"Любі друзі" – Ющенку: чао, бамбіно, соррі

...Роман Безсмертний виходив із фуршетної кімнати за сценою будинку культури Київського політехнічного інституту, де кілька хвилин тому завершився 11-годинний з'їзд "Нашої України", як натрапив на журналістів:

– Романе Петровичу, вам сподобалося те, що відбулося?

– Не сподобалося! Я не можу зрозуміти цих людей, які спочатку себе відтрахають, а потім зроблять те, що їм пропонувалося з самого початку! До побачення, хлопці!

Старе керівництво "Нашої України" на з'їзді в суботу зберегло свій статус у партії. Ющенку вказано, що його звання "почесного голови" "Нашої України" має не більшу вагу, ніж роль президента при уряді Януковича.

Партія залишила на своїх місцях головних дійових осіб – попри нищівну критику з боку Ющенка три тижні тому. Визнання роботи ради "Нашої України" незадовільною перетворилося на профанацію. Сам Ющенко не приїхав на зібрання вчорашніх соратників, промінявши це на концерт італійського співака Тото Кутуньо.

Втім, зрештою, саме дзвінок Ющенка своєму брату завершив 11-годинний балаган на з'їзді, дозволивши кризі в партії законсервуватися до весни.

Про те, що Віктор Ющенко зрозумів безперспективність боротьби за партію, свідчила не лише його відсутність, а й пусті стільці, призначені для його раті. У суботу з'їзд "Нашої України" проігнорували голова секретаріату президента Віктор Балога, його заступник Арсеній Яценюк і навіть Віра Іванівна.

Зате туди прийшов Юрій Луценко, який декому вбачається як порятунок для партії. Напередодні, у п’ятницю, Луценко прямо зі зборів антикризової коаліції був викликаний на Банкову, де отримав від Ющенка настанову збиратися в лідери "Нашій України".

Пропонувалося навіть, що він вступить до партії, але відразу припинить у ній членство – президенту було важливо показати, що почався реалізовуватися його сценарій змін у "Нашій України".

Втім, попри умовляння з боку Ющенка, Луценко вирішив не ставати капітаном цього "Титаніка".

Луценко прибув на з'їзд бадьорою, навіть дещо рейдерською ходою в супроводі Тараса Стецьківа. Вони посіли місця в першому ряді, а сусідом міністра виявився Євген Червоненко. Хоча останнім часом у них конфлікт через запорізьку міліцію, Луценко і Червоненко розмовляли дружнім тоном і змагалися у взаємних підколках.

– Женя, не притуляйся до мене зі своїми розмовами про комунальні тарифи!

– Юра, але ж я не підсовую тобі газету "2000"!

Діалог, побудований з натяків, легко розшифровується, якщо згадати проблеми Червоненка з високими тарифами, а Луценка – з публікаціями у згаданому виданні, через які він потрапив під роздачу парламентської слідчої комісії.

Не звертаючи уваги на події, що розгорталися на сцені, Луценко веселив перший ряд. "Приходжу я навесні на установчий з'їзд "Нашої України", а Ющенко мене запитує: "Ну як?" Я кажу: "Мрія мента – стільки поважних людей, і всі сидять! Бу-га-га!"

Тим часом завершував свою промову Роман Безсмертний, який так і не сказав: "Я винуватий в тому-то і тому-то...".

"До фінішу парламентських виборів ми прийшли третіми, хоча могли бути і другими, і першими!", – сказав замість цього Безсмертний і звинуватив у цьому відсутність у виборчого блоку лідера, який би їздив регіонами з агітаційним туром.

Вчорашні соратники поступово стають ворогами

Ще серед проблем Безсмертний назвав черги на дільницях у день виборів, в яких люди звинувачували "Нашу Україну" як блок влади, відсутність єдиного виборчого блоку на регіональних виборах, провал з бігбордами та інші занудні обставини.

"Водночас наші помаранчеві побратими вдавалися під час кампанії до нищівної критики і відвертої брехні! Причому кількість оприлюднюваної про "Нашу Україну" брехні була настільки великою, що навіть доводилося складати реєстри неправди", – зізнався Безсмертний.

