Валентина Семенюк: Тимошенко здійснює рейдерську атаку на Фонд держмайна

Ця розмова з головою Фонду держмайна Валентиною Семенюк відбулася напередодні п'ятничної спроби Юлії Тимошенко зробити Андрія Портнова виконуючим обов'язки керівника цієї держустанови.

Тимошенко іде ва-банк, бо час працює проти прем'єр-міністра. Їй треба поставити свою людину на чолі Фонду, щоб вчасно здійснити продаж Одеського припортового заводу.

Кілька місяців тому вперше завести Портнова у владний кабінет спробував Олександр Турчинов. Зараз до Фонду, аби представити нового керівника, приїхала особисто прем'єр. Тимошенко повідомила журналістам, що влада у цій держустанові перейшла до нових рук, проте Семенюк так і не залишила своє робоче місце.

Андрій Портнов також не покинув приміщення Фонду. Як розповів керівник Управління держохорони Валерія Гелетея, він там перебуває в якості гостя одного з заступників Семенюк Дмитра Парфененка.

"Українська правда" записала продовження цього інтерв'ю з Семенюк уже після подій у Фонді за участі Портнова і Тимошенко.

- Якою є ваша реакція на спробу Юлії Тимошенко представити Андрія Портнова виконувачем обов'язків голови Фонду держмайна?

- Це все – рейдерська атака на Фонд. Їм зараз потрібно швидко ухвалювати всі рішення, бо скоро президентські вибори, і треба забезпечити свої обіцянки-цяцянки, розпродуючи державне майно.

Крім того, у Фонду є цінні архіви, одна бумажка з яких може коштувати більше, ніж ціле підприємство, бо всі ці документи важливі для правоохоронних органів.

- Тобто ви вважаєте незаконним призначення Портнова і усунення вас від виконання обов'язків?

- Я щойно офіційно зверталася до Конституційного суду, аби підтвердити факт існування його рішення, на підставі якого прем'єр зобов'язала Портнова приступити до виконання обов'язків голови Фонду.

Я розмовляла по телефону з головою Конституційного суду і з'ясувала, що на сьогодні є нове звернення президента з приводу ініційованої Кабміном зміни керівництва Фонду. Воно буде розглядатися лише 5 травня. Тому я буду діяти, спираючись саме на ці документи.

До того ж урядове доручення Портнову ґрунтується на ухвалі окружного адміністративного суду Києва, до юрисдикції якого не входить визначення конституційності указів президента.

- Що ви будете робити в такій ситуації?

- Фонд буде працювати спокійно, ніяких неправомірних рішень, тим більше на виконання таких ухвал, не буде прийнято. Бо далі вже починається кримінальна відповідальність.

- Ви вже розмовляли з президентом Ющенком?

- Так. Він порадив мені діяти, як написано в його указі від 15 квітня про призупинення кадрових перестановок у фонді.

- Тимошенко заявила, що Одеський припортовий завод буде продано, незважаючи на заборону президента Ющенка. Чи може це відбутися?

- Якщо прем'єр-міністр заявляє, що заборона президента на продаж підприємства – це "суєта суєт", і що приватизація все одно відбудеться, то це можна назвати другою атакою на Фонд держмайна. Тому я не виключаю, що на свята можуть статися спроби рейдерського захоплення держустанови.

Коли Тимошенко як керівник уряду, що не несе відповідальність за приватизацію, заявляє, що конкурс буде проведений, це схоже на революційність.

Я, звичайно, всі ці заяви Тимошенко сприймаю як попередження для всіх працівників Фонду і для себе особисто.

- Ющенко зупинив дію рішення уряду про затвердження умов конкурсу з продажу Одеського припортового. Однак міністр Кабінету міністрів Петро Крупко стверджує, що це не привід для скасування самого конкурсу.

- Насправді, після того, як вийшов указ президента про скасування умов приватизації Одеського припортового заводу, Фонд видав наказ, яким відмінив конкурс і призупинив роботу конкурсної комісії. Ми його оприлюднимо, коли він вийде в наших офіційних виданнях.

- То чи є, по-вашому, сьогодні якісь правові підстави для продажу Одеського припортового?

