Юлія Тимошенко і тіні Віктора Медведчука: як забивали цвях у труну коаліції

Перебуваючи у Брюсселі в січні 2008 року, Юлія Тимошенко дала інтерв’ю телеканалу "Євроньюс". Там вона єдиний раз проговорилася, що згодна на коаліцію з Партією регіонів – на умовах БЮТ. За іронією долі, ці слова в ефір не потрапили. А коли "Українська правда" оприлюднила повний текст висловлювань Тимошенко, прем’єр та її прихильники розгорнули цілу кампанію спростування – починаючи з того, що цього взагалі цього не говорила і закінчуючи поясненням, що то був невдалий жарт.

Насправді Тимошенко казала, що думала. Солідарні голосування блоку Тимошенко і Партії регіонів, свідком яких стала країна 2 вересня, розставила все на свої місця. У підсумку протистояння секретаріату президента і прем’єр-міністра спровокувало розпад коаліції та майбутню відставку всього уряду.

Другого вересня народні депутати збирались у Верховній Раді наче після обідньої перерви, ніби і не розходились на двомісячні канікули. В їхніх очах не було ані вогню, ані сподівань на щось нове.

– Що можна очікувати? Буде все та ж тягомотина... Надоїло вже! – зітхав до безсоромності засмаглий Дмитро Табачник, – Тепер тільки ще питання Грузії повстане. Не хочу про це навіть говорити...

Мабуть, вперше за довгий час у кулуарах парламенту говорили не про партійні чи президентсько–прем'єрські чвари, а згадували про існування зовнішнього світу. Грузинсько–осетинський конфлікт немов касетна бомба відгукнувся вибухом на всіх парламентських фракціях.

Єдиним питанням для обговорення на ранковому засіданні фракції БЮТ була резолюція стосовно Грузії. У підсумку – майже вся фракція за, троє утримались і лише один проголосував проти запропонованого тексту резолюції.

– Микола, ти ці свої штучки кидай, в нас єдина позиція! – підколов Олександр Абдулін етнічного осетинця Миколу Баграєва.

– Невже вам не хочеться, щоб Україна визнала незалежність Осетії? – спитав кореспондент "Української правди" у Баграєва.

– А що я? В мене своя позиція, - зітхнув Баграєв, - Але як колектив скаже, так і буде...

Пізніше деякі депутати визнавали, що варіант БЮТ виглядає кволо, і його не рятує навіть посилання на позицію Євросоюзу... Втім, запропонувавши свою резолюцію, бютівці, самі того не усвідомлюючи, фактично забили першого цвяха в труну коаліції.

Адже, за домовленостями, текст документу мав бути узгоджений на зборах ради коаліції, призначених на третьому поверсі парламенту о 12.30.

У кімнаті почали збиратися лідери партій, які утворили блок НУНС. Вони зі здивуванням довідалися, що цього разу за рішенням В’ячеслава Кириленка зібрання буде проходити в присутності журналістів.

У дверях з'явився Арсеній Яценюк, який побачив лише наполовину заповнений стіл переговорів.

– Ну, не ходить БЮТ на засідання ради коаліції! – розвів руками спікер. – Прийде, напевно...

Яценюк повернувся до Кириленка.

– В’ячеслав Анатолійович, якщо з'являться наші партнери – ви мене гукніть, а я поки піду проведу сесійне засідання, – відпросився спікер.

Ще хвилин зо п’ять депутати–нашоукраїнці мовчки вивчали один одного поглядом. Кириленко, який зараз є координатором коаліції, перервав паузу:

– Шановні колеги, на жаль, немає наших партнерів з БЮТ. Вони нібито радяться, іти чи ні до нас на засідання.

Він показав усім присутнім два листи, які протягом останньої доби направив керівнику фракцію БЮТ Івану Кириленко з вимогою зібрати керівні органи коаліції, де узгодити текст спільної заяви по Грузії.

– І на перший, і на другий лист відповіді від партнерів немає. Це нас дивує, бо це не партнерські стосунки, – обурився Кириленко.

За словами свідків, напередодні ввечері він власноруч підготував варіант заяви по Грузії, найбільш толерантний з усіх запропонованих у НУНС. Тому ігнорування з боку БЮТ образило В’ячеслава Кириленка особисто.

Але по–справжньому його обурила перша ластівка майбутньої катастрофи – спільне голосування БЮТ і Партії регіонів поки за включення до порядку денного цілого пакету законопроектів, "які розблоковують процедуру імпічменту", а також вносять зміни до закону про Кабмін, про СБУ та про Конституційний суд.

– Такі питання, за нашою коаліційною угодою, мають попередньо погоджуються на зборах коаліції! – вигукнув Кириленко. – Виникає питання: може, БЮТ розраховує ухвалювати рішення з Партією регіонів та комуністами, а коаліцію для звіту перед виборцями мати з нами, з НУ–НС? Ця ситуація стала абсурдною!

