Пінчук показав своє євробачення

"Ялтинська європейська стратегія", що в англійській абревіатурі складає YES, щороку збирає клуб друзів Віктора Пінчука.

Вони обговорюють, як скоротити дорогу України до Євросоюзу, і при цьому несвідомо будують бастіон публічного захисту Пінчука.

Три роки тому йому пророкували долю "українського Ходорковського". І зараз точно можна бути впевненим, що завдання з нейтралізації такого сценарію перевиконано.

Йому не лише не загрожує реприватизація – тепер уже влада звертається до Пінчука, щоб він допоміг українському президенту зустрітися з президентом Єврокомісії.

Змінився і калібр задач, які стоять перед Пінчуком: не як уберегтися від чиновників–рейдерів, а кого запрошувати vip–гостем на свою щорічну конференцію в Ялту.

Тому що після Білла Клінтона, який став героєм YES–2007, знайти зірку такого ж калібру практично неможливо.

Щоб підсилити європейський дух на конференції в декораціях Лівадійського палацу, Віктор Пінчук спеціально привозить команду французьких піарників з агентства Euro RSCG.

З року в рік в Ялті народжується одна й та сама думка – Україна може стати членом ЄС, але готовність до цього кроку держава повинна довести самостійно. Незмінним залишається і ядро учасників конференції – Квасьневський, Рар, Чалий, Рибачук, Ослунд, Яценюк.... Тільки кожний наступний рік, який минув після Майдану, викликає дедалі більше розчарування від невикористаного шансу 2004 року.

Нинішня дискусія, яка в деякі моменти скочувалася до сварки, тим не менше, сподобалася Пінчуку. На його думку, це мінімум на один квартал наблизило Україну до вступу в ЄС.

Дружини українського президента і французького міністра

У італійському подвір’ї Лівадійського палацу Леонід Кучма зустрів старого друга. Це був колишній німецький канцлер Герхард Шредер. Він вперше з'явився в українському контексті після втрати посади канцлера, і відставні керівники ділилися враженнями від життя на свободі.

– У мене після цього мозок став чистіше! – зізнався Кучма Шредеру.

Екс-прем'єр, екс-канцлер і екс-президент

За кілька хвилин, поцілувавшись із Шредером і російським послом Чорномирдіним, до них приєдналася дочка Кучми Олена Франчук, яка повідомила батьку: "В нас усе готове, можна починати".

Цього року Пінчук зіштовхнувся з проблемою – йому не вдалося затягнути в Ялту єврочиновників, які у повсякденному житті займаються євроінтеграцією. Тому головною аудиторією стали експерти.

За розповідями одного з членів правління YES, вони намагалися запросити чотирьох комісарів Єврокомісії, однак всі були зайняті. Останній, Оллі Рен, який відповідає за розширення ЄС, відмовився напередодні Ялти.

Модератором першого дня, коли на сцену мали вийти vip–гості, зробили Крістен Оксент. Ця маловідома в Україні журналістка насправді є не просто "французьким Савіком Шустером", а до всього й дружиною міністра закордонних справ Франції. Тож пул Пінчука приріс ще однією впливовою учасницею.

За відсутності брюссельських бюрократів героями четвертої ялтинської конференції стали відставні лідери, які, втім, не облишають надії ще раз зіграти у велику гру. Це – довгострокові інвестиції Пінчука.

Олександр Квасьневський, якого він зробив членом правління YES, заявив у Ялті, що повертається у польську політику. Білл Клінтон, фонд якого без затримок отримує гроші від Пінчука на боротьбу зі СНІДом, стане другою за впливовістю людиною у світі в разі, якщо його дружина переможе на виборах президента США.

Яценюк вирішив не фотографуватися з Клінтоном

Поява в Ялті Шредера стала несподіванкою з огляду на його проросійську позицію в газовому питанні. Екс–канцлером займався член правління YES німецький експерт Александр Рар, і серед умов його приїзду було надання приватного літака для перельоту.

Крім того, в активі Шредера є опосередкована участь у помаранчевій революції.

– Я двічі телефонував Шредеру в часи Майдану, аби той вплинув на непримиренного Путіна, – розповів "Українській правді" Олександр Квасьневський. – Бо коли ми провели перший круглий стіл, представник Росії Борис Гризлов казав таке, що на голову не налазило – мовляв, події в Києві є акцією західних спецслужб! Зрештою Шредер зв'язався з Путіним, і його позиція пом’якшилася.

Останнім сюрпризом YES–2007 стала Катерина Ющенко, яка прийшла із запізнення на годину та зайняла місце в першому ряду. Побачивши Пінчука, розцілувалася з ним.

Схоже, президентська родина шукає порозуміння з колись найвпливовішим олігархом – так, два тижні тому подружжя Ющенків приходило на концерт Елтона Джона, а, крім того, глава держави брав участь у відкритті YES у Києві.

І, нарешті, ялтинська конференція цікава тим, що тут можна побачити картину, яку три роки тому було неможливо уявити – Кучма, який мовчки протягом кількох годин сидить у залі і слухає виступаючих, після чого не бере слово для репліки, нічого не коментує, а просто йде. Він наче є – і його наче немає.

У стосунках між родинами Ющенка і Кучми-Пінчука намітилося примирення

Щоб підігріти настрій жертвам єврохандри, ялтинську конференцію почали спеціально зробленим футуристичним випуском новин каналу ICTV. У титрах значилося "2020 рік". На відео – Майдан, наповнений людьми. Головна тема сюжету – Україна святкує вступ до ЄС.

Повертаючись із 2020 року до нинішніх подій, автори сюжету згадують останні події навколо розпуску парламенту. "Політичну кризу розв’язано, і це відкрило шлях України до ЄС", – повідомляє ведучий з майбутнього, супроводжуючи це кадрами рукостискання Ющенка, Януковича і Плюща. Широка коаліція, яку символізує це тріо, є втіленням майбутнього України, яким його бачать організатори конференції.

Хоча здається, що мета–2020 має далекі горизонти, але вже зараз багатьма вона сприймається як надто райдужна. І про це напряму заявив затятий оптиміст Александр Квасьневський: якщо ви хочете встигнути через тринадцять років, то уже зараз треба працювати на євроінтеграцію, не розгинаючи спини.

Представлена у Ялті фантазія на тему розширення Євросоюзу – не новинка. Кілька років тому вийшов спецвипуск газети Wall Street Journal, де британський історик Тімоті Гартон Еш прогнозував іншу точку вступу України до ЄС – 2026 рік. І не самостійно, а разом з Молдовою.

Майстер-клас дипломатії від Чорномирдіна

Головним промовцем від української влади на конференції став міністр закордонних справ Арсеній Яценюк, який взявся заспокоювати аудиторію в зв’язку з нинішньою кризою.

– Нічого серйозного не відбувається! Україна – це молода демократія, яка грається немов мала дитина, – заявив міністр.

У своїй самовпевненості Яценюк інколи ледве не переходив межу.

– Віктор, – звернувся міністр до Пінчука, – я вам хочу нагадати, що в цьому Лівадійському палаці Україна в 1945 році стала членом ООН. Я і ми зробимо все, щоб одного дня в цьому палаці обговорити вступ України до ЄС.

Після виступу Яценюка слово взяв німецький екс–канцлер Шредер, і майже відразу конференція пішла в хибне русло. Ялтинську трибуну він перетворив на майданчик агітації за своє бачення газових проблем між Росією та Європою:

– Енергетика стане валютою майбутнього. Росія була, є і буде надійним постачальником енергоносіїв. Хто може відповісти на попит енергоносіїв, який зросте? Або Саудівська Аравія, або Африка, або, звичайно, Росія, – почав Шредер.

Канцлер у відставці взявся роз’яснювати:

– Коли ми говоримо про залежність від енергоносіїв, маємо пам’ятати про стабільність поставок. Росія є стабільним постачальником, а тому Євросоюз має цінувати цей ринок. Для Європи такою альтернативою є Африка і Близький Схід, але ці регіони не є набагато надійнішими. У партнерстві з Росією Україна відіграє важливу роль як країна–транзитер.

