Родзинка коаліції – спікер Віктор Янукович
З дня виборів минуло майже півтора місяця. За цей час у Польщі, де голосування відбулося на три тижні пізніше, вже почав роботу новий парламент, пройшли міжпартійні переговори, обраний і працює прем'єр-міністр...
Україні це обіцяли з другого квітня. П'ять місяців перед країною трясли указом про дострокові вибори, народ гарячково готувався до волевиявлення.
Але вже першого жовтня стало зрозуміло, що єдиний, кому тепер зовсім не вигідно поспішати – це Віктор Ющенко. Розпущений парламент, напівлегальний Кабінет міністрів, дискредитований Конституційний суд....
На цьому тлі президент залишається єдиним у країні легітимним інститутом влади. А ті, проти кого була розпочата ця війна – Партія регіонів – охоче готові записатися до нього в почесний почет, хапаючись за найменший шанс залишатися при владі. Нехай навіть у ролі в. о.
***
Наявність ризиків для Віктора Ющенка, пов'язаних із можливою участю Юлії Тимошенко у виборах президента, зовсім заплутала переговори про створення коаліції.
Інструментарію, який би гарантував, що Тимошенко не стане брати участь у кампанії-2010, якщо Ющенко зараз внесе її на посаду прем'єра, просто не існує.
Від слова, даного тет-а-тет у рожевій вітальні секретаріату президента, завжди легко відмовитися. Обіцянку, проголошену привселюдно на прес-конференції, можна переінакшити в зв'язку з новими обставинами – наприклад, постійним торпедуванням ініціатив Юлії Тимошенко.
Людини, яка могла би стримати лідера БЮТ від планів на президентську посаду, просто не існує. Законодавчих обмежень для неї немає.
Мабуть, єдиним способом забезпечити Віктору Ющенку спокійні два роки стало би внесення змін до Конституції приблизно такого змісту: "У зв'язку з необхідністю гарантувати суспільний спокій та наступність влади, заборонити жінкам балотуватися на посаду президента".
Однак і в цьому випадку в оточенні Віктора Андрійовича знайшлися б люди, які запідозрили би Тимошенко в підступних планах зі зміни статі...
Ющенко до цього часу сам не намалював матрицю нової влади – і саме цим пояснюється пауза у переговорному процесі.
 |
| Фото Василя Гриба, "Україна молода" |
Сценарій перший. Малоймовірний
Одна з причин політичного ступору останніх днів – труднощі зі створенням будь-якої коаліції на основі індивідуального членства депутатів від "Нашої України – Народної самооборони".
Щоб конструкція демократичної коаліції, погоджена з Тимошенко, спрацювала, треба подолати мінімум чотири бар'єри: спікеріаду, обрання глав комітетів, пакетне голосування за закони й обрання прем'єра.
Три підписи, які ніяк не може роздобути В'ячеслав Кириленко, говорять про його невисокі шанси бути обраним на посаду спікера.
У лідера президентської партії немає відповідної цьому статусу підтримки серед "Нашої України". Він більше орієнтується на політраду НУНС, до якої входять лідери інших партій, які беруть участь у мега-блоці. Саме під керівництвом Кириленка ці люди чинять опір створенню єдиної партії за сценарієм Віктора Балоги.
Щоб випередити голову секретаріату президента, сценарій Кириленка передбачає проведення об'єднавчого з'їзду нової партії вже в останні дні грудня 2007 року.
Однак такі темпи виглядають нереальними – до цієї дати треба ухвалити:
а) новий закон, який дає право партіям зливатися шляхом об'єднання (а не саморозпуску, як зараз) – проти цього виступають усі молодші партнери блоку;
б) провести всі внутрішні процедури, регіональні конференції, з'їзди в тих дев'ятьох партіях, які повинні стати єдиним цілим.
У той самий час паралельно з Кириленком над створенням єдиної партії працює Ігор Кріль.
За деякими даними, фінансування альтернативного штабу майбутньої партії та підготовка до установчого з'їзду здійснюється за рахунок коштів, зекономлених на проведенні парламентської кампанії.
Затягуючи процес, Кириленко може втратити ініціативу. А якщо він не стане спікером, то і сценарій об'єднання буде мати інших авторів.