Так звучала офіційна версія.

Неофіційно ж "любі друзі" винуватими у провалі на виборах називають трьох людей: Олега Рибачука, Андрія Кислинського і Юрія Єханурова.

Рибачука – за те, що як глава секретаріату він дискредитував "любих друзів" перед Ющенком, і не дозволив президентові агітувати за "Нашу Україну".

Кислинського – за те, що як керівник офісу Ющенка він обмежив доступ "любих друзів" до тіла номер один.

Єханурова ж звинувачують в тому, що він як перший номер списку "Нашої України" нічого не робив, не мав свого окремого виборчого туру, на зустрічах з людьми не згадував про блок і взагалі є бурятом.

Своїх помилок "любі друзі", як і Безсмертний, не бачать жодних.

ЛУЦЕНКО ПРИМІРЯЄТЬСЯ ДО "НАШОЇ УКРАЇНИ"

Наскільки неправильним у цій атмосфері був виступ Безсмертного, настільки ж правильно вловив почуття присутніх Луценко.

По-перше, він дав відповідь багатьом на питання, яке не дає спокійно жити учасникам революції – що робити на річницю Майдану.

"Це – свято! Це свято людей, а не політиканів, які мирно, весело і переможно подолали зло і брехню... Це свято, коли тисячі баночок з варенням перемогли 12 тисяч спецназу, коли віра в перемогу була сильніша за страх за життя", – сказав Луценко.

По-друге, Луценко назвав прямо, хто винуватий у поразці помаранчевих – політики.

"Одні – це невеличка купка пристосуванців, яким шелест купюр заглушив бій революційних барабанів...", – заявив Луценко. Інші, за його словами, використали президентські вибори для розкрутки власного іміджу і вирішили, що "можна йти вперед до тотальної влади, наступаючи вишуканими туфельками по спинах вчорашніх побратимів".

Третьою групою людей, які підірвали віру в Майдан, він назвав Щербаня і компанію. "Це ті, хто сьогодні квадратними щелепами втовкмачує людям, що "их темное прошлое и есть наше светлое будущее". Про свою роль, чому ці люди не в СІЗО, міністр промовчав.

Перший тест на лідерство в "Нашій Україні": ці руки нічого не крали! Фото УНІАН

Далі Луценко перейшов до агітації за власний план реформування "Нашої України" – слід обрати нових регіональних лідерів партії та долучити до неї інші помаранчеві сили – "Пору", "Реформи і порядок", пролуценківських соціалістів.

"З лютого після Різдва з божою поміччю варто провести по областях загальні збори і шляхом плебісциту прийняти рішення про об'єднання в єдину потужну силу. (...) Шляхом "Чорної Ради" вибрати нове керівництво і новий наступ за демократію! Хай своє слово скажуть рядові члени, ті, хто мерз на Майдані! Я впевнений, цей процес принесе нам реальне очищення!", – заявив Луценко.

Він відвів роль координатора процесу Безсмертному, якому порадив "знімати краватку, сідати в штабний вагончик і керувати цим рухом".

"Коли набухнуть бруньки, розпуститься листя, загуркотять барабани революції, в серцях прокинеться воля до перемоги, тоді ми всі запіваємо: "Разом нас багато!" і підемо в наступ за Україну!", – закінчив Луценко. Що нехарактерно, він читав свій виступ з паперу.

Уже пізніше журналістам Луценко прямо заявив – якщо його план буде сприйнятий, то він не виключає, що очолить цей рух.

Фактично в суботу Луценко сказав, за яких умов він готовий прийти в "Нашу Україну". Чому навесні? Тому що, очевидно, осінь на посту міністра він уже переживе, пів-зими будуть свята і п’янки, а з першими пролісками та "котиками" за його звільнення візьмуться з новою силою. І, втративши портфель міністра, маючи рейтинг і не маючи депутатського мандату, шлях Луценку – в партійні вожді.

Для цього в міністра уже є партія "Вперед, Україно!", яка, за інформацією "Української правди", перейшла під його контроль в обмін на погашення боргів. Туди вже поступово входять люди Луценка. Але цей проект – боротьба в ніші за 5-10 електоральних відсотків.

