Квотування мови
Кабміном схвалено проект постанови, яка передбачає запровадження щорічних квот на ввезення в Україну іноземної друкованої продукції.
Таке рішення прийняла міжвідомча комісія з питань сприяння розвитку книговидання та книгорозповсюдження, повідомив голова комісії В'ячеслав Кириленко.
Згідно з проектом, розмір квот на імпортну друковану продукцію Кабмін встановлює щорічно, виходячи з необхідності поступового збільшення частки української друкованої продукції на національному ринку.
Згідно з проектом, видавництва, що працюють в Україні, також будуть дотримуватися обов'язкової норми друку та розповсюдження частини тиражу кожного видання українською мовою.
Як сподівається уряд, прийняття постанови дозволить захистити українську книгу.
За оцінкою старшого менеджеру з продажу мережі книжкових магазинів "Буква", який просив не називати його ім'я, подібне рішення Кабміну може поставити під удар всю вітчизняну галузь книжкових продаж.
"Не говорячи про те, що штучні обмеження є ознакою тоталітарних режимів. Зважаючи той факт, що 80% українського книжкового імпорту йде з Росії, такі квоти автоматично піднімуть ціни на книжкову продукцію.
Це сприятиме насамперед чорному ринку, а не офіційним магазинам.
Тим більше, що українські видавництва постачають насамперед науково-навчальну та дитячу літературу, а сегмент літератури художньої залишається за росіянами", - зазначив експерт.
Відповідно, у "Букві" припускають, що із впровадженням указу, частину філіалів їх мережі доведеться закрити.
Втім, деякі аналітики, на умовах анонімності припускають, що після застосування квоти для іноземних книжок, провідні книжкові мережі не втратять обертів, збільшивши свою торгівлю через інтернет-магазини.
Виконавчий директор фонду "Відродження" Євген Бистрицький переконаний, що подібний крок ніяк не вплине на розвиток україномовної продукції.
"В нинішній індустріальний час українські споживачі так чи інакше дізнаються про вихід необхідної їм іноземної книги та будуть шукати її. А попит зумовлює пропозицію: ця продукція будь-як буде продаватися, хоч із-під поли", - вважає видавець.
Виходом Бистрицький вважає підтримку української продукції шляхом зменшення податку на додану вартість. "Свого часу Росія пішла таким чином, відкривши зелено світло своїй продукції по всім пострадянським країнам. А ми можемо лише вживати адміністративні заходи", - переконаний він.
Головний редактор видавництва "Кальварія" Петро Мацкевич вважає, що введення квот на імпорт друкованої продукції - одна з необхідних, але далеко не достатніх дій для захисту вітчизняного видавничого бізнесу.
"З огляду на ситуацію, яка склалася, комплекс таких дій не повинен обмежуватись лише введенням квот, а повинен бути спрямований на якнайшвидшу реалізацію такого принципу: якщо в будь-якій книгарні України є в продажі книжка російською мовою, то у цій самій книгарні, або у сусідній з нею, споживач повинен мати можливість придбати аналогічну книжку українською мовою тієї ж якості і за ціною, яка не перевищує російський аналог. Для цього держава має повне право і зобов’язана застосовувати будь-які економічні і позаекономічні засоби" – стверджують видавці.
Літератор та книжковий оглядач Іван Андрусяк вважає, що таке рішення треба було прийняти ще у 91-му році.
"Головне, що необхідно зробити цим законопроектом – заохочувати ввезення іноземної наукової та класичної літератури, одночасно перекривши канали ввезення гидкої російської попси. Якщо це рішення хоча б частково перекриє цю річку, то вже можна буде говорити про його користь" – вважає поет.
При цьому Андрусяк рекомендує бути більш прискіпливішим до усіх винятків. "Мене дуже турбують винятки у цьому законопроекті, насамперед - про друк мовами "національних меншин". Поза належним контролем замість книг кримськотатарською та іншими мовами, ми можемо отримати легалізований спосіб оминути це рішення" – зазначає він.
Нині в Україну, за даними уряду, ввозиться 70 млн. примірників іноземних книг, а загальний тираж української книги становить лише 54 млн. примірників, з яких 49 відсотків складають підручники та посібники.
