«Це моє особисте пекло»Як окупували Крим: новини, які ми (майже) не помітили в лютому 2014-го
"Матриця всюди. Вона оточує нас. Навіть зараз вона з нами поруч. Ти бачиш її, коли дивишся у вікно або вмикаєш телевізор. Ти відчуваєш її, коли працюєш, йдеш до церкви, коли платиш податки. Цілий світ, насунутий на очі, щоб заховати правду"
(З фільму "Матриця")"Зателефонували 20 хвилин назад. Повідомили, що будівлі Верховної Ради Криму і Ради міністрів Криму захоплені озброєними людьми в уніформі без розпізнавальних знаків... Вимоги ними поки не виставлені", ─ вранці 27 лютого 2014 року написав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на своїй сторінці в соцмережі. Це перше повідомлення про початок російської окупації Криму.
Після трьох місяців Революції Гідності, розстрілів на Інститутській, зміни влади в Києві, щоденного прощання з загиблими під "Пливе кача" на Майдані і суцільного хаосу в країні новини з півострова наприкінці лютого 2014-го здавалися настільки сюрреалістичними, що свідомість відмовлялася сприймати їх.
Проте вранці 27 лютого 2014 року ми прокинулися в новій матриці ─ спотвореній реальності, де нам доведеться жити роками.
Сьогодні ми згадуємо лише кілька днів 2014-го. Хоча насправді кожен день тієї весни народжував історії про людські цінності і ціну вибору. Про героїзм і силу духу. Про людей-флюгерів і цинічну брехню. Про нездатність держави захистити своїх громадян, в тому числі від їхніх власних фобій. Про те, як легко зробити людину частиною натовпу і маніпулювати нею.
Всі ці історії чекають на свою "Чорну книгу" ─ збірку свідчень того, що відбувається під час російської окупації півострову.
З кожним роком говорити і писати про Крим все важче. Це не фантомні болі після ампутації гангренозної кінцівки. Це долі сотень тисяч переселенців, вимушених покинути Крим. Це покоління дітей, які ніколи не були в батьківських домівках.
Нарешті, це вся Україна, яка зазнала удару по своїй ідентичності ─ не лише територіальній. Простіше за все це уявити у вигляді абетки, з якої зненацька зникли літери к, р, и, м. Лише чотири літери з 33. Але разом з ними втрачається займенник "ми", мабуть, найголовніший для кожного суспільства.
Крим ─ одна з наших точок болю, впоратися з якою допоможе лише відновлення справедливості.
А поки цього не сталося, найкращий спосіб прожити травму ─ повернутися до точки, з якої все починалося.
Проєкт "Жива стрічка" ─ спроба колективного літопису, який має експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, але поки що немає розв’язки.
Розв’язка цієї історії попереду. Вона не буде легкою і швидкою. Але, впевнені, вона буде щасливою.
23 лютогоЧотири дні до початку окупації
- Турчинова обрано в.о. президента України
- Могильов: Влада Криму не допустить екстремізму і анархії
- У Севастополі загони самооборони формуватиме "Руський блок", під містом — протитанкові "їжаки"
- Росія викликала свого посла з Києва для консультацій
События в Крыму мы отсчитываем с 23 февраля, когда на площади Нахимова собрали большой митинг. Как рассказывали мне мои знакомые из Севастополя, туда согнали переодетых черноморских срочников для массовки. Запустили сценарий избрания народного мэра. В это время в Киеве каждый день убивали людей, и всем точно было не до Севастополя.
24 лютогоТри дні до початку окупації
- США застерегли Росію від військового втручання в справи України
- Януковича оголосили у розшук
- Яценюк: Україна доведена до банкрутства
- Міжбанк закрився доларом по 9,36
- Наливайченко став головою СБУ
- "Болотна справа": У Москві почалися акції протесту, поліція затримала сотні активістів
- У Севастополі вимагають віддати владу "вибраному" на мітингу "меру"
Дорогой Киев, ты разбираешь баррикады. И веришь в обновленную Украину. И совершенно не понимаешь, как можно не хотеть идти в светлое будущее. И удивляешься этим странным крымчанам, которые "собрались отделяться".
А теперь я расскажу, дорогой Киев, что происходит в Крыму, который не говорит по-украински. Не только не говорит, но еще и не особо понимает. Да, да, за двадцать лет независимости можно было бы выучить государственный язык. Но этого, увы, не случилось...
Зато на языке, который понимают в Крыму все, говорят вещи, от которых у тебя, дорогой Киев, уши трубочкой свернутся...
Я только что вернулась из села Золотое Поле. Это деревня в Крыму ─ разоренная за годы независимости всеми, кому не лень. Когда-то это было богатое село, основанное переселенцами с западной Украины. Сейчас, дорогой Киев, остатки этих переселенцев боятся и слово ляпнуть по-украински. Потому что назовут фашистом и неизвестно что сделают. Сидят дома, боятся за своих уже подросших детей.
А вот крымский поселок Ленино сегодня вспоминает фашистскую оккупацию и тех, кто ей помогал. И попутно защищает свой памятник Ленину. Потому что это не просто памятник, потому что пгт называется "Ленино". В честь села памятник!
Вчера какой-то придурок облил памятник чем-то. Краской, что ли... Ну, облил и облил. Задержали, составили акт за мелкое хулиганство. Парень божился, что ни к каким группировкам не принадлежал. Замять и забыть? Памятник цел? Цел. Но люди же новости смотрят. А там русским языком говорят ─ фашисты идут в Крым. Идут ваши памятники сносить, ваших детей насильно украинизировать, ваши права русскоязычные ущемлять.
Начни спрашивать ─ какие права были ущемлены в поселке Ленино кроме общечеловеческих, которых вся Украина лишилась? Никто не вспомнит. Но зачем думать? Делать надо! И вот, сегодня к памятнику сбегаются все жители Ленино и давай защищать бетонного Ленина. Казаки прискакали флагами махать. Мужчины прибежали детей от "бендеровцев" защищать.
Только "бендеровцы" на праздник не пришли. Очевидно, просто не знали, что есть настолько далекий пгт Ленино, что там даже памятник уцелел и его на металлолом еще не унесли. Я не знаю, чем там дело сейчас закончилось. Может, люди и разошлись уже. А может, морды друг другу бьют. Народ же, если долго врага не видит, начинает друг в друге врагов подозревать...
Телевизор, который говорит на понятном крымчанам языке, он врага прямо называет. Враг ─ это ты, дорогой Киев. Вот так, чтоб ты знал и не удивлялся. И тебе придется трудно, очень трудно...
Придется принять, что в Крыму много русских. Придется принять, что тут население не очень понимает, что происходит на самом деле. Придется принять, что народ напуган до того, что за каждым углом мерещится враг. Придется принять и как-то с этим считаться. Успокаивать, объяснять, раскладывать по полочкам. И делать это все на понятном большинству крымчан языке. Много-много раз.
Я и многие мои друзья в Крыму тебя понимают, дорогой Киев. Но я хочу, чтобы тебя поняли еще сотни тысяч моих испуганных соседей.
И, наконец, перестали тебя бояться.
25 лютогоДва дні до початку окупації
- Росія готується масово роздавати паспорти в Криму
- Зі шпиля Ради зрізали комуністичну зірку
- Путін через ситуацію в Україні терміново зібрав Раду безпеки
- Рада уповноважила Турчинова підписувати закони
- Проросійські сили заблокували Раду Криму, домагаються "незалежності"
- Росія обіцяє втрутитися, якщо "росіянам в Україні буде загроза"
- На будівлі Верховної Ради Криму повісили прапор Росії
На каком основании и с какой целью сегодня в Ялте на территории санатория "Ялта" находятся две машины с российскими военными? Санаторий не является военным объектом, и уж точно не база ЧФ Севастополя. Данный санаторий находится в ведении Министра обороны Российской Федерации. Однако вооруженные военные другого государства находятся в 50 метрах от Крымского гуманитарного университета и школы № 12. Почему вдруг ялтинские школьники, студенты и учителя стали входить в сферу "российских интересов"? Каким образом Минобороны РФ гарантировало безопасность ялтинцев?