- Немає, хіба що захопити Фонд державного майна! І то, навіть якщо стоїть питання процедури оголошення конкурсу, зібрання конкурсної комісії, то, по закону, все це треба починати заново.

А якщо все робити "по-понятіям", як вони висловлюються, то потрібно прибрати керівника Фонду, прийти до держустанови з автоматами і примусити службовців працювати під їх дулами. Іншого я не бачу.

- Зараз кажуть про те, що ви не повністю контролюєте ситуацію в Фонді держмайна, і частина керівництва Фонду переорієнтувалася на Тимошенко. На засідання уряду сьогодні ходять лише ваші заступники...

- Я проводжу апаратні наради, всі мої доручення виконуються...

Мені здається, що Тимошенко плутає своє особисте з державним. Завжди при царях, феодалах, генсеках війни починалися через особисті амбіції.

Я до Тимошенко не на весілля йду, а на засідання уряду. Ця її поведінка нагадує мені дитинство. Напевно, людина ще не зрозуміла, який кафтан наділа, і якою є її місія в державі.

Тому на всі засідання уряду я направляю тих заступників, які ведуть питання у Фонді за відповідними напрямками.

Ще Юлія Володимирівна запровадила систему, коли вона пише доручення: "заступнику керівника Фонду держмайна забезпечити опублікування оголошення"... Звичайно, вони не можуть цього забезпечити, оскільки ідеться про компетенцію керівника Фонду. Я ж не викликаю міністра Кабінету міністрів і не даю йому вказівки, що і як зробити.

Що поробиш, якщо Тимошенко так розуміє поняття закону. Коли Тимошенко була в опозиції, вона говорила: "Ми за правову державу, мене можуть звинуватити тільки за рішенням суду". Але подивіться, що сьогодні каже і робить Тимошенко. Мова не йде про якусь правову державу. Вона керується принципом: "Я буду жити по "понятіям", а не по закону".

- Як пояснити ваші постійні конфлікти з Тимошенко? Це щось жіноче?

- Мені не раз доводилося випробовувати свої стосунки з жінками. Так, коли я працювала головою комісії з питань приватизації, в мене заступником була жінка – Людмила Кириченко з Партії регіонів. І ми з нею працювали нормально.

Тому наші стосунки з Тимошенко я би не хотіла зводити до чогось жіночого. Наприклад, якщо треба було захищати Тимошенко, коли її закрили в кутузці, я це робила. Я її дійсно захищала як жінку. А сьогоднішня поведінка Тимошенко пояснюється тим, що це грають її особисті амбіції.

- У вас є прямий телефонний зв'язок з прем'єр-міністром?

- Так.

- Тимошенко телефонує вам?

- Ні. Хоча при попередньому уряді, в 2005 році, вона телефонувала.

МОЯ МАМА ПРОДАЛА КОРОВУ, А ЗА ТІ ГРОШІ МОЖНА БУЛО КУПИТИ ЛИШЕ ЧОБІТОК

- Пояснюючи свої дії, Тимошенко каже: нам треба якось забезпечувати бюджетні надходження, а приватизації немає. Де їй брати гроші?

- Подивіться на галопуюче падіння на фондовому ринку! Якщо ми продамо все, що залишилося в держави, то не виконаємо ні обіцянки Тимошенко, ні бюджет.

За минулий тиждень ми отримали падіння на фондовому ринку України 5%! Приватизація на такому фоні – це продаж за безцінь! Я пам'ятаю 1994 рік. Моя мама тоді продала корову-кормилицю і виявилося, що за ці гроші можна купити лише один дитячий чобіток!

До того ж у держави сьогодні залишилося майна лише на 29 мільярдів гривень. Все!

- Але динаміка фондового ринку постійно змінюється. Сьогодні він впав на 5%, з часом падіння може компенсуватися... Крім того, з плином часу і "Укртелеком", і Одеський припортовий дешевшають...

- Тільки через одну ліцензію на мобільний зв'язок, якої я домоглася для "Укртелекому", його ціна залишиться високою.

Крім того, я невипадково сказала про фондовий ринок. Як тільки відбувається падіння на фондовому ринку, то в США, Лондоні, Москві ніколи не виставляються на продаж об'єкти стратегічного значення. У цих державах вміють рахувати державні гроші.

