Віктор Ющенко запровадив пряме президентське управління

"На відміну від інших, ми повинні шанувати цей документ", - Віктор Ющенко показав присутнім на Конституцію. Після цього він зняв свою кандидатуру при обранні лідера "Нашої України", оскільки це забороняє Основний закон.

Так події розгорталися у березні 2007 року. З того часу Конституція не змінилася, однак змінився Віктор Ющенко, а ще більше – політичні обставини навколо нього. Бажання врятуватися змушує президента забути свої слова півторарічної давнини.

Минулої суботи Ющенко без жодного коливання погодився стати лідером "Нашої України", забувши про 103 статтю Конституції, за якою "президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян..."

...Була у партії "Наша Україна" одна риса, яка відрізняла їх від інших. Попри всі скандали, вони завжди проводили свої партійні форуми відкрито для журналістів, які ставали свідками нервових зривів та карколомних інтриг, коли телефонну трубку з голосом президента передавали прямо на сцену, щоб поламати якийсь черговий задуманий "любими друзями" сценарій.

– Так, ми вперше це робимо, - оголосив Роман Зварич про проведення з'їзду в закритому режимі. - І я навіть не буду просити у вас вибачення і пояснювати, чому.

Зварич розправив плечі і поправив турбійон Breguet на руці.

– Коли БЮТ чи регіони проводять закритий з’їзд, ніхто навіть не гавкне, - не підбирав слів екс-міністр юстиції у спілкуванні з журналістами. - А у нас чомусь це виявляється сенсацією. Можу сказати – ви нас до цього дуже гарно підштовхнули!

Насправді цей з'їзд, порівняно з іншими зібраннями "Нашої України", відрізнявся бездоганною дисципліною. І не пускати пресу не було жодних підстав. Хіба якщо організатори розраховували на зовсім інший сценарій в зв’язку з виборами лідера партії.

В’ячеслав Кириленко, який навесні 2007 був поставлений на чолі НСНУ вольовим рішенням Віктора Ющенка і його брата, згодом викликав несприйняття у багатьох, хто стояв біля витоків партії.

Кириленко оточив себе зручними людьми на кшталт Лілії Григорович чи Андрія Парубія, потенціал яких явно не відповідав масштабу Петра Порошенка чи Романа Безсмертного, які не лише втратили посади, а припинили будь-яке партійне життя.

Партія почала звужувати електоральну нішу до рівня Народного руху кінця 1990-х, вона не змогла запропонувати жодної знакової постаті для Центральної чи Східної України.

Потім відбулося масове перетікання кадрів до "Єдиного центру". В роздуми про вихід час від часу занурювалися міністри президента Микола Оніщук та Юрій Єхануров.

Олександр Третьяков тримав Кириленка в своєму офісі та не розумів, чому той ігнорує "цінні поради". Микола Мартиненко, який очолює "Нашу Україну" в Києві, підписав відновлення коаліції з Юлією Тимошенко. Валерій Борисов просто написав заяву про вихід з партії...

Те, що присутність президента в житті партії зміниться, стало очевидним, коли було направлено до типографії макет запрошення для делегатів з'їзду. Там логотип "Наша Україна" доповнили словосполученням "Партія Віктора Ющенка".

Але як глибоко реінтегрується Ющенко в партію, ніхто не знав до останнього. І кінцеве рішення було ухвалено, можливо, прямо протягом з'їзду. Тому, хоча Зварич і запевняв у суботу зранку, що Кириленка переоберуть головою, він міг не брехати, а просто не знати всієї правди.

Не знати всієї правди запропонували й українському суспільству, коли вирішили журналістів не допустити на з'їзд. Втім, "Українська правда" змогла обійти поставлений інформаційний бар'єр.

Вступне слово В’ячеслава Кириленка було виконане у звичній риториці "Нашої України":

– Створення прокремлівської більшості БЮТ і Партії Регіонів – це авантюрні та змовницькі дії! Тимошенко, втягуючи нас у дискусії про коаліцію, знову готує об’єднання з Януковичем, - попереджав Кириленко.