Прочитала посты восставших в Севастополе. Про то, какие герои, как боретесь за свою позицию, как Севастополь невозможно победить. Город-герой такой герой…
Так вот. Вы не герои. Вы шакалы. Вы ни разу не вышли отстаивать свое желание присоединиться к России по-настоящему. Не организовали референдум. Вы только сидели и канючили, взывая к Путину. Вы подождали, пока другие люди расчистили вам дорогу. Плюя им в спину все 3 месяца. Подождали, пока другие положили свое здоровье и жизни в Киеве и других городах Украины. Вам ведь не хотелось в крови мараться. Зато вы искренне от души радовались смертям и поздравляли убийц с хорошо проделанной работой. Вас не тронули слезы и боль людей. А когда у нас получилось, вы быстро побежали на готовенькое, подбирать "под ногами валяющуюся власть".
Мы отстояли! Что вы там отстояли? Легко отстаивать, когда вам сейчас никто сопротивления не окажет. Пока Украина пытается теперь разрулиться, когда наступили самые тяжелые времена, чтобы строить свою страну, просто воткнули нож в спину. Так как поняли, что на вас сейчас никто не обратит внимания. Вы были против войны и за мир, но вот не воспользоваться ее результатами вы не смогли отказаться. Потрясающая гражданская позиция. Шакалья.
Я бы с удовольствием пожелала вам, чтоб у вас все получилось. Чтоб вы присоединились к России. Чтобы посмотреть, как вы потом завоете, получив наконец-то самое главное ─ государственный русский язык и лишившись такого ничтожного ─ возможности дальше развиваться…
Сказала бы… Если бы не люди в Севастополе и Крыму, которые хотят быть с Украиной. Их много. И только ради них не хочется, чтобы ваши делишки увенчались успехом...
26 лютогоДень до початку окупації
- "Беркут" ліквідовано
- У Криму побоюються провокацій "на підтримку російської ідеї"
- Львів заговорить російською, а Донецьк та Одеса ─ українською
- Кримські татари під Верховною Радою Криму скандують "Слава Україні!"
- Під Верховною Радою Криму сталися невеликі зіткнення
- У парламенті Криму заявили, що не планують відділятись від України
- ГПУ відкрила провадження за фактом сепаратизму в Криму
- Майдану показали майбутніх міністрів
- Яценюк ─ прем'єр
- 30 людей постраждали під час зіткнень в Криму
Зашел за хлебом в магазин, два алкаря рассказывали, что под «верхушкой» (Верховною Радою ─ УП) лично строили баррикады и приносили шины. Я переспросил. Повторили.
Під Верховною Радою Криму зібрались два мітинги: кримських татар та учасників місцевого Євромайдану, які підтримують цілісність України, та проросійських сил і прихильників приєднання Криму до Росії.
Джерело: Громадське телебачення; телеканал ATR; Радіо Свобода
Деталі: З обох боків стоїть по кілька тисяч людей, яких розділяє кордон міліції.
На мітингу кримські татари массово скандують "Україна!", "Слава Україні! – Героям слава!", "Банду геть!".
Оновленння ─ 14:30. Під ВР Криму стались незначні сутички між учасниками мітингів кримських татар і прихильників від'єднання Криму.
Оновлення ─ 16:21. Учасники антисепаратистського мітингу вибили бокові двері, зайшли на перший поверх Ради Криму і вимагали покликати "сепаратистів і Володимира Константинова". Правоохоронці у будівлі не перешкоджали протестувальникам.
Заспокоювати їх вийшов лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який переконав мітингарів покинути парламент.
Чому це важливо: Кримські татари стануть однією з основних сил опору російській агресії в Криму. Російська влада почне переслідувати представників корінного народу півострова.
За рік після подій 26 лютого окупанти відкриють кримінальні справи через нібито "масові заворушення". Обвинувачення висунуть 8 кримським татарам. Семеро з них отримують умовні терміни покарання. Ахтема Чийгоза як нібито "організатора заворушень" засудять до 8 років колонії, але пізніше звільнять.
У 2016 році так званий "Верховний суд Криму" визнає екстремістським та заборонить Меджліс кримськотатарського народу. Його очільнику Чубарову, а також лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонять в’їзд у Росію.
Події 26 лютого будуть розслідувати й українські правоохоронці. Так, станом на 2021 рік Держбюро розслідувань та прокуратура АРК і Севастополя ведуть справу щодо дій міліції.
Силовики, на думку слідства, не скоригували свої сили, що мали охороняти громадський порядок, не провели операцію "Хвиля", не організували переслідування учасників масових заворушень. Це призвело до сутичок і перешкоджання мітингам на підтримку цілісності України.
У справі підозрюваними є троє експрацівників органів внутрішніх справ: Дмитро Коржов, Ігор Момотенко та Валерій Грицай. Їм інкримінують неналежне виконання службових обов’язків. Наразі вони в розшуку.
Крім того, українська прокуратура Криму веде справи стосовно підконтрольних окупантам суддів і силовиків, які переслідували проукраїнських активістів через події 26 лютого.
Арсен Аваков, Олександр Турчинов, ви що, зовсім прифігіли? Якщо терміново не будуть прийняті рішення про відсторонення керівництва ВР Криму ─ буде все дуже погано. З боку Севастополя їдуть «казачки». На площі перед Радою тисячі кримських татар! Скільки можна робити вигляд, що в Криму нічого не відбувається?! Якщо буде кровопролиття в Криму, це буде лише ваша провина і всіх тих, хто займається дерибаном місць в уряді, а не врегулюванням ситуації.
Говорила со своим знакомым, который стал дружинником ─ возглавил одну из славных сотен одного крымского города. Их сегодня собирали в Симферополе, давали указы завтра привезти к зданию ВР Крыма не менее 100 человек из города, выделили им на это средства, так что завтра в Симферополе будет огромное количество людей под ВР, типа "сознательных крымчан".
Он говорит, что с ними сегодня говорили российские представители, которые ночью прилетели в Крым, представители "Русского Единства" и "Русского Блока", говорят, что Могилев и Константинов за них ─ и завтра в 14.00 будет решаться судьба Крыма.
Что они уже на ВР повесили флаг России и завтра будет принято решение о присоединении к России…
Возможно, ребят так мобилизируют просто для того, чтоб они уверенно выступили против крымчан ─ не только крымских татар, но и тех, кто также требует системных изменений, как и миллионы людей по всей стране, а может, это имеет основания.
У Севастополі противники Майдану та їхній лідер Олексій Чалий заявляють, що не підкоряються наказу про ліквідацію спецпідрозділу "Беркут".
Джерело: Севастопольська газета
Деталі: Чалий заявив, що севастопольський "Беркут" залишається у складі міської міліції і буде отримувати зарплату.
Також Чалий каже, що відвідувачів із Києва будуть пропускати до Севастополя лише "за погодженням з виконкомом".
Що було раніше: Напередодні прихильники приєднання Криму до Росії на стихійному мітингу проголосили бізнесмена Чалого "народним мером".
Вночі за його розпорядженням на в'їздах до Севастополя встановили блокпости, де перевіряють документи у водіїв і пасажирів. На постах стоять, в тому числі, співробітники ДАІ.
Чому це важливо: Близько двох тисяч українських правоохоронців зрадять державній присязі під час вторгнення до Криму. Так, наприклад, Генпрокуратура нарахує 144 зрадники у своїх лавах, СБУ – 1391.
Тодішній керівник СБУ Валентин Наливайченко розповідатиме у суді щодо Віктора Януковича, що лише п'ята частина службовців лишилась вірною Україні.
Згодом очільниками правоохоронних та силових відомств у Криму окупанти призначать своїх ставленників. У 2021 році місцевим "МВС", управлінням ФСБ, прокуратурою та "Слідчим комітетом" керуватимуть вихідці з Росії.
Завтра їду до Ялти на туристичну виставку.
Війна війною, а працювати та готуватися до курортного сезону 2014 року треба вже зараз. З собою взяв український прапор, а вишиванку дружина ще вишиває.
Со стороны руссоедов есть провокаторы, подбивающие толпу скандировать "Россия". Тут же организаторы в мегафоны объявляют, что это провокация.
Друзья-крымчане! Будьте осторожны. Приехали 5 автобусов из Севастополя с казаками и фанатами (они тоже за Россию?). Сейчас казаки пьют на Набережной водку. Агрессивно настроены. Хотят идти громить всех под ВР АРК.
Надеюсь, у властей Крыма хватит воли сделать публичное заявление. А потом ─ потом мирно уйти, дав людям выбрать свое будущее в Автономной Республике Крым, которая является частью независимой Украины.
Мы, парламентарии Крыма, должны услышать голос крымчан. Мы сегодня за единство – за единство автономии в составе Украины. Мы сегодня за то, чтобы в Крыму был мир. За то, чтобы никто не мог ввести свои войска.
Голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов заявив, що в кримському парламенті не розглядають питання про вихід автономії зі складу України.
Джерело: прес-центр Верховної Ради АРК.
Пряма мова: "Це провокація з метою дискредитувати Верховну Раду автономії, позбавити її легітимності…
Кримчани! Земляки! Крим – наш спільний дім! Мир вдома – в наших руках! Не піддавайтеся на провокації! У нинішній ситуації зберігайте спокій і виваженість у своїх вчинках".
Чому це важливо: Спершу Константинов кілька разів запевняв, що про відокремлення Криму від України не йдеться. Але він швидко змінить свою риторику, коли очевидна перевага буде на боці російської армії.
Окупація принесе Константинову особисту вигоду. Він не лише збереже посаду, а й врятує свій бізнес від боргів перед українцями та державним бюджетом.
Ничего подобного в Симферополе за все время проживания в Крыму (более 20 лет) я не видел. Стенка на стенку (русские против крымских татар). Россия против Украины. Эй, Киев, хватит делить портфели, обрати внимание на Крым, пока не поздно!
В 15:00 заседание ВС Крыма. Повестка дня: "О ситуации в Украине". Что они примут под этим размытым вопросом, никто не знает.
Пророссийские силы сегодня спонтанно собрали под парламентом полторы тысячи человек, а на завтра собирают всех в Симферополе ─ от Ялты до Феодосии ─ опять под стены парламента и 10 тысяч будет минимум. Крымские татары собираются на 11:00. Стоять между ними фактически некому. Менты перепуганы.
Моим соотечественникам по уму лучше бы никого не выводить под ВР Крыма, но это решение принял Меджлис ─ коллегиальный орган и их тоже понять можно: "когда Родину отдают другому, в стороне мы стоять не будем".
Инфу о том, что в ялтинской гостинице пророссийские чеченцы уже есть, чтобы под видом татар устроить пару "исламских заварушек", передают вменяемые журналисты. Инфу про 10 тысяч спецназа России уже никто особо не отрицает. Вот как-то так.
Президент Росії Володимир Путін наказав здійснити раптову комплексну перевірку боєготовності військ на заході і півночі РФ.
Джерело: міністр оборони РФ Сергій Шойгу
Пряма мова: "Усі танки будуть стріляти, уся авіація вилетить на бойове застосування. В ході перевірки на одному з полігонів буде відпрацьована масова висадка повітряного десанту з вертольотів… Перевірка за великим рахунком ніяк не пов'язана з подіями на Україні".
Деталі: Війська раптово підняли за тривогою. Перевірку запланували на 26 лютого – 3 березня в два етапи. До неї залучені понад 150 тисяч військовослужбовців різних видів і родів військ.
Що було раніше: Напередодні кораблі російського Чорноморського флоту привезли до Севастополя 11 тисяч десантників. Крім того, на військовому аеродромі у Сімферопольському районі приземлились кілька літаків із військовослужбовцями РФ.
Чому це важливо: Російська влада буде заперечувати своє вторгнення в Крим, поки не візьме півострів під контроль. А згодом шукатиме різноманітні пояснення і виправдання своїм діями, не визнаючи це окупацією.
Від початку 2014 року Росія нарощуватиме свою військову присутність в Криму. За угодою щодо Чорноморського флоту, на півострові могли розміщуватись до 25 тисяч військових РФ. Москва мала щорічно повідомляти Київ про плани стосовно чисельності.
До захоплення Криму російських військових там було 12,5 тисяч. Вже в перші дні агресії РНБО повідомляла про несанкціоноване українською владою збільшення присутності на 6 тисяч військових.
Ще протягом кількох тижнів, за словами тодішнього очільника Міноборони України Ігоря Тенюха, цифра зросте до 22 тисяч. А 2019 року, за даними українського МЗС, становитиме вже близько 31,5 тисячі.
Приєднання Криму до Росії було б можливим до 1989 року, коли кримські татари ще не повернулися на Батьківщину. Зараз де-факто кримські татари виступають в Криму форпостом української унітарної держави, вже особливо не розраховуючи на підтримку центральної влади в Києві.
Сьогоднішні події у Сімферополі це чітко ілюструють: жодної реакції від українського парламенту, МВС, СБУ, але кримські татари самотужки домоглися скасування сесії та змусили спікера Константинова спростувати свої слова щодо референдуму відносно статусу Криму.
А ще кримські татари не три, а п’ять разів скандують "Слава Україні!".
Некоторые СМИ преподносят ситуацию так, будто "Русское Единство" тут ─ это все русские Крыма, и они все за отделение, а против только татары и сторонники майдана, и именно две этих группировки противостоят сейчас под парламентом. Это не так, есть много русских, которые не сторонники майдана, но и не сторонники отделения Крыма, и об этой группе русские СМИ молчат.
Ну и, в общем, всё уже закончилось ─ глава ВР заявил, что в крымском парламенте не ставят вопрос про выход Крыма из состава Украины, часть митингующих расходится, что будут делать сепаратисты? Думаю, тоже разойдутся.
Дальше вопрос стоит уже в Севастополе, но это не наше дело, пусть севастопольцы решают. Хотя некоторые считают, что Севаст и нас может втянуть в войну, если будет отделяться, но наша власть на данный момент решение приняла четкое.
Труп чоловіка без ознак тілесних ушкоджень виявили біля Верховної Ради Криму.
Джерело: депутат Мустафа Джемілєв
Дослівно МОЗ: "За попередньою інформацією медиків, причиною смерті став гострий серцевий напад".
Оновлення ─ 22:47. За інформацією Джемілєва, під час мітингів загинуло двоє людей. Окрім чоловіка, одна жінка померла в тисняві натовпу.
Загалом близько 30 людей звернулись за медичною допомогою. 6 постраждалих були госпіталізовані. Стан трьох з них оцінюється медиками як тяжкий, трьох ─ середнього ступеню тяжкості.
Чому це важливо: Українська прокуратура АРК і Севастополя розслідуватиме справу про вбивство через необережність, нанесення тілесних ушкоджень і перешкоджання мітингам на підтримку цілісності України.
У ході слідства буде встановлено, що о 16:35 лікарі повідомили про поранення Валентини Корнєвої, о 18:05 – Ігоря Постного. Вони отримали різні ушкодження, як то пошкодження черевної порожнини і грудної клітки, черепно-мозкова травма, переломи ребер, церебральна кома, мозкова кома травматичний шок. Обидва померли через ці травми.
Окупаційна влада посмертно нагородить загиблих медалями "За защиту Республики Крым". Ці смерті стали одним із приводів для кримінального переслідування з боку окупантів.
Рік потому на кримськотатарському телеканалі ATR проведуть обшуки, що заблокують роботу медіа. Такі дії силовики мотивуватимуть тим, що журналісти нібито мають матеріали щодо загибелі двох людей 26 лютого.
Почему до сих пор нет реакции "новой" власти? По-моему, не только у Константинова нет понимания серьезности ситуации… Крым не нужен Украине? Турчинов, алло!
Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров заявив про "готовність захистити права населення Криму".
Джерело: Інтерфакс
Пряма мова: "Сьогодні там в Криму більшість проживає росіяни, козаки. Ми завжди разом з ними і, якщо знадобиться, то прийдемо на допомогу… Ми покликані захищати свої народи. І якщо знадобиться, ми готові виїхати, бути спостерігачами, якщо знадобиться, ми готові бути миротворцями і солдатами і захистити народ".
Деталі: Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що у відомстві "уважно стежать" за подіями навколо Чорноморського флоту і "вживають заходи щодо забезпечення безпеки" російських об'єктів.
Що було раніше: У Росії запевняли, що силове втручання в ситуацію в Україні неможливе.
Чому це важливо: "Захист кримчан" випливає із провідних наративів російської пропаганди у виправданні агресії. Володимир Путін і його підлеглі будуть розповідати, що прийшли на допомогу "людям в Криму", які "відчули себе в небезпеці".
Чеченські військові та найманці стануть однією із сил, які Росія залучить до окупації Криму та в подальшому до війни на Донбасі. Вихідці з Чечні будуть воювати на Добасі і на боці України. На східному фронті буде сформовано кілька добровольчих чеченських батальйонів.
Земляки Кадирова, які виступатимуть проти його політики, неодноразово ставатимуть жертвами нападів за кордоном, у тому числі, і в Україні. Зокрема, восени 2017 року був убитий Тимур Махаурі, кілька разів вчинявся замах на Адама Осмаєва.