Сьогодні ситуація така: законодавча база стара, умови конкурсу по Одеському припортовому і "Укртелекому" мають застереження. Адже не можна продавати "Укртелеком", до статутного фонду якого входять гуртожитки, садочки, вся соціальна сфера!

- У таких випадках кажуть, що коли є бажання продати, то продають, а коли немає - шукають привід...

- Це питання не до мене, а до уряду. Ми передали до Кабміну одні умови конкурсу Одеського припортового, а вийшли вони з Кабміну геть інші.

Я вже маю гіркий досвід, коли "Криворіжсталь" продавалася вперше, то в умовах було записано, що треба закупати вітчизняне вугілля, а другий раз цієї умови вже не було. І сьогодні на "Криворіжсталь" завозиться вугілля з Польщі, Казахстану, бо в умовах конкурсу цього не було зазначено.

І коли я чую, як хтось ллє крокодилячі сльози на трибуні, що треба допомогти шахтарям, мені стає смішно. Ви їм вже допомогли, коли не забезпечили реалізацію їх продукції на "Криворіжсталь".

За попередній рік це підприємство отримало 18 мільярдів гривень чистого прибутку. А продали його за 24 мільярда. Так хто виграв у цій ситуації?

При тому на "Криворіжсталі" сьогодні не вирішені питання екології чи відходів, скорочення людей. Раніше на одному технологічному циклі працювало п'ять осіб, а сьогодні двоє звільнилися, нових людей не беруть, і працювати залишилося троє. Людина стає рабом, бо нові технології не дають, працівники мають ту саму зарплату, а фізичні навантаження збільшилися.

- Але в Кривому Розі вишиковуються черги, щоб потрапити працювати на "Криворіжсталь"!

- А я щомісяця отримую ящик листів від працівників "Криворіжсталі", де вони пишуть, як виконуються зобов'язання перед ними, як їх скорочують з підприємства, яке у них навантаження, як не виплачувалася 13-та зарплата... Я, до речі, вже домоглася, щоб 13 зарплату виплатили. І головне – я голослівно не заявляю про невиконання зобов'язань, а добиваюсь їх виконання.

Ми склали акт, що чотири пункти інвестзобов'язань не виконано. Зараз буде засідання спірної комісії, а потім будемо ухвалювати рішення. У разі чого, ми готові й судитись.

- Але ви казали, що будете главою Фонду держмайна, поки не повернете Криворіжсталь в державну власність!

- Я підтверджую: буду.

НІМЦІ ПРОДАВАЛИ ЗАВОДИ ЗА ОДНУ ГРИВНЮ

- Нещодавно Ющенко дуже різко вас розкритикував, коли на засіданні Радбезу розглядалася ситуація з продажем "Луганськтепловозу". Президент говорив, що держвласність сьогодні роздається, як колись Катерина ІІ роздавала землі своїм коханцям... Ви не образилися на Ющенка за ці слова?

- Президенту доповіли про цю ситуацію так, як доповіли, але я ніколи ні на кого не ображаюся. Я, наприклад, критикую не особистостей у владі, а дії влади. Якщо хтось критикує мене, я це сприймаю як належне. Але я також залишаю за собою право на критику.

Сьогодні є рішення Верховного суду про повернення "Луганськтепловозу" державі. Тепер цей вердикт, відповідно до угоди між Росією та Україною, має отримати підтвердження в Росії.

Я буду діяти виключно в рамках закону. І я не хочу мати спір із іншою державою, тим більше, що Брянський машинобудівний завод, який виграв попередній конкурс з продажу "Луганськтепловозу", передав державі Росії 25% своїх активів.

У питанні "Луганськтепловозу" мене цікавить одне: щоб не зменшувалися потужності і виробництво. Люди протягом п'яти-семи років не мали роботи, а сьогодні там працює 12 тисяч.

- Я б хотіла, щоб ви порахували: 43 мільйони гривень були отримані за підприємство, коли його продали Кості Жеваго – і 292,5 мільйони гривень отримали при Семенюк. При цьому під зобов'язання вкласти 2 мільярди гривень інвестицій.

