Антикризова парасолька Юлії Тимошенко депутатам блоку Юлії Тимошенко

Історія з передвиборчою роздачею квартир від Юлії Тимошенко має всі шанси перетворитися на рімейк історії з повернення вкладникам Ощадбанку по тисячі гривень в одні руки.

Зрозуміло, що задовольнити всіх безквартирних прем’єрці не вдасться, хоча відповідний піар-шум їй забезпечений.

У подібних проявів популізму в передвиборчий період немає нічого оригінального – так само діяв би і Янукович. Достатньо згадати, як у 2004 він запровадив нічим не забезпечені доплати до пенсій.

Зараз перша ж дія Тимошенко в рамках нової програми викликає запитання, які породжують нові й нові сумніви.

Отже, у п’ятницю Юлія Тимошенко вручила міліціонерам ордери на квартири в містечку Боярка Київської області.

Ці квартири в кількості 75 штук були придбані підконтрольною прем'єр-міністру Державною іпотечною установою на загальну суму 40 мільйонів гривень.

Середня ціна нерухомості, яка перекочувала в державну власність, склала 6 900 гривень за квадратний метр.

Цей факт виявився повною невідповідністю словам Юлії Тимошенко, яка весь минулий тиждень заявляла, що Державна іпотечна установа куплятиме недобудовані квартири по ціні виключно в діапазоні від 2,5 до 4,2 тисяч гривень за метр.

Не будемо заглиблюватися в деталі, чи реально знайти на ринку подібне житло та якої воно якості. Але факт залишається фактом – Тимошенко взяла на себе політичну відповідальність придбати квартири за такою ціною. Варто виходити з такого: якщо прем’єр-міністр заявила – значить, вона усвідомлювала, що її слова мають бути підкріплені фактами.

Виявилось же, що вартість одного квадратного метру в 75-ти боярських квартирах у 1.5-2.5 рази перевищила планку, яку задекларувала сама прем’єр.

Юлія Тимошенко засвоює нове передвиборче гасло

Далі – більше.

Об’єкт, у якому було придбано квартири для МВС, розташований у Боярці за адресою вулиця Білогородська 17-21 (у деяких матеріалах цей будинок має номером 19-а – але насправді йдеться про одне й те саме).

За невипадковим збігом обставин, цей об’єкт зведено компанією "Міськбудінвест", яка належить Володимиру Дроботу – депутату Київради від блоку Тимошенко.

"Українська правда" звернулася до компанії "Енергобудлізинг", яка від імені "Міськбудінвест" здійснює продаж житла в цьому домі. Кореспондент представився громадянином, який хоче придбати квартиру у боярській новобудові.

Зараз двокімнатні квартири там коштують по 7 300 гривень за квадратний метр.

Але, як зізналися співробітники офісу продажу "Енергобудлізинг", ще в липні двокімнатну квартиру можна було придбати з розрахунку за 6 700 гривень за квадратний метр.

Угода ж між державою і "Міськбудінвест" про придбання 75 квартир була оформлена в 20-их числах липня.

Тобто напряму в забудовника будь-який громадянин міг купити житло дешевше, ніж його придбав уряд!

В інтернеті на сайтах нерухомості досі можна знайти оголошення, датовані 9 липня, де квартири продаються з розрахунку 6 450 гривень за метр.

Більше того, кореспондент "Української правди" знайшов людину, якій два тижні тому забудовник пропонував придбати в боярському будинку двокімнатну квартиру. За житло на восьмому поверсі "Енергобудлізинг" хотів 6 700 гривень за метр – за умови, якщо людина здійснить передоплату протягом трьох днів.

Напрошується очевидний висновок: ціна 6 900 гривень за метр, за якою уряд купив житло, на той момент вона була вище ринкової!

Під час підготовки матеріалу "Українська правда" звернулася по коментар до Державної іпотечної установи, однак відповіді на поставлені питання не отримала.

Але кореспонденту "УП" вдалося зустрітися з власником компанії "Міськбудінвест" – і за сумісництвом БЮТівським депутатом Володимиром Дроботом.

Володимир Дробот

Пан Дробот намагався переконати "Українську правду", що зробив усі можливі поступки Кабміну, коли продав йому квартири з розрахунку 6 900 гривень за метр.

За його словами, компанія виставляла на ринку лише незначну кількість квартир за ціною 6 700 гривень/метр. Робилося це в рамках спеціальної акції, оскільки їм потрібні були обігові кошти для погашення банківських кредитів.

Сьогодні, додав будівельник, він успішно продає на ринку боярські квартири по 7 300 гривень за метр.

Також пан Дробот запевнив, що насправді продав квартири уряду дешевше, ніж це зафіксовано в постанові Кабміну.

Бо, за його словами, він власним коштом зробив оздоблювальні роботи – поклеїв шпалери, поклав лінолеум, плитку, встановив сантехніку та кухонну плиту. За словами пана Дробота, це наказ Держбуду України змушує його передавати уже з ремонтом квартири для потреб бюджетників. Хоча практика показує, що зазвичай власники житла потім перероблюють його для власних потреб.

Однак безперечно інше – якби БЮТівському забудовнику ця схема була невигідна, він би ніколи в ній не брав участі.

В чому виграв від угоди з урядом пан Дробот, здогадатися не складно.

