Микола Оніщук: Я не пішов слідом за Анатолієм Кінахом

Якщо в американських хмарочосах через забобони немає тринадцятого поверху, то у виборчих списках "Нашої України" треба заборонити другий номер. Тобто щоб після першого відразу йшов третій – від гріха подалі...

Друга позиція в списку "Нашої України" – це плацдарм для зрадників. До парламенту минулого скликання з нього обрався Олександр Стоян, до Верховної Ради нинішнього скликання – Анатолій Кінах.

І той, і другий з часом втомилися бути в опозиції та перейшли на бік влади.

Загалом десант Кінаха у парламенті – щось на кшталт групи ризику. Первісно у складі фракції "Наша Україна" нараховувалося аж десять депутатів за квотою лідера Партії промисловців та підприємців.

І майже відразу, тільки-но зібрався новий парламент, особливу позицію зайняв баскетболіст і друг Дмитра Фірташа Олександр Волков.

Він першим відмовився дотримуватися лінії керівництва "Нашої України". До його честі, Волков це зробив ще коли існувала помаранчева коаліція, а Партія регіонів збиралася працювати в опозиції.

Другим з квоти Кінаха збунтувався Олександр Заплатинський, який перейшов на бік антикризової коаліції й отримав за це посаду глави комітету з питань економічної політики.

Враховуючи, що членом цього комітету є Рінат Ахметов, Заплатинський при ліпшій нагоді намагається зафіксувати своє обличчя перед фотокамерами у компанії найбагатшого українця.

І нещодавно під час футбольного матчу Шахтар-Севілья вся країна бачила по телетрансляції, як Заплатинський, який отримав квиток до VIP-ложі, першим прибіг привітати із забитим голом Ахметова і Януковича. Розповідають, наступного дня він просив керівництво Шахтаря переписати йому це відео.

А минулого тижня, після призначення Кінаха міністром економіки, до антикризової коаліції приєдналася решта депутатів від його партії. Окрім двох людей: Микола Оніщук та Станіслав Довгий вчинили всупереч Кінаху.

Оніщук відмовився вступати до коаліції попри пропозицію стати міністром по зв’язках з Верховною Радою. Про свої мотиви соратник Кінаха з п’ятнадцятирічним стажем розповів у інтерв’ю "Українській правді".

– Протягом останніх днів ситуація навколо Анатолія Кінаха встигла обрости епітетами. Для вас особисто Кінах є зрадником?

– Я переконаний, що як політик і менеджер Кінах буде робити в коаліції те ж саме, що і в складі "Нашої України". На мою думку, його погляди не змінилися на питання взаємин влади і бізнесу чи, наприклад, податкового тиску. І сигнали, які він подаватиме на посаді міністра, будуть ідентичні до тих, які виходили від Анатолія Кінаха в попередні часи.

– Але мова йде про те, що Кінах – це політик, а не найманий менеджер, не директор заводу. Він пройшов до Верховної Ради за списком політичної сили "Наша Україна". Більше того, Кінах був її другим номером!

– Я думаю, Анатолій Кінах, пояснює для себе цей крок тим, як це не парадоксально для вас, що він може позитивно вплинути на стосунки основних політичних дуелянтів – опозиції та коаліції.

– Складається враження, що ви підбираєте слова. Чому ви не кажете прямо, як воно є? Ви ж могли вчинити аналогічно, приєднатися до антикризової коаліції і прокоментувати це словами: "Я своїм кроком так само, як мій лідер Анатолій Кінах, хочу зблизити коаліцію, Януковича і Ющенка". Чому тоді ви цього не зробили?

– Роль таких рішень Анатолія Кінаха, їх негатив чи позитив, можна оцінити лише з часом. Тому я, як ви зауважили, вибираю слова. Тому що не треба багато мудрості, щоб називати когось одним конкретним словом. Важливіше, щоб це пояснило наслідки, дало розуміння мотивацій.

– Хіба дії коаліції по відношенню до Анатолія Кінаха – це не хабар посадою?

– Якщо антикризова коаліція хотіла використати знання Кінаха задля політичної та економічної стабілізації, то моя відповідь – це не хабар.

Якщо ж ідеться про мету будь–якої ціною отримати 300 голосів, тобто забезпечити монополію на владу з боку антикризової коаліції, то це – гірше ніж хабар!

Руйнівні наслідки досягнення мети в 300 голосів є очевидними – як для самої коаліції, так і для країни. Монополія на владу, як будь–яка монополія, без балансів, без здорової конкуренції здатна породити лише деградацію.

Фото прес-служби "Нашої України"

– Добре, наприклад, якби вам запропонували міністра юстиції, ви б пішли на таких умовах до антикризової коаліції?

– Я би пішов до антикризової коаліції, якщо б це впливало на зміну мети діяльності коаліції. В основі має бути відновлення балансу у стосунках президент–Верховна Рада, забезпечення засад парламентської демократії, коли опозицію цінують та допомагають їй діяти.

Я не пішов слідом за Анатолієм Кінахом, тому що як юрист вважаю, що депутати, обрані за списком, не мають права переходити до інших утворень окрім того, щоб ставати позафракційними.

Оскільки логіка пропорційної системи полягала в тому, що депутати, обрані за списком, ідентифікують виборців своєї партії чи блоку в парламенті. Тому перехід із "Нашої України" в якусь іншу політичну силу означав би, що виборці "Нашої України" були б просто обдурені!

Крім того, у такому разі виборці не могли б визначити, хто тепер несе політичну відповідальність за здійснення влади – Партія регіонів чи "Наша Україна"?

– Грубо кажучи, якщо через півроку в державі буде криза комунальних неплатежів, яка спричинить економічну кризу, то Янукович зможе сказати: "У мене коаліція не тільки за участю Партії регіонів, а також за участю частини "Нашої України".

– По суті, ви тільки підтвердили те, що я сказав...

Другий критерій, чому я не приєднався до антикризової коаліції – я стурбований, що нинішні переходи мають на меті нарощування чисельності. Щоб мати достатньо голосів, які дозволять не тільки долати вето президента, але і мати можливість вносити зміни до Конституції.

Насправді для чисто парламентської діяльності немає ніякого значення, яку перевагу коаліція має над опозицією – один голос чи дев’яносто дев'ять. Оскільки так чи інакше, а коаліцією рішення приймаються.

Я стурбований, що поставлена самоціль – наростити чисельність коаліції. І це може призвести до монополії з боку коаліції у здійсненні влади, яка ігноруватиме думку опозиції.

Я маю на увазі, що не менше половини громадян України віддали свою перевагу опозиції. Натомість в парламенті, при ухваленні рішень та подоланні вето, буде закладено принцип переважної більшості одних над іншими.

І третя причина, чому я не приєднався до антикризової коаліції – мене турбують цивілізаційні перспективи України.

Президент, попри численні і часом обґрунтовані претензії на його адресу, заклав передумови для змін. Після Майдану було виключено політичну деспотію чи монополію. Система балансів закладена в змінах до Конституції. Ми маємо лібералізовану ринкову економіку, ми маємо свободу слова, маємо демократію...

Для багатьох країн, які знаходяться від нас на Схід, щоб провести такі ж за обсягом реформи, буде необхідно десятки років. Я хочу продемонструвати своїм кроком, що я підтримую главу держави і сили, які навколо нього гуртуються, щоб забезпечити незворотність цього поступу.

Адже може виникнути ситуація, що і один голос буде визначальним...

Моє бачення ситуації та виходи з кризи є таким: до осені треба розробити і ухвалити Конституцію з оновленими розділами щодо організації влади. Очолити це як співголови конституційної комісії мають Віктор Ющенко і Олександр Мороз.

Зміни до Конституції мають забезпечити цілісність виконавчої влади.

Президент має очолити Вищу раду юстиції, її функції мають бути розширені, вона має стати реальним органом судового управління.

У областях мають бути запроваджені посади префектів з контрольними функціями, яких призначає президент. А вся влада на місцях має перейти до виконкомів при обласних і районних радах.

Прокуратура має стати складовою судової влади з відповідним уточненням функцій.

Порядок формування уряду має бути змінений відповідно до традицій європейського конституційного права: президент доручає лідеру коаліції сформувати Кабінет міністрів і внести разом з програмою до парламенту. Схвалення програми означатиме отримання вотуму довіри і призначення уряду.

– Що вам відомо про рішення, які назрівають у Конституційному суді? Чи правда, що готується рішення, яке дозволить застосовувати імперативний мандат на депутатів Верховної Ради?

– Ви знаєте, у парламенті багато очікувань у зв’язку саме з цим рішенням. Воно може вплинути на подальші переходи депутатів.

У Конституції є елементи імперативного мандату, коли мандат втрачається у зв’язку з виходом чи невходженням до фракції.

Але імперативний мандат в повному розумінні – це коли ти втрачаєш депутатства після виключення з фракції.

Так от, я переконаний, що Конституційний суд не зможе розтлумачити Конституцію в такий спосіб, який дозволить позбавляти мандату після примусового виключення з фракції.

Я не бачу ніякої правової перспективи для цього! Адже Верховна Рада, коли ухвалювала зміни до Конституції, свідомо вилучила цю норму як підставу для позбавлення депутатства.

– Блок Тимошенко покладає надії на визнання нечинним уряду Януковича в зв’язку з тим, що члени Кабінету міністрів не склали повноваження депутатів у відведений термін.

– Я не бачу і тут судової перспективи. Малоймовірно, що Конституційний Суд зважиться на ухвалення рішень, наслідки яких поставлять під сумнів легітимність нинішнього уряду.

– Тобто ви ведете до того, що підстав для розпуску парламенту найближчим часом не буде?

- Якщо мати на увазі лише конституційні подання, які внесені, то я не бачу підстав для розпуску парламенту. Окрім того, Конституційний суд продемонстрував свою надто велику обережність і нерішучість уже навіть тим рішенням, де він не зміг захистити навіть сам себе.

(Від УП: Ідеться закон, яким КС було позбавлено право переглядати зміни до Конституції, які вже вступили в силу.)

– В таких умовах наступних виборів чекати ще три–чотири роки. І депутати від Партії промисловців та підприємців ідуть до антикризової коаліції, бо намагаються влаштувати собі хоча б якусь коротку перспективу. У свою чергу опозиція тримає своїх депутатів тим, що незабаром будуть дострокові вибори, і зрадників не візьмуть до списку.

– Наскільки я проінформований, однією з умов переходу депутатів від опозиції до антикризової коаліції, було те, що вони отримають місце в прохідній частині списку Партії регіонів на наступних виборах.

– А як відбуваються ці переговори про переманювання депутатів? Вам підходили, пропонували приєднатися до антикризової коаліції?

– Насправді тут нічого дивного і надзвичайного немає. Адже всі є публічними політиками. Такі зустрічі були й у мене на достатньо високому рівні. На ній йшлося насамперед про світоглядні речі, про обмін оцінками політичної ситуації, мою можливу роль у цих процесах. Але давайте на цю тему далі поширюватися не будемо...

– Є версія, що розширення коаліції має за мету позбавити впливу комуністів чи соціалістів, щоб Партія регіонів могла мати резерв голосів.

– Все можливо... Але це надто далекоглядно для тих, хто сьогодні виробляє стратегію Партії регіонів. Їх більш наближеною і реальною метою є здобути незалежність від президента в ухваленні рішень.

– Нещодавно на "5 каналі" Микола Азаров заявив, що Партія промисловців та підприємців нічого з себе не представляє. Чи не боїтеся ви, що після приєднання до антикризової коаліції вона буде просто розчинена в Партії регіонів і перестане існувати?

– Така загроза існує. Є очевидним, що партія зараз перебуває на складному етапі свого розвитку. Чи справиться – це залежатиме від самої партії та від її керівників.

– Але який може бути компроміс? Якщо ви займаєте одну точку зору, а Кінах іншу.

– Я б запропонував, можливо, на певний час пропрезидентську платформу в партії.

Ситуація в Партії промисловців і підприємців складна. Бізнес не має бути в конфлікті з владою. Він не може позиціонувати себе як опозиція до влади. Але не варто плутати бізнес і політику. Партія – це дещо інше...

– Про кризу в партії свідчить нещодавне рішення – "залишити на власний розсуд депутатів, чи приєднуватися до антикризової коаліції". Адже це означає, що фактично жодного рішення ухвалено не було. Впливові партії так не роблять, у них є дисципліна.

– У травні–червні ми проведемо з'їзд, де буде ухвалено політичне рішення, обов’язкове для всіх членів. Тоді все і визначиться.

– Якщо з'їзд визначиться на користь антикризової коаліції, ви вийдете з партії?

– Цього не можна виключати, хоча це крайній та мною не бажаний варіант.

Я буду робити все, щоб на певному етапі партія мала внутрішню платформу, яка б дозволяла об'єднати тих, хто не підтримує рішення приєднатися до антикризової коаліції.

– Існує інформація, що глава секретаріату президента, він же керівник ради "Нашої України" Віктор Балога заявив, що всі учасники блоку "Наша Україна" мають влитися в однойменну партію. Тим самим підштовхнувши рішення Кінаха приєднатися до коаліції.

– Я підтверджую – Партія промисловців і підприємців, як і інші учасники "Нашої України", отримали пропозицію щодо об'єднання. Нас у такій пропозиції не влаштовує, що це запрошення стосується партій з різною ідеологією. Видається, що таке об'єднання мало перспективне.

– Станом на сьогодні хто з депутатів–членів Партії промисловців та підприємців не оголосив про вступ до антикризової коаліції?

– Я і Станіслав Довгий.

– Чи відома вам логіка Довгого, чому він не приєднався?

- Я думаю, що в значній мірі вона є схожою з тим, про що я говорив. Можливо, в нього є ще якісь особисті додаткові мотиви. Я знаю, що Станіслава Довгого з президентом пов'язує якщо не дружба, то досить гарні стосунки.

– Президент Ющенко проводив якісь розмови з депутатами від Партії промисловців та підприємців, щоб запобігти їх приєднанню до антикризової коаліції?

– Анатолій Кінах зустрічався з президентом. Я також мав зустріч з главою держави, на якій Віктор Ющенко зауважив: все що відбувається – це проблема моралі.

– Чи правда, зустріч президента і Кінаха закінчилася сваркою?

– Розмова носила непростий характери, адже йшлося про другий номер списку "Нашої України".

– Рішення Кінаха приєднатися до антикризової коаліції легко пояснити. Люди пам’ятають, як Кінах виступав на Майдані або як Кінах давав інтерв’ю перед виборами, що "ніколи мої діти не будуть вчитися в школі, де буде висіти портрет Януковича". Минає два роки, й ці заяви перетворюються на фарс.

– Я думаю, що це є проблема для Анатолія Кириловича – внутрішня, психологічна і політична. Я утримуюся від більш детальних коментарів з огляду на те, що ми з Кінахом працювали разом майже п’ятнадцять років. Думаю, він є переконаним у правильності свого рішення.