А по-справжньому доросла політика – це мегаоб'єднання під проводом Луценка, яке могло б вийти за межі 20 відсотків.

Тому Луценку потрібні нові керівники осередків "Нашої України", які б не були підконтрольні "любим друзям" чи Безсмертному. І тому Луценку треба розмити "Нашу Україну" в одному бульйоні разом із партіями Пинзеника і Кваськіва – щоб "любі друзі" не мали контрольного пакету на ухвалення рішень.

Ці маневри досить легко читаються головними людьми в "Нашій Україні". "Якого біса не член партії приходить на з'їзд і дає вказівки? Яке він має для цього морально-етичне право?", – обурився Давид Жванія, не підбираючи вирази, – "Знаєте, чому всі згадують, ось навесні почнемо процес очищення... Тому що зараз гі*но підмерзло, а навесні розмерзне і про партію знову почнуть воняти".

Після виступу Луценка відбулася перерва, під час якої Олександр Третьяков намагався переговорити про щось із міністром. Але скупчення журналістів це зробити не дозволило.

Третьяков на слова Луценка відреагував спокійно. Але залишалося питання, чому Яценюка, коли обговорювали його прихід у "Нашу Україну", заплювали – а Луценка зустрічають оваціями. "Я не вважаю Луценка чоловіком, чужим для нашої партії. З Яценюком я познайомився три-чотири місяці тому, а Луценко був із нами в 2002-2005 роках", – відповів Третьяков, додавши, що заради об’єднання з усіма помаранчевими силами "Наша Україна" навіть може піти на саморозпуск.

"МАЙДАН" НА З'ЇЗДІ ПАРТІЇ МАЙДАНУ

А на цьому з'їзді головним обличчям партії треба було вистояти під навалою невдоволених однопартійців, яких розхитував Катеринчук.

На початку Роман Безсмертний попередив, що сценарій розколу "закинутий у "Нашу Україну" ззовні". "Кожен, хто виходить на трибуну, має пам’ятати, що він не учасник ток-шоу, а відповідальний за долю "Нашої України".

Його опонент Микола Катеринчук назвав це спробами заткнути рота незгодним. "Я знаю, якими методами прагнуть придушити внутріпартійну дискусію. Я знаю, як у райони виїжджають емісари і змушують відмовитися від своїх позицій. Знаю, що пишуть замовні статті. Але це лише боротьба за владу, це нічого не змінює", – заявив анти-Безсмертний, голосу якого не вистачало переконаності.

У дискусії, кого призначити цапом-відбувайлом за проблеми в партії, "нашоукраїнці" провели перші чотири години з'їзду.

Хтось вимагав звільнити Безсмертного, Порошенка і Мартиненка й запустити в партію нові сили. Кримська делегатка пригадувала Катеринчуку, як він прибув на авторалі в Ялту, але з нею навіть не привітався. Частина залу намагалася тиснути на президію спілкуванням з нею через мегафон. Ведучий цієї частини з'їзду Петро Порошенко переходив на крик, обурюючись: "Звідки в партії з'явилась хамська манера затикати рота соратникам?".

Втім, це не заважало Порошенку і Катеринчуку сидіти поруч у президії, а час від часу навіть розмовляти. Не заважало, допоки не почався розгляд питання про оцінку керівних органів партії – тобто очолюваної Безсмертним ради "Нашої України".

Першим на голосування Порошенко поставив визнання роботи незадовільною. Члени президії, за виключенням піднятого мандату Катеринчука, не голосують – бо оцінку дають, зокрема, і їхній роботі. А от племінник Ющенка, голова Харківського осередку "Нашої України" – піднімає мандат, щоб поставити Безсмертному двійку.

Підводяться підсумки: "за" виступили 634 делегати, "проти" – 385, "утрималися" – 105. Щоб рішення пройшло, не вистачає 3 голосів!

