Наша редакція завжди керувалася принципами та правилами чесної, критичної та незалежної журналістики у своїй роботі. Вони тривалий час існували не на папері, вони вдосконалювалися в процесі нашої повсякденної роботи, у тому числі через помилки або критичні ситуації, які трапляються в роботі кожної редакції.
Тепер ми вирішили опублікувати ці правила. Для цього є декілька причин.
По-перше, це дозволить нам бути відвертішими з нашими читачами. Ми хочемо, щоб ви знали про наші цінності, пріоритети та про те, чим ми керуємося в повсякденній роботі.
По-друге, навколо публікацій УП іноді виникають дискусії, які породжують хибні уявлення щодо наших цілей та прагнень. Ми сподіваємося, що публікація "Принципів та правил" дозволить зняти багато питань та поглибить професійну дискусію щодо журналістських стандартів.
По-третє, ми публікуємо ці правила в тому числі і для того, щоб наші постійні читачі могли контролювати нас та вказувати на невідповідність принципам, якщо такі ситуації виникатимуть у майбутньому. Для нас це важливо, оскільки найбільшою цінністю є ваша довіра. Мета нашої роботи полягає саме в збереженні та зміцненні цієї довіри.
Принципи та правила роботи "Української правди" сформовані головним органом управління нашого видання – редакційною радою, що має назву "Редакційне коло". До її складу входять редактор-засновник, головний редактор та редактори всіх тематичних напрямків нашого видання.
Вісім правил працівників "Української правди"
1) Ми відповідаємо за точність інформації, яка поширюється нашим виданням
Ми завжди прагнемо точно та правдиво висвітлювати події. Точність для нас є важливішою за швидкість. Інформація, яку ми поширюємо в новинному блоці, повинна мати тверді докази, отримані з надійних джерел, вона має бути ретельно перевірена перед публікацією.
При цьому ми публікуємо не лише те, що відповідає позиції редакції. Заява політика з питання, за яке він відповідає, може стати приводом для новини, навіть якщо ми не поділяємо його думку.
2) Ми визнаємо свої помилки та перепрошуємо перед читачами
Якщо нашим виданням ненавмисно було поширено неправдиву або неточну інформацію, ми виправляємо її та перепрошуємо за помилку.
3) Ми шануємо багатоманітність думок
Ми прагнемо відображати всі значущі думки, у томи числі і через конфлікти різних точок зору. Що серйознішою є критика чи звинувачення, про які ми повідомляємо, то чіткішим є наше зобов’язання надати право на відповідь. Ми відкриті і готові до широкої дискусії та всебічного обговорення матеріалів, опублікованих на сайті "Української правди".
4) У своїй роботі ми керуємося суспільним інтересом
Під час публікації резонансної інформації ми завжди виходимо з позиції суспільного інтересу та зважаємо на те, чи не вводить хтось в оману суспільство, приховуючи важливі факти.
5) Ми поважаємо приватне життя
Ми поважаємо принцип недоторканності приватного життя та не порушуємо його без достатніх на те підстав, але враховуємо те, що суспільний інтерес має вищий пріоритет. Ухвалюючи рішення про публікацію даних про публічну особу, ми шукаємо баланс між суспільним інтересом та повагою до приватності.
6) Ми гарантуємо анонімність джерела інформації, коли це необхідно
Ми з повагою ставимося до наших джерел інформації. Джерела інформації, яким ми обіцяли конфіденційність, зберігають захист за будь-яких умов. Але за можливості джерела інформації мають бути вказані якомога точніше, аби читач міг сам визначати надійність походження інформації.
7) Ми стоїмо на захисті прав людини
Ми не допускаємо упереджених або принизливих висловів щодо раси, кольору шкіри, віросповідання, статі, сексуальної орієнтації або фізичного чи психічного захворювання будь-якої людини.
8) Ми цінуємо та захищаємо свою незалежність
"Українська правда" була створена та лишається під керівництвом українських журналістів з 2000 року. Ми вважаємо одним із наших найбільших здобутків свою незалежність від політичних партій та великого бізнесу, яка зберігається від заснування і донині. Будь-яке намагання вплинути на нашу роботу з боку політиків, чиновників та представників бізнесу ми можемо розцінювати як тиск.