- Питання не в Жеваго, а в вас! Ви могли провести конкурс інакше, щоб там було якнайбільше учасників і найкраща ціна...

- Якби в мене була інша програма приватизації, яка би дозволила приходити на конкурс усім, хто забажає. Але в нинішній програмі визначено, що допускається до конкурсу саме промисловий інвестор.

Рішенням суду мені підтвердили, що умови конкурсу правильні, рішенням суду зобов'язали мене продати – і я продала відповідно до законодавства.

І президент не випадково проводив засідання Радбезу на цю тему. Я не хочу, щоб така ж розмова завтра була стосовно Одеського припортового. До речі, не дивлячись на вимоги законодавства, там в умовах конкурсу немає жодних критеріїв до інвестора – заходьте всі! Але якщо купить посередник, він забезпечить ефективне управління?

- А всередині, в душі у вас було якесь відчуття, що ця приватизація Луганськтепловозу несправедлива?

- Ні. Я бачила очі людей. Я б хотіла, щоб ви поїхали на завод і поговорили з робітниками "Луганськтепловозу", які сьогодні кажуть: "Ми вперше вийшли на роботу в дві зміни".

Один із бригадирів зізнався: "Я просинаюся о четвертій ранку і думаю: як я сьогодні виконаю план, бо я мав таке навантаження тільки при радянській владі". Вони сьогодні мають роботу, вони щасливі, що в них є зарплата.

- Тобто максимальна ціна за підприємство – для вас це не аргумент?

- Для мене головне – це не питання грошей. Німці продавали підприємства за одну гривню, але з умовою: щоб були робочі місця і сплачувалися податки. Я дію, як написано в законі.

- Чим відрізняється приватизація "Луганськтепловозу" при Семенюк від приватизації Нікопольського заводу феросплавів при Чечетові?

- Я виписала умови конкурсу по "Луганськтепловозу" на 15 років наперед. Там закладено великий соціальний пакет. І вперше отут під Фондом перед вікнами стояли люди, які просили: "Продайте наш завод, щоб ми мали роботу".

САМЕ ТИМОШЕНКО ВИПУСТИЛА ДЖИНА З ПЛЯШКИ

- Як ви прокоментуєте ситуацію на "Турбоатомі", коли ви своїм наказом призначили керівником цього підприємства соціаліста Субботіна? При тому, що це – відкрите акціонерне товариство, де керівник обирається зборами акціонерів?

- Сьогодні багато керівників державних підприємств є представниками блоку Тимошенко, і ніхто не піднімає це питання. Але ви би поїхали на "Турбоатом" і подивилися на результати їх роботи.

- Однак це теж не аргумент! Завжди можна сказати: "Поїдьте подивіться", але якщо є бажання робити прозоро, то оголошується публічний конкурс. А тут на керівництво призначається представник Соцпартії, тоді як Фонд держмайна теж очолює представник Соцпартії. Це все породжує підозру в корупції!

- Я призначила Субботіна виконуючим обов'язки відповідно до типового положення про Фонд держмайна і закону про управління об'єктами державної власності. Потім він був затверджений зборами акціонерів. Все це дотримано відповідно до законодавства.

Я не звертаю уваги на докори, які лунають від політиків. Бо я роблю те, що вигідно трудовому колективу і людям. Якщо сьогодні на цьому підприємстві порівняно з попередніми роками піднята зарплата і виробництво – це добре.

- Контрольно-ревізійне управління встановило, що керівник "Турбоатому" розміщує гроші підприємства на депозиті в своєму власному банку під занижений відсоток!

- Такого немає. Якщо КРУ це може підтвердити актом, і якби такий акт був у мене, я б уже вчинила відповідні дії стосовно Субботіна. На жаль, це просто пусті розмови.

- Ющенко зупинив продаж "Турбоатому", тоді як Тимошенко вимагає продати це підприємство. Як вам бути на такому шпагаті, коли з одного боку є вимоги Кабінету міністрів, а з іншого – президента?

- Така позиція завжди буде до того часу, поки не буде прийнятий закон про Фонд державного майна, за яким всі повинні навчитися працювати.

