Юлія Тимошенко змінила ставлення до Віктора Януковича

Середа, 30 січня 2008, 16:17
Юлія Тимошенко завершила свій брюссельський вояж... зустріччю з керівником державної митної служби і молодим мільйонером Валерієм Хорошковським. Він не входив до делегації, а приїхав до бельгійської столиці, щоб разом з прем’єркою повернутися додому. Які нагальні проблеми змусили Хорошковського зірватися з Києва заради зустрічі з Тимошенко – так і залишилося загадкою стосунків цих двох політиків.

Другий день перебування в столиці Євросоюзу Тимошенко продовжила в ритмі першого – одна зустріч змінювала іншу з інтервалом, потрібним рівно для того, щоб пройти з кабінету в кабінет. Остаточно графік зламався в зв’язку із поїздкою до генсека НАТО, на яку все-таки наважилася Тимошенко.

Єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер вважається прототипом Тимошенко в європейській політиці. Вона так само завжди модно вдягається у найдорожчих бутіках Брюсселю, чим виділяється з сірої маси бюрократії, яка квартирується на площі Шуман.

Сказати, що ці жінки знайшли одна одну, буде перебільшенням. Ферреро-Вальднер аналогічно жваво реагувала на репліки Януковича півтора роки тому. Тільки Тимошенко, на відміну від Януковича, не комплексувала в її присутності.

Новий український прем’єр заявила за підсумками зустрічі, що Україна хоче залучити допомогу Заходу для розвитку газотранспортної системи.

– Така конференція донорів відбудеться найближчим часом і дасть можливість Україні отримати серйозну допомогу, - сказала Тимошенко. – Я знаю, що Європа підтримує проект "Набукко", однак ми пропонуємо їм ретельніше розглянути проект "White Stream", бо він більш ефективний.

У цей час Тимошенко говорила про спорудження нового газопроводу з Середньої Азії в обхід Росії. Вона потрапила "в струмінь": у Брюсселі, як і в Києві, також є актуальною тема, як уникнути залежності від Москви.

Один із проектів – газопровід "Набукко", який пропонують прокласти територією Туреччини, офіційно підтримується Євросоюзом. А "White Stream", про який говорила Тимошенко, є тільки гіпотетичною ідеєю.

Утім, на всіх зустрічах з профільними чиновниками у Брюсселі Тимошенко порушувала тему спорудження газопроводу "White Stream".

Зацікавленість Євросоюзу в цьому проекті може збільшитися, оскільки "Набукко" пропонується прокласти через нестабільні регіони Туреччини та близько до Іраку, досі охопленого війною.

Зате у "Набукко" є кілька великих переваг. По-перше, він може допомогти інтегрувати Туреччину в Євросоюз. По-друге, він не потребує труби через Чорне море, що його значно здешевшує. "Набукко" має перейти з азійського континенту на європейський в районі проток Босфор і Дарданелла.

У "White Stream" є свої проблеми. За розрахунками, труба має іти з регіону Каспію територією Азербайджану, Грузії та України. Жодна з цих країн не має перспективи членства в Євросоюзі, тому для чиновників ЄС морально важко погоджуватися на проекти, які потребуватимуть інвестицій за межі їх об'єднання.

Крім того, шлях "White Stream" має лежати по дну Чорного моря, що потягне за собою значно більші інвестиції та довший термін реалізації. Тоді як питання диверсифікації Євросоюзу треба вирішувати вже зараз.

Можливо, тому оптимізм Тимошенко не поділяла Ферреро-Вальднер.

– Трохи зарано говорити про ці питання, - сказала єврокомісар, яка не хотіла освячувати прожект, який не пройшов верховного схвалення ЄС. – Можу сказати лише, що Євросоюз у рамках "політики сусідства" з Україною має можливість здійснювати інвестиції.

А про переваги "White Stream" розповіла сама Тимошенко вже на шляху до Києва в літаку.

– Я думаю, тему "Набукко" ми дотиснемо, - сказала вона, зітхнувши чи від втоми, чи від складності питання. – З економічної точки зору "Набукко" і White Stream – це непорівнювані речі.

На думку Тимошенко, Україна має значні переваги перед Туреччиною.

– У нас є те, чого немає в турків – уся інфраструктура для будівництва газопроводів, - сказала вона.

– Але по "Набукко" вже процес пішов! – зауважили журналісти.