27 лютогоДень окупації
- У Криму люди зі зброєю захопили парламент і Раду міністрів
- Загарбники заявили Могильову, що не уповноважені вести переговори
- Янукович досі вважає себе президентом і просить Путіна про допомогу
- У Могильова підтвердили про російські БТРи у Криму
- Рада призначила Яценюка прем’єром
- Яценюк і силовики негайно взялися за ситуацію в Криму
- Парламент Криму призначив референдум і розігнав уряд
- Новим прем'єром Криму буде лідер "Русского единства"
- Спікер Верховної Ради Криму досі вважає Януковича президентом
- Українці Криму попросили владу про захист
В 4:40 утра мне позвонил начальник СБУ Крыма Геннадий Калачев и рассказал, что в Верховный совет и Совет министров ворвались вооруженные люди и прогнали охрану. Предупредил: если будете собирать людей, знайте, у них оружие, много оружия. Еще через полчаса позвонил Аксенов и спросил: “не знаешь, кто это захватил парламент и Госсовет?” Мне показалось, что он спрашивал искренне, что он не знал, что это русские.
Озброєні люди без розпізнавальних знаків вночі захопили будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Криму.
Джерело: лідер Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров; сайт Ради міністрів Криму; прем’єр-міністр Криму Анатолій Могильов
Деталі: Окупанти прийшли до будівель близько 4:30 ранку. Звідти вивели працівників. Над парламентом і Радою міністрів встановили російські прапори. Ніхто не постраждав.
Могильов не зміг потрапити до свого кабінету. Чиновник намагався провести переговори із загарбниками, однак ті заявили, що не уповноважені вести перемовини й висувати вимоги. Вони відмовилися назватись і сказати, звідки приїхали.
Оновлення ─ 11:56. Окупанти пропустили до будівлі парламенту АРК членів президії на чолі зі спікером Володимиром Константиновим.
Оновлення ─ 13:01. Константинов закликає депутатів провести засідання Ради у захопленій будівлі. Воно призначене на 14 годину. На порядок денний винесене питання референдуму про статус Криму.
Чому це важливо: Усі подальші події, як то призначення "референдуму" чи заміна кримського уряду, відбуватимуться в захоплених людьми зі зброєю адміністративних будівлях. А отже, не можуть вважатись вільним волевиявленнями.
На початку 2021 року Європейський суд з прав людини констатує, що Росія контролює Крим саме з 27 лютого 2014 року.
Только вчера было это страшное и непонятное 26 февраля, когда вся территория вокруг Верховной Рады Крыма стала эпицентром противостояния "жовто-блакитного цунамі" с "Русским единством", подвозимым автобусами со всего Крыма, больше всего из Севастополя.
Но это было вчера, а сегодня утром я поцеловала мужа перед работой, положила сыну бутерброды в школу, а девочек повела в гимназию и детский сад.
По дороге из садика на остановку я позвонила подруге и вместо обычного приветствия услышала:
─ Наташа, ты телевизор включала? Какие-то люди захватили Верховную Раду, флаг сняли, я ничего не могу понять.
Мы попрощались, и я понеслась домой, дрожащими руками набирая мужа. Он ответил и, как ни странно, еще ничего не знал, он читал лекцию студентам и попросил перезвонить позже.
─ Я не могу позже. Ты должен меня успокоить, что все будет хорошо.
─ Все буде добре, не хвилюйся. Випий кави з цукеркою.
─ Ок.
На ватных ногах я поплелась к лифту дома.
Я все сделала как говорил муж, заварила кофе и только потом включила АТР. Две минуты, и я уже несусь обратно в гимназию и школу за детьми. Мне страшно. В городе чужие.
Украинская гимназия и детский садик дочерей находятся в 10 минутах быстрой ходьбы от нашего дома. Я бежала в школу и думала только об одном: быстрей, быстрей, забрать домой и быть всем вместе.
Сначала заглянула в класс средней дочери. Отыскала класс старшего сына, возле двери было движение десятиклассников и я услышала разговор девочки с мамой по телефону, которая истерично кричала в трубку, чтобы Катя немедленно шла домой.
"Значит я не одна и это не галлюцинации" ─ промелькнуло в голове. Без долгих объяснений с учителем я забрала сына. До конца второго урока оставалось еще минут двадцать, и я успею забрать малышку из садика.
Снова подходя к гимназии, я заметила, как со всех сторон не сходятся, а сбегаются мамы и папы, паркуются машины… Родители спешили забрать своих детей. Еще никто ничего не знал и не понимал, но интуитивно защищал и оберегал самое дорогое, что есть в нашей жизни.
Помню разговор с учителем дочери, умным, опытным…
Я ей рассказала короткий сюжет утренних новостей. Удивление, минутное замешательство, ни тени страха и вердикт: "Я не хочу в Россию, но и "бандеровцев" в Крыму не хочу".
─ Кого? ─ тоскливо выжала я из сердца.
Я схватила девчонок, и побежала домой.
...Поздно вечером, когда дети спали, мы долго разговаривали с мужем, я сдерживала себя, чтобы не закурить, и пила утренний холодный кофе.
27 лютого я полетів до Криму. У вже заблокованому російськими спецпризначенцями аеропорту Сімферополя мене вперше в житті назвали бандерівцем…
Вибратися з летовища, оточеного озброєними російськими спецслужбістами, вдалося з двох причин. По-перше, добре згрупувався завдяки спортивним навичкам. По-друге, ангелами-охоронцями виявилися журналісти, які зібралися в аеропорту. Це трохи згодом Путін вихвалятиметься деталями спецоперації з аншлюсу Криму, а того дня росіяни ще не готові були здійснити камінгаут і ховали обличчя від камер.
Десь там вештався і Гіркін (за кілька місяців один із лідерів бойовиків "ДНР" ─ УП). Пізніше він висловить жаль, що не застрелив мене. Мені теж шкода, що Гіркін не залишився в Криму на вічний спокій.
У захоплену будівлю парламенту АРК не пропускають кримських журналістів.
Джерело: "Крим.Коментарі", журналіст Осман Пашаєв
Пряма мова Пашаєва: "У будівлю ВР Криму пустили тільки російські ЗМІ, коли підійшли кримські журналісти – підірвали світлошумову (гранату – УП)".
Деталі: Через розбите скло Ради журналісти запитували про вимоги тих, хто перебуває всередині будівлі. Але в бік медійників полетіла світлошумова граната. Потерпілих немає.
Чому це важливо: Взявши під контроль Крим, Росія почне "вичищати" інформаційний простір півострова. Згодом там залишаться пропагандистські російські та кримські ЗМІ. Майже всі незалежні журналісти виїжджатимуть під тиском переслідувань, загрози життю або перешкоди в роботі з боку підконтрольної Кремлю влади.
Freedom House буде маркувати рівень свободи слова в Крим як гірший за стан в Ірані, Сирії, на Кубі та в Білорусі.
Дорогі друзі, колеги! Дорогие друзья, коллеги!
Є пропозиція підтримати сьогоднішній флешмоб у Львові, де говорили російською та у Донецьку, де в середу говорили українською.
Оскільки Крим ще лише на початку шляху, пропоную хоча б продемонструвати свою повагу до кримських татар і кримськотатарської мови й у четвер вітатися і дякувати по-кримськи:
Селям алейкум ─ доброго дня!
Мераба ─ привіт!
Саг' ол! ─ дякую!
Чок саг' ол ─ дуже дякую!
Приєднуймося!
Месяц назад я молилась возле Стены плача в Иерусалиме в надежде, что наш Майдан не просто выстоит, а мы вырулим и все будет хорошо. Наверно, я не о том молилась в Иерусалиме, и я не знаю, есть ли этот Бог, которому нужно все, что потом произошло, но ровно через месяц у нас начался Крым.
Самым страшным для меня стало полное непонимание со стороны близких ─ моей мамы и брата, которые жили и живут в Крыму.
Я звонила брату и кричала/плакала. "У вас русские военные в Симферополе". Он язвительно отвечал ─ "так это ж круто" или "а ты попробуй докажи".
Депутати Державної думи Росії перебувають у Криму.
Джерело: сайт фракції ЛДПР
Дослівно повідомлення ЛДПР: "Незабаром вони планують відвідати Севастополь, Ялту, Феодосію, Керч та інші міста для того, щоб з'ясувати настрої та ставлення громадян Росії до ініціативи ЛДПР про отримання російського громадянства, а також дізнатися їх думку про майбутній статус Автономної Республіки Крим".
Деталі: Влада Росії готує закон про спрощення процедури видачі громадянства мешканцям СНД.