Я на засіданнях Кабінету міністрів Януковича сиділа від початку до кінця. Якщо якийсь документ я не погоджувала, я говорила це відкрито. Наприклад, я не завізувала документ про створення "Укрморпорту", попередила про це на засіданні уряду. Постанова Януковича вийшла без моєї візи. Президент Ющенко наклав вето на цей документ, посилаючись на мій виступ.

Згадайте, хіба був якийсь крик з цього питання? Не було. Президент зупинив дію постанови, і все.

Так само він зупинив приватизацію Одеського припортового в часи Януковича. Ось лист президента Януковичу, де він вимагає здійснювати продаж заводу без комплексу перевантажень. До речі, це підтримувала і Тимошенко, коли вона в 2007 році кричала з вимогою зупинити приватизації Одеського припортового.

- На травень заплановані аукціони з продажу 25-відсоткових пакетів акцій обленерго. Ви думаєте, їх теж скасують?

- На сьогодні Фонду держмайна ще не передали ці 25-відсоткові пакети, вони знаходяться в НАК "Енергетична компанія України". Є рішення Антимонопольного комітету, яке визначило обленерго підприємствами-монополістами, є указ президента і рішення Ради нацбезпеки про те, що приватизувати їх не потрібно.

- Але держава взагалі немає ніякого зиску від цих 25% акцій, бо ці обленерго повністю контролюються Коломойським і Суркісом.

- В Америці є закон про золоту акцію. Там держава хай навіть має одну акцію, але у неї пріоритетне право. От сьогодні нафтопереробка не належить Україні, і нас фактично за горло тримають. Ми втратили цілі галузі.

Ми повинні отримати вплив на прийняття рішення через представництво держави в акціонерних товариствах. Якби був прийнятий закон про акціонерні товариства, як цього вимагає указ президента, то 25% обленерго були би золотими. Як ми продавали "Оранту": за 25% + 1 акція взяли 500 мільйонів 750 тисяч гривень. А раніше вдвічі більший пакет продали за 6 мільйонів.

- Яка зараз ситуацію по "Дніпроенерго"? Уряд вимагав передати державний пакет акцій від НАК "Енергетична компанія України" до Фонду держмайна з тим, щоб його продати. Це було зроблено?

- Я можу смажити рибу, якщо є риба. А якщо риби немає, то смажити немає чого. Так само я можу приймати акції "Дніпроенерго", якщо вони є в реальності у НАК "Енергетична компанія України".

- Ви так принципово боролися за повернення "Криворіжсталі" – чому ж ви так само активно не боролися за "Дніпроенерго"?

- Повернути Дніпроенерго активно взялася перед виборами Юлія Володимирівна.

- Коли Ахметов забирав "Дніпроенерго", соціалісти були представлені в парламенті! Вони цілком могли подати позов, якби були зацікавлені у відновленні справедливості.

- Затвердження плану санації відбувалося вже після прийняття рішення судом, в якому чітко зазначено, що за планом санації 50%+1 акція залишаються за державою, 49% переходить потенційному інвестору, який гасить борги за пенсіями, зарплатами, податкові борги, і вкладає інвестиції.

У 2001 році, коли віце-прем'єром з питань ПЕК була Тимошенко, вона випустила джина з пляшки. Почалася приватизація енергетики, а цього не треба було робити.

До приватизації ціна на електроенергію була 4 копійки, а зараз стала 43 копійки. Хто виграв? Той, хто купив обленерго. А хто програв? Той дядько, який не з'їсть, не доп'є, а здирає з себе останню шкуру, щоб заплатити за електроенергію.

КОЛИ Я ВИТЯГУВАЛА ТИМОШЕНКО З КУТУЗКИ, ВОНА ПАМ'ЯТАЛА МОЄ ПРІЗВИЩЕ

- Президент Ющенко активно вас критикував і навіть обурювався через застосовану вами схему продажу дрібних пакетів "Укртелекому" на біржі. За його словами, це не привабило стратегічних інвесторів.

- Є чітка стаття програми приватизації, де зазначено, що перед продажем будь-якого об'єкту треба вивчити кон'юнктуру ринку. Чому я виставила 5%? Щоб вивчити кон'юнктуру і продати невеличкий пакет.