– У них там "процес пішов" приблизно так само, як і в нас. Поки ідуть тільки концептуальні опрацювання. Їм, щоб побудувати всю логістику, треба вкласти ще більше грошей, ніж у спорудження самої труби. А у нас це вже все є, - заявила Тимошенко.

Політичні модниці: Юлія Тимошенко і Беніта Ферреро-Вальднер. Фото О.Прокопенка

Після зустрічі з Ферерро-Вальднер у Тимошенко відбулися переговори з торговим комісаром Євросоюзу Пітером Мендельсоном.

Україна разом зі вступом до Світової організації торгівлі, який має відбутися в лютому, отримає право почати переговори про створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Скільки років не вмовляли українські дипломати брюссельських колег не пов'язувати ці питання, однак зрушень не було. Тепер, разом зі членством в СОТ, у Євросоюзу зникнуть формальні причини блокувати це питання.

– Але досвід показує, що такі переговори тривають довше, ніж зазвичай, - попередив Мендельсон на брифінгу з Тимошенко.

Скориставшись нагодою, українські журналісти звернулися до Тимошенко в зв’язку з наміром Ющенка звільнити керівника "Ощадбанку" Анатолія Гулея. Тимошенко, вислухавши питання, мовчки зітхнула.

– Я можу дати найвищу оцінку роботі Анатолія Гулея. Я щодня спостерігала, як він у надзвичайних умовах ажіотажу організовував роботу "Ощадбанку". І звільняти за те, що працюєш 20 годин на добу – це несправедливо, - заявила Тимошенко.

Зі слів прем’єра було зрозуміло, що вона не здасть банкіра, який організував механізм повернення заощаджень, що автоматично вилилося у нарощування рейтингу глави уряду.

– Я переконана, що під час особистої зустрічі я дам президенту об'єктивну інформацію про роботу "Ощадбанку" і його керівника, - заявила Тимошенко.

Третє та останнє питання на брифінгу Тимошенко і Мендельсона стало несподіванкою для всіх присутніх.

– Пані Тимошенко, ваше прізвище згадується в зв’язку з судовими слуханнями у Каліфорнії та Вашингтоні по відмиванню коштів Лазаренком. Чи не відчуваєте ви незручності у переговорах з європейськими партнерами в зв’язку з цим?

Автором цього була дівчина української зовнішності, на бейджику якої значилося прізвище "Кичигіна". Це була донька редактора видання "2000", ідеологічні уподобання якого відомі з часів темників Віктора Медведчука.

Тимошенко явно не очікувала, що питання про її минуле наздоженуть її в Брюсселі.

– Десять років тому... Вже давно доведено, що абсолютно всі ці речі не відповідають дійсності. – Тимошенко на секунду зупинилися, але потім вирішила продовжити. – Саме завдяки таким провокаціям і боровся зі мною режим Кучми!

Але і цього було їм мало.

– Україні та всьому світу вже зрозуміло, що наша команда успішно займається антикорупційними програмами і робить це краще, ніж будь-хто інший, - заявила Тимошенко.

Донька Кичигіна також попросила Мендельсона прокоментувати, чи зручно йому вести переговори з таким прем’єр-міністром. Але єврокомісар не став поширюватися.

– Я дивлюся в майбутнє, а не в минуле, - сказав Мендельсон, який так і не зрозумів, що він робив на цьому брифінгу.

На відміну від решти бюроктатів ЄС, Мендельсон не проявляв до Тимошенко жодних емоцій

Верховний комісар Євросоюзу Хав'єр Солана зустріч з Тимошенко організував у формі ланчу, а спільний підхід до преси – у форматі обміну лестощами.

– Я впевнений, що енергії прем’єр-міністра буде досить, щоб рухати Україну вперед, - заявив Солана.

– Ви – великий і сильний друг України, - відповіла йому Тимошенко, зробивши руками жест, явно полестивши мускулатурі Солани. – Я хотіла би вам подякувати за все, що ви робите для України всі ті роки, поки триває наша дружба!

Тимошенко обійняла його за плече, а Солана почервонів, розплився в усмішці та протягнув українському прем’єру долоню з такою безпосередністю, що на його обличчі буквально читався заклик "дай п’ять!"

Ті, хто дивився серіал "Веселі яйця" і пам'ятає такого героя, як "Хав'єр Соланич", зараз би точно побачили в бородатому іспанці саме "Хав'єр Соланича" – рубаху-хлопця, який не завершить речення, якщо там не буде семиповерхових компліментів.