Він намалював два типи кандидатів на виборах президента – Ющенко і "носії популізму й зради, незалежно від того, хто конкретно виграє кастинг в Кремлі".

– Ми маємо усвідомити цю альтернативу і разом з президентом України єднати усіх свідомих патріотів... – ну і так далі й тому подібне.

По завершенні промови Кириленко склав повноваження голови партії і запропонував обрати замість себе Ющенка.

Кириленко. Останній виступ в статусі лідера

Втім, зал ці слова сприйняв просто як гру, яка мала потішити самолюбство почесного голови. Слідом на трибуну вийшли Парубій, Шкутяк і Аржевітін, які запропонували переобрати Кириленка.

Чекати відповіді Ющенка на питання дня довелося довго – промова президента тривала 80 хвилин і була щедро приправлена темами Батурина, Голодомору, НАТО і зради, зради й ще раз зради.

Побачивши, що на нього не націлені об’єктиви камер, гарант за словом у кишеню не поліз в описі сьогоднішньої політичної дійсності.

– Ми бачимо багато зрадників, які сидять на трьох-чотирьох стільцях. Але наскільки повинно бути негодяїв, настільки повинно бути і праведників... – відніс в число других президент усіх присутніх.

Ющенко продовжив перераховувати унікальність "Нашої України" на фоні інших партій – тільки вона не боїться порушувати небезпечні теми.

– Голодомор – це не моє хобі, яким "хочеш" чи "не хочеш" займатися. Це тема мого народу, - почув президент оплески від присутніх. - Якщо хтось думає про рейтинги – на цьому рейтингу не заробиш. Звичайно, навіщо – краще давайте організуємо майовки, незрозумілі ювілеї...

Ющенко взявся переконувати, чому треба вступати в НАТО – хоча це була не та аудиторія, яку треба було агітувати.

– Тема НАТО. Чотири роки тому цю тему підтримували 17%. Сьогодні – 34% Це погано? Ні, це добре!

У якийсь момент він почав підбивати підсумки свого президентства, час від часу виправдовуючись за втрачені відсотки.

– Люди, які пройшли революцію, питають – чому не було змін? Все просто! Бо жодна революція не дає змін! Вона дає шанс. Сьогодні ми маємо іншу Україну, ніж п’ять років тому. І не соромно про неї говорити. Чи можна було зробити більше? При певних обставинах можна...

Далі Ющенко почав говорити про цю обставину. Її звати Юлія Тимошенко, хоча ні цього імені, ні цього прізвища президент жодного разу вголос не назвав.

– Давайте говорити в колі друзів, - Ющенко додав атмосфері інтимності. – Те, що почалося 2 вересня – це була Грузія-2, тільки другими методами. Після літніх консультацій було заплановано змінити в Україні все, в тому числі європейський вибір. Бо дві політичні сили хотіли розписати Україну між собою до 2015 року.

Ющенко розповів те, що знав про плани Тимошенко.

– Наші союзники почали небачений демонтаж демократії. Закони, ухвалені 2 вересня, стосувалися не того, як боротися з інфляцією, а того, як передати парламенту кадрові позиції по прем’єр-міністру, главі СБУ, генпрокурору.

– Потім стояло ще приблизно 17 законопроектів, в тому числі дві державні мови. І фінал – нова Конституція, написана не в Україні. В липні її пропонувалося внести від БЮТ, але прем’єр-міністр побоялася, що там залишаться її відбитки пальців. Тому треба було провести переговори з Партією регіонів, щоб вони буква в букву внесли це від свого імені.

Далі Ющенко вперше і востаннє сказав щось, що здалеку нагадувало подяку присутнім.

– Задумувалося, що "Наша Україна" настільки скорьожена, що в неї не виникне сил для опору. Але у цій залі сидять депутати, які хоч вели себе по-різному, але змогли тоді побачити державний переворот.