Чому це важливо: Серед порушень прав людини на окупованому півострові буде так звана "примусова паспортизація". За російським законом, всі громадяни України, які були зареєстровані в Криму на момент окупації, автоматично стануть громадянами РФ.
Це, по-перше, призведе до подвійного громадянства, приховування якого в Росії несе за собою відповідальність. По-друге, змусить українців, які захочуть уникнули російського паспорту, особисто подавати заяву, на що відводять два тижні. За даними правозахисних організацій, будуть зафіксовані випадки, коли мешканці не встигнуть або не зможуть подати заяву.
Наявність паспорта РФ стане для кримчан обов’язковою умовою для забезпечення низки прав, як то, отримання соцвиплат, безкоштовної медичної допомоги, водійського посвідчення, земельних ділянок, роботи в бюджетних установах,
"Автоматичне громадянство" також буде одним із інструментів переслідування. Так, наприклад, відомих політв’язнів Олега Сенцова та Олександра Кольченка судили як російських громадян і не пускали до них українських консулів лише на підставі того, що вони не відмовились від "автоматичного" паспорта РФ.
Внимание! Обращение Евромайдан-Крым! На данный момент оснований для паники нет, все под контролем. Ни в коем случае не выходим ничего пикетировать! Им нужно одно ─ это провокация, любая провокация. Крымчане, давайте будем мудрыми и не дадим повода. Крым ─ наш общий дом!
Цена Крыма: 36 уголовных дел Константинова, 400 млн. грн. его долга и 1200 кв. м. украденного жилья.
З головою Верховної Ради Криму Константиновим зустрілися в офісі його будівельної компанії. Він розвів руками ─ контроль за ситуацією на півострові і у Верховній Раді, мовляв, втратив. Але, про всяк випадок, не будучи впевненим чия візьме, спікер пообіцяв щось зробити і для України.
Територією Автономної Республіки Крим пересуваються російські бронетранспортери.
Джерело: прес-секретар прем'єр-міністра Криму Віолета Лісіна; "Крым.Комментарии"; Департамент інформації і друку МЗС Росії
Пряма мова Лісіної: "На розвилці біля села Укромне справді стоять (на даний момент) близько 7 БТР ЧФ РФ… Прес-служба ЧФ РФ не може дати пояснення дислокації 7 БТР ЧФ РФ".
Деталі: На бронетехніці немає жодних розпізнавальних знаків.
Оновлення ─ 17:26. МЗС Росії каже, що переміщення бронетехніки відбувається "у повній відповідності до базових угод і не вимагає жодних погоджень".
Чому це важливо: Це були одні з перших зафіксованих пересувань російських військ Кримом. Найближчими днями колони бронетехніки будуть відкрито залучати до захоплення українських військових частин і перекривати рух містами.
Наприклад, 1 березня така колона заблокує центр Балаклавського району у Севастополі і на кілька днів візьме в оточення розташовану там військову базу. Попри відсутність розпізнавальних знаків на "зелених чоловічках", їхня техніка могла і не приховувати російські військові номери.
Сейчас мы можем наблюдать методы восточного соседа. Проиграв Украину, хотят оставить за собой хоть Крым.
Наверное, банально сейчас говорить про Приднестровье, но интересует вот такой факт: в здании Совмина и ВС АРК людей дрыхнет 50 вооруженных людей (читайте заложников). Если у властей хватало сил бороться со стомилионовпятьсот вооруженных бандеровцев и проводить операции, то почему бы не провести операцию сейчас и не вывести этих людей к ебеням из Крыма?
Это даже не похоже на защиту русскоязычного населения. Это похоже на обиду дяди Путина. Кстати, а чего они отказались говорить с Могилевым?
Парламент Криму, що засідає у захопленій будівлі, призначив на 25 травня референдум про розширення повноважень автономії.
Джерело: Інтерфакс-Україна
Деталі: На голосування мають винести таке запитання: "Автономна Республіка Крим має державну самостійність та входить до складу України на основі договорів і угод" (так чи ні).
Також парламент висловив недовіру Раді Міністрів Криму, вирішив скоротити його повноваження та звільнив Анатолія Могильова з посади прем’єра АРК.
Оновлення ─ 17:56. У Центрвиборчкомі України заявили, що для проведення референдуму в Криму немає юридичної бази.
Чому це важливо: Несамостійність кримських "революціонерів" добре підкреслює те, як змінювались плани на "референдум". Рішення, ухвалене 27 лютого, не буде остаточним. Спочатку "голосування" посунуть з травня на кінець березня, а потім змінять суть питання.
Зрештою окупанти запропонують обрати: або "возз’єднання" з Росією, або повернення Республіці ширшої автономії, як у 1992 році.
Російське керівництво буде виправдовуватись "волевиявленням народу", забираючи півострів під свій контроль. Хоча Конституційний Суд України вже 14 березня 2014 року заявить, що рішення про "референдум" незаконне. А міжнародна спільнота не визнає його результати, про що ООН оголосить 27 березня.
У меня стойкое ощущение ─ меня лишили дома, где я выросла. Наверно, так же чувствуют себя крымские татары, точнее они это уже проходили, когда их просто выселили со словами "вы тут больше не живете".
Лучше бы у меня была одна национальность и одна родина. Например, я была бы русской и обожала Россию, или жила во Львове и была 100% "бандеровкой", или была еврейкой и смоталась сто лет назад в Израиль, или нашла свое родовое поместье в Польше или Германии и уже бы давно евроинтегрировалась.
Мне бог дал запутанную смесь национальностей и Крым. И что с этим теперь делать, ─ я не знаю.
Я до последнего буду верить, что все будет хорошо. Но… Ведь я до последнего верила, что в Киеве не прольется кровь. Сейчас я плачу только в двух случаях ─ когда смотрю на фотографии Небесной сотни, и когда думаю о том, что какие-то тупые конченые люди будут решать, есть ли у меня дом и было ли у меня детство.
Теперь к вороху моих национальностей добавилась еще одна ─ я теперь еще и крымская татарка. Потому что я хочу, чтобы и у них, и у меня был Крым.
Операция "Гоблин" (прізвисько лідера кримської партії "Русское единство" ─ УП) проведена успешно. Мордор ликует.
Новим прем'єр-міністром Автономної Республіки Крим призначений депутат Верховної Ради Криму, лідер партії "Русское единство" Сергій Аксьонов.
Джерело: "Інтерфакс-Україна"
Деталі: У секретаріаті Верховної Ради Криму запевняють, що під час голосування за нового голову Кабміну був дотриманий порядок, а депутати перебували в залі добровільно.
За Конституцією, прем’єр Криму має призначатись за погодженням з президентом України. У парламенті АРК сказали, що таке погодження нібито є.
Чому це важливо: До окупації Сергій Аксьонов – лідер майже маргінального руху. На виборах 2010 року його партія набрала лише 4% голосів, а він сам, коли намагався потрапити до Верховної Ради, отримав лише 9% підтримки і став 4-м на мажоритарному окрузі.
Однак у 2014 році, очоливши проросійську частину мітингів, Аксьонов вибрався на гребінь захоплення влади. Донині він залишається незмінним "головою Криму".
В Ялте спокойно. Из российского санатория Черноморского Флота, куда позавчера прибыли российские военнослужащие, никто не выскакивает и не размахивает российским флагом одновременно с автоматом. Передвижения российских войск нет.
На центральной площади собрались жители города (около 300 человек) и обсуждают сложившуюся ситуацию.
Местная самооборона раздает листовки. Причем самообороной руководит гражданин армянской национальности.
Всё тихо, чинно и благолепно. Без криков, шума и пыли. Громче всех выступает только, невесть взявшаяся откуда, утка, плавающая в городском фонтане.
Страшно уснуть. Потому что страшно проснуться не там. Не в той стране. Да, я боюсь. Это мой личный ад.
28 лютогоДругий день окупації
- Аваков: Аеропорти Криму блокують військові РФ, це збройне вторгнення
- Росія відмовляється проводити консультації з Україною по Криму
- Янукович: Кримчани не підкорятимуться бандерівцям
- У Криму сідають російські літаки, на Сімферополь йдуть БТРи
- Кремль терміново зібрався видавати "Беркуту" російські паспорти
- Янукович, коли вибачався перед українцями, зламав ручку
- Турчинов: Росія почала абхазький сценарій в Криму
- Порошенка освистали в Криму
В Керчи перед тем как в Крым через переправу заехали танки и "зеленые человечки" сначала сотни российских грушников приняла православная церковь Московского патриархата ─ Храм Святого апостола Андрея Первозванного или Андреевская церковь.