Микола Катеринчук, який розуміє свою поразку, нервово підводиться на ноги, залишає будинок культури КПІ, сідає в "Хонду" і від’їжджає. Як з'ясувалося, щоб потім повернутися, випивши для сміливості чарчину заспокійливого.

Був Катеринчук...

...і немає Катеринчука

У залі наростає хвиля протесту і невдоволення. Черкаська делегація і Порошенко обмінюються вигуками "Ганьба". Відчуваючи атмосферу вибуху, той все ж таки ставить питання на переголосування!

З другої спроби, голосами 678 делегатів, рада отримує "двійку". За це – нашоукраїнці Аваков, Ляпіна, Поліщук, Качур. Щоправда, не зрозуміло, чи стосуються ці негативні бали Безсмертного – його прес-секретар стверджує, що, коли голосували вдруге, то без оцінки конкретно дій голови ради "Нашої України". Розібратися в цьому безладі, як було насправді, вже неможливо.

Втім, рішення ухвалене, й атмосфера розряджена на найближчу годину. Збуджений Катеринчук заходить до будинку КПІ. У момент, коли він проходив повз помічника Безсмертного Віталія Бондзика, той вимовив на його адресу якусь репліку. Катеринчук ледь не кидається на нього з кулаками: "Ти будеш мені вказувати, куди і коли ходити? Помовч!".

Катеринчук сідає у другому ряді партеру – він відмовляється повертатися у президію на своє місце між Порошенком і Безсмертним. Тим часом "Наша Україна" на одному диханні ухвалює перехід в опозицію до уряду Януковича, ініціювання його відставки, початок оскарження політреформи та підбирається до найголовнішого.

Друга кульмінаційна точка з'їзду і одна з вимог Катеринчука – внесення змін до статуту, які передбачають обрання голови партії з’їздом. Але це потребує дві третини голосів делегатів.

Не пройшло! На очах обуреного залу Безсмертний, Порошенко і Мартиненко проголосували "проти" – і внутрішньопартійна опозиція починає наступ по новій. Знову чути: "Ганьба!" Сцену оточують обурені делегати, Борис Безпалий підбігає до них зі словами: "Не треба нам тут юліних сценаріїв!". Один із прихильників Порошенка з вінницького осередку відразу ж заявляє, що насправді зривають засідання не делегати, а група підтримки без мандатів, яку Катеринчук завів на балкон.

Фото УНІАН

Щоб заспокоїти зал, Порошенку не залишилось нічого іншого, як кинутися на амбразуру і піти заспокоювати однопартійців. Він намагається їх відмовити від розколу, до якого призведуть спроби "дорватись до корита" неназваних ним ворогів.

– Та ви розумієте, якщо ми сьогодні просто так розійдемось, то з партії буде нуль? – запевняв його львів’янин.

– Я цього не допущу, і ви думаю теж, – намагався Порошенко перекричати однопартійців. – Я не претендую на посади! Я хочу тільки, щоб ми не загубили партію!

У цей час прихильники кадрових змін кучкувалися на другому поверсі. До них підходив Катеринчук, але якоїсь поради, як далі діяти, він не дав. "Я не хочу звинувачень, що я розколюю партію. Ваша зброя – в ваших голосах", – сказав Катеринчук делегатам із Івано-Франківська.

Коли всі знову зібралися, стало зрозуміло, що не вистачає голосів, щоб змінити статут партії та обирати лідера "Нашої України" на з'їзді – частина делегатів поїхала на вокзал, оскільки запізнювалися на потяги. Керівництву "Нашої України" слід віддати належне в тому, як непомітно вони змогли переграти ситуацію на свою користь, просто затягнувши з'їзд.

ПОРОШЕНКО ХОЧЕ "ПРАЙМЕРІЗ"

Після перерви заспокоювати океан доручили Юрію Єханурову. На сцені залишилися тільки він і Безсмертний, решта президії в піку Катеринчуку також спустилася в зал.

"Мені ця ситуація нагадує, коли партизанські загони починають перетворювати в регулярну армію. І тут виходить, що якщо комусь щось не подобається, то починають кричати, що неправильні люди неправильно рахують і взагалі, неправильний мед", – перефразував Єхануров цитату з "Вінні Пуха".

