 204 різні програми, трансльовані на місцевому телебаченні в цих містах). Це лише витрати на трансляцію продукту.

Також можемо приблизно вирахувати витрати на зарплатню журналістів.

За основу візьмемо резюме, розміщене в Черкасах із зарплатнею в 4 тисячі гривень.

У Львові приймальня та партофіс розташовані за різними адресами. Однак, партофіс у фінансовому звіті все одно не фігурує. Зараз він розташований на вул. Марії Конопницької, 15/7, а у 2015–2016 роках він був на вул. Соломії Крушельницької, 3.

Дмитро Добродомов дивується, чому партія повинна звітувати про офіси:

Парадокс у тому, що Добродомов є співініціатором ухвалення закону "Про запобігання політичній корупції". Згідно з законом, партія має декларувати офіси, навіть якщо користується ними на безоплатній основі, чи якщо їх оренду оплачує третя сторона.

Очевидно, що ГО та приватна фірма витрачають в інтересах партії значні кошти. За попередніми підрахунками, поза партійним звітом пройшло принаймні 5-6 мільйонів гривень за останні кілька років.

Поза тим, за рамками цієї статті залишилися дані про витрати на юристів, газети, просування в соцмережах, марковану рекламу в інтернет-ЗМІ. Витрати на все це також поза фінзвітом.

За даними ЗМІ, на момент створення "Народний контроль" курував заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук, а фінансове підживлення партії надавав Ігор Кривецький (ВО "Свобода").

Протистояння меру Львова Андрію Садовому було їхнім спільним інтересом, хоча Добродомов категорично спростовує зв'язок з Кривецьким.

У 2015 році Дмитро Добродомов заявляв:

Натомість, Добродомов називає Ковальчука своїм "другом", з яким вони "часто спілкуються".

При цьому за останні кілька років обставини могли суттєво змінитися. Риторика Добродомова, очевидно, спрямована на критику влади та дій президента.

Медіа певною мірою пов'язують Добродомова з Кривецьким. Кілька місяців тому члени політради "Народного контролю" Андрій Мисик та Андрій Кісера викупили львівський телеканал НТА, що, за даними ЗМІ, був підконтрольним Ігорю Кривецькому. При цьому "свободівці" далі залишаються частими гостями ефірів НТА.

Як би там не було, всі питання щодо фінансування мали би прояснити в самій партії. Логічно, що приховування донорів розходиться з антикорупційною програмою партії та з риторикою її лідера.

З початку 2016 до 30 вересня 2017 року партія отримала лише 250 тисяч гривень внесків. Головний донор партії – тернополянка Олена Абакумова, дружина Володимира Бліхара, голови фракції "Народного контролю" в Тернопільській міській раді.

Суттєві суми партії переказали ті, хто від неї балотувався. Серед них – Тетяна Лишневець та Валерій Альтгауз. Обоє балотувалися на довиборах у парламент у липні 2016 року (Лишневець – 23 округ, Альтгауз – 183 округ).

Така ж ситуація з кандидатом на посаду мера Кривого Рогу Ігорем Левицьким. Усі фінансували партію лише на виборах.

Серед донорів виокремлюється ще одна група людей – Катерина Удодік, Сергій Вакулюк, Ольга Кушнірук та Ганна Войтович. Вони переказували кошти в один і той самий день – 10 лютого 2017 року. Сукупно 33800 гривень. Цього ж дня всю суму витратили на оплату послуг аудитора.

Інформації про зазначених донорів знайти не вдалося. Сайт "Народного контролю" про них теж не згадує.

Дмитро Добродомов не захотів говорити про конкретних донорів партії, але розповів, скільки коштів потрібно для її діяльності:

Отже, за версією керівника партії, на утримання партструктури за останні два роки мали б витратити майже 2 мільйона гривень, однак у звіті – 250 тисяч.

У цілому, майже половина надходжень партії – це внески від кандидатів, які оплачують свої ж виборчі кампанії. Офіційно ні Дмитро Добродомов, ні члени політради партії, ні депутати Львівської міської чи обласної рад (базовий регіон для партії, де й обрався до парламенту Добродомов) не фінансують діяльність партії.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Сприяння політичній конкуренції та доступу до політики шляхом громадського моніторингу витрат політичних партій на медіа-матеріали та їх верифікації"

P.S.: Під час спілкування з автором матеріалу Дмитро Добродомов та Андрій Мисик звинуватили Громадський рух ЧЕСНО у роботі на Адміністрацію президента. Також, Андрій Мисик звинуватив автора та ЧЕСНО в ухилянні від сплати податків.

Звертаємо увагу читачів на те, що Громадський рух ЧЕСНО не підтримує жодного політика чи політичну партію. Ми збалансовано аналізуємо діяльність усіх без винятку українських політичних сил. Діяльність Громадського руху ЧЕСНО – ініціативи громадської організації Центру UA, фінансується міжнародними донорськими організаціями. Автор матеріалу надає Громадському руху ЧЕСНО послуги з підготовки аналітичних матеріалів та аналізу й обробки фінансових звітів політичних партій.