Там грушники превращались в так называемых казаков. Потом они разъезжались по всему Крыму. А на переправе грушники рассказывали, что они паломники и едут по святым местам в Крым.
Так что участие московского патриархата в захвате Крыма наблюдала собственными глазами, снимала видео, а на меня косились какие-то тетки с георгиевскими лентами на сумках.
Когда российские военные без опознавательных знаков наполняли город, вспомнила свои детские страхи после просмотров советских фильмов про войну: фашисты на танках и мотоциклах прут по улицам. И вот, в феврале-марте 2014 года как-будто мои страхи ожили.
Черно-зеленая туча по улицам родной провинциальной спокойной Керчи, чужие люди с автоматами на танках и "Уралах".
Все в Крыму так ждали "черную чуму" из Киева, так готовились, и вот, свершилось! Парламент Крыма в пять утра захватили какие-то люди в черном и подняли над зданием российский флаг. Какие коварные эти фошысты, какая дьявольская маскировка! Захватили крымский парламент, провозгласили неподчинение Украине и теперь в телевизоре (да, я теперь смотрю телевизор) нагло просят денег у России. Аплодирую стоя.
Наступного дня після того як з’явилися ці "зелені чоловічки", я опинилася в самому центрі Сімферополя. На Севастопольській, десь між Українським театром і Совміном біля Будинку профсоюзів, приїхав автобус з сафарі-парку "Тайган", на ньому так і було написано "Парк львів". З нього вивантажилися якійсь люди з телекамерами, встановили їх, потім автобус від’їхав, а через деякий час повернувся. Цього разу з нього вийшли люди з червоними пов’язками, їх оточили інші озброєні люди, поклали обличчям на асфальт. Я тоді подумала, що знімають кіно. А ввечері побачила сюжет російських телеканалів про те, що в Сімферополь прорвалися "правосєкі" ─ люди з червоними пов’язками, міліція їх спіймала і затримала.
Мои права на русский язык и культуру никогда никто не нарушал ─ как на Крымском полуострове, так и в других регионах Украины. Я категорически против того, что под предлогом несуществующей опасности "коричневой чумы" путинская армия фактически начала аннексию Крыма...
Я не хочу жить в стране, где нет свободы собраний и свободы слова. Я не хочу жить в стране, где все соглашаются с вопиющим уровнем коррупции ради красивой Олимпиады. Я не хочу жить в стране, где депутаты Госдумы финансируют и поддерживают неонацистов. Я не хочу жить в стране, где регулярно происходят теракты. Я не хочу жить в стране, где зло побеждает почти всегда. Я русский, и не хочу жить по законам современной России.
План на завтра. Утром выдаем российское гражданство убийцам из "Беркута". Вечером вводим войска для защиты этих российских граждан.
План на послезавтра. Перевозим "Беркут" в Москву. Пригодится.
…Вспоминается идиотка Зоя Космодемьянская, которая по ночам обкладывала сеном и поджигала дома в деревне Петрищево. Сначала она поджигала у крестьян коровники и конюшни, но этого ей показалось мало и она принялась жечь людей. После того, как загорелись три дома с женщинами и детьми, крестьяне ее все-таки изловили и сдали немцам. Когда ее вели по деревне, две местные жительницы-погорелицы облили ее ведром с помоями (обе впоследствии были расстреляны советской властью). Если бы у Зои спросили, зачем она это делала, она бы наверняка ответила: "А чтобы горело!"
Весь смысл действий Путина в Крыму: "А чтобы горело!"
А потом поджигателей объявят героями, поставят им памятники и пионеры будут возлагать к ним цветы.
1 березняТретій день окупації
- Обама не поїде до Сочі, якщо Путін окупує Крим
- Під парламентом Криму ─ російські військові з кулеметами
- Аксьонов: Крим охороняють війська ЧФ РФ
- МВС та МЗС спростували "захоплення" міліції в Криму
- Рада Федерації дала згоду на введення російських Збройних Сил РФ
- Правий сектор оголосив термінову мобілізацію і озброєння
- В'їзд до Криму заблокували невідомі у камуфляжі з георгіївськими стрічками та автоматами
Я ехала сегодняшней ночью в Киев на поезде. Потому что мне важно было посмотреть, что происходит в Киеве ─ своими глазами.
Поезд Севастополь ─ Киев. И в поезде из Севастополя ехали, в основном, женщины и дети. С большими чемоданами. Видно, что уезжали надолго. Они выходили в разных городах Украины. Большинство говорили на украинском языке. После того, как Севастополь захватили "неизвестные" из "самообороны" и повесили российский флаг, люди, проживающие в Севастополе, но говорящие на украинском языке, почувствовали себя в опасности. Поезд, уезжающий из Севастополя, набитый женщинами и детьми. Это напоминало эвакуацию.
Если это была "самооборона", то лично мне абсолютно непонятно кто и от кого "самооборонялся"? Никаких захватчиков и агрессоров не было ровно до тех пор, пока "неизвестные" не захватили здание парламента Крыма не водрузили там российский флаг.
Обычные люди в магазинах говорили между собой, что крымский парламент захватили "майдановцы", а флаг России повесили для маскировки. Интересно, кто-то до сих пор в это верит?
Я сейчас в Киеве. Приехала посмотреть своими глазами на страшных майдановцев. Здесь нет пулеметчиков. Люди спокойно перемещаются по центру города. Майдан утопает в цветах ─ люди идут со всех сторон, несут букеты, лампадки. На улицах чисто. Витрины целые.
Я узнаю все места, которые видела в страшных кадрах хроники Майдана. Сейчас тут огромный мемориал памяти погибших. Тут нет страха и напряжения. Люди плачут и обнимаются. А еще люди улыбаются и приглашают выпить горячего чая. Меня совершенно отпустило напряжение и ощущение опасности, в котором я пребывала долгие три месяца.
Но когда я ушла с главной площади Киева, мне позвонили друзья и спросили, слышала ли я новости? В Крым собираются вводить российские войска. Тоже мне ─ новость.
Пожалуйста, все, кто любит Крым, все, кто любит русских в Крыму! Помогите донести эту мысль до каждого сердца. Русские Крыма не просили приводить к нам домой российских военных! На нас никто не нападал! Мы жили спокойно и хорошо! Мы ждали летом гостей из России и Украины, а еще из других стран света, ведь Крым ─ это жемчужина целой планеты.
Граждане России, вы платите налоги и отдаете своих детей в армию. Сейчас за ваши деньги при помощи ваших детей осуществляется подготовка к войне. Несправедливой, не защищающей ничьих интересов, разрушительной для Крыма, который вы любите. Никто от этой войны ничего не выиграет. Я знаю, что не в ваших силах это остановить. Но просто знайте, что происходит сейчас в этот момент…
Когда я вижу российскую технику и военных на улицах города в эти трудные дни, то у меня возникает такое чувство, что нас наконец освободили из плена и на глазах наворачиваются слёзы радости.
2 березняЧетвертий день окупації
- Українських чоловіків почали викликати до військоматів
- Російські військові штурмують українську частину в Севастополі
- Армію України приводять у повну боєготовність
- На Майдані моляться за єдність України
- Глава Верховної Ради Криму: Києву не підпорядковується ніхто
- У Яценюка кажуть, що влада Криму не виходить на зв'язок
- Командувач ВМС України Березовський порушив присягу
- Держсекретар США вилітає до Києва
В Бельбеке служит мой одноклассник Сашка. Их часть блокируют тетечки с российскими флагами и люди без опознавательных знаков. Есть какие-то СМИ, но Сашка не знает какие именно ─ наши или не наши. Сашка в толпе уже узнал некоторых своих соседей. Тетки кричат "бандеровцы" и пытаются попасть на территорию части.
Позвонила, спросила, чем помочь. У него там дом, семья, дочка, которая в следующем году заканчивает школу. Он вырос в Крыму, давал присягу Украине. Ребенок учится в украинской гимназии. Созваниваемся каждый день по несколько раз. Возле части есть онлайн-камера, я все наблюдаю в прямом эфире.
P.S. 21 марта. Ни одному человеку, который сознательно хотел или молча ("ну а что я могу") принял оккупацию Крыма, я не прощу того, что происходит с моим другом, одноклассником Сашкой. Унижение, беспомощность, злость.
Бельбек штурмуют, и я это вижу. Господи, помоги.
P.P.S. Не помог. Часть захвачена. Никто ничего не говорит, командира увезли в неизвестном направлении.