Якщо б я виставила "Укртелеком" на продаж по номіналу і не вивчила кон'юнктуру ринку, то стартова ціна була би 800 мільйонів доларів. Коли я відставила 5%, то пішли позови до суду, щоб я не продавала дрібні пакети. І хто ж подав до суду? Під прикриттям різних благодійних структур!

Але в період між судами я продала 0,72%. І акції "Укртелекому" коштували вже не 25 копійок, як по номіналу, а 1 гривня 15 копійок.

А це означає, що коли я вивчила реальну вартість "Укртелекому", то його стартова ціна склала не 800 мільйонів, а 4 мільярди 700 мільйонів. Різниця є?

Тобто, коли я виставила на продаж дрібні пакети, це олігархам було невигідно. І вони через ЗМІ формували громадську думку. Тоді була парламентська кампанія, я не зустрілася з президентом, щоб пояснити свої дії. Відповідно, інші його неправильно інформували, і він дав такі коментарі.

- Ви підтримуєте стосунки з Віктором Балогою?

- Я контактую з усіма. Наприклад, тиждень тому я проводила прес-конференцію в прямому ефірі, і буквально за 5 хвилин до мене дзвонив президент з Одеси.

- Про що ви говорили з Ющенком?

- Він у мене запитував інформацію стосовно "Оріани" в Івано-Франківській області. Я йому розповіла, яка ситуація на такому-то підприємстві.

- "Оріана" – один з конфліктних об'єктів, де стоїть питання про повернення майна в державну власність. Ви вважаєте, треба це зробити?

- Треба, щоб "Лукойл" або вніс гроші, або віддав назад об'єкт. На "Оріані" ж була не приватизація, а створення на його базі спільного підприємства. Держава внесла майно, а "Лукойл" повинен був вкласти гроші. Він цього не зробив, точніше, з 662 мільйонів вніс тільки 100 мільйонів. Тобто, починаючи з 2000 року, вони не заплатили 562 мільйони.

- Нещодавно ваше прізвище сплило в контексті кримінальної справи стосовно передачі майна заводу "Арсенал"...

- Нічиє прізвище не сплило, до речі. А по суті поясню. У 2001 році Кабінетом міністрів була затверджена космічна програма. Нею передбачалося, що підприємства, які відносяться до Національного космічного агентства, зайві площі можуть здавати в оренду.

У 2002 році вони здали в оренду частину приміщень "Арсеналу", потім Нацагентство дало їм добро на поліпшення, потім відбулася оренда з викупом, як це передбачено законом про оренду державного комунального майна.

Це питання відноситься до сфери управління, і Фонд держмайна тільки вчиняє дії і перевіряє, вкладені були гроші чи ні. От уявіть, ви вчора отримали квартиру, вам держава каже: "Стара квартира. На тобі, будь ласка, бери, відремонтуй, потім ти її залишиш і викупиш".

Ви прожили 5 років, відремонтували, а тепер вам кажуть: "Ні, ти не будеш викуповувати цей об'єкт, а ми виставимо на конкурс з елементами аукціону. Хто більше заплатить, той забере". Ти кажеш: "Так я ж вклав гроші". "А це нас не цікавить". Ситуація по заводу "Арсенал" саме так і виглядає.

- Генпрокуратура заявила, що порушила кримінальну справу за цими фактами!

- Вона порушила справу по факту приватизації, надіслала нам припис. Ми його виконали, подали до суду. Нехай тепер кожен доводить, що він правий – Генпрокуратура, Фонд держмайна, Національне космічне агентство чи цей безпосередньо дядько, який брав в оренду.

- Соцпартія оголосила, що ви будете їх кандидатом на наступних виборах президента. Якою буде ваша позиція відносно Ющенка, адже він буде вашим конкурентом?

- Давайте доживемо, бо зараз я лише претендент в кандидати на посаду президента. А загалом я буду діяти так, як мені випише завдання наша партія. І Тимошенко не забуде моє прізвище, як це з нею сталося, коли вона востаннє виступала з трибуни парламенту. Бо коли я витягувала її з кутузки в 2001 році, вона моє прізвище добре пам'ятала. І тепер я буду їй про себе достатньо нагадувати, щоб вона не забула.