Далі Єхануров озвучив причину, яка тримає "Нашу Україну" на шпагаті. "Подумайте, ми маємо почесного голову (Ющенка) і водночас ставимо питання виборів голови партії з'їздом. Я хотів би подивитися на цього голову через два-три місяці!", – перейшов Єхануров на крик.

По-суті, це – одна з причин, яка стримує розвиток "Нашої України". Вони не можуть обрати собі повноцінного лідера, тому що почесним головою партії вважається Ющенко – і виглядатиме абсурдним мати двох перших осіб. Але Ющенко партією не займається. І ніхто не наважується поставити питання про те, щоб позбавити Ющенка статусу почесного голови. Хоча такі думки вже давно відвідували багатьох присутніх. І якби три тижні тому Ющенко не прийшов на з'їзд, то це непросте рішення можна було б ухвалити.

А тим часом зміни до статуту, які б передбачали появу в партії альтернативного до Ющенка повноцінного голови, не пройшли. Це набрало лише 463 голоси за необхідних 849. Зважаючи на те, що йшла 10 година з'їзду, в людей не було вже сил на активні протести і вони виявляли його в інший спосіб – відмовою голосувати. Кворум зник. Потяг "Нашої України" стукнувся лобом у глухий кут, в який так упевнено прямував.

Роман Безсмертний вже не виключав, що оголосить перерву і збере третій етап з'їзду, щоб не мучити втомлених людей. Але у хід пішла важка артилерія. Як і рік тому, Петро Порошенко спробував своїм спічем переломити ситуацію на з'їзді на свою користь.

"У 2001 році на політраді щойно створеного блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" всі керівники політичних партій запропонували тоді "нєкоєму" Петру Порошенку очолити штаб. І не тому, що Порошенко був найкращий. Я впевнений, що були більш досвідчені і більш розумні. А тому що тоді Порошенко влаштовував всіх. Сьогодні можемо "протягнути" Безсмертного, Порошенка, Катеринчука чи будь-кого іншого, хто гарно виступить, однак результат голосування буде простий – цей зал буде розколотий навпіл", – заявив Порошенко.

Далі Порошенко вирішив показати приклад самопожертви. "Ніхто за крісло не тримається. Кого треба вилучити з ради "Нашої України" – називайте прізвища! Прізвище Порошенка – ставте на голосування – і вилучайте! Аби було добре партії!". Звучить, звісно, сильно – поки не дізнаєшся, що Порошенко не тільки контролює третину делегатів, але й голова лічильної комісії Фіалковський є його другом.

Порошенко підтримав ідею, що визначення нового лідера має спуститися на місцевий рівень, де повинні пройти попередні вибори. "Оберіть раду "Нашої України". Дайте доручення, щоби розпочати праймеріз. Через праймеріз визначити до весни лідера. І весною зберіть з’їзд і оберіть цього лідера", – запропонував Порошенко.

Третьяков б'є себе в груди, Катеринчук крутить комбінацію з трьох пальців

Таку ж ідею журналістам висловив і Третьяков. Хитрість теж читається доволі просто: "праймеріз" може розтягнути процедуру визначення нового лідера на найближчі півроку, а то й більше. "Любим друзям" це дозволяє виграти час і домовитися про субсидіювання проблемних обласних осередків.

Коли слово взяв Роман Безсмертний, стало зрозуміло, що й друга спроба змінити партійну верхівку закінчилася фіаско.

"Вибори глава партії – це перехід в опозицію до президента, я це знаю", – заявив Безсмертний. "Я бачу лідера в цій партії років за три-чотири. Вона, крім мордобою і змагання м’язів, поки що нічого не вміє робити. Партія – як дитя, яке суне палець в розетку. (...) Нам навесні доведеться проводити з’їзд. І це буде з’їзд не тільки "Нашої України" – може, ще два-три прапори буде поставлено поряд. І тоді ми на цьому об’єднавчому етапі зможемо дати відповідь на частину питань", – додав Безсмертний.

Він закликав обрати новий склад ради партії, який пропонувався ним. Що і було зроблено останнім рішенням цього важкого дня. Але вона нова тільки за назвою. До проголосуваного складу входять все ті ж знайомі обличчя. Замість 186 тепер у раді – 214 осіб. Але внутрішній баланс на користь "любих друзів" і Безсмертного збережено.

Тобто вотум недовіри цим людям, який був висловлений кілька днів тому, перетворився на абсурд.

"ЛЮБІ ДРУЗІ" ПЕРЕХИТРИЛИ ЮЩЕНКА

Головною інтригою стали події, які розгорталися у фіналі. В момент, коли виступав Безсмертний – а це було близько десятої години вечора – він прямо на трибуні, не перериваючи промови, дістав свій мобільник з нагрудної кишені та переклав його у бокову. Телефон вібрував і відволікав Безсмертного.

Як з'ясувалося, це дзвонив Ющенко. Він, очевидно, наслухавшись Тото Кутуньо, дізнався, що партія, яка досі тримає його почесним головою, впала у повний маразм – його настанови не виконує, але і жити так, як було до цього, теж не може.

Не додзвонившись до Безсмертного, Ющенко зателефонував своєму брату Петру, який був на з'їзді. Той з'єднав його з іншим ведучим з'їзду Юрієм Єхануровим.

Петро Ющенко ще не знає, яку роль зіграє його телефон в історії держави. Фото прес-служби "Нашої України"

Коли Безсмертний закінчив виступати, Єхануров вийшов на трибуну і заявив: або ми зараз оберемо нову раду партії, як пропонує Безсмертний, і вона має зібратися через три-чотири дні, або залишиться стара. А навесні, у березні, має відбутися ще один з'їзд "Нашої України".

"Ця позиція є позицією почесного голови партії", – сказав Єхануров. Але при цьому він не уточнив, який саме момент з його тридцятисекундного виступу є заявою Ющенка.

Пізніше "Українській правді" вдалося з'ясувати, що ж відбулося насправді.

Ющенко поставив вимогу – якщо сьогодні не вдалося усунути з партії команду менеджерів і "любих друзів", то треба повернути стару раду "Нашої України" та за кілька місяців зібратися на ще один з'їзд. І все почати спочатку...

"Але таким чином Ющенко хотів показати, що партія ні на що не спроможна. І "Нашій Україні" треба чекати чи-то на парашутистів, чи-то на ще одного месію. Але тепер, коли ми проголосували за "новий" склад ради, ми формально виконали його вимогу про оновлення. І якби залишилася стара рада – то це означало би, що оновлення не відбулося. Тому ми змогли переконати провести голосування за новий склад ради", – роз'яснив один із посвячених в інтригу.

Залишається питання, чому в цій ситуації так повівся Єхануров. Може, він не дочув Ющенка, який вимагав поставити крапку, залишивши старий склад ради? А, можливо, розгадка криється в тому, як Ющенко повівся з самим Єхануровим? Коли він пішов з посади прем’єра, то був переконаний, що отримає призначення на Банкову – або главою секретаріату, або секретарем Ради нацбезпеки. Але ці вакансії вже давно заповнені зовсім іншими людьми, а Єхануров працює рядовим членом комітету Верховної Ради з питань освіти та науки. І ця розмова по телефону під час з'їзду стала його першим спілкуванням з президентом від моменту звільнення.

...За підсумками суботнього з'їзду Ющенко по-суті втрачає для себе "Нашу Україну", а хвіст припиняє матуляти собакою.

"Я дуже добре розумію Ющенка. Це такий барин, який довго чекав, хто йому побудує "Мерседес". Ми йому побудували дуже швидко, і він взявся на ньому кататися. Але ось пройшли вибори, і виявилося, що "Мерседес" поламався, коробка передач не працює, колеса поспускало… І замість того, щоб ремонтувати машину, Ющенко шукає – а хто тепер мені побудує ще одну машину, щоб я на ній покатався. Все, дурних немає!", – описав на простих прикладах нові реалії для Ющенка один впливовий член партії. Між іншим, у простонародді відомий під кодовою назвою "любий друзь".