Сашка позвонил через 3 дня, сказал, что решил остаться в Крыму и ему очень неловко передо мной. Он знает, как я к этому отношусь, знает, что это предательство, благодарен мне за помощь и не знает, как смотреть мне в глаза. Я только спросила: "А что дальше? Если они пойдут дальше и тебя пошлют воевать с нами, что ты будешь делать?"
Он промолчал.
5 березняСьомий день окупації
- Туристичний сезон у Криму зірвано ─ рятуватимуть дотаціями
- Міноборони РФ називає своїх військових у Криму "повною нісенітницею"
- Путіна висунули на Нобелівську премію миру
- Російські військові заблокували частину в Керчі, вимагають здати зброю
- Джемілєв: Туреччина першою прийде на допомогу татарам
Происходящее настолько иррационально, что напоминает постановку романа Пелевина режиссером Михалковым. Продюсер ─ Константин Эрнст.
Состояние бессилия и близкой катастрофы. В городе много российских военных с автоматами на военной технике, мы даже уже привыкли к этой картинке. На 16-е назначили незаконный референдум, который, конечно, формальность. Все уже решено и посчитано. Количество российских военных зашкаливает возле всех украинских частей. Много снайперов, танков и другой техники. Я звонила знакомому начальнику военной части на Донузлаве ─ все подтверждает. Россия готовится к захвату полуострова ─ это очевидно. Настроения у местных начали меняться в связи с этим от пророссийских к украинским, но это никого не интересует. Кремль уже все решил. Что будет дальше, боюсь даже думать.
16 березняСімнадцятий день окупації
- У Криму розпочався незаконний "референдум"
- У Феодосії російські інтервенти "окопують" українців мінами
- У Донецьку проросійські мітингувальники із другої спроби захопили облпрокуратуру
- Джемільов: Краще померти у Криму, ніж знову депортація
- Офіційні підсумки "референдуму": за приєднання до РФ – більше 95%
- У понеділок вранці Аксьонов проситиме Путіна пошвидше забрати Крим
На референдум я решил идти в костюме Деда Мороза. Я с шестнадцати лет работаю Дедом Морозом в Крыму – хотел показать, что и добро на стороне референдума. Но мне не дали. Я надел нижний кафтан, куртку, пришел спросить разрешения, но мне сказали, что это нежелательно делать.
В центре концерт, настроение праздничное, народ затаривается всем для отмечания. По городу ездят отдельные машины с флагами России, высовывают и машут из окна, и целые кортежи с флагами на палках. Город гуляет. В 22.30 на главной площади должны были сказать предварительные результаты.
Местами салюты.
Я отношусь ко всему ровно, посмотрим, как будет, иллюзий не питаю, в Россию не хотела, но в то, что сотворили с Украиной, хочу еще меньше. Хотя общая эйфория заражает конечно, немного. Но я не жду рая, поживем увидим, готовы мы ко всему. Рада тому, что день прошел мирно, без терактов и стрельбы, никто ничего не сорвал. Спасибо тем, кто нас охранял.
Отчаяние, бессилие, равнодушие – чувства, которые жили со мной в тот день. Я слышала радостные голоса соседей-пенсионеров на лестничной площадке, мне казалось, что они специально кричали под нашей дверью, как счастливы, что теперь в России. Но мне было всё равно. Я не могу ненавидеть, я умираю от этого чувства, а 16 марта 2014 года ненависть к происходящему заразила всю меня.
21 березняДвадцять другий день окупації
- Ринок акцій Росії обвалився
- Рада Федерації одностайно "включила" Крим і Севастополь до РФ
- Медведєв підрахував, скільки Україна винна Росії
- Українські кораблі намагаються вирватися з пастки в Донузлаві
- У Феодосії морська піхота готується до штурму
Для тех, кто волнуется за крымчан. Волнуйтесь. Но не очень. Солнце светит, абрикосы цветут. Алыча под балконом тоже плевать хотела на политику, распустилась, зараза, портит все удовольствие от страданий.
Зеленые человечки сидят в грузовиках вокруг частей с украинскими военными, выжидают, когда военные созреют и сами сдадут оружие. В общем, выхода у них нет никакого ─ сдадут. Дай бог, чтобы от обиды никто не застрелился сам и не застрелил кого-нибудь рядом.
Самооборона ─ это такие поцаны, которым выдали автоматики ─ заскучали и начали наглеть. Останавливают машины, которые им понравятся, и заставляют выворачивать содержимое багажника и бумажника. От них спасает российский триколор на лобовом стекле или "колорадская" ленточка на антенне.
Самолеты в Симферополь прилетают только из Москвы. И улетают тоже только в Москву.
Банкоматы пусты. Терминалы для безналичного расчета не работают. Онлайн-банкинг невозможен. Это потому, что теперь Крым ─ это независимая территория, для Украины это уже "заграница", а для России это еще "заграница"...
В кафе ко мне подлетела знакомая мать троих детей, с которой мы не виделись год, и стала поздравлять с праздником. Я удивилась, с каким. Она осеклась. И стала осторожно расспрашивать, как у меня дела. Когда я пожаловалась, что у меня заблокированы деньги на счетах, муж потерял работу и сорвались летние мероприятия, оставив без заработка меня и многих хороших людей, она радостно сказала: "Ну ведь главное ─ мы теперь ДОМА! А если что-то у нас забрали, значит дадут ЕЩЕ БОЛЬШЕ!". И я поняла, с каким праздником она хотела меня поздравить…
Среди моих близких подруг и друзей настроения совсем иные. Растерянность, злость, ощущение большой потери. Мы ведь и правда хорошо жили в Крыму. Видимо, поэтому с приходом российских солдат стали жить ощутимо хуже. А те, кто жил плохо, они, возможно, ничего не потеряли. Зато приобрели надежду, что что-то изменится без их активного участия.
Из моего окружения уже уехали во Львов две семьи, еще несколько семей оказались в дальнем зарубежье. Я стараюсь не паниковать и не делать резких движений. У меня здесь свекровь, которая не переживет, если мы увезем ее любимых внуков. У меня здесь папа, который останется совсем один, но не уедет далеко от могилы моей мамы. Я не знаю, что делать. Но если мне еще раз станет так же страшно, как в первый день, когда на улицах Симферополя появились люди с автоматами, я буду бежать очень быстро. И как можно дальше.
25 березняДвадцять шостий день окупації
- Турчинов переконаний, що біженці з Криму скоро повернуться додому
- В Криму фактично не залишилося українських прикордонників
- У Путіна заявили: чи підуть українці з Криму зі зброєю, вирішуватиме Росія
- Джемілєв: У "референдумі" 16 березня взяли участь 34% кримчан
- Російські окупанти захоплювали "Черкаси" понад 2 години
- Чубаров радить кримським татарам не відмовлятися від російських паспортів
Веерные (відключення електроенергії ─ УП) продолжаются. У нас вчера отключали с 20 до 22 часов. Но это даже удобно, т.к. на днях этот адский переход на московское время ─ сдвиг на два часа... Это тяжело даже ранним пташкам, а каково тем, кто привык засиживаться вечером подолгу? Не нравится мне это решение, но что делать.
По поводу пенсий и проч. ─ в этом месяце их выдают в рублях просто в пересчете по хорошему курсу, но все равно получается меньше, чем прожиточный минимум в России… За апрель уже обещают выдавать с пересчетами по российским законам. Посмотрим…
Очереди за паспортами ─ это жесть. Кто там говорил, что Крым не голосовал за Россию, что тут все под дулами автоматов ─ добро пожаловать в паспортные столы, посмотрите своими глазами, как люди не хотят в Россию. Так не хотят, что в очередях сотни.
Иммиграционная служба. Район Куйбышевского рынка.
Неприметное здание, старое крыльцо, две очереди. Одна ─ отказ от российского гражданства; вторая ─ сдача документов на получение российского паспорта.
Я ─ гражданка Украины, родилась и выросла в Крыму должна отказываться от чужого, навязываемого мне гражданства на своей собственной территории, выстаивая очереди, предоставляя весь пакет документов на всех членов семьи…
Помню женщину из Судака, она приехала со своей дочерью-студенткой, девочка училась в Крымском вузе. Эта семья не собиралась выезжать из Крыма, женщина говорила щирою мовою и открыто спорила со "второй очередью".
─ Мама приехала пообщаться с единомышленниками, ─ с улыбкой сообщала дочь.