Далі почалося дивне. Ющенко взявся ставити нашоукраїнцям у приклад людей, яких у самій "Нашій Україні" рік тому нещадно критикували за те, що вони відмовляються підписати коаліційну угоду.

– У січні ми святково створювали коаліцію... Тоді у "Нашій Україні" було декілька людей, які застерігали – якщо з нашого боку не буде моніторингу, то ми будемо заручниками в чужій грі. Тоді цих людей, які не голосували за прем’єра, називали розкольниками…

Як відомо з історії, єдиним депутатом, який "утримався" при обранні Тимошенко, був Іван Плющ. Виходить, Ющенко пропонував рівнятися на нього – хоча, звичайно, жодних прізвищ названо не було.

– Проходить три-чотири місяці роботи коаліції. Певні наші соратники пішли в прийми, їх заманили посадами. І так розрослися метастази. Цю зраду, цей бруд ми пережили. І зараз ми робимо висновки, щоб вийти сильними з цієї зали.

Очевидно, якщо делегати "виходили із зали", обравши Ющенка лідером партії, то саме цей факт був запорукою їх "сили".

– Точка "а" – нам треба мати спікера парламенту, треба відновити його роботу, - наполягав Ющенко. - Якщо "Наша Україна" буде консолідованою, ми можемо знайти домовленість по підтримці нашої кандидатури.

Не називаючи прізвища щасливчика, Ющенко попередив:

– Але питання до нас – чи не є багато гордині і чванства у нашій фракції?

Очевидно, що президент мав на увазі в цей момент Івана Плюща – бо саме за цю кандидатуру готова голосувати Партія регіонів, і саме цю людину можуть не підтримати в "Нашій Україні" – тому Ющенко і заговорив про "гординю і чванство".

Єдине, що можуть відповісти у партії на цю кадрову пропозицію президента – Плющ досі не вступив до "Нашої України".

Вперше до президії потрапив племінник президента Ярослав Ющенко (по центру). Віднедавна він заступник голови партії

Головна новина, яку почули делегати з'їзду від президента – він більше не терпітиме поведінки, коли однопартійці ігнорують генеральну лінію партії. Інструментом виховання має стати рада "Нашої України". Досі цей орган нараховував близько 200 осіб і фактично був не здатен ухвалити жодного рішення. Тепер Ющенко пропонує зменшити їх чисельність та обрати до неї лояльних людей.

– Веде себе депутат, як вважає за потрібне, не підтримує колективної позиції – так, ми демократи, але я закликаю раду партії реагувати на це, - поставив вимогу Ющенко.

Очевидно, тут було би доречно навести приклад Партії регіонів, де Богатирьову виключили простою більшістю голосів на засіданні аналогічної ради партії.

– Ми багато втратили, бо послабили партійну дисципліну, - поскаржився Ющенко. - Шість місяців "Наша Україна" носиться з депутатом на виборах, думає, як провести його в парламент. Тільки він приходить у Верховну Раду – у нього починається "своя думка". Шановні, треба, щоб "своя думка" починалася з бар’єра. А не гратися у великих політиків!

Ющенко почав підвищувати голос.

– Якщо є партійна дисципліна – ми зможемо обрати спікера. А цю дитячу політику фракції треба припинити! Якщо всі такі великі політики – то хай з Богом ідуть з партії!

Зал вибухнув оплесками.

Піднесений, що його пропозиція жорстких дій знаходить підтримку в людей, які завтра будуть про це шкодувати, Ющенко провадив далі.

Він повідомив, що зможе знайти в парламенті фракції, які підтримають потрібний проект бюджету-2009.

– Грудень треба присвятити антикризовим діям, це – програма-мінімум. А у рамках бюджету-2009 слід передбачити фінансування дострокових виборів, - запропонував Ющенко.

Далі, за його словами, залишається два варіанти:

– Або ми через національні пріоритети формуємо консолідацію, або, якщо не вдається сформувати таку коаліцію, то відбудуться дострокові вибори.

