Як американські технологи дресирували депутатів-регіоналів

Американські консультанти Партії регіонів на останніх виборах працювали в двох напрямках – супроводжували проведення всієї парламентської кампанії в цілому і працювали безпосередньо з лідером Віктором Януковичем. Куратором загального керівництва обох груп був технолог Пол Манафорт.

- Із приходом американців, вже в перші дні робота штабу зазнала відчутних змін, - розповідає депутат Василь Хара, який відмовився бути керівником штабу після приходу Манафорта. – Робота агітаторів була скорочена в рази! Основний наголос був зроблений на лідера і на ті масові заходи, у яких він брав участь.

Але, як виявилося, паралельно зі скороченням кількості агітаторів була оптимізована сама схема публічної роботи представників партії. Наприклад, була розроблена чітка ієрархія агітаторів.

- Це була своєрідна піраміда. На кожнім рівні знаходилися спікери, уповноважені у своїй агітаційній роботі висвітлювати лише обмежену частину програми партії і її діяльність, - розповідає на умовах анонімності керівник однієї з агітгруп. - Чим вищим був рівень агітатора, тим більше в нього було права на імпровізацію.

Така схема дозволяла оперативно корегувати позицію партії в залежності від сформованої ситуації – спікери більш високого рівня могли по ходу кампанії поправляти агітаторів більш низького рівня.

До речі, саме в Партії регіонів уперше з'явився не властивий російським та українським консультантам термін "vip-агітатори". Усього їх було близько шістдесяти осіб, переважна більшість яких була кістяком фракції у Верховній Раді попереднього скликання.

Вони були розділені на групи, керівники яких регулярно одержували зі штабу звіти про роботу всієї партії, а також указівки по роботі групи.

Окрім іншого, раз на тиждень усім vip-агітаторам роздавали список тез, котрі вони зобов'язані були озвучувати у своїх виступах. Указівки видавалися на звичайних аркушах А4, без дати й авторів. Просто три-п'ять пропозицій, розроблених вищим керівництвом партії при тісному співробітництві з американцями.

Тези, або, як їх називали, месиджи, видавалися на конкретний і дуже жорстко регламентований проміжок часу, протягом якого їх потрібно було "кидати в маси".

- У цілому концепція американців була дуже простою, і полягала в тому, щоб одну й ту саму думку багаторазово буквально вдовблювати у виборця, - розповідає один з керівників кампанії 2006 року. – Причому, крім цих гасел ми могли говорити все що завгодно, але ці тези були обов'язковими. Часто ці тези виникали у відповідь на піар-атаки з боку опонентів. Але іноді створювалося враження, що важливо було навіть не те, наскільки технічно відпрацьовано ці заяви, скільки їх регулярне повторення.

Регіонали стверджують, що подібна тактика використовувалася "помаранчевими" партіями під час президентських виборів 2004 року.

- Я не знаю, хто в них працював технологом, але в них була явна тенденція виробити кілька тез, і щоб усі, хто пов'язали помаранчеві шарфики, довбали саме ці тези, - згадує депутат Антон Пригодський. – У тому числі "Бандитам – тюрми", "Нас багато, нас не подолати"... Я ні на що не натякаю, і дійсно не знаю, хто з ними працював. Але, швидше за все, технології багато в чому були спільними.

У той же час деякі джерела стверджують, що американці були й авторами одного із найяскравіших гасел партії, котре часто транслювалося – "Покращення вашого життя вже сьогодні".

Більшість депутатів отримані тези озвучували без суперечок, але траплялися і конфлікти.

- Ми розуміли, що це чиста технологія, ніякої ідеології. Деякі відкрито називали листівки, котрі їм видавали, популізмом і неадекватними заявами, але все одно йшли на майдани й озвучували їх, - розповів один з vip-агітаторів. – Але, було і по-іншому. Я, наприклад, пам'ятаю, як Тарас Чорновіл, одержавши в черговий раз листок про другу державну російську мову і про НАТО, порвав його прямо на очах у керівника групи і надалі відмовився їх транслювати.

Колеги Чорновола затверджують, що саме цей випадок став поворотним у подальшій долі депутата в партії. Стверджують навіть, що Чорновіл фактично втратив статус vip-агітатора.

Правда, не всі ідеї американців у штабі Партії регіонів приймалися прихильно. Зокрема, категорично була відхилена пропозиція використовувати при проведенні агітаторської роботи спеціально обладнані автобуси, привезені з-за кордону. Ганна Герман навіть стверджує, що пізніше для керування цими автобусами повинні були прибути спеціальні чорношкірі водії.

- Це було чисто в американському стилі – двоповерховий автобус із усіма зручностями: туалетом, душем і тому подібним, - розповів керівник виборчої кампанії 2006 року Василь Джарти. - Вони пропонували заганяти туди агітаторів і проїхатися великим туром по всій Україні. Чесно... мені це не сподобалося. Це не наш менталітет.

Джерела стверджують, що остаточно ця ідея була відхилена самим Віктором Януковичем у Криму, куди перегнали один з таких автобусів, обладнаний спеціально для лідера партії. Вартість одного такого автобуса складала близько 700-800 тисяч доларів.