─ Как же вы будете жить здесь без "их" паспорта, вы же не сможете ни работать, ни лечиться, вы не сможете дышать.
Я не пыталась ее ни в чем переубедить, мне было бесконечно жаль и страшно за эту женщину. В ответ на мой лепет она ответила намеренно громким голосом: "Мене згвалтували, а я повинна робити вигляд, що мені добре?"
Рабочий день подходил к концу и очередь постепенно таяла, много людей было иногородних: Евпатория, Алушта… Они переписывали свои фамилии на завтра и спешили на вокзал, чтобы успеть на свои рейсы.
Из кабинета вышел мужчина и сказал, что прием закончен. Все наши уговоры были напрасны. Помощник инспектора с непроницаемым лицом, как попугай, повторял: "Рабочий день закончен"...
Нас все-таки приняли, мы были последними. Старший инспектор УФМС России по РСО-Алания, майор внутренней службы К.Е. Хугаев молча взял наши документы, спросил почему отказываемся.
Он был уставшим и равнодушным. От руки вписал в какой-то журнал формата А4 наши фамилии, детей, документы и выдал две справки.
Без печатей. Распечатанные на принтере, где не было тонера.
28 березняДвадцять дев’ятий день окупації
- Росія вирішила денонсувати Харківські угоди
- Потік машин із Криму виріс втричі
- "ПриватБанк" заблокував рахунки кримчан на материку
- У Сімферополі та в Києві житимуть за різним часом
Выехали мы из Симферополя вчера в обед. Поезд Симферополь ─ Львов стоял на первой платформе, поэтому муж решил, что успеет до отправления купить в поезд напитков. Я побежала к вагону с двумя билетами.
─ Добрий день. Чому у вас два квитки? Де другий пасажир? ─ захлопотала проводница.
─ Это моего мужа билет, ─ успокоила я.
─ А де чоловік?
─ А чоловік зараз буде, він за напоями пішов, – решила блеснуть я знанием украинского языка.
─ Навіщо йому набої?! ─ заметно испугалась проводница.
─ Да не за патронами. А за напитками, ─ успокоила я женщину и решила больше знаниями не блистать.
10 квітняСорок другий день окупації
- Криму поставили план порятунку курортного сезону: заманити 8 мільйонів людей
- Путін розповів, що спочатку не планував приєднувати Крим
- Кримчани стоять у довжелезних чергах, щоб залишитися українцями
- МОН обурене примусовим звільненням директорки української гімназії у Сімферополі
- Між материковою Україною і Кримом можуть перестати ходити потяги
Это полный беспредел! Сегодня к директору нашей украинской гимназии в Симферополе приехали Глазков (віце-мер Сімферополя ─ УП) и Сухина (керівник управління освіти Сімферопольської міськвиконкому ─ УП) и заставили ее уволиться...
...Сухиной Татьяне Ивановне посвящается.
Уважаемая Татьяна Ивановна. Вы меня, возможно, не помните, но я помню вас всю жизнь, потому что вы для меня особенный человек.
Это мое второе в жизни письмо вам. Первое я писала в четвертом классе средней школы номер 3 города Симферополя, в которой вы преподавали мне украинский язык... Однажды вы задали нам задание на дом ─ написать вам письмо на украинском языке и рассказать о себе. Я очень старалась, потому что я только начинала учиться у вас и мне очень хотелось вас порадовать, я весь вечер писала это письмо, а на следующий день вы, о чудо (!), зачитали его перед всем классом, потому что оно вам понравилось.
Вы не поверите, но я помню это всю жизнь, потому что с этого момента началась моя любовь к украинскому языку и Украине...
Позже, я выросла, родила детей и, конечно же, они пошли учиться в украинскую гимназию. В прошлом году я вас там случайно встретила в составе какой-то комиссии и узнала, что вы работаете в управлении образования. Мы немного поболтали, вы конечно не помнили меня маленькой, но вам было приятно, что я помнила ту историю с письмом. А я порадовалась за вас. Вы были также прекрасны и добры, по крайней мере внешне.
А сегодня случилось страшное. Я узнала, что вы пришли к нашему директору гимназии и она после этого уволилась. Всем понятно, что это начало конца украинской гимназии в Крыму.
Уважаемая, дорогая моя Татьяна Ивановна. Я не понимаю, как такое может быть, мой мозг отказывается верить, а мое сердце разрывается от боли. Как вы могли? Как мог человек, подаривший любовь многим, сделать это? Как вы могли отнять у меня и сотен других родителей и детей возможность развивать нашу любовь к Украине?
Татьяна Ивановна!!! Как??? Кто угодно, но не вы!!! Я все понимаю, поверьте, все. Но так нельзя. Так не должно происходить. Ведь вы должны это понимать!!! Если не вы, то кто?
Я не смогла вам дозвониться и попасть на прием. У вас хороший секретарь. Поэтому я пишу вам второе письмо в жизни. Правда на этот раз на русском языке, так как украинский вы, видимо, забыли. Если есть ошибки в орфографии и пунктуации, не судите строго, так как я нахожусь в состоянии крайнего волнения.
Ваша бывшая ученица 4-з, а позже 5-г класса СШ 3 г. Симферополя Поповкина Наталья (Лютикова в замужестве).
21 квітняП’ятдесят третій день окупації
- Зрадника Березовського призначено заступником командувача ЧФ
- Українським банкам дозволили залишитися в Криму до кінця року
- Під захопленою СБУ оголосять "нову владу" і "Луганську народну республіку"
- В Одесі православні сепаратисти створили "народну республіку Новоросію"
- Джемілєв про реабілітацію татар Путіним: РФ сама має реабілітуватися перед нами
В Крыму цветет акация, вишня, айва, до одури пахнут полураспустившиеся ландыши и трава выросла по колено!
А тем временем Яндекс-деньги больше не дают пополнить счета телефонов украинских мобильных операторов. А российские телефоны с префиксом плюс семь к нам в Крым еще не добрались. Опять печалька – сидя дома на попе телефон больше никак не пополнишь. А вот нечего было к хорошему привыкать.
А тем временем в аптеках Симферополя заканчиваются лекарства. Трети наименований нет, сегодня бегала искала популярное лекарство от простуды ─ в четырех аптеках не нашла.
А тем временем с автовокзала Симферополя уезжают часть зеленых человечков. Прямо в камуфляже и шапочке со спиленной кокардой. И большой дорожной сумкой. То есть, надо понимать, что не только регулярные части тут имитировали "самооборону Крыма", но и простые наемники. Кстати, люди с автоматами продолжают ходить в сопровождении крымской милиции, которая до сих пор ходит в украинской форме.
А тем временем в Симферополь приезжают люди в белых рубашках и серых костюмах с краснодарским акцентом. Вероятно, это те самые богатые инвесторы. Непонятно, отчего они приезжают на автобусах, а не прилетают личными вертолетами или уже хотя бы самолетами Аэрофлота что ли.
Они бегают по автовокзалу, пытаются поменять рубли на гривны по хорошему курсу, потому что в магазинах к оплате принимают рубли, а сдачу выдают гривнами по курсу плохому…
У 2014 році "російська весна" закінчилася на півострові раніше календарної. В Криму стрімко розцвіли не лише абрикоси, вишня і айва, а й "духовні скрепи руського світу".
В квітні замість першої хвилі "зелених чоловічків" з'являються інвестори середньої ланки від Краснодара до Тагіла. Вони поспішають освоювати півострів, що "повернувся в рідну гавань".
Кримські чиновники встигли масово "перевзутися" і присягнути новим господарям.
Колишніх українських військових в Криму, що перейшли на бік Росії, як неблагонадійних, переводять служити подалі від сонячного півострова – від Дагестана до Камчатки.
Росія починає активну фазу операції прикриття "кримської весни" на сході України – "донбаську весну". Кримські новини поступово витісняються іншими – гарячішими.
Тим часом десятки тисяч кримчан з позасезонною алергією на "кримську весну", серед яких більшість героїв нашої живої стрічки, виїжджають з окупованої частини України на вільну. Надовго, але віримо, що не назавжди.
Бо поки ми живі, нічого не вирішено остаточно.
Якщо у вас є особисті історії, пов'язані з подіями в Криму навесні 2014-го, поділіться ними в коментарях.
"Українська правда" дякує за допомогу в підготовці матеріалу Українському інституту національної пам'яті, Прокуратурі Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ГО "КримSOS", Представництву президента України в Автономній Республіці Крим
Михайло Кригель, Ольга Кириленко, Севгіль Мусаєва, Соня Лукашова, УП
Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government
Tweet |