Редакційна кухня "Української правди"
"Українська правда" є інформаційно-аналітичним суспільно-політичним виданням та водночас – дискусійним майданчиком, на якому обговорюються важливі для українського суспільства теми.
Найважливішими в нашій роботі були, є і залишаються факти, але ми поважаємо різноманітність думок.
Ми намагаємося насамперед бути чесними зі своїми читачами, при цьому не втрачати індивідуальність та відвертість.
За роки роботи ми сформували перелік вимог до форматів "Української правди", правила взаємодії з авторами, рекламодавцями та джерелами, а також основні принципи корпоративної культури нашого видання.
Формати "Української правди" та вимоги до них
Новини
Оперативна інформація, коротке повідомлення про найбільш важливі події, які представляють інтерес для українського читача.
Складається із заголовка; ліду (перше речення з коротким викладом суті, розміщується після заголовка й перед основним текстом); посилання на ньюзмейкера та/або на першоджерело; основного тексту та бекграунду (опису попередніх подій, пов'язаних з новиною, якщо такі були, посилання на попередні новини).
У новині може бути представлено лише одну точку зору, якщо це стосується подій, інформацію щодо яких необхідно швидко й оперативно донести до читачів. Якщо опублікована інформація зачіпає інтереси другої сторони, її позиція так само буде оприлюднена в одному з можливих форматів (новина-відповідь, додавання коментарів у попередню новину або колонка – у виняткових випадках).
Ми припускаємо, що наші заголовки можуть видаватися тенденційними: у заголовку новини ми залишаємо за собою право розкрити не лише суть події, а й висловити свою позицію, показати тенденцію, натомість у тексті новини відображення авторської позиції є небажаним. Це – одна з відмінностей формату новин від статей та колонок.
Статті
Статті журналістів – матеріал, у якому автор-журналіст аналізує актуальні події та процеси за схемою "опис – пояснення – оцінка".
Автор аргументує і вибудовує свою позицію через систему фактів: цифри, закономірності, коментарі учасників подій (якщо йдеться про конфлікт, обов'язково необхідно звернутися до всіх сторін для отримання позицій), коментарі експертів, інфографіка, будь-яка інша інформація, що дозволяє розкрити суть питання і дати найбільш виважену оцінку подіям. Автор також може запропонувати різні підходи до вирішення проблеми в досліджуваному питанні: або за допомогою експертів, або сам (якщо журналіст має експертні знання з цієї тематики).
До класичних статей ми відносимо будь-які матеріали, написані нашими журналістами та колегами, які співпрацюють з УП на позаштатних засадах. Йдеться, зокрема, про подієві термінові матеріали, аналітику, фічери, розслідування, репортажі. Авторам дозволяється використовувати псевдоніми, наприклад, задля власної безпеки.
Експертна стаття – фаховий аналітичний матеріал, написаний експертом у певній галузі, якому довіряє редакція, на тему, у якій автор спеціалізується. Такий матеріал повинен бути зваженим і різновекторним. Псевдонім використовувати в такому випадку не дозволяється, за дуже рідкісними обґрунтованими винятками. Редакція сама вирішує, яких експертів залучати до написання матеріалів і на які теми. Експертні статті так само редагуються, як і статті журналістів, з узгодженням з автором внесених змін, якщо він цього вимагає.
Editorial – стаття, написана від імені редакції. Висловлює точку зору редакції щодо найбільш резонансних і важливих питань для суспільства.
Інтерв'ю
Класичне інтерв'ю – бесіда журналіста УП (журналістів УП) з однією чи кількома особами, до яких є суспільний інтерес. Спікерів для інтерв'ю обирає редакція. Є декілька правил, яких ми дотримуємося в підготовці до інтерв'ю.
По-перше, ми не надсилаємо заздалегідь питання спікеру (в окремих випадках, на прохання співрозмовника, УП може надіслати коло тем, яких ми хочемо торкнутися в інтерв'ю – для більш якісної підготовки спікера). Пропозиції про письмові інтерв’ю не розглядаються, незалежно від статусу співрозмовника. Рідкісним винятком є письмове інтерв’ю тих осіб, розмова з якими не є можливою – приміром, ув’язнених.