Для Тимошенко важливо цього не допустити, бо в такому випадку в неї буде інший, не такий комфортний переговорник від НУНС при створенні коаліції.
Тимошенко, взявши в партнери Кириленка, одержала не тільки однодумця, з яким їй легко працювати, але й надодачу необхідність розв'язувати його проблеми.
Зараз лідер БЮТ веде активні переговори про співпрацю з деякими членами Компартії та блоку Литвина. Комуністів може зацікавити лояльність майбутнього міністра промислової політики. Це місце потрібне для креатури Костянтина Григоришина – основного донора Компартії.
Окремо ведуться переговори про підтримку з боку Блоку Литвина. Остання заява Володимира Литвина та його прихильників про підтримку імперативного мандата говорить, що у лідера БЮТ є всі шанси на успішний результат переговорів.
Можливо, екс-спікер оголосить режим вільного голосування за коаліційний пакет в обмін на свої умови, що дасть Тимошенко ще півдюжини голосів.
При цьому, як повідомляють джерела, у лідера БЮТ є тверді домовленості з НУНС про те, що будь-який залучений голос автоматично буде підтримувати і за кандидатуру В'ячеслава Кириленка на посаду спікера.
Але навіть якщо комбінація спрацює, Кабміну Тимошенко не уникнути дилеми: або йти на прямий конфлікт із президентом, без якого неможливе ухвалення жодного законопроекту, або стати інструментом у руках Банкової (а саме про це йдеться в новій редакції закону про Кабмін), або вступати в ситуативну змову з "регіоналами".
Усі три варіанти вигідні для Партії регіонів.
Сценарій другий. Для Партії регіонів
БЮТ і НУНС мають всі шанси спіткнутися при першому ж голосуванні – за спікера В'ячеслава Кириленка. Про конфронтацію всередині президентського блоку свідчить створення по суті альтернативного центра ухвалення рішень.
Так, люди Віктора Балоги заснували громадську організацію "Гарт". Вона виникла на місці штабу НУНС, розпустити який, щоб позбутися опіки Балоги, вимагала більшість учасників блоку.
Очолює "Гарт" права рука глави секретаріату президента Ігор Кріль – один із трьох "непідписантів". Фланг Балоги на базі цієї організації намагається зберегти людей та відбудувати нову партію. Засідає "Гарт" у тому ж офісі, де і штаб НУНС, – навпроти супермаркету "Фуршет" на Подолі.
Крім того, за словами джерел у партії, існують сумніви в легітимності самого висунення Кириленка на посаду голови Верховної Ради.
Як відомо, рішення про це ухвалила політрада блоку НУНС. Проте, перед цим кандидатуру повинна була схвалити президія партії "Наша Україна". А на тому засіданні, стверджує співрозмовник "Української правди", не було кворуму.
У випадку провального голосування за Кириленка або навіть відмови від його висунення, може виникнути інша кандидатура на посаду спікера – в особі Івана Плюща.
Це зовсім неприйнятний варіант для Тимошенко – і не тільки тому, що Плющ виступає прихильником широкої коаліції.
Тимошенко переконана, що саме Плющ доклав руку до її відставки з посади віце-прем'єра в 2001 році. Більше того, сам Плющ це не заперечує. "Я бачив, що зберегти вас удвох з Ющенком в уряді неможливо. І я вибрав менше зло — "вирізав" тебе, щоб врятувати Ющенка", - сказав екс-спікер багато років тому в інтерв'ю газеті "День".
Безсумнівно, обрання Плюща спікером одноголосно підтримає Партія регіонів – красномовніше за будь-які слова про це говорить регулярна поява секретаря Радбезу поруч з Віктором Януковичем і Рінатом Ахметовим у ложі vip-гостей на матчах "Шахтаря".
 |
| Плющ та регіонали на стадіоні. Фото газети "Блік" |
Обидва цих рішення також вигідні Партії регіонів.
Сценарій третій. Президентський
Після першого ж провального голосування по спікеру, парламент обирає поза-коаліційного голову Верховної Ради, лояльного до Партії регіонів і частини "Нашої України – Народної самооборони". Наприклад, того ж Івана Плюща або Володимира Литвина.