Можливо, в цей момент Солана навіть шкодував про мізансцену, яка виникла в європейських коридорах у часи перебування Тимошенко в опозиції. Тоді Солана не хотів з нею зустрічатися в присутності преси і кликав вийти з кімнати, де зібралися журналісти, аби уникнути фотографування. Бо Тимошенко гарантовано би використала знімки для самопіару.

Знаючи про теплі стосунки Солани і Ющенка, Тимошенко вирішила поспілкуватися з українським президентом і за допомогою європейських посередників.

– Я би хотіла зупинитися на питанні, яке мені ставлять на кожній зустрічі, і я його вперше тут озвучу, - заінтригувала Тимошенко.

За словами керівниці уряду, її скрізь розпитувати про стабільність демкоаліції в Україні, співпрацю президента, Верховної Ради та уряду, бо це все виводить на третє питання: "Чи здатна Україна створити фундамент для реформ – довготривалу стабільність?"

– Я кажу "так" на всі три питання, - послала Тимошенко привіт Ющенку з Бельгії. – "Так" стабільності демократичної коаліції, "так" гармонійним стосункам президент-парламент-уряд і "так" стабільності для реформ".

Таким чином Тимошенко задала рамку, яку Банковій буде складно поламати. В очах європейської публіки вона запам’ятається як налаштований на дружбу з Ющенком союзник. А щоденні конфлікти в їх роботі з Брюсселю будуть непомітні.

Тимошенко змушувала Солану червоніти

Те ж саме Тимошенко повідомила і в інтерв’ю каналу "Євроньюс", яке було записано у студії просто всередині Європейської комісії.

– Ваш премьер-министр – фактурная женщина, узнаваемая, она с косой на голове, - поділився з автором цих рядків російський журналіст, який брав інтерв’ю у Тимошенко. – Тут до сих пор все помнят оранжевую революцию. Если премьер-министра, например, Словении в Евросоюзе мало кто знает, то Тимошенко легко узнают.

Він виявився непогано поінформованим про лінію конфлікту в українській політиці.

– Как складываются ваши отношения с Виктором Ющенко сейчас? – запитав він у Тимошенко.

– Мы имеем единую команду при власти, - дивлячись просто в об’єктив і не моргаючи, сказала Тимошенко.

Вона продовжила:

– Такое единство впервые в Украине! А ведь после Майдана нам досталось парламентское большинство от старой власти. Поэтому так тяжело складывались все обстоятельства после революции! - пояснила Тимошенко, що, виявляється, от у чому були причини негараздів її першого уряду.

Схоже, російський журналіст знав дещо і про передвиборчі обіцянки Тимошенко. Зокрема про те, з ким вона піде в коаліцію, а з ким – за жодних умов.

– Может такое произойти, чтобы в одну коалицию объединились Партия регионов и Блок Тимошенко? – запитав репортер "Євроньюс".

– Может, но на условиях нашей команды, - несподівано сказала Тимошенко.

Очевидно, що це була найсенсаційніша заява Тимошенко в Брюсселі. Її відповідь кардинально відрізнялася від того, що вона казала увесь 2006-2007 рік.

Тоді лідерка БЮТ виголошувала одну-єдину формулу: бути в опозиції до Партії регіонів – або в коаліції, але без Партії регіонів. Тепер же Тимошенко не виключала союзу з тими, кого вона в Україні інакше, як "кланами", не називає.

Треба бути зовсім наївним, щоб повірити, що Тимошенко це сказала просто так. Вона ясно давала зрозуміти Банковій, що керована з секретаріату президента "Наша Україна" не має монополії на право створювати коаліцію з нею.

– Наши условия – это внедрение 20 пунктов детенизации политики и экономики. Если Партия регионов на это готова – то welcome! Как говорят, добро пожаловать! - сказала прем'єрка.

Зупинившись на секунду, Тимошенко додала:

– Но, судя по действиям, которые Партия регионов совершала при власти... К сожалению, как клановый бизнес, так и политики не готовы к таким прозрачным условиям жизни. Поэтому мы с ними строим сотрудничество, но по европейским стандартам, как власть и оппозиция…

Тому, зазначила Тимошенко, проводити "20 ініціатив прозорості" їй доведеться самостійно.

– Эти инициативы будут проходить очень сложно. Каждая детенизация задевает массу интересов. Мне никогда это легко не удавалось, но всегда удавалось! – cамовпевнено заявила Тимошенко.

– Какие выгоды может извлечь Украина от вступления в НАТО? – запитав журналіст. – Украина ведь тоже стучится в его двери!