Усі присутні мовчки слухали Кириленка, а коли він запропонував висловитися, слово взяв тільки Микола Катеринчук.

– Я звертаюся не ініціювати розрив коаліції! Це має робити БЮТ! – запропонував той.

Кириленко відчував, що справа набуває серйозних наслідків.

– Добре, колеги! Щоб ухвалити остаточне рішення про майбутнє коаліції – давайте зустрінемося після розгляду питання Грузії.

За настроєм присутніх було очевидно, що Тимошенко втратила довіру в нашоукраїнців.

– Я особисто пропонуватиму вийти з коаліції, якщо БЮТ проголосує ці закони разом з Партією регіонів, – заявив Зварич, виходячи з зали, де так і не відбулася рада коаліції. – БЮТ повинен підтримати Грузію, бо коаліційна угода передбачає допомогу країнам ГУАМ.

Однак майже цілий робочий день, який парламент витратив на обговорення ситуації на Кавказі, було проведено в пусту. Жоден варіант заяви ухвалено не було.

Натомість за траєкторією рухів у сесійній залі ставало очевидним, що наближається розгляд важливіших питань.

Андрій Портнов, який наприкінці минулої сесії став заступником лідера фракції БЮТ, більшу половину часу провів на території регіонів. Він то підходив до Олександра Лавриновича, то вони вдвох пошепки обговорювали ситуацію з Андрієм Клюєвим.

Саме це тріо – Портнов, Клюєв і Лавринович – було менеджерами проекту з ухвалення антиющенківського пакету. За дивовижним (або закономірним?) збігом обставин, усі троє є близькими соратниками Віктора Медведчука.

Клюєв, Лавринович і Портнов були двигуном спільних голосувань БЮТ і Партії регіонів

Регіонали нервували, що довести заплановане може не вистачити часу. Володимир Сівкович у кулуарах поділився наболілим з Геннадієм Москалем:

– Яценюк, сука, затягує... – емоційно висловився регіонал.

– О, згадай, а коли ми ставили питання про звільнення Яценюка, то першими захищати його прибігли ви, регіонали! – відповів Москаль.

– Та я через це ледь не побився з Колесніковим! – запевнив його Сівкович.

Загалом Яценюк цього дня продемонстрував тонку гру.

Спочатку він провів рішення про обрання віце–спікерів, якими стали згаданий вже Олександр Лавринович від Партії регіонів та Микола Томенко від БЮТ. Хоча, при бажанні, Яценюк міг би відкласти це питання – бо дві сесії він працював без заступників і навіть радів, що ніхто його не підсиджує і не уводить парламент до "Українського дому".

А потім, обзавівшись дублерами, Яценюк демонстративно залишив президію, щойно парламент перейшов до ухвалення антиющенківських законів силами Партії регіонів та блоку Тимошенко.

Яценюк самоусунувся від спільних дій БЮТ і Партії регіонів

Спікер скликав екстрений брифінг біля свого кабінету, де пояснив причини, чому відмовляється вести сесію.

– Відбулося те, чого всі очікували – змова! – обурювався Яценюк перед журналістами. – Політичні сили парламенту створили нову конфігурацію, і я у цій конфігурації брати участі не буду. Я не буду підносити патрони і тим більше перед кимсь гнутися!

– Скажіть нам, чому Партія регіонів спільно голосує з блоком Тимошенко? – запитали репортери.

– А ви здогадайтеся! – відмахнувся Яценюк.

– Ну вони що, збираються створити коаліцію, повалити президента? Озвучте, будь ласка!...

– Як тільки я озвучу заплановане ними – то зникне можливість для відступу тим силам, які прийняли рішення про спільне форматування, – плутано сказав Яценюк. – Нехай ще трошки подумають! Якщо це голосування спровокує розпад коаліції – це буде катастрофа для демократичної ідеї в Україні!

– Буде коаліція між БЮТ і Партією регіонів, як ви відчуваєте?

– Я не відчуваю, я знаю, – закінчив спілкування спікер.

Парламент на одному диханні ухвалив увесь антипрезидентський пакет.

Так, спільними зусиллями Партії регіонів, блоку Тимошенко і комуністів було подолано вето Ющенка на закон про слідчі комісії та внесено зміни до закону про Конституційний суд, який унормовує дії КС в разі початку процедури імпічменту.

Цей же закон позбавляє Ющенка можливості займатися тим, що він полюбив робити останнім часом, блокуючи постанови Кабміну. Так, Банкова взяла за моду відкликати своє подання до Конституційного суду перед можливою відмовою КС у відкритті провадження. Забравши подання, президент тут же вносив його заново зі зміненими формулюваннями, повторно зупиняючи рішення уряду.