- Віктор Федорович зморщився і навіть не хотів слухати, але його вмовили хоча б зайти в автобус, - розповідає один з наближених на той момент лідерів партії. – Він зайшов. Озирнувся і сказав, що це для нього занадто! І надалі продовжував їздити на своєму мінібусі.

Доля привезених американцями автобусів невідома, але деякі депутати стверджують, що бачили ці двоповерхові транспортні засоби на похороні Євгена Кушнарьова.

Крім чисто агітаторської роботи, у штабі була налагоджена і робота зі ЗМІ, за яку відповідав власник телеканал НТН Едуард Прутник, а його найближчим помічником виступав колишній начальник служби зі зв'язків із громадськістю телеканала "Інтер" Ігор Чабан.

Після виборів голосами антикризової коаліції Прутнік був призначений головою Державного комітету телерадіомовлення, а пан Чабан відмовився від всіх офіційних посад і став його помічником. Зараз їхні кабінети в будинку Держтелерадіо розташовані поруч.

А в 2005-2006 році вони розробляли і були кураторами всієї основної медійної кампанії партії. Прутнік здебільшого займався загальними організаторськими питаннями - у тому числі співробітництвом з телеканалами, рекламними агентствами, а Чабан був задіяний у розробці самої стратегії ведення медіакампанії. І Чабан і Прутнік постійно підтримували контакт з американцями.

- Вони часто спілкувалися з Полом Манафортом, радилися з ними, координували свої дії, - розповідає колишній співробітник штабу, нині депутат Віталій Заблоцький.

- Американці не давали оперативних доручень, цим займався голова штабу Василь Джарти, - розповідає колишній співробітник штабу. – Але якісь основні віхи задавали саме американці. Наприклад, вони наполягали на тому, щоб піти зі смітника регіональних газет і телеканалів, і направити левову частку ресурсів на національні телеканали.

Цікаво, що сам Чабан категорично стверджує, що не тільки ніколи не спілкувався з американцями, але навіть не знав, чим вони займалися в штабі.

Джарти запевняв Пола Манафорта: "Ви чули, я сказав все, що ви рекомендували!"

Але достовірно відомо, що він неодноразово виступав як особистий консультант деяких лідерів партії під час їхніх публічних виступів.

У ніч виборів з 26 на 27 березня кореспондент "Української правди" став свідком такої сцени. Відразу після включення начальника штабу з "Зоряного" на телеканалі "Інтер", де він заявив про перемогу Партії регіонів і намір формувати урядову коаліцію, Джарти піднявся на другий поверх, де розташовані робочі кабінети. Там він у присутності Чабана і перекладача запевняв Пола Манафорта: "Ви чули, я сказав усе, що ви рекомендували!".

До роботи над медіакампанією Партії регіонів Чабан залучав своїх колишніх колег з телеканала "Інтер". До речі, ці фахівці проводили досить цікавий тренінг для п'ятірки "регіоналів", що брали участь у теледебатах 19 березня 2006 року на "5 каналі".

За словами учасників цього групового заняття, у кімнаті, де проходив тренінг, були присутні й американці – сам Пол Манафорт, а також Філіп Гриффін. Для підготовки Миколи Азарова, Раїси Богатирьової, Бориса Колеснікова, Євгена Кушнарьова і Тараса Чорновола була проведена спеціальна командна гра.

- Нам видали кульку, за допомогою якої ми передавали один одному слово. Було неважливо, що говорити – це могла бути будь-яка абсурдна ідея, але суть полягала в тому, щоб завжди бути психологічно готовим до будь-яких реакцій і нападок партнерів.

Тренером виступала пані, яка теж була колегою Ігоря Чабана. Крім словесних баталій, лідерів партії просили вишикуватися в шеренгу і спробувати виразити мімікою різні емоції.

- Найтяжче було з Азаровим. Він по натурі дуже скута людина, але водночас дуже запальний, і практично на всі прохання він виражав або байдужість, або легке обурення. Хоча в цілому обстановка була дуже дружня. Обговорювалося і продумувалося все, аж до того, кому в чому прийти. Наприклад, покійний Євген Кушнарьов пропонував одягти джинси і светри.

Після декількох годин тренувань, регіонали досить вільно відповідали на звертання колег, а паузи між відповідями значно скоротилися.

Цікаво, що за всю парламентську кампанію самі агітатори жодного разу безпосередньо з американцями не контактували.

- На зборах керівники групи неодноразово згадували американців, але ніяких семінарів або тренінгів, як це раніш робили росіяни, вони не проводили, - розповідає один з депутатів. – Переважна більшість депутатів, у тому числі і vip-агітаторів, американців ніколи і не бачили.

- Це ще раз свідчить про те, що вони безпосередньо не керували виборчою кампанією, - сміється Антон Пригодський. - Інакше б вони їх бачили! Адже центральний штаб ви бачили, vip-агітаторів бачили, бачили роботу регіональних штабів, але не бачили цих людей. Це нормально. Справа в тому, що хоча консультації американців істотно впливали на кампанію в цілому, але безпосереднього керівництва з їх боку не було. У цілому ми задоволені їхньою роботою з партією. Вони внесли певну конструктивність і ясність як теоретичну, так і практичну у деяких підходах до стратегії виборчої кампанії.

Далі буде. У наступній частині читайте, як американські технологи навчили Януковича піднімати руки.

Автор

Мустафа Найем, Коммерсант, спеціально для Української правди