– Для Украины это очень сложный вопрос, - знову сказала Тимошенко так, що наче дуже шкодує про свій підпис до генсека Альянсу. – Вопрос вступления в НАТО разделяет наше общество...

Однак Тимошенко пообіцяла те ж саме, що обіцяв Янукович у вересні 2006, але так і не зробив.

– Сейчас в Украине начинаются честные информационные дискуссии. Люди должны знать, что такое есть НАТО? И какие вопросы для укрепления независимости Украины может решать вступление в НАТО?

Вона знову повторила, що набути членство Україна може тільки через референдум. Наостанок Тимошенко поагітувала за неіснуючу "європейську систему безпеки", яку ніхто в очі не бачив, і, може, й ніколи не побачить.

– Но ко вступлению Украины в НАТО негативно относятся в России. Многие предприятия ВПК Украины зависят от российских заказов, – запитав журналіст "Євроньюс". – Вы не думаете, что эти заказы прекратятся после вступления Украины в НАТО?

– Для вас не секрет, что Украина имеет очень обширную программу сотрудничества с НАТО... – Тимошенко обмовилася. – Вернее, Россия имеет очень обширную программу. И мы будем это продолжать.

Головну сенсацію Тимошенко повідомила під час запису на "Євроньюс"

Навколо зустрічі Тимошенко з генсеком Альянсу розгорнулася справжня інтрига.

На початку замість Тимошенко до Брюсселю готувався візит Ющенка. Однак приймаюча сторона висловила бажання познайомитися з поглядами нового-старого українського прем’єра. Так до єврочиновників відправилася Тимошенко, а Ющенко підготував їй директиви.

Там, серед іншого, містилося дві вимоги до прем'єрки. Перше – провести зустріч з генсеком НАТО Яап де Хооп Схеффером, друге – взяти участь у засіданні Північно-атлантичної ради на рівні послів країн Альянсу, акредитованих при НАТО.

Північно-атлантична рада на рівні послів – це орган управління НАТО в поточних подіях. Саме перед цими людьми, наприклад, у вересні 2006 виступав Янукович в рамках свого скандального візиту до Брюсселю.

Однак, всупереч директивам Ющенка, у програмі візиту Тимошенко не було жодної згадки про НАТО.

Віце-прем'єр Григорій Немиря пояснював це тим, що до останньої секунди не були узгоджені графіки Тимошенко і генсека Альянсу.

Дивно, але до цього моменту всі візити українських прем’єрів і президентів до бельгійської столиці складалися так, що час на зустріч зі Схеффером чи його попередниками Робертсоном або Соланою знаходився.

І зустріч з генсеком НАТО все-таки відбулася. Сталося це за годину до вильоту Тимошенко з Брюсселю, тому зараз очевидно, що версія Немирі виглядає дуже підозріло. Питання лише в тому, хто і якими словами переконав Тимошенко, що завітати до НАТО треба.

– Як там генсек НАТО? – це було перше питання, з яким накинулися на Тимошенко журналісти, які більше години чекали її на борту літака в Брюсселі.

– Генсек НАТО живий-здоровий! - відповіла Тимошенко.

Вона засміялася.

– Це була концептуальна зустріч. Ми говорили про підсилення співпраці, яка втілює в життя позиції "Інтенсивного діалогу", - плутано сказала прем'єр-міністр.

Як відомо, саме на рівні програми "Інтенсивний діалог" відбуваються нинішні стосунки України і Альясу. А наступним щаблем після "Інтенсивного діалогу" є План дій по здобуттю членства в НАТО. Тобто "підсилення співпраці", про яке говорила Тимошенко, передбачає перехід до ПДЧ. Однак цю абревіатуру вона не вимовила в розмові з журналістами.

Зате Тимошенко вдесяте, напевно, за ці два дні підкреслила:

– Вступ України до НАТО може відбутися тільки за підсумками референдуму. І я спробувала пояснити генеральному секретарю, як на єдність країни це впливає...

Переговори прем'єрки в штаб-квартирі Альянсу пройшли без преси. Цьому факту лідерка БЮТ має бути неймовірно рада, адже не залишилося й аудіо-візуального свідчення факту цього побачення. А це не дасть змоги Партії регіонів креативно підійти до теми "ЮЛЯ + НАТО" при організації контрпропаганди.

***

Переліт журналіста "Української правди" до Брюсселю здійснено коштом державного бюджету України

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді