Орбіти Конституційного Суду. Золота акція Медведчука у війні Ющенка і Януковича
Саме це прізвище і саме ці дві цифри можуть стати вирішальними у розв’язанні політичного протистояння, в якому опинилась Україна.
У четвер 12 з 18 суддів Конституційного Суду проголосували за відкриття впровадження за поданням парламентської більшості стосовно законності указу президента про розпуск Верховної Ради. Доповідачем по цій справі призначена суддя, в минулому міністр юстиції Сюзанна Станік.
І хоча помаранчеві все ще продовжують радіти рішучості президента, стовідсоткової впевненості в тому, що КС стане на бік Віктора Ющенка, немає. Поведінка представників Партії регіонів і деякі заяви прихильників розпуску Верховної Ради свідчать про те, що позиції голови держави дедалі стають слабкішими.
А все почалось з невдалої відставки голови Конституційного Суду Івана Домбровського.
Під чиїм тиском пан Домбровський написав заяву – президента чи прем’єр-міністра – сказати важко. Прихильники Ющенка стверджують, що на суддю "вплинув" той, хто останній з ним зустрічався – Віктор Янукович. Сам же прем’єр натякає на помаранчевих.
Цікаво інше – першою про те, що 11 суддів відмовили пану Домбровському у відставці, повідомила заступниця міністра Кабміна Олена Лукаш. На що КС тут же прореагував обуреною заявою про витік даних з дорадчої кімнати суду.
Навряд чи б пані Лукаш, яка вже давно стала головним інформатором преси про події у Конституційному Суді та добре розуміється в правилах PR, повідомила б пресі новину, яка могла зашкодити партії.
Помаранчеві ж відмову КС відставити Домбровського зустріли з натхненням. На Банковій це взагалі називають показником, що судді орієнтуються на людину, лояльну до президента. Втім, деякі деталі та хронологія подій останніх днів говорять про те, що така радість може бути передчасною.
Розмови, що Ющенко не підписав би указ про розпуск Верховної Ради, якби не був впевнений у своїх позиціях в КС, виглядають дещо перебільшеними. Адже деякі джерела стверджують, що весь свій вплив у суді Ющенко намагався використати не для ухвалення позитивного вердикту, а для припинення ухвалення будь-яких рішень, починаючи з нездатності відкрити провадження.
І відставка Домбровського, а значить і параліч Конституційного Суду, грали б на руку президенту, а не коаліції.
В оточенні Ющенка були впевнені в позиціях лише семи суддів. Для потрібних рішень цього було б замало, але для зриву кворуму під час розгляду справ – достатньо. Кажуть, ці сім суддів КС обіцяли одразу ж після підписання указу про розпуск парламенту або захворіти, або, при необхідності, піти у відставку.
Мета акції – протягнути невизначену ситуацію якомога довше. Розрахунок секретаріату президента був таким: або в регіоналів здадуть нерви, і вони самі підуть на вибори, або, якщо "хворобу" суддів вдасться затягнути до 27 травня, а коаліція продовжуватиме бунт, у президента з’явиться ще один юридичний привід для спроб введення, наприклад, надзвичайного стану.
Розрахунок помаранчевих на такий сценарій підтверджує багато фактів. Наприклад, Юлія Тимошенко у закритому виступі перед дипломатами натякала, що на рішення КС не варто сподіватись. У неофіційних же бесідах вона відверто говорила, що навіть питання відкриття провадження може розглядатися роками.
Але з якихось причин цей сценарій був зірваний. І зараз маятник почав рух в інший бік.
Замість того, щоб почати нервувати, регіонали стали ще більше наполягати на розгляді указу президента в суді. Починаючи з середи лідери коаліції стають дедалі стриманішими і впевненішими. І, здається, в будинку по вулиці Жилянській вони знайшли свою білу фортецю.
Якщо порівняти риторику представників Януковича у першу ніч після підписання указу, коли дії президента відверто називались злочинними, з, наприклад, виступом прем’єра на останній прес-конференції, то здається, що з понеділка по середу голова уряду пройшов інтенсивну школу "демократії". Яка запевнила його, що його останнім форпостом є Конституційний Суд.
Для Ющенка небезпека полягає в тому, що навіть нейтральний результат голосування суддів, наприклад 9 на 9, поставить під сумнів необхідність виконання указу про розпуск і надасть можливість коаліції нехтувати його вимогами.
Вирішальним може стати навіть один голос – для ухвалення рішення необхідно 10 голосів.
 |
ІНСАЙД КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ
Законодавство передбачає, що по шість суддів Конституційного Суду призначає президент, Верховна Рада і з'їзд суддів. І нинішній КС вважають чи не найслабкішим за всю історію його існування.
Найбільше критики викликає парламентська частина. Відбір цих людей, які стали останньою інстанцією в Україні, відбувався за принципом "свій-чужий", коли нікого не цікавила елементарна підготовка претендента.
І дехто став суддею просто завдяки тому, що має спільне земляцтво з Януковичем. А дехто до високого призначення був доцентом кафедри виправного трудового права – тобто людина спеціалізувалася на вивченні не засад конституційного устрою, а... поведінки злочинців у тюрмі.
Для багатьох юристів такі випадки є справжньою образою. Адже призначення членом Конституційного Суду вважається досягненням вершини в судовій ієрархії, коли тебе чекають почесті, зустрічі з президентом, дев'ять років безтурботної роботи, гідна зарплата і не менш щедра пенсія.
Судді Конституційного Суду, обрані з’їздом суддів
Вважається, що призначені з'їздом суддів члени КС зазвичай тяжіють до президента. П’ятеро з цієї квоти отримали свої посади уже після приходу Віктора Ющенка до влади, а шостий вважається близьким до Віктора Балоги.
Квота в КС, відведена для з'їзду суддів, часто в значній частині заповнюється членами Верховного суду. Отримати мантію судді Конституційного Суду – для них не просто підвищення, а гідне завершення суддівської кар’єри.
Іван Домбровський – голова Конституційного Суду, в минулому – секретар пленуму Верховного суду.
За деякою інформацією, восени минулого року Ющенко особисто рекомендував суддям Конституційного Суду, щоб вони обрали саме Домбровського своїм головою.
Він є чи не найбільш підготовленим з усього нинішнього складу. Домбровський мав запам’ятатися Ющенку тим, що зайняв його позицію під час розгляду у Верховному суді питання про невизнання перемоги Януковича на виборах президента.
Вплив цієї людини достатній для того, щоб схилити шальки терезів на якийсь бік. Адже голова Конституційного Суду призначає суддю-доповідача по справі, який готує проект рішення.
Василь Бринцев. Це – колишній голова Харківського апеляційного суду. В секретаріаті президента його називають "поміркованою людиною" та говорять, що він більше тяжіє до Ющенка.
В’ячеслав Джунь до призначення в КС п’ять років був суддею Вищого господарського суду, тому вважається креатурою Дмитра Притики з Партії регіонів.
В розмові з "Українською правдою" Притика підтвердив ці припущення, але пообіцяв, що Джунь буде "діяти виключно по закону".
Анатолій Дідківський. Класична кар’єра члена Конституційного Суду. З 1987 року по 2006 рік Дідківський був головою Судової палати у цивільних справах Верховного суду.
За однією версією, Дідківський вважається близьким до Мороза. Зокрема, тому що він був однокурсником з іншим суддею КС, вірним лідеру соціалістів – Павлом Ткачуком.
За іншою версією, Дідківського називають в переліку людей, які можуть зайняти сторону Ющенка. І, як розповідають джерела з числа членів Вищої ради юстиції, "під час помаранчевої революції Дідківський співпрацював з Тимошенко".
Ярослава Мачужак також до того, як перейти на роботу в КС, дев'ять років працювала у Верховному суді. Джерела в секретаріаті президента характеризують Мачужак як "помірковану порядну людину, суддю з великої літери".
Андрій Стрижак – колишній голова Закарпатського апеляційного суду. Він єдиний з квоти з'їзду суддів, який отримав призначення не після помаранчевої революції, у 2004 році.
Кажуть, що питанням працевлаштування Стрижака до КС займався Віктор Медведчук, однак потім у Верховної Ради виникли сумніви в його надійності, тому присягу цього судді кілька разів намагалися зірвати.
Зараз Стрижак, за чисельними свідченнями, орієнтується на Віктора Балогу.
З іншого боку, джерела звертають увагу на те, що Стрижак був доповідачем у питанні відповідності Конституції легендарного закону, яким КС було заборонено переглядати зміни до Основного закону, які вступили в дію.
Як відомо, КС не виніс рішення з цього питання. Пояснюють це, в тому числі й тим, що Стрижак непереконливо виписав мотиваційну частину.
Судді Конституційного Суду, призначені президентом
Ющенко не може бути переконаний у лояльності своєї квоти в КС. Половина цих людей дісталися йому в спадок від Леоніда Кучми. І, за словами джерел, коли ситуація стала загострюватися, начебто був підготовлений проект указу президента про відкликання президентської квоти в зв’язку з нездатністю суддями ухвалити жодне рішення.
Однак Ющенко відмовився від цієї ідеї, оскільки все одно нічого б не домігся – дострокове припинення повноважень потребує згоди Верховної Ради. А для внесення нових кандидатур від президента вимагає скріплення цього указу Януковичем і Лавриновичем.
Валерій Пшеничний – заступник голови Конституційного Суду. Він був призначений членом КС у січні 2003 року, коли цим питанням безпосередньо опікувався Віктор Медведчук.
Про зв’язки цього судді з колишнім главою адміністрації президента свідчить і такий нюанс: Пшеничний, коли працював завгоспом Конституційного Суду, був дуже близьким до тодішнього голови КС Віктора Скоморохи. Який, у свою чергу, мав теплі стосунки з лідером СДПУ(о): син Скоморохи працював з Медведчуком.
Сюзанна Станік – заступник голови Конституційного Суду. Колишній міністр юстиції та представник України в Раді Європи перейшла на роботу у вищий орган судової влади в березні 2004 також за сприяння Віктора Медведчука.
Водночас було би неправильно називати її людиною, яка орієнтується на соціал-демократичного вождя. Поява Станік в числі членів КС – це в першу чергу заслуга її особливих стосунків з Леонідом Кучмою і його дружиною.
Станік, яка призначена доповідачем у цій резонансній справі, опинилася в делікатному становищі.
З одного боку, Станік пов'язують почуття взаємної ненависті з депутатом Сергієм Головатим. Враховуючи, що зараз він виступає різким критиком дій президента, для Станік справою честі буде перемога над своїм давнім опонентом.
У свою чергу, Головатий може розповісти багато цікавого про Станік з часів, коли вона очолювала представництво України при Раді Європи – про те, як вона придбала в Страсбурзі білий "Мерседес", чим шокувала всю місцеву дипломатичну тусовку. Або як намагалася за державний кошт оформити в якості резиденції посла будинок з басейном.
З іншого боку, чоловік Станік – журналіст Вадим Долганов – ніколи не мав позитивних емоцій відносно Ющенка, а тим більше Тимошенко.
В пам'яті залишається програма "Сім днів", яка виходила за авторства Долганова на УТ-1 в часи, коли він очолював цю державну телекомпанію. Головними антигероями його сюжетів були саме нинішній президент і лідерка опозиції.
Однак у поведінці Станік є багато інших факторів: взяти хоча б те, що мама Станік мешкає у Львові, де настрої чим далі можуть радикалізуватися.
Кажуть, саме тому Станік у судових засіданнях займає обережну позицію, і протягом розгляду резонансних питань вона не ставала на бік ні Ющенка, ні коаліції.
Володимир Іващенко був призначений суддею Конституційного Суду за квотою президента ще у березні 2001 року.
Люди, з якими вдалося поспілкуватися "Українській правді", характеризують його по-різному. Одні називають Іващенка "поміркованим суддею", інші – навпаки, "доволі конфліктною людиною, з якою складно домовитися".
Іващенко був призначений у часи, коли адміністрацію президента очолював Володимир Литвин, який зараз зацікавлений у дострокових виборах. Водночас дехто вважає, що і тоді вплив на це рішення мав Віктор Медведчук.
Трійкою суддів, які були призначені за часів Ющенка, займався перший заступник глави секретаріату Іван Васюник.
Володимир Кампо – уродженець рідного для Віктора Балоги Мукачевого. Останні десять років він присвятив викладацькій кар’єрі. У його лояльності президент, який призначив Кампо суддею КС в листопаді 2005 року, може не сумніватися.
Дмитро Лилак – ще одна людина з квоти Ющенка. До цього кар’єра Лилака проходила в стінах Верховного суду – з 2001 по 2006 рік він був суддею палати у господарських справах, через яку, зокрема, проходила тема реприватизації "Криворіжсталі".
Віктор Шишкін – в минулому генеральний прокурор України та учасник акції "Україна без Кучми". Після багатьох років опозиційного забуття Шишкін у листопаді 2005 отримав від Ющенка заслужену посаду члена КС.
Шишкін був призначений доповідачем у справі імперативного мандату для депутатів Верховної Ради, запровадити який так мріяла Тимошенко. Рішення по справі оголошено не було, однак є інформація, що для позитивного вердикту станом на три тижні тому не вистачало голосу одного судді.
Судді Конституційного Суду, призначені Верховною Радою
Анатолій Головін був рекомендований на цю посаду Соціалістичною партією. Як тільки було сформовано Конституційний Суд, Головіна пропонували на місце голови КС, однак він не пройшов, і після того з'явилася кандидатура Домбровського.
Михайло Колос також вважається близьким до Мороза.
Павло Ткачук – один зі старожилів Конституційного Суду. Хоча це призначення він отримав у 2002 році, коли нинішній спікер був затятим опозиціонером, Ткачука називають дуже близьким до Мороза.
Зокрема, в біографії Ткачука сказано, що до обрання членом КС він працював "помічником-консультантом народного депутата". І цим неназваним нардепом був саме нинішній голова Верховної Ради.
Марія Маркуш в минулому скликанні парламенту була депутатом від Компартії. Однак не можна забувати в її біографії й той факт, що на межі 1990-2000 років вона очолювала Закарпатську асоціацію адвокатів, коли ця територія вважалася вотчиною Медведчука.
В’ячеслав Овчаренко – персональна креатура Віктора Януковича. Поява Овчаренка в складі Конституційного Суду багатьма була сприйнята взагалі як виклик.
Овчаренко до цього був головою міського суду Єнакієвого – малої батьківщини Януковича – і взагалі не мав жодного відношення до конституційного права. А з чинним прем’єром Овчаренка пов'язує спільна робота на підприємстві "Орджонікідзевугілля" в першій половині 1980-х років.
Петро Стецюк – єдиний представник "Нашої України" в парламентській квоті Конституційного Суду. Зокрема, вважається, що його призначення лобіював Роман Зварич.
ДИЛЕМА МЕДВЕДЧУКА
Культивувати корупцію в Конституційному Суді трохи складніше, ніж у Верховній Раді.
По-перше, це – невеликий колектив, і всі судді перебувають на очах один в одного. Тому різка зміна поглядів відразу викличе увагу оточуючих.
По-друге, всі судді заходять на цю посаду вже в зрілому віці. І навіть якщо до призначення вони працювали десь в регіоні, то тепер решту свого життя мешкатимуть в столиці. А тому кожен з них, ухвалюючи рішення, пам’ятатиме про настрої киян та наслідки для себе особисто в разі, якщо владу в країні перехопить вулична стихія.
По-третє, щоб домогтися правильного рішення, недостатньо просто підкупити члена Конституційного Суду. Треба, щоб він вмів бездоганно виписати рішення, яке б не дозволило опонентам знайти слабкі місця в аргументації.
Тим більше, що Ющенко спеціально не послався у своєму указі на 90 статтю Конституції, де чітко описані моменти, в яких президент "має право" розпуску парламенту. В цьому випадку суддям було би просто вказати, що наведених обставин просто немає.
Натомість Ющенко навів зовсім інші статті – де він "зобов’язаний" бути гарантом прав і свобод громадян. І як Конституційний Суд зможе відмовити в цьому праві президенту – розтлумачити це є дуже непростим завданням.
Вочевидь, що зараз, коли суд вже почав розгляд указу президента, кардинальних змін у розкладі сил в суді не буде.
І з впевненістю можна припустити, що з Віктором Медвдедчуком бесіди провели представники обох таборів. Втім, сам лідер СДПУ(о) може опинитися в доволі складній ситуації.
 |
| Перед тим, як розсваритися, Медведчук і Ющенко були членами однієї команди |
За деякою інформацією, колишній голова адміністрації президента вже давно примірявся до Конституційного Суду, сподіваючись стати членом КС по квоті парламенту.
Джерела розповідають, що Медведчук намагався домовитися про це з Януковичем. Однак той відмовив. Зараз це може стати причиною того, що Медведчук не захоче грати разом з коаліцією.
Крім того, для СДПУ(о) і персонально для Віктора Медведчука дострокові вибори є шансом повернутися у велику гру. Намагання через суд поновитися хоча б членом Вищої ради юстиції говорить про те, що життя на узбіччі обтяжує колишнього сірого кардинала української політики.
Ще один момент впливу на Медведчука – його непублічні контакти з Юлією Тимошенко. Деякі політики кажуть, що у вирішальний момент лідер СДПУ(о) може підтримати БЮТ.
Додатковий аргумент: на Медведчука через Суркіса може вплинути Ігор Коломойський, який зараз підтримує Ющенка.
Але є фактор, який може примусити Медведчука забути всі вище перераховані приводи бути лояльним до помаранчевих і пристати на сторону коаліції – це його зв’язки з Росією.
Відомо, що Віктор Медведчук має близькі стосунки з віце-прем'єром РФ Дмитром Медведєвим, який займає посаду голови ради директорів "Газпрому". Для цієї російської компанії новий прихід Юлії Тимошенко до влади означає смерть проекту "РосУкрЕнерго".
Крім того, за однією з версій, призначення Нестора Шуфрича міністром надзвичайних ситуацій також передбачало, що Медведчук забезпечить підтримку своїми людьми в КС точки зору коаліції.
...Ситуація в Конституційному Суді хоч і є загрозливою для Ющенка, все ще залишається невизначеною. І, можливо, в президента є якісь невідомі широкому загалу нюанси, які дають йому віру в свої сили.
Мабуть, саме вони і змусили його піти на розпуск парламенту. Впевненість Ющенка була настільки твердою, що дострокові вибори стали лише одним елементом великої гри, яку почала Банкова для відновлення влади президента.
В обмін на свій підпис під указом про дострокові вибори Ющенко висунув вимогу Тимошенко – зробити подання до КС... про скасування політреформи!
У Конституційному Суді "Українській правді" підтвердили, що таке подання надійшло до них в той же день, коли Ющенко підписав смертний вирок цій Верховній Раді – 2 квітня.
Під поданням стоять підписи 102 депутатів фракції БЮТ, перші два – Тимошенко і Турчинова.
І в разі визнання легітимності дострокових виборів вплив Януковича і Мороза на Конституційний Суд послабиться. А тому майже гарантовано зміниться баланс голосів на користь Ющенка, що дозволить йому повернути собі повноваження Кучми.