На цьому згадки про те, що нещодавно він намагався розпустити парламент, у промові президента закінчилися. З ким має бути ця консолідація, Ющенко не уточнив. Але найменші шанси – що з блоком Тимошенко. Бо решта його промови була присвячена критиці уряду, очолюваного лідеркою БЮТ.

Саме Тимошенко, на думку Ющенка, винна в економічній кризі.

– 2009 рік пройде як рік депресії, хоча спочатку в чинного уряду були унікальні ресурси. Але в них здорова економічна політика підмінялася виборчими технологіями.

Ющенко знову почав розігріватися, виводячи усіх до думки, що початок кризи – це роздача грошей урядом.

– Пам’ятаю, в лютому мені дзвонить голова невеликої області з Західної України. "Віктор Андрійович, в область прийшло 167 мільйонів гривень. Що мені робити з цією грошовою масою? А ви пам’ятаєте, уряд тоді зобов’язав голів сільради відповідати за інфляцію!

– Голоси наших міністрів в уряді мало хто чує. Приклад – ми делегували міністра сільського господарства. Але він не поставив жодного підпису під постановою уряду про заборону вивозу пшениці. Або заборона на вивоз олії – це просто анекдот! – ніяковів від обурення Ющенко.

– Ми три роки потратили на те, щоб провести реформу освіти. І за один день уряд це поставив під сумнів. Не опозиція, а союзники! Це що, ідеї Майдану? Рік тому прем’єр сказала: "Ми перейдемо на професійну армію з 2008 року". Сьогодні ми вже офіційно відмовилися від переходу з 2010 року. Це – не Майдан!

Присутні знову не шкодували долонь заради Ющенка. А він почав входити в раж.

– Сьогодні Держкомзем очолює тричі судима людина! У якої було три ходки! Це так Майдан сказав?

Кадрова політика Тимошенко зачепила Ющенка – він згадав про колишнього львівського соратника Сергія Медведчука, з яким стикався ще в опозиційному минулому.

– Я пригадую, якось перед виборами президента у мене була дискусія на сесії Львівської обласної ради з нєкім Козаком. Ну це просто злочинець! Сьогодні цей Козак – перший заступник на Держмитниці.

– Сьогодні Держкомліс очолює комуніст – нарешті дірвалися до ринкових методів управління!

Ющенко вирішив не зупинятися і вкотре за останні тижні згадав про підприємство, у приватизації якого хотів взяти участь Костянтин Григоришин.

– Коли говорять про "Турбоатом" – рік до року там прибуток росте на дві третини. Хіба це Майдан заповідав передати цей завод комуністам, передати його російському бізнесу? Ні, так у владі працюють авантюристи!

Ющенка заносило все далі.

– Я не прошу відданості президенту. Я не потребую її! Я – достойний громадянин України! Я прошу відданості державній політиці, а не тим, кому ви записалися на панщину.

Виговорившись, Ющенко повернувся до суті – як реформувати "Нашу Україну", щоб вона більше не ходила "в прийми", а формувала правильні коаліції.

– Нам треба оновити політраду, щоб там були люди віддані, які можуть публічно відстоювати позицію партії. Нам не потрібні глухонімі керівники. Ми маємо дивовижно велику раду партії, а вона має бути більш мобільною та дієвою, - розповів Ющенко про плани на майбутнє.

І от нарешті він наблизився до ключового моменту з'їзду – обговорення запрошення на лідерство.

– Що стосується ініціативи В’ячеслава Кириленка, то я хочу, щоб це рішення ухвалив з'їзд. Але ви повинні розуміти, я з ранку до вечора маю непочатий край роботи, як президент країни, а не тільки як голова партії, - сказав Ющенко. - Я працюю на державу, а не тільки на партію.

За словами очевидців, у цей момент здалося, що Ющенко дипломатично відмовиться від посади лідера, як це вже було в 2007 році.

Тим більше, що далі Ющенко пішов хвалити Кириленка.

– Ви повинні аплодувати тій людині, яка очолює партію зараз, і тій роботі, яку він проводить щодня.

"Ми думали, що в останній момент Ющенко зніме свою кандидатур на користь Кириленка і з барського плеча дозволить йому керувати. Але щось помінялося в суботу зранку", - ділився потім враженнями один із заступників Кириленка.

– Я готовий як президент взяти відповідальність за партію, - зірвав Ющенко оплески присутніх. - Щоб де-факто її очолював В’ячеслав Анатолійович, а я де-юре міг представляти цю партію. Ми маємо вирішити як оформити це в статут.

За хвилину "Наша Україна" одноголосно обрала свого нового голову, який щонайменше рік ще залишатиметься президентом, якому за Конституцією заборонено обіймати інші посади.

Щоправда, присутній на з’їзді міністр юстиції Микола Оніщук ніяк не протестував проти такого вибору Ющенка. Президент особисто підняв руку при голосуванні за себе лідером партії.

Справу зроблено. Славу "зроблено"

Виконавши історичну місію, керівники партії швидко оголосили перерву на декілька тижнів у роботі з'їзду. Нерозглянутим залишилося знакове питання порядку денного – про формування нової ради партії. Тепер її склад залежатиме від поглядів нового голови.

– Я клянуся, для мене самого обрання Віктора Андрійовича лідером партії було несподіванкою, - зазирав у очі до журналістів Роман Зварич після закінчення з'їзду.

– Але Конституція забороняє йому обіймати інші керівні посади!

– Ви що, сумніваєтеся, що я зможу це правильно виписати в новому статуті "Нашої України"? – бравурно відповів Зварич. - Це взагалі нескладне завдання!

– Мені здається, сьогодні катафалк з покійником повезли зі шляху до моргу назад в операційну, - вдався Євген Червоненко до оригінальних аналогій з "Нашою Україною".

Сам Кириленко залишив приміщення через чорний вхід. "Він же тепер не голова партії, тому нічого коментувати не буде", - пояснила його прес-служба .

В оточенні Кириленка сценарій з обранням Ющенка пояснили слабкістю лідера, який здався під тиском президента.

"Він обіцяв боротися до останнього. Але Славу зламали. Сьогодні він взагалі ніхто. Далі має бути обрання Плюща спікером – а згодом коаліція з Партією регіонів", - зізналося джерело в керівництві партії. "Може, воно і так. Але тепер не лише президент буде ставити нам вимоги, але і ми йому – як нашому лідеру", - наївно розраховує інший співрозмовник.

Крім усього, обрання Ющенка – це повний провал планів Тимошенко, яка давно розраховувала поламати партію під себе. Минулої середи на прес-конференції вона навіть закликала з'їзд "Нашої України" ухвалити рішення про вступ до демкоаліції. Вийшло все навпаки – у відповідь партія проголосувала заяву, якою поклала провину за кризу персонально на прем’єр-міністра.

З підняттям прапору Ющенка над НСНУ також поставлено крапку в існуванні "Єдиного центру" як сепаратного президентського проекту. Згодом або почнеться зворотній перетік кадрів під Ющенка, ЄЦизація "Нашої України", або відокремлення партії в самостійне плавання та відставка Віктора Балоги.

Поява прізвища Ющенка як лідера має зупинити частину людей, які розраховували вийти з партії, не побачивши перспектив у Кириленка. Адже, очоливши НСНУ, він чітко показав, яку партію він вважає своєю і до якої треба тягнутися.

Цинізм плану Ющенка – в тому, щоб зачекати з обранням нової ради партії, а поки подивитися, як хто буде поводитися в ці тижні. І автори надто самостійної поведінки ризикують просто не потрапити до складу керівного органу.

Ющенко застосує до них принцип, що і до Кириленка: я тебе породив як лідера партії, я тебе й... позбавлю цих повноважень.