Виділивши Україні таку місію, Шредер ще раз заявив, що "стосунки України та Росії мають бути найкращими".

Своєю промовою Шредер задав неправильний напрямок подальших виступів, і Україна стала тільки фоном, а не головним героєм конференції. Всі ж зосередилися на обговоренні Росії.

Суперечка між Квасьневським і послом Росії в Україні Чорномирдіним ще сильніше перефокусувала думки присутніх на стосунки Москви та Європи. Екс–президент Польщі обурився діями північних сусідів на пострадянській території.

– Політика Росії по відношенню до Центральної Європи – вона така... – Квасьневський взявся підбирати слова.

– Неадекватна! – вигукнули із зали.

– Та її взагалі немає! Ви знаєте, коли останній раз президент Росії був у Польщі? – обурився Квасьневський.

– Так запрошуйте! – почав відбивати атаку Чорномирдін.

– Ну, не треба вигадувати такі відговорки!

Ще раз вони зчепилися навколо теми російської мови. Квасьневський порадив Москві відстоювати позиції на землях колишніх сателітів не шантажуючи газом, а пропагуючи культурні цінності.

– Зрозуміло, що наші країни – партнери, але не друзі в старому розумінні цього слова, – Квасьневський повернувся до Чорномирдіна. – Я запитаю вас як посла, дорогий друг, що ви зробили для вивчення російської мови в центральній Європі? Нічого!

Розуміючи, що взяв надто високі тони, Квасьневський спробував залагодити ситуацію:

– Я розумію, що тут присутні журналісти, тому вам потрібен театр, і я намагаюся його робити!

Однак, коли слово взяв Чорномирдін, він був уже заведений. Його слова на адресу європейців виглядали як погроза:

– Я хочу сказати – прийде час, і ви всі будете говорити російською мовою!

Не знижуючи обертів, Чорномирдін взявся роз’яснювати питання газу:

– Ми ні з ким не сперечаємося, ми роз’яснюємо свою позицію! Не треба нам дорікати! Не треба на нас ображатися! І не треба нас злити!

Наостанок Чорномирдін також вирішив по–своєму захистити Україну:

– Ви, європейці, дивні люди! Один приїжджає – каже, що готовий прийняти Україну хоч завтра. Інший приїжджає – каже, що років через двадцять. Ви там у себе розберіться! Скажіть, що треба зробити, і Україна обов’язково буде в Євросоюзі.

На фоні такого єврооптимізму Чорномирдіна Шредер виглядав набагато більш стриманим.

– Я не знаю, чи підтримує Німеччина вступ України – у нас на цю тему не було соцдосліджень. Але вам моя рекомендація – треба думати не про вступ, а про посилену угоду.

Польський екс–президент Квасьневський виявився єдиним, хто без дипломатичних реверансів проартикулював стурбованість Заходу внутрішніми проблемами в Україні.

– Я так часто приїздив до України, що зараз можу сказати – я в розпачі! Україна залишається у перманентній кризі, яка розпочалася ще протягом другого терміну президента Кучми. Ми, європейці, не можемо сприйняти концепцію постійної кризи!

Зірковий час Рудьковського

На цій конференції Микола Рудьковський взяв на себе місію речника біло–блакитного табору.

Коли перейшли до розділу відповіді на запитання, міністр транспорту, представившись соціалістом, закинув Квасьневському небажання Заходу бути посередником в українській кризі – хоча протягом помаранчевої революції вони брали на себе цю місію.

– Три роки тому була дуже складна криза, нас запросили президент Кучма і Ющенко. Ту історію повторити неможливо! – не витримав Квасьневський. – Сьогодні в Україні повторилася парламентська криза. І розв'язати її повинні ви. Скільки нам можна брати участь у цьому? Вирішуйте свою кризу самі!

10 секунд слави Миколи Рудьковського

– Ну що, Коля, ви зганьбилися зі своїм Морозом, а тепер кличете європейців, щоб вони за вами прибрали, – почав знущатися над Рудьковським екс–глава секретаріату Ющенка Олег Рибачук.

– Я не збираюся з вами говорити у такому тоні, – відповів Рудьковський.

Загалом українська політика – це місце, де врятувати від пасток абсурду може лише коротка пам'ять. Протягом кількох років Микола Рудьковський займався нищівною критикою президента Леоніда Кучми. Але уже влітку 2007 Рудьковський виступає на конференції, організованій зятем того ж таки Кучми, де піддає нищівній критиці президента Віктора Ющенка.

Рудьковський для журналістів став подарунком "Ялтинської європейської стратегії". Міністр транспорту, який застеріг Ющенка від повторення долі Мілошевича, розрядив одноманітно–колисковий перебіг подій на другий день конференції.

А внутрішній український конфлікт зник із контексту конференції разом з появою у залі рум'яного і довгоочікуваного гостя – Білла Клінтона.

Перед цим усіх репортерів попередили, що фотозйомка заборонена – право залишили тільки представнику Фонду Пінчука, кандидатуру якого узгоджували з офісом Клінтона цілий місяць.

Заходи безпеки навколо фігури екс-президента США справляли враження, що в Криму хтось замислив реалізувати сценарій "Кілл Білл".

Інколи все це виглядало просто абсурдно: варто було Клінтону вирішити погуляти італійським подвір’ям Лівадії, як всіх журналістів закрили у прес-центрі, забарикадувавши доступ до дверей... вішалкою для одягу.

Коли у 2000 році Клінтон виступав у Києві, він навіть не полінувався вивчити заклик українською мовою "boritesya-poborete". Тому виглядало дещо дивно, що темою його промови в Ялті була не Україна, а людство в цілому.

Можливо, виступ американського екс-президента мав показати різницю у світоглядах вітчизняної та світової еліти. А, можливо, він був непідготовлений до обговорення навколоукраїнських проблем, а тому обмежився глобальними: бідність, зброя масового ураження та епідемія у світі. Саме це, а не Росія чи Іран, на думку Клінтона, є "справжніми ворогами".

Фото, знімати яке ми не мали права

Активно жестикулюючи, він ледь не скинув склянку з трибуни, роз’яснюючи присутнім виклики сучасного світу. У своїй неконкретності він був подібний до українського президента. Клінтон у двох словах торкнувся процесів, які відбувалися у державі, де він в той момент перебував.

– Важливо, що після конфлікту президент Ющенко і прем’єр Янукович досягли згоди, і в Україні відбудуться нові вибори, вільні, демократичні...

Право першим поставити питання Клінтону отримав Віталій Кличко, якого зацікавила геополітика.

– Вам не здається, що Україна є лише заручником стосунків Росії та США? – запитав чемпіон світу з боксу.

– У перший рік свого президентства я зібрав разом усіх економістів, Міністерство торгівлі та Держдепартамент. І я попросив підготувати мені список десяти нових демократій, які не домінували у часи холодної війни, але є важливими для США.

За словами Клінтона, в цей рейтинг потрапили Мексика, Бразилія, Індія, Китай, Корея, а від Європи – Україна, Польща і Туреччина.

– Було б нерозумно робити Україну об’єктом боротьби Росії та США. Хоча навряд Росія стане менш авторитарною, але треба шукати шляхи співпраці. Якби я був на посаді, я б робив усе, щоб домовитися.

Політичний і спортивний важковаговики

Після закінчення українські гості пішли на штурм сцени, щоб особисто переговорити з американським гостем. Пінчук представив Клінтону Арсенія Яценюка: "Це – наш наймолодший міністр!" Про щось переговорила з Клінтоном дружина Ющенка. Кучма, який не розуміє англійської, мовчки обійнявся з колишнім колегою–президентом. А Рудьковський... Рудьковський наздогнав Клінтона, щоб розповісти, що українці не хочуть вступати до НАТО. Пізніше на бенкеті міністр–соціаліст попросився сфотографуватися з екс–президентом США. Схоже, він збирав докази, що партійне завдання ним успішно виконане.