Реклама партії екс-керівника Служби безпеки України Валентина Наливайченка шириться регіоніами країни. У березні 2016 року він очолив власну партію «Громадсько-політичний рух Наливайченка «Справедливість».

Весь керівний склад партії на початку року перерахував партії лише 310 грн. На рахунку партії напередодні старту рекламної кампанії було 11,5 тисяч гривень (станом на 30 червня). Про це свідчить офіційний звіт партії.

Оператори зовнішньої реклами у Києві повідомили, що кампанія на таку кількість бордів, як замовила вже «Справедливість», коштуватиме близько 5 тис. грн на місяць за борд, тобто 250—350 тис. грн щомісяця. Це навіть без врахування бордів у обласних, районних центрах та на трасах. Відповідно вартість кампанії точно має бути вищою.

Ось платіжне доручення, де йдеться, що на борди в столиці витратили понад 280 тис грн.

Партія активно виборює мандати на виборах в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ) на Черкащині, Рівненщині та Закарпатті. Загалом кандидатів висували по десяти областях.

Сам Наливайченко обережно говорить про президентство:

Політконсультант БПП Таран не вважає «Справедливість» Наливайченка конкурентом політичним важковаговикам. На його думку, не варто ототожнювати результати місцевих виборів «Справедливість» і шанси на парламент та президентське крісло:

Головною запорукою успіху на виборах є наявність фінансового ресурсу та доступ до медіа. З шести парламентських партій п'ять є умовно новими. Так, БПП,
«Нарфронт», «Опоблок», «Радикальна партія» та «Самопоміч» вперше зайшли до парламенту.

З достатнім фінансовим й медійним ресурсом «Справедливість» також могла б позмагатися за місця в Раді. Однак на відміну від 2014 року, коли у владі утворився певний вакуум, зараз боротися доведеться з потужними опонентами. Вочевидь, Наливайченку потрібні союзники.

Судячи із фінансових звітів, підтримували партію лише партійці «Справедливості».

Колєсніков запевняє, що партійці стабільно перераховують членські внески.

Цікаво, що за документами за наступні півтора роки у «Справедливості» витратили у 2 рази менше коштів, ніж на проведення конгресу. Це при тому, що партія брала активну участь у виборах до ОТГ.

Проте звітують у Наливайченка лише за Рівненський обласний осередок, який є єдиним зі статусом юридичної особи, та частково про витрати на вибори на Черкащині.

У «Справедливості» вважають, що можна не звітувати за партосередки без статусу юридичної особи. З цим не згодні в НАЗК.

А звітувати по регіонах справді є за що. «Справедливість» по всій країні послуговується офісами, створює правові центри, проводить прес-конференції, збирає підписи та роздає агітаційні матеріали.

Тобто вся діяльність партії, яка нібито має боротися з корупцією, фактично не відображена у фінансовому звіті партії. В документі відсутні навіть витрати на брендований одяг, партійні прапори, які використовували під час столичних мітингів.

Не звітують у партії і за друк газет. У фінзвіті не знаходимо даних про перерахунок на користь ТОВ «ДІМ» (Видавництво А-Прінт), де під вибори до Перечинської громади друкували партійну газету. Частина газет, копії яких виставлені на партійному сайті, взагалі не мають вихідних даних.

Також регіональні осередки партії публікують рекламні матеріали у ЗМІ — до прикладу, в Івано-Франківському виданні такі випадки були неодноразово і це можна побачити на сайті, розміщують зовнішню рекламу — у Дніпрі, Черкасах, Івано-Франківську, Чернігові, Львові.

У партії прозвітували, що витратили на зовнішню рекламу 4,5 тисячі гривень за півтора роки, що за столичними розцінками — лише один бігборд на один місяць у найдешевшій локації.

У 2016 році у Наливайченка взагалі не звітували про витрати на оренду свого київського офісу на Саксаганського, 143а.

Стає очевидно, що партія використовує суттєво більшу площу, ніж задекларовано. У «Справедливості» кажуть, що не звітували за всі кімнати, якими користуються, оскільки вони знаходяться «на базі громадських організацій», а обласний і міський осередки не мають статусу юридичної особи.

Офіційно у партії не працевлаштований жодний працівник. Телефоном відповідають, що волонтерять нібито з 9 до 18, з обідом з 13 до 14. Заступник голови партії Колєсніков переконує, що теж не отримує зарплатні, хоча присвячує партії майже кожен день. Жити, з його слів, допомагає бізнес, який залишився у Дніпрі.

Валентин Наливайченко попри насичений графік і поїздки по регіонах теж живе на доходи з іншої діяльності:

Найімовірніше, Наливайченко працює у компанії International Investment Partners LLC, співзасновником якої є Сергій Носенко, заступник Наливайченка у «Справедливості» та бізнес-партнер дочки Наливайченка.

На модулях — логотип «Справедливості», передають його партійці «Справедливості», звітує про це їхній же сайт, а реалізовується все це через партійний проект. Репутаційні здобутки також відходять партії.

Політичними партнерами «Справедливості» в першу чергу називають партію
«Патріот», «Батьківщину» та «Рух нових сил» Саакашвілі, якого Порошенко нещодавно позбавив громадянства. Спільно із партією Саакашвілі «Справедливість» створює Штаби спільних дій по регіонах.

У лютому 2016 року на прес-конференції у Києві Валентин Наливайченко та лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко оголосили про об'єднання зусиль.

У подальшому партійний сайт «Батьківщини» системно висвітлював діяльність Наливайченка та його партії. Лідери обох партій також спільно відвідували телеефіри.

Наливайченко і зараз бачить «Батьківщину» серед політичних партнерів та навіть готовий поступитися Юлії Тимошенко місцем на президентських виборах, в якої й без нього на даний момент найвищий рейтинг серед потенційних кандидатів.

У заступника голови «Справедливості» Руслана Колеснікова інша думка щодо партнерства з «Батьківщиною»:

Свого часу через ідею об'єднання у опозиційну коаліційну силу з «Батьківщиною» партію Наливайченка покинула частина команди, зокрема і екс-керівник партії Денис Каплунов:

У Наливайченка наразі лише розвивають партійну структуру, і до парламентських виборів, на відміну від «Батьківщини», будуть готові не раніше наступного року.

ЧЕСНО контактувало із прес-службою Юлії Тимошенко, однак там відповіли, що не можуть коментувати це питання. На дзвінки у партійному офісі традиційно не відповідають.

Згідно із офіційною версією, яку ретранслює парткерівництво, рух Наливайченка
«Справедливість» створений на об'єднавчому конгресі громадських організацій у березні 2016 року.

Повна назва громадської організації, про яку йдеться, — «Антикорупційний рух В. Наливайченка».

Згідно з реєстром, співзасновниками громадської організації, окрім Валентина Наливайченка, стали Маркіян Лубківський (речник СБУ в часи головування Наливайченка), Єгор Фірсов (екс-нардеп від УДАРу та засновник політичної сили
«Альтернатива») та Анна Коваленко (сотниця 39-ї жіночої сотні Самооборони Майдану, екс-радниця міністрів оборони та інформаційної політики).

Згідно з офіційною версією партійного керівництва, партія «Справедливість» була заснована через півроку після створення «Антикорупційного руху В. Наливайченка» у березні 2016.

Однак така версія розходиться із даними державних реєстрів. Партія, яка згодом матиме у своїй назві ім'я Наливайченка, зареєстрували 3 березня 2015 року як
«Народну ініціативу». Тоді Наливайченко ще був керівником СБУ.

Напередодні місцевих виборів 2015 року партію перейменовують на «Прогрес». Очолив партію екс-УДАРівець з Донеччини, Денис Каплунов. Він говорить, що
«Прогрес» був створений тими ударівцями, які не погодилися із одноосібним рішенням Віталія Кличка про злиття з БПП напередодні місцевих виборів 2015 року:

За словами Каплунова, документи партії «Народна ініціатива» йому «передали» люди з Дніпропетровщини. Серед них був і чинний заступник Наливайченка — Колєсніков, який до того часу очолював обласну організацію УДАРу:

На вибори 2015 року під брендом «Прогресу» пішла лише рівненська команда УДАРу, яка теж не погодилася на злиття з БПП. Напередодні виборів у Дубно приїхав сам Наливайченко, щоб особисто висловити підтримку «Прогресу». У коментарі ЧЕСНО Наливайченко каже, що справді підтримував «Прогрес», але робив це тоді у статусі представника «Антикорупційного руху». Загалом у Рівненській області «Прогрес» висунув 700 кандидатів, з них 47 стали депутатами місцевих рад.

Як обмовився сам Наливайченко пішов з СБУ через те, що на такій посаді він не міг боротися з корупцією повним обсягом. Значно більше важелів впливу, за його словами, є у громадських організацій. Однак його ж громадська організація взагалі не звітує, а політична партія звітує лише частково.

Плануючи йти з антикорупційною програмою у велику політику, у Наливайченка вже зараз мали б подбати про власну фінансову прозорість.