Логічно, що наступним етапом повинно йти створення широкої коаліції. Проте для союзу з Партією регіонів НУНС необхідно пройти свої внутрішні процедури – тобто ухвалити рішення на рівні фракції.
Джерела всередині президентської структури стверджують, що серед 72 майбутніх помаранчевих депутатів просто не знайдеться 37 чоловік, тобто звичайної більшості, яка на зборах фракції підніме руку за "ширку".
Тим паче, що потім своє рішення доведеться скріплювати власноручним підписом з наступним отриманням тавра "зрадник" від Юлії Тимошенко.
За відсутності коаліції Кабінет міністрів на чолі з Януковичем продовжить виконувати свої обов'язки з приставкою в. о. Всі начебто залишаються при своїх.
Хоча тут теж можливі конфузи. Наприклад, президент, напевно, стане наполягати на відставці двох найнеприємніших йому міністрів - Нестора Шуфрича та Миколи Рудьковского. Крім того, виникне необхідність призначати повноцінного міністра внутрішніх справ.
Напевно, Янукович погодиться врахувати інтереси Ющенка, а фракції парламенту – проголосувати за компромісні фігури. Але виникає протиріччя.
Подання з прізвищами нових міністрів на ухвалення Верховною Радою вносить повноцінний прем'єр. Янукович же буде в статусі в. о. І його право пропонувати кандидатури буде виглядати сумнівно.
Утім, відсутність будь-якої коаліції – це найвигідніший сценарій для Віктора Ющенка. Загроза об'єднання "помаранчевих" забезпечить президенту повну підтримку Партії регіонів і, можливо, навіть Компартії.
У результаті, Ющенко фактично стане єдиним повноцінним інститутом влади в країні.
Але це все тільки математичні сценарії. Тому що є нюанси.
За деякими даними, минулого тижня Ющенко запропонував Тимошенко поміркувати над можливістю обрання спікером Януковича. Крім того, стверджують, що лідер БЮТ досі відповіді не дала.
Джерела розповідають, що на іншій зустрічі, 4 жовтня, Віктор Ющенко зібрав у себе першу п'ятірку президентського блоку. Після наради один з його учасників розповів "Українській правді", що президент розробив план, як перетворити на союзника з чинного прем'єра.
"Ющенко прямим текстом говорив, що треба зробити все, щоб не озлобити регіоналів. І серед іншого вимовив таку фразу: "Янукович бачить себе прем'єром. Це очевидно. Але це неможливо. Нехай зрозуміє та вважає за радість стати спікером", - виклав слова Ющенка один із присутніх на переговорах.
Тим часом Юлія Тимошенко все частіше проводить особисті зустрічі з Юрієм Луценком та В'ячеславом Кириленком, які в секретаріаті розглядають як таємну змову.
І якщо у керівництва СП і президента вже немає надії отримати контроль над лідером "Самооборони", то кроки Кириленка розглядаються як пряма зрада – без підтримки "родини" колишній "рухівець" міг тільки мріяти про таку швидку політичну кар'єру.
Задушевні зустрічі опонентів Віктора Балоги й Івана Плюща найчастіше проходять у ресторані "Курені" на Парковій алеї.
"Легкий дрейф" президента та його оточення в бік Партії регіонів помаранчеві лідери між собою також називають не інакше як зрада.
І не виключено, що у випадку провалу кандидатури Юлії Тимошенко на посаду прем'єр-міністра, лідер БЮТ нарешті зробить те, чого її виборець очікує з вересня 2005 року – винесе закулісне незадоволення Віктором Ющенком в публічну сферу та підніме прапори за дострокові президентські вибори.
Принаймні, в особистих бесідах Тимошенко цей варіант розвитку подій не виключає.
У цьому випадку, навіть якщо Тимошенко не зможе домогтися дострокових президентських виборів, і вони пройдуть вчасно, то два роки, які залишилися, поруч з нею змушені будуть стояти і Юрій Луценко, і В'ячеслав Кириленко. А якщо Віктор Ющенко виявиться не занадто поступливим президентом – то і Партія регіонів.
Цей сценарій у СП навіть не розглядають.