По-друге, УП не публікує інтерв'ю авторів, з якими ми не співпрацюємо на регулярних засадах.
По-третє, ми не надсилаємо підсумковий текст на погодження, якщо лише автор не просить переглянути текст на наявність фактологічних помилок (у такому випадку ми уважно переглядаємо, які зміни було запропоновано, і залишаємо за собою право не вносити зміни в підсумковий текст, якщо йдеться про додавання чи вирізання тексту, що змінює зміст відповідей).
По-четверте, ми залишаємо за собою право прибирати з тексту викладену спікером інформацію, яка не стосується наших питань. Те саме стосується слів, які принижують честь та гідність іншої людини.
Бліц-інтерв'ю – коротка бесіда зі спікером без підготовки.
Є два можливі варіанти для бліц: перший – незапланована бесіда під час зустрічі зі спікером на певних заходах або раптової зустрічі деінде; другий – запланована коротка бесіда зі спікером на тему, яка вимагає швидкого реагування і має суспільний резонанс.
Колонки
Колонки журналістів – невеликі, лаконічні матеріали, у яких автори висловлюють свою точку зору в довільній формі, часом не претендуючи на комплексний аналіз і представлення всіх точок зору на проблему.
Експертні думки (експертиза) – ті ж самі невеликі, лаконічні матеріали, у яких автор – експерт у певній галузі – висловлює точку зору в довільній формі.
Особистий досвід – матеріал, у якому автор, незалежно від того, чи є він фахівцем у темі, про яку пише, ділиться своїм досвідом, який становить суспільний інтерес.
Редакція публікує лише ті матеріали, які не суперечать цінностям "Української правди". При цьому колонки відображають винятково думку автора, редакція УП може її не поділяти.
Редакція самостійно ухвалює рішення про публікацію або відмову в публікації колонки, запропонованої стороннім автором. Критеріями вибору є: фаховість автора в досліджуваній темі; суспільний інтерес до порушеної теми та її актуальність; новизна думок та пропозицій тощо.
Інфографіка
Візуальне подання інформації, даних або знань. Швидке та чітке відображення комплексної інформації. За допомогою інфографіки ми намагаємося відзначити певні тренди та процеси, які часом простіше передати візуальним рядом, а не словами.
Вимоги до заголовків матеріалів
– Заголовок не може брехати. Категорично неприпустимі ситуації, коли в читача складається враження, що його заохотили відкрити сторінку обманом, навіть якщо це стало результатом "стиснення", спрощення фактів під обсяг заголовка. Істотне перебільшення і применшення в заголовку також сприймається як брехня.
– Категорично неприпустимі емоційні епітети, якщо вони не є цитатою процитованого в тексті ньюзмейкера або не передають суть новини. Приклади неприпустимих форматів: "Мережі підірвало відео… ", "Всі в шоці від… ", за винятком видання "Таблоїд".
– Заголовок не повинен принижувати читачів або групу людей.
– Заголовок не повинен виділяти якусь групу людей або підкреслювати особливість героя новин, якщо ця особливість і це виділення не є суттю новини. Наприклад, заголовок "Нацбанк очолила жінка" – некоректний, на цю посаду не призначають за статевою ознакою. Водночас, заголовок "Нацбанк вперше очолила жінка" є прийнятним, оскільки вказує на певну зміну тенденції в кадрових призначеннях.
– Заголовок не може містити образливі або лайливі слова, за рідкісними винятками, коли ці слова – частина цитати чиновника, і новиною стало те, що він їх ужив.
– Читач може сприйняти заголовок як позицію редакції, тому у випадках, коли редакція категорично не згодна з позицією ньюзмейкера, це повинно бути відображено в заголовку.
Приклади:
Неприпустимо: "У 2014 році в Києві відбувся переворот – Лавров".
Небажано: "Лавров: у 2014 році в Києві відбувся переворот".
Правильно: "Лавров побачив "переворот у Києві" в 2014 році" або: "Лавров вважає "переворотом" події 2014 року в Києві".
– Не рекомендується писати заголовок так, щоб він повністю розкривав суть новини, не залишаючи читачеві стимулу відкрити її. Це правило не є твердим – якщо новина складається з одного повідомлення (наприклад, "Президент підписав держбюджет на 20хх рік"), його слід писати в заголовку. У той же час, заголовок "Рада ЄС визначила дату початку безвізового режиму" – кращий, ніж "Рада ЄС визначила, що безвізовий режим почне діяти 11 червня".
– Слід уникати вживання в заголовку маловідомих термінів або абревіатур. Читач повинен зрозуміти суть новини. Втім, спрощення не може проводитися за рахунок точності передачі інформації.
– Прізвища маловідомих читачеві ньюзмейкерів бажано супроводжувати або замінювати посадами.
Технічні й стилістичні вимоги
– Заголовки новин повинні бути короткими, бажано не більше 75 символів з пробілами, в окремих випадках – до 95 символів.
– Крапка в кінці заголовка новин не ставиться. Слід уникати заголовків новин, складених з декількох речень, але допустимі складносурядні конструкції.
– Не слід використовувати скорочення, що закінчуються крапкою. У той же час, немає проблем у використанні "млн", "млрд".
– Числівники вітаються, проте їх не повинно бути багато, 1-2 на заголовок. Числівники не повинні бути складними, за можливості пропонується їх скорочувати (наприклад, замість "9,134" слід писати "більше 9").
– Цифри від 1 до 10 часто передаються словами. Допускається тільки використання цифр, якщо мова про суму (2 євро), про дату/час, кількість біржового товару та в подібних ситуаціях.
Взаємодія "Української правди" з авторами, блогерами, читачами та джерелами
Взаємодія з авторами
Авторами текстів "Української правди" можуть бути тільки журналісти з бездоганною репутацією. Здебільшого це люди, з якими ми довгий час співпрацюємо, і які підтвердили свою незалежність.
Ми не приймаємо статті та інтерв'ю не відомих нам авторів, написані не на наше прохання, без будь-якої нашої участі.
Всі заявлені теми і персонажі для інтерв'ю повинні бути узгоджені. У свою чергу, редакція УП докладає максимум зусиль, щоб домогтися збалансованості тексту за рахунок рекомендації експертів з теми або допомогти автору витримати стиль інтерв'ю, підказавши йому гострі запитання.
Навіть після узгодження теми редакція залишає за собою право не публікувати текст, якщо він не відповідає стилістиці УП, нашій редакційній політиці і нашим цінностям.
Редакція УП залишає за собою право не вступати в листування з авторами і редагувати (скорочувати) тексти на свій розсуд. При цьому ми дбайливо ставимося до авторського стилю і точності цитат. Можливе узгодження з автором внесених змін, якщо він цього вимагає, або редакція бачить потребу пересвідчитися в коректності редагування.
Вибір заголовків статей та колонок залишається прерогативою редакції – цей принцип діє в усіх провідних світових медіа. Ми беремо до уваги варіант, запропонований автором, але залишаємо за собою право змінити його, у тому числі – для відповідності стилю та формату видання.
Взаємодія з блогерами
Редакція УП самостійно приймає рішення про відкриття блогів. Блогери УП – яскраві громадські активісти, видатні діячі мистецтва й науки, політики і підприємці. Це ті люди, які визначають майбутнє країни, надихають інших і ведуть за собою, або ж суттєво впливають на політику держави на момент відкриття блогу.
Автори самостійно заповнюють свої сторінки, редакція втручається в тексти у виняткових, дуже рідкісних випадках.
Ми можемо прибрати блог автора з першої сторінки або взагалі закрити його, якщо небезпідставно підозрюємо блогера в розміщенні текстів у чиїхось корисливих інтересах.
УП не обов'язково поділяє позицію блогерів. Однак редакція не вітає в блогах образи на будь-якому ґрунті, написання заголовків великими літерами, закриття коментарів авторами на постійній основі, рекламні посилання, у тому числі і на свої акаунти в соцмережах, розміщення прес-релізів прес-секретарями і розміщення неексклюзивних текстів. Ми також вважаємо нелогічним образу блогерами авторів "Української правди" або самого видання.
Якщо блогер часто нехтує нашими правилами, редакція залишає за собою право закрити блог або призупинити його появу на першій сторінці УП.
Взаємодія з читачами
Ми любимо і поважаємо свого читача. Саме для читача ми пишемо оперативні новини, готуємо аналітичні статті і публікуємо колонки. Читачі можуть висловлюватися в коментарях під статтями і на найбільшому в Україні форумі "Української правди".
Коментарі під статтями і новинами проходять постмодерацію, проте щодня на сайті з'являються тисячі коментарів, і наша команда не в змозі їх прочитати. Ми заздалегідь приносимо вибачення тим, кого зачіпають деякі жорсткі коментарі на сайті.
УП не може вступати в листування з усіма своїми читачами. Однак ми вдячні кожному уважному читачеві, який допоможе нам виявити технічні проблеми в роботі сайту або вкаже на фактологічні помилки. Ми, своєю чергою, докладаємо максимум зусиль, щоб виправити ситуацію.
Взаємодія з джерелами і ньюзмейкерами
Редакція УП докладає максимум зусиль, щоб здобути важливу для читача і суспільства інформацію. Однак не в будь-який спосіб. Ми не купуємо інформацію і не платимо нашим джерелам. Ми не порушуємо закон і не йдемо на неетичні методи, щоб написати статтю.
Сенсаційна інформація – якщо не йдеться про офіційні заяви чи рішення – як правило, повинна бути підтверджена кількома незалежними один від одного джерелами. У виняткових випадках новина може ґрунтуватися на одному джерелі.
Ми не називаємо джерела і не розкриваємо їх, якщо таким є бажання нашого інформатора.
Водночас, ми завжди зважаємо на те, що люди, які розголошують інформацію, можуть мати і свою корисливу мету.
Ми докладаємо всіх зусиль, щоб не стати інструментом для недоброчесного співрозмовника, який прикривається прагненням вивести когось на чисту воду.
Наше завдання – з’ясувати всі деталі, складові повної історії.
Усі факти, що стосуються справи, вся інформація мають бути зважені для того, щоб дістатися правди. Якщо будь-яке питання є спірним, то виникає потреба вивчати не лише факти, але й різні точки зору.
Ми прагнемо досягти цього за допомогою:
- – точного збору матеріалів з використанням, де це можливо, першоджерел.
- – перевірки і переперевірки фактів.
- – перевірки справжності документальних свідчень і цифрових матеріалів.
- – підтвердження, там, де це можливо, заяв і тверджень, зроблених учасниками історії.
Ми намагаємося бути свідками подій і збирати інформацію з першоджерел. Там, де це неможливо, нам слід мати справу зі свідками і за потреби отримувати підтвердження їхніх свідчень.
Якщо ми вимушені спиратися на єдине джерело, то завжди перевага надається таким, які можуть бути названі.
Припустимим є написання новини на основі повідомлення інформаційної агенції, якщо воно може бути підтверджене кореспондентом "Української правди", або якщо джерелом є авторитетне національне чи міжнародне агентство новин.
Журналісти мають за кожної можливості записувати свої розмови з джерелами. Якщо є обставини, коли запис може стримувати джерело під час інтерв’ю, або розмова "не під запис" є однією з умов зустрічі, слід робити детальні нотатки: бажано під час або, якщо це неможливо, відразу після інтерв’ю.
Взаємодія з колумністами та експертами
Колонка – це сконцентрований і стислий виклад точки зору людини. Вона не мусить бути збалансованою чи об’єктивною, але вона має бути зваженою й обґрунтованою: колумніст має розумітись на темі, яку коментує.
Колумністами УП можуть бути або відомі публічні люди з доброю репутацією, або люди, чия фаховість чи вплив на політику в цій галузі підтверджені посадою (науковий співробітник, дослідник). Репутація має пояснювати, чому думка цієї людини важлива, і чому ми надаємо їй право висловитися з важливої теми.
Ми публікуємо лише професійні колонки або колонки, що розповідають про особистий досвід.
Взаємодія з рекламодавцями
Усі рекламні матеріали, розміщені на сайті "Української правди", мають позначатися. Якщо ви помітили на сторінках "Української правди" матеріали з позначкою PROMOTED, ЗА ПІДТРИМКИ, СПЕЦПРОЕКТ, то можете бути впевненими: вони публікуються на правах реклами.
Ми завжди виходимо з позиції читача. Ми не намагаємося його обдурити, розмістивши під "партнерською статтею" піар-матеріал чи рекламу компанії/бренду.
"Українська правда" ніколи не розміщувала і не розміщуватиме так звану "джинсу" або немарковану оплачену рекламу – ані в новинній стрічці, ані в статтях.
Інформаційне партнерство
Ми не будемо інформаційними партнерами компаній чи організацій, чия політика, місія суперечать місії УП.
Ми можемо розглянути співпрацю в ролі інформаційного партнера, якщо її підсумком стане взаємний репутаційний бонус.
Ми будемо інформаційними партнерами лише в тому випадку, якщо така співпраця збігається з інтересами наших читачів.
Ми можемо бути інформаційними партнерами невеликої ініціативи чи проекту, якщо розуміємо, що це важливо для створення відповідального і критичного середовища. Навіть якщо "репутаційних бонусів" буде неспівмірно менше.
Ми, як правило, наполягаємо на статусі генерального (ключового) інформаційного партнера.
Інформаційне партнерство не впливає на контент – ми можемо домовлятися про кількість і формат, але не про наповнення матеріалів.
Корпоративна культура працівників "Української правди"
Політика видання щодо подарунків
"Українська правда" не схвалює отримання подарунків, дорожчих за еквівалент 20 доларів, своїми журналістами від ньюзмейкерів – як від політиків, так і від компаній. Отримані подарунки (окрім книг та продуктів із коротким терміном зберігання) будуть реалізовані на благодійних аукціонах.
Політика видання щодо комерційних товарів
Журналісти "Української правди" не можуть рекомендувати комерційні товари в журналістських матеріалах або готувати публікації, що можуть бути сприйняті читачами як реклама (за винятком спонсорованих рекламних текстів із відповідним маркуванням).
Політика видання щодо прес-турів та відряджень
Під час підготовки матеріалів для "Української правди" співробітники не можуть керуватися комерційними розрахунками, зокрема інтересами потенційних або чинних рекламодавців.
У разі написання статей за підсумками прес-туру журналісти видання мають вказувати, якщо авіакомпанія, готель або підприємство взяли на себе витрати щодо транспортування чи розміщення журналіста.
Політика щодо конфлікту інтересів
Штатні співробітники "Української правди" мають розуміти, що їхня діяльність за межами роботи в онлайн-виданні (зокрема, посади в різних структурах, активна участь у діяльності різних організацій) може бути розцінена як діяльність, що накладає тінь на роботу видання.
Співробітники мають повідомити редактору про обставини, що стосуються будь-яких особистих, світоглядних та фінансових інтересів, які можуть вступати в протиріччя з виконанням ними своїх професійних обов’язків.
Коли журналіст пише про щось, до чого має стосунок, він повинен повідомити про це своєму керівнику. Це стосується як штатних, так і позаштатних працівників.
Загальним правилом залишається те, що журналіст не може писати матеріали про своїх родичів та близьких або цитувати їх.
Політика щодо використання службового становища
Співробітники не мають використовувати своє становище для отримання вигоди для самих себе або інших.
"Українська правда" та її співробітники не можуть допустити того, щоб будь-яка винагорода, у тому числі непряма, або подарунок впливали на точність, неупередженість, незалежність їхньої роботи.
Політика щодо використання соціальних мереж
"Українська правда" не перешкоджає вільному веденню акаунтів у соціальних мережах своїми співробітниками і не може забороняти писати певні повідомлення або писати їх певним чином. Проте наш співробітник має розуміти, що для великої кількості людей він або вона все одно асоціюється з нашим виданням. Через це редакція запроваджує декілька основних правил поведінки журналістів "Української правди" в соціальних мережах.
Співробітник не повинен використовувати лексику, яка може дискримінувати людей за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Якщо журналіст поширює ексклюзивну інформацію, що становить суспільний інтерес, у своїх акаунтах, він/вона має спочатку сконтактувати з випусковим редактором новин та поставити його до відома.
Співробітник не може у своїх акаунтах висловлювати позицію видання без узгодження з редакцією.
Ми вважаємо неетичним критикувати в соціальних мережах своїх колег з "Української правди" або роботу видання, але відкриті до критики, побажань та зауважень на редакційних нарадах і вітаємо такі рекомендації від усіх співробітників.