Ярослав Галас

журналіст
Усі публікації автора

"Треба пам'ятати, що ти полюєш, але й на тебе полюють". Розвідник про важкі бої з росіянами та причини СЗЧ

"Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно". Історія вчителя, який став військовим із позивним "Аферист"

Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації

"Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій

"До Старлінка 600 метрів, ось і думай, що краще – випробувати долю й поговорити з рідними, чи сидіти в укритті й залишити їх у невідомості". Історії штурмовиків з гарячих точок

Циклічність служби і неоплачувана відпустка. Як зробити мобілізацію успішною й дати відпочити бійцям 

"Переді мною вишикували 50 чоловіків. Я вибрав одного". Розповідь Героя України про пригоди на службі та проблеми мобілізації

"Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині, у якої Росія вбила всю сім'ю

"Я прийняв армійські порядки". 21-річний боєць відверто про війну, ставлення до цивільного суспільства і післявоєнне життя

"Перший бій покаже, хто стане воїном". Історія штурмовика, який підірвався на міні і з протезом повернувся в бойову бригаду

"Ми ніколи не говоримо про смерть перед штурмами". Історія гірського штурмовика, який віддав життя за Україну в 22 роки

Штолен, олів'є і щур Борис. "Романтика" новорічно-різдвяних свят на бойових позиціях гірсько-штурмової бригади

"Під дією анестезії поранені часто зізнаються медсестрам у коханні. Це ілюструє одну просту річ". Історія офіцера медичної служби

"Татом пахне". Історія дівчинки, яка попри важку хворобу допомагає військовим і чекає з війни тата, якого нагородили посмертно

"Командир брав автомат і розстрілював ворогів прямо з люка". Історія танкіста, який отримав зірку Героя України посмертно

"Він думав тільки про своїх хлопців". Історія командира мінометної "батареї", який загинув у 22 роки

"Людей, що бояться, на бойові завдання не беремо". Розвідник 128-ої бригади про роботу на штурмах

"Назарчик просто знає, що тато десь є, махає ручкою його фотографії". Історія командира роти, який загинув у 26 років

Реклама:
Головне на Українській правді