Ознаки майбутньої "змови" були очевидні ще напередодні, коли було отримано позитивний вердикт правового комітету. І показово, що вперше на його засідання прийшов Віктор Янукович, який проголосував "за". Його присутність була вирішальною, оскільки без лідера Партії регіонів просто зник би кворум.

Крім усього іншого, зусиллями трьох фракцій у вівторок ввечері було ухвалено закон про СБУ, яким фактично спецслужбу було підпорядковано уряду.

Юлія Тимошенко цього дня не припиняла вести з кимсь телефонні переговори

Апогеєм же спільних дій вчорашніх непримиренних опонентів Тимошенко і Януковича стало повернення до старої редакції закону про Кабмін, яка була ухвалена їхніми ж зусиллями взимку 2007 року.

За даними "Української правди", щоб підтримати це рішення, у вівторок зранку екстрено зібрався комітет з питань державного будівництва, який рекомендував прийняти зміни до закону. Очолює цей комітет Олександр Омельченко з НУНС, який також голосував "за".

Так само представники "Народної самооборони" зайняли окрему позицію і в самій сесійній залі. Вони, на відміну від решти НУНС, голосували разом з БЮТ і Партією регіонів за антиющенківські закони.

Крапкою в цьому святі на кістках демократичної коаліції стала демонстративна страта кандидатури Валентина Наливайченка на посаду глави СБУ. Депутати дістали з–під сукна подання Ющенка, датоване ще минулим роком. Питання двічі ставилося на голосування, і за призначення Наливайченка не було віддано жодного (!) голосу.

На цьому Лавринович, який за відсутності Яценюка взяв справу в свої руки, закрив вечірнє засідання. Представники БЮТ залишали парламент у піднесеному стані.

– Ми охолодили ситуацію, тепер нехай Віктор Андрійович подумає про роль Балоги у його житті! – пояснив початок бойових дій бютівець Сергій Пашинський.

Тут же в кулуарах парламенту група молодих БЮТівських депутатів збилася в купу і жваво обговорювала свою поведінку. Зокрема, до них дійшли чутки, що НУНС зібрав екстрене засідання фракції з порядком денним "про вихід з коаліції".

– Ви чули, "Наша Україна" проводить збори фракції на тему "як БЮТ продає батьківщину"! – почулося з натовпу.

– Слухай, Балога – це ще не вся батьківщина! – відповів на цю репліку депутат Пудов.

– Ну, хлопці, я всіх вітаю! Сьогодні історичний день у нашому житті! – потиснув усім руку ще один депутат–дебютант Каплієнко.

– А що ви будете робити, якщо "Наша Україна" вийде з коаліції? – наздогнали журналісти депутата Полунєєва, який останнім виходив із парламенту

– Ми проллємо крокодилячу сльозу! А знаєте, коли крокодил плаче? Коли він ковтає свою жертву!

Зазвичай скромний Полунєєв цього вечора був в ударі – йому сподобалося жонглювати образами.

– І що, тепер ми будемо спостерігати обійми Блоку Тимошенко і Партії регіонів? – закинули йому журналісти.

– У нас не буде обіймів! У нас буде safe–sex!

Тим часом тривало засідання фракції НУНС. Пристрасті, які там вирували, не обіцяли Тимошенко нічого приємного.

До рішення, яке стане вирішальним в політичному житті країни, нунсівці, як і багато років поспіль, йшли невпевнено, довго роздумуючи і до останнього з надією поглядаючи на БЮТ.

Пізно вночі вже третього вересня на вулицю Грушевского біля будівлі комітетів Верховної ради висипало трохи більше півсотні депутатів. Вони розбились по групках, дехто знервовано курив, дехто, сміючись, пропонував на ніч випити по чарці...

– Це вже реставрація російського імперіалізму, цього просто так не можна було залишити! – пояснював щось Роман Зварич у своєму куточку.

– Це було невчасно! Просто невчасно! Це просто подарунок Партії регіонів, – жалкував Микола Катеринчук, відійшовши з Юрієм Кармазіним.

Катеринчук і Кармазін не голосували за вихід з коаліції

Але всі ці розмови виглядали зайвими. Позаду були чотири години виступів і довгі переговори окремих членів фракції з президентом. Рішення про вихід з коаліції вже було прийнято.

– З початку все було хаотично, всі щось викрикували, хтось десь за щось спонтанно голосував..., – розповів "Українській правді" втомлений Владислав Каськів. – Я запропонував поіменне голосування...