Збудований ним будинок в Боярці нараховує 180 квартир. На той момент, коли Кабмін вирішив придбати 75 квартир, компанії "Міськбудінвест" повністю добудувала об’єкт. Але їм вдалося реалізувати лише 100 квартир.

Тобто в готовій багатоповерхівці було продано тільки 55% будинку.

І невідомо, скільки ще місяців чи років Дробот в умовах кризи нерухомості виставляли би на продаж решту помешкань.

Щоб якось пожвавити ситуацію, БЮТівський забудовник хотів навіть запровадити схему лізингу квартир.

І тут приходить держава, яка є оптовим покупцем і вправі розраховувати на суттєву знижку. Бо, по суті, враховуючи темпи продажу, цей товар є неліквідним. А сплавивши за один раз 75 квартир, Дробот позбувається особистого головного болю – у нього реалізовано весь будинок.

У той час, коли ринок нерухомості лежить в коматозному становищі, у пана Дробота все добре. Навіть якщо враховувати його аргументи, що він додатково витратив гроші на ремонт, зроблений в квартирах бюджетників.

Тим часом в суспільство насаджується ще один штамп для виправдання викупу квартир коштом держави. Мовляв, компанія в Боярці не мала ресурсів завершити будівництво – і тому під ризиком опинилися також ті люди, які вклали особисті гроші в цей об’єкт.

Цю версію навіть виклала офіційна газета "Урядовий кур’єр".

"У будинку, який став стартовим майданчиком для нової антикризової програми, загалом введено в експлуатацію 180 квартир, дві третини яких були викуплені громадянами нашої держави заздалегідь. Але через кризу вони могли б роками чекати на введення житла в експлуатацію. Нині уряд через Державну іпотечну установу викупив 75 квартир, тим самим надавши подвійну допомогу: будівельники отримали кошти для завершення будівництва, а люди, які чекали на житло, отримали квартири".

Насправді будинок у Боярці був добудований задовго до того, як квартири придбав уряд. Його ввели в експлуатацію ще в лютому (!) 2009 року, повідомили "Українській правді" в компанії "Енергобудлізинг".

Тобто гроші уряду ніяк не вплинули на долю цього об’єкту. Вони лише врятували приватного інвестора від ризиків, пов’язаних з повільною реалізацією його квартир.

Забудовник стверджує, що видану ним для уряду знижку поглинув ремонт у квартирах

Чимало забудовників під час кризи були би готові реалізувати свої неліквідні активи уряду по ринковій ціні. Але лафа закінчилася – 5 квітня Тимошенко підписала нову постанову, за якою відтепер квартири будуть прийматися виключно в діапазоні 2 500 – 4 200 гривень за метр.

Дедалі глибше занурюючись в подробиці історії з Бояркою, "Українська правда" виявила й інші невідповідності.

Реалізована Тимошенко схема суперечить самій природі Державної іпотечної установи. Вона полягає в тому, що ДІУ повинна залучати вільні кошти на ринку з тим, щоб їх акумулювати для фінансування будівництва житла.

Для цього Державна іпотечна установа повинна випускати цінні папери, які може придбати будь-хто на ринку.

І це було зроблено – 19 червня ДІУ розмістила свої облігації на 500 мільйонів, покупцем яких виступив державний "Ощадбанк". Він отримав під це рефінансування НБУ.

Водночас квартири в будинку у Боярці були придбані за зовсім іншою схемою.

У постанові уряду від 5 серпня сказано, що вартість цих квартир – 40 мільйонів гривень – Державній іпотечній установі має відшкодувати... бюджет України.

Тобто мова іде не про іпотечну схему, а про пряме придбання житла за кошти платників податків.

Іншими словами, ідеться не про ресурс з ринку, який було би направлено на будівництво, а про використання бюджетних коштів, якими фінансуються зарплати вчителям і лікарям.

Тимошенко від щирого серця роздала квартири, на які заробляла вся країна

Найбільш неоднозначне в цій схемі те, що фірма БЮТівця Дробота, в якого держава купила 75 квартир, була в ручному режимі визначена продавцем житла уряду.

Справді, 23 липня на біржі "Фінком" Державна іпотечна установа проводила аукціон забудовників, у яких Кабмін мав би купувати квартири.

Але ввечері того ж дня результати аукціону були анульовані самою Державною іпотечною установою, оскільки вступив у дію указ президента. Ющенко зупинив постанову уряду, на підставі якої проводився сам аукціон та планувалося здійснювати фінансування будівельників.

Незадоволення Ющенка викликало те, що уряд діяв всупереч закону. Тобто направив кошти Державної іпотечної установи не на фінансування будівництва через кредити в банках, а на прямий викуп квартир.

Демарш Банкової фактично блокував подальші дії Тимошенко. Але вона будь-якою ціною прагнула почати купівлю квартир для бюджетників.

Тому уряд пішов обхідною дорогою. ДІУ придбала квартири у Боярці... за кошти свого статутного капіталу, який дорівнює 200 мільйонам гривень.

Власне, саме ці гроші і має потім компенсувати бюджет Державній іпотечній установі.

Але виникає просте запитання – яке це все має відношення до іпотеки? З таким же самим успіхом купити квартири можна було би, приміром, через "Нафтогаз" або "Енергоатом". Попередньо наділивши їх в статуті такими повноваженнями.

А потім під вибори роздати житло пільговикам по всій країні.