По черзі виступили майже всі 64 депутати. Фрази "вона продалась Росії" і "Тимошенко вже давно поділила пости з Партією регіонів" підтримувались гуртом і звучали дедалі частіше. Жодного голосу на захист прем’єра не пролунало. Віктор Тополов з "Єдиного центру", голосуючи за розлучення з Тимошенко, підняв навіть обидві руки. Намагання деяких депутатів відрадити колег виходити з коаліції зводились до того, що зараз не той момент.

Сумніви висловлювались ще й з приводу того, що прийняте вночі рішення важко буде пояснити електорату. Як варіант, пропонувалося оголосити наступного дня Тимошенко ультиматум, в якому викласти всі умови подальшої співпраці.

– Але потім ми злякалися, що вона до ранку...ну…, – співрозмовник "Української правди" зарухав руками, ніби рахуючи банкноти, – ну... що вона все вирішить.

Владислав Каськів спостерігає за колегами, які не підтримали рішення фракції

За словами свідків, під час засідання В’ячеслав Кириленко декілька разів розмовляв по телефону з президентом. Віктор Ющенко нібито вимагав негайного ухвалення рішення, не чекаючи середи.

Знадобилось майже два роки з грудня 2006 року, коли Кириленко за наполяганням Ющенка став лідером фракції "Нашої України", щоб екс–рухівець нарешті виправдав надії президента – близько опівночі голосування за вихід з коаліції почалось.

Втім, навіть після всіх звинувачень на адресу Тимошенко, рішення було під загрозою – в залі набралося лише 34 з 37 необхідних голосів.

Злим генієм розпаду коаліції виступив Олександр Третьяков.

– А в чому проблема? Є ще багато людей, які гарантовано можуть проголосувати за вихід з коаліції по телефону! – запропонував депутат.

Тож дефіцит голосів покривали, телефонуючи з мобільного Третьякова. Перші два голоси знайшли одразу – Третьяков передзвонив свої давнім друзям – Ірині Геращенко та Едуарду Зейналову. Потім зателефонували Андрію Парубію…

Коли в антитимошенківській копілці було вже 37 голосів, до зали рішуче увійшов Арсеній Яценюк. За деякою інформацією, спікер прийшов на засідання фракції одразу після зустрічі з президентом.

Опинившись у вирі подій, Яценюк запитав: "За що голосуємо?"

– За вихід з коаліції! – відповіли йому голоси з залу.

– О! І мене запишіть, – вигукнув спікер, піднявши руку. Це було так само символічно, як дев’ять місяців тому, коли Яценюк таким же точно жестом і з таким же натхненням дав вирішальний голос за призначення Юлії Тимошенко прем’єр–міністром.

Проти виходу з коаліції проголосувало лише дев'ять депутатів: Микола Катеринчук, Анатолій Гриценко, Юрій Стець, Тарас Стецьків, Олександр Доній, Юрій Кармазин, Олександр Чорноволенко та деякі інші. Утрималися і не підтримали це рішення переважно члени "Народної самооборони" та рухівці. Борис Тарасюк взагалі був відсутній на засіданні.

– Я не голосував, бо аргументами проти Тимошенко називалося її зближення з Януковичем та пасивна позиція по НАТО та Грузії, – пояснив "Українській правді" свою позицію Анатолій Гриценко. – Але я не здивуюся, якщо нашоукраїнці, які зараз проголосували за вихід з коаліції під таким приводом, після команди з Банковою самі проголосують за коаліцію з Януковичем, позиція якого по НАТО і Грузії ще більш радикальна.

Уже після закінчення зборів фракції НУНС до парламенту прийшов перебіжчик Віктор Бут і попросив дописати його голос за вихід з коаліції. Однак Кириленко відмовився. І без Бута в нього є резерв голосів з депутатів, які були відсутні на засіданні.

Рішення "Нашої України" про розлучення з блоком Тимошенко має відкладену дію. За регламентом коаліції, воно набуває сили на 11 день після ухвалення, тобто 13 вересня. При цьому "Наша Україна" може відкликати своє рішення про вихід з коаліції також 37 голосами, тобто простою більшістю фракції.

Отже, ще цілу декаду нашоукраїнці можуть вести переговори з Тимошенко. А їй є що втрачати.

Справа в тому, що, за коаліційною угодою, підписаною Тимошенко, в разі розпаду більшості вона втрачає посаду прем’єра. "Припинення діяльності коаліції тягне за собою відставку прем’єра та голови Верховної Ради", – сказано в регламенті, який є складовою угоди про коаліцію.

І ще один фактор керуватиме думками багатьох депутатів: за Конституцією, Ющенко має право розпустити Верховну Раду, якщо протягом одного місяця з моменту оголошення про смерть коаліції не буде сформовано коаліцію. Тобто можливий указ про дострокові вибори варто очікувати 13 жовтня. Якщо до того часу контр-агітація, яку вестиме Тимошенко з нашоукраїнцями, не